Договори і положення про захист комерційної таємниці

Забезпечуємо надійний правовий захист конфіденційної інформації. Комерційна таємниця

Інформація на сучасному етапі розвитку суспільства — це стратегічний ресурс. Ситуації, коли в процесі взаємодії між суб’єктами правовідносин має відбуватися обмін певними відомостями, — поширене явище. Це стосується роботодавців та найманих працівників, підрядників та замовників, партнерів та інших осіб. Якщо така інформація має цінність для її власника, то він, відповідно, докладатиме зусиль для її правового захисту від нецільового використання та розголошення, що може призвести до збитків та інших негативних наслідків. Далі буде розглянуто, що таке комерційна таємниця та її захист, між якими суб’єктами виникають правовідносини щодо її збереження тощо.

Поняття комерційної таємниці

Ст. 505 ЦК України визначає, що комерційна таємниця підприємства — це секретна інформація, яка загалом чи в будь-якій формі є недоступною для осіб, які мають доступ до того виду інформації, до якого вона належить. Такі відомості мають комерційну цінність, а особа, яка контролює їх, може вживати заходів щодо забезпечення секретності. Ст. 420 ЦК України комерційну таємницю визначає як один з об’єктів інтелектуальної власності, і, відповідно, майнові права на неї належать особі, яка правомірно визнала її такою, якщо інше не передбачено угодою.

Інформація, яка складає комерційну таємницю, може містити відомості організаційного, технічного, виробничого, комерційного або іншого характеру окрім тих, які відповідно до законодавства не можуть бути віднесені до таких. Визначення, наведене в законі про захист комерційної таємниці, враховує сучасні міжнародно-правові підходи до її розуміння на належному юридично-технічному рівні, але має й певні недоліки.

Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особами, яким вона відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків, передбачає кримінальну відповідальність у разі, якщо порушення вчинене з корисливих мотивів та завдало шкоди суб’єкту господарювання. Крім того, відповідальність передбачається не лише за розголошення комерційної таємниці, але й за її приховування або подання недостовірних відомостей у випадку, коли надання такої інформації було необхідне на законних підставах.

Інформація, яка визначає комерційну таємницю, має мати такі ознаки (на прикладі підприємства):

  • не містить відомостей, які можна віднести до державної таємниці;
  • не передбачає завдавання шкоди інтересам суспільства;
  • має відношення до виробничої діяльності підприємства;
  • створює переваги в конкурентній боротьбі;
  • має обмеження у вільному доступі тощо.

Також варто взяти до уваги, що існують відомості, які не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (КМУ № 611 від 09.08.1993). Наприклад, це установчі документи суб’єкта господарювання, державна звітність, дані, що стосуються сплати податків та чисельності працівників, інформація про забруднення довкілля, незабезпечення належних умов праці, документи про платоспроможність та ін.

Перелік відомостей, які складають комерційну таємницю підприємства

Перелік відомостей, які можуть входити до договору про нерозголошення комерційної таємниці, залежить від характеру господарської діяльності підприємства. Наші фахівці допоможуть визначити їх у оптимальному для кожного конкретного виду діяльності обсязі. Але в загальному перелік складається з таких відомостей про комерційну таємницю:

