Партнер надійний чи ні?
Чи можна встановити недобросовісного партнера до моменту укладання договору?
Доволі часто на практиці зустрічається прикра річ: домовились з контрагентом, уклали договір, а контрагент підвів… Прикро… А чи можна таку неприємність передбачити? Відповідь однозначно ствердна.
На сьогодні кожен бізнесмен, який себе поважає та піклується про розвиток свого бізнесу, вважає за обов’язок перед укладанням будь-якого договору спершу перевірити свого контрагента.
В чому ж може проявлятись недобросовісність контрагента?
По-перше: відсутність коштів для оплати згідно договору, а отже виконання договірних відносин.
По-друге: відсутність необхідних дозвільних документів для здійснення діяльності певного виду, наявність яких передбачена законодавством.
По-третє: приховування інформації, яка може спричинити негативні наслідки, зокрема, приховування заборгованостей перед бюджетом, процедури банкрутства і т.д.
І це не все. Перелік може бути значно ширший. Тому для того щоб мінімізувати ризики підписання угод з недобросовісним контрагентом є ряд порад:
По-перше: звернімось до відкритих офіційних джерел, щоб пересвідчитися в надійності.
- Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
Власне там можна отримати наступну інформацію:
- відомості про реєстрацію суб’єкта господарювання. Відсутність відомостей про суб’єкта господарювання, свідчить про неможливість укладення ним господарських договорів та про фактичну відсутність правоздатності);
- дані про перебування суб’єкта господарювання у процесі припинення чи провадження у справі про банкрутство, санації (у випадку підтвердження інформації про наявне банкрутство більш детальну інформацію можна отримати за посиланням http://old.minjust.gov.ua/);
- відомості про місцезнаходження (інформація є необхідною для комунікації з контрагентом, перевірки фактичної наявності юридичної особи за місцем реєстрації, а також встановлення, чи не зареєстрований контрагент за місцем масової реєстрації суб’єктів господарювання);
- відомості про засновника, кінцевого бенефіціарного власника та керівника підприємства;
- відомості про розмір статутного капіталу юридичної особи (інформація може бути використана у питаннях звернення стягнення на майно у разі неналежного виконання контрагентом своїх зобов’язань);
- дата реєстрації суб’єкта господарювання (як довго суб’єктом господарювання здійснюється діяльність);
- Інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua. Власне цей реєстр є відкритим безкоштовним ресурсом, за допомогою якого є можливість здійснювати пошук судових справ за контекстом. Також такий пошук доцільно зробити і щодо засновників контрагента. Слід звернути увагу, що наявність судових рішень не свідчить про погану репутацію контрагента. Потрібно прискіпливо з’ясувати суть справи: чи наш контрагент позивачем/відповідачем у справі, який зміст позовних вимог, яке рішення по справі прийнято судами. Інодідках звернення до суду позиваючись до контролюючих органів свідчить про принципову позицію, пов’язану із захистом свої прав та інтересів згідно до чинного законодавства. В Проте, наявність рішень щодо задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов’язань характеризує контрагента негативно.
- Інформація з фіскальної служби України:
- розділ «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» (http://sfs.gov.ua/businesspartner) можна з’ясувати про перебування контрагента на обліку в контролюючих органах, а також наявність/відсутність податкового боргу;
- розділ «інформація з реєстрів» https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx, в якому наявна інформація про:
-
-
- взяття на облік контрагента як платника податків;
- те чи являється платником єдиного податку контрагент (група, ставка та з якого часу являється платником єдиного податку);
- те чи отримує контрагент бюджетні дотації;
- те чи перебуває контрагент в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального;
- наявність РРО;
- дані реєстру платників ПДВ (дата реєстрації платником, індивідуальний податковий номер платника ПДВ)
-
- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отримана інформація про об’єкти нерухомості, що перебувають на праві власності у контрагента буде корисною для оцінки можливості звернення до суду у разі невиконання своїх зобов’язань.
По-друге: звернімось безпосередньо до нашого контрагента із проханням надати:
- установчі документи, наприклад статут, в якому міститься інформація щодо діяльності підприємства, органів управління підприємства, а також порядок прийняття певних рішення посадовими особами підприємства. Наявність такої інформації дозволить зробити висновок чи діє директор чи інша особа від імені підприємства укладаючи договір легітимно, та чи входить до її компетенції укладання такого договору.
- документи що засвідчують інформацію про фінансово-господарський стан підприємства. Зокрема, бухгалтерські документи. Проаналізувавши звітність, це дасть можливість встановити фактичну спроможність виконання договірних відносин;
- дозвільні документ. При здійсненні діяльності контрагентом, яка потребує певних дозволів, слід попросити надати документи що засвідчують наявність таких дозволів;
- інформацію про чисельність працівників та їх фаховість. Це дасть можливість зробити висновок про своєчасність виконання договірних відносин та виконання певних робіт, послуг якісно та фахово.
Якщо контрагент надає відповіді на питання, з якими до нього звертаємось, а отримана інформація від контрагента відповідає інформації, що міститься у вище перелічених реєстрах, то можна зробити висновок, що контрагент добросовісний.
Заощадити гроші та нерви зможе забезпечити виконання запропонованих вище порад, які насправді не займають багато часу.
Отож, перед укладанням договору краще ризики передбачити, ніж боротися опісля з їх наслідками.
