fbpx

Перевірки та інспекційні відвідування Держпраці: ключові правові аспекти

контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”

+38 (032) 247-01-00+38 (067) 000-13-27 е-mail: yp@zkg.ua

Сьогодні досить актуальною є тема перевірок та інспекційних відвідувань, здійснюваних Державною службою України з питань праці (Держпраці). Стала вона наболілою для суб’єктів господарювання з того самого моменту, як збільшилися штрафи за недотримання законодавства про працю. Так, наприклад, у 2020 році  за порушення термінів виплати заробітної плати роботодавець додатково сплатить в державну скарбницю 14 169 грн, за неналежним чином оформлену роботу працівника у вихідний або святковий день роботодавець буде оштрафований на 47 230 грн, а за допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору – на  141 690 грн. Фактична величина штрафу щороку зростає, оскільки залежить від мінімальної величини зарплати, що у 2020 році становить 4 723 гривні. Так само такі розміри штрафів можуть стати причиною занепаду цілого підприємства. Щоб цього не трапилося, варто заздалегідь звернутися до компетентних юристів, які допоможуть розібратися в нюансах трудового законодавства. Завдяки цьому в ході перевірок та інспекційних відвідувань Держпраці вдасться уникнути фінансових санкцій.

Отже, якщо ви потребуєте кваліфікованої юридичної допомоги, то неодмінно зверніться до спеціалістів Адвокатського бюро «Яновський і партнери» холдингу професійних послуг «Західна консалтингова група». Завдяки подібній співпраці вам вдасться не лише вберегтися від штрафів, пов’язаних з порушенням законодавства про працю, але й уникнути додаткових витрат на утримання штатного корпоративного юриста зі спеціалізацією в питаннях трудового, адміністративного і податкового права.

Перевірки Держпраці: що потрібно знати суб’єкту господарювання?

На сьогодні порядок проведення перевірок та інспекційних відвідувань (заходів державного нагляду (контролю) Держпраці регулюється Законом України №877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджених Постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823. Перевірки  бувають двох типів:

  • планові: такі заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до спеціального графіку, складеного заздалегідь. Їхня періодичність визначається ступенем ризику діяльності підприємства. Так, компанії з високим ступенем ризику інспектуються не частіше одного разу на два роки; суб’єкти господарювання із середнім ступенем перевіряються один раз за три роки, а фірми з незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на п’ять років. Дізнатися про планові заходи державного нагляду (контролю) на підприємстві можна, відвідавши сайт Держпраці, а також скориставшись пілотним модулем, розміщеним на сайті Держрегуляторної служби, який використовується з метою планування заходів, пов’язаних з державним наглядом (ІАС ДНК). Зверніть увагу: якщо заходи державного нагляду (контролю) планові, то під час них перевіряючі можуть інспектувати будь-які питання, пов’язані з трудовими відносинами, в тому числі і ті, які стосуються охорони праці;
  • позапланові: їхня кількість, на відміну від планових заходів державного нагляду (контролю) Держпраці, нефіксована. Вони можуть здійснюватися в будь-який момент за умови наявності даних, пов’язаних з фактами недотримання законодавства про працю. Підставами для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) можуть слугувати такі: звернення працівників, навіть колишніх; ухвали або постанови суду; інформація про факти порушень законодавства про працю від органів Державної податкової служби або Пенсійного фонду; пропозиції від правоохоронних органів тощо.

Незалежно від того, планова це або позапланові заходи державного нагляду (контролю) Держпраці, вона здійснюється на основі наказу, в якому чітко зазначається найменування роботодавця, щодо якого запланована подібна подія, та безпосередньо предмет заходів державного нагляду (контролю). Цей документ, в свою чергу, слугує підставою для оформлення направлення на проведення заходів державного нагляду (контролю). Він підписується керівником або, в разі його відсутності, заступником керівника і засвідчується печаткою. Саме його разом зі службовим посвідченням до початку заходів державного нагляду (контролю) повинен пред’явити інспектор з питань праці керівникові суб’єкта господарювання чи уповноваженій ним особі. Зі свого боку роботодавець має право перевірити справжність цих документів, а також факт проведення на його підприємстві заходів державного нагляду (контролю), зателефонувавши у відповідний територіальний підрозділ Держпраці.