  • виробництво: умови, характер та структура кадрів виробництва, особливості організації та умови праці, відомості про виробничі потужності підприємства, дані про розміщення обладнання, кількість запасів, матеріалів, комплектуючих та готової продукції, дані про резерви сировини тощо;
  • управління: відомості про інноваційні та перспективні методи управління виробництвом, про підготовку, прийняття та виконання рішень, які стосуються комерційної діяльності та ін.;
  • плани: подальший розвиток підприємства, розширення виробництва, інвестування, плани запасів та готової продукції, об’єми закупівель та продажів, аналітичні матеріали тощо;
  • фінанси: відомості з бухгалтерських книг, інформація, яка розкриває показники фінансового плану, майновий стан, баланси підприємства, бюджет, вартість товарних запасів, банківські операції та багато інших аспектів;
  • ринок: оригінальні методи дослідження ринку збуту, результати маркетингових досліджень, ринкова стратегія підприємства, інформація про політику зовнішньоекономічної діяльності, інноваційні методи продажів та ін.;
  • партнери: списки посередників, партнерів, спонсорів, клієнтів, постачальників, споживачів, відомості про комерційні зв’язки, картки клієнтів, місця закупівлі товарів та інші аспекти партнерських взаємовідносин;
  • перемовини: комерційну таємницю підприємства можуть складати відомості про підготовку та проведення перемовин, строки для розробки та укладання правочинів та ін.;
  • контракти: умови конфіденційності, які встановлені в угодах та контрактах, включно з цінами, відомостями про докладне розшифрування ліцензій при їхній купівлі-продажу, особливі умови договорів тощо;
  • ціни: методи розрахунку конкурентних цін, порівняльні розрахунки економічної ефективності, внутрішні прейскуранти та тарифи, знижки, ринкові ціни, відомості про розрахунок та обґрунтування угод, ін.;
  • торги, аукціони: відомості про підготовку до торгів та аукціонів, про заплановані конкурси, матеріали та додатки публічних торгів;
  • наука та техніка: об’єкти саме цієї категорії найчастіше потрапляють до договорів про нерозголошення конфіденційної інформації. Це можуть бути програми та результати перспективних досліджень, технічні проекти, відомості про роботу над винаходами, моделі та інша документація, яка стосується виробів, незахищених патентами, неповні патенти, документи конструкторських та проектних бюро, методи захисту товарних знаків від підробок, відомості про стан програмного та комп’ютерного забезпечення;
  • технологія: технологічні досягнення, які забезпечують переваги в конкурентній боротьбі, дані про особливості застосування певних технологічних процесів, способи виробництва продукції та інші положення;
  • безпека: структура, склад, матеріально-технічне забезпечення служби безпеки підприємства, відомості про співробітників відповідного підрозділу, про порядок та стан охорони, пропускний режим, про технічні засоби охорони тощо.

Варто також відзначити, що перелік відомостей, які можуть входити до договору про нерозголошення комерційної таємниці з працівником, складається залежно від обставин та характеру діяльності підприємства.

Положення про комерційну таємницю: ми забезпечимо врахування всіх особливостей діяльності підприємства

Кодекс законів про працю, який діє на даний час в Україні, не містить визначень, які б чітко регулювали обов’язки працівників щодо нерозголошення відомостей про діяльність підприємства, які належать до конфіденційних. Саме тому Положення про комерційну таємницю може стати одним з ефективних шляхів вирішення проблеми захисту конфіденційної інформації. Воно є локальним нормативним актом, який приймається на підприємстві, та визначає об’єм інформації, яка становить комерційну таємницю, а також відображує порядок її використання, зберігання та поширення. Договір із працівниками про дотримання комерційної таємниці визначає та регулює ступінь їхньої відповідальності за незаконне розповсюдження інформації, яка визначена конфіденційною. Документ має наступні складові частини:

  • загальні положення: у цьому розділі подається визначення комерційної таємниці, порядок віднесення інформації до конфіденційної, правила зберігання та доступу тощо;
  • перелік відомостей, що належать до конфіденційних: визначається залежно від характеру діяльності підприємства;
  • доступ до комерційної інформації, обов’язки працівників: визначається коло осіб, які мають доступ до інформації, порядок роботи з документами, що містять комерційну таємницю, а також перелік заходів, які перешкоджатимуть її розповсюдженню;
  • відповідальність за порушення правил Положення: визначається поняття розголошення, окреслюється порядок проведення розслідування, міра відповідальності (ст. 231 та 232 КК України).

Вимагати збереження комерційної таємниці та притягувати до відповідальності за її розповсюдження можливо лише в тому випадку, коли після затвердження Положення з ним під підпис були ознайомлені всі працівники, які мають доступ до конфіденційної інформації. Але варто врахувати, що підписка про нерозголошення комерційної таємниці може стати потужним юридичним засобом лише за умови додержання чіткої логіки дій при розробці Положення, його подальшої актуалізації та удосконалення. Фахівці «Адвокатського бюро Яновський та партнери» компанії «ЗКГ» пропонують свої послуги із забезпечення правового режиму комерційної таємниці на підприємствах будь-якого виду. Відомостям, які мають конфіденційний характер, буде надано статус комерційної таємниці наступним чином:

  • обумовлення існування комерційної таємниці в установчих документах;
  • виключення з переліку інформації, яка є державною таємницею, а також тієї, яка не може бути визнана комерційною таємницею;
  • групування та класифікація відомостей;
  • розробка Положення про захист комерційної таємниці;
  • розробка правил внутрішнього розпорядку та посадових інструкцій;
  • розробка інструкцій та правил роботи з конфіденційними документами.

Приклади укладання угод про дотримання комерційної таємниці з працівниками на правовій основі ви можете отримати в наших спеціалістів.

()
Підписатись на наші новини


X