Перевірка Держпраці: особливості оформлення її результатів

Як свідчать статистичні дані переважна більшість перевірок Держпраці завершуються виявленням тих чи інших видів порушень, які пов’язані:

  • з невиплатою чи з несвоєчасною виплатою заробітної плати або ці виплати здійснені не в повному обсязі – 60% від усіх порушень;
  • з тривалістю відпусток, з оформленням на неповний робочий день, з понаднормовою роботою тощо – близько 15% порушень;
  • з оформленням трудових договорів, зі зловживаннями роботодавців під час найму працівників на випробувальний термін, зі змінами умов праці і т. п. – понад 10% порушень.

Будь-яка перевірка Держпраці завершується складанням акту, на основі якого уповноважена особа Державної служби України з питань праці за наявності підстав виносить постанову про накладання штрафу на роботодавця. Що стосується акта, то він готується інспектором з питань праці в двох примірниках в останній день перевірки. Один примірник документа залишається в представника Держпраці, а інший вручається керівникові підприємства або уповноваженій особі. Важливо: якщо керівництво суб’єкта господарювання має певні зауваження щодо результатів перевірки, зазначених у акті, воно повинно відобразити їх в цьому документі. За результатами перевірки перевіряючий може видати підприємству припис, тобто обов’язкову для виконання у визначені строки письмову вимогу щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій.

Перевірка Держпраці: строк оскарження її результатів

В тому випадку, коли роботодавець впевнений, що припис або вимога, винесена перевіряючим, є необґрунтованою або неправомірною, він має право оскаржити її. Це можна зробити до вищестоящої посадової особи органу Держпраці в 10-денний строк з моменту отримання припису (в 1-денний – з моменту отримання вимоги). Для цього необхідно подати йому скаргу, складену в довільній формі із зазначенням наступних даних:

  • найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, який оскаржує припис;
  • даних посадової особи, яка винесла припис;
  • фактичні обставини та обґрунтування неправомірності дій інспектора;
  • будь-які інші відомості (за бажанням заявника). Важливо: щоб скарга була задоволена, вона повинна містити максимум відомостей.

На час розгляду такої скарги (не більше 30 днів з моменту її надходження) роботодавець тимчасово звільняється від виконання вимоги або припису, встановленої інспектором праці в ході перевірки.

Крім припису або вимоги, уповноважена особа органу Держпраці, в разі виявлення на підприємстві порушень законодавства про працю має право скласти акт, на підставі якого винести постанову про накладання на роботодавця фінансових санкцій – штрафів. Строк оскарження постанови Держпраці у суді складає 10 днів з моменту її оголошення. В разі пропущення цього терміну з поважних причин, його можна поновити. Подання скарги на постанову про накладання штрафу передбачає наступний порядок:

  • вона подається до місцевого суду за місцем знаходження підприємства або за місцезнаходженням органу, інспектор якого видав постанову;
  • під час розгляду даної скарги, суд встановлює законність і обґрунтованість постанови, винесеної колегою;
  • розглянувши скаргу, уповноважена посадова особа органу Держпраці має право: залишити постанову без змін; зменшити розмір штрафу; скасувати постанову, направивши її на повторний розгляд.

Втім, якщо роботодавець вирішив оскаржити постанову про накладання штрафу, він повинен потурбуватися про те, щоб скарга була максимально коректною та інформативною. А саме в ній мають бути зазначені відомості:

  • про суб’єкта оскарження – посадову особу, яка винесла постанову;
  • ідентифікаційні дані заявника;
  • обставини та докази, які підтверджують необґрунтованість та незаконність накладеного адміністративного стягнення;
  • посилання на чинне законодавство, яке дозволяє оскаржити постанову Держпраці у вибраному порядку;
  • копії документів, які згадуються заявником у скарзі.

Однак, подаючи скаргу на постанову Держпраці про накладання штрафу на роботодавця, не слід забувати, що судовий  порядок оскарження не передбачає автоматичного зупинення її дії. Цього можна добитися шляхом подання окремої заяви. А, як відомо, на відкриття провадження в суді потрібен не лише додатковий час і кошти на сплату судового збору, але й ґрунтовні знання законодавства про працю, якими досконало володіють не всі роботодавці. Розібратися керівникові підприємства або уповноваженій ним особі з усіма тонкощами законодавства про працю буде легше разом із досвідченими юристами з Адвокатського бюро «Яновський і партнери» холдингу професійних послуг «Західна консалтингова група». Адже наші спеціалісти мають неабиякий досвід роботи, а значить, не лише допоможуть правильно побудувати кадрову політику на підприємстві, але й нададуть кваліфіковану юридичну допомогу як в момент здійснення перевірок, так і під час оформлення відповіді на припис Держпраці. А у разі виявлення неправомірних дій зі сторони окремих посадових осіб, допоможуть оскаржити їх у встановленому порядку.

(2 - 5.00 - 5)
X