Торговельна марка (ТМ) — це позначення, яке дає змогу відрізняти товари й послуги одних осіб від товарів і послуг інших. В Україні поняття визначено Законом «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Цивільним кодексом. Торговельною маркою може бути будь-яке позначення, наприклад, слова, літери, цифри, зображення, кольори, форма товарів або їхнього пакування, а також звуки. Розпорядження правами інтелектуальної власності — важлива частина регулювання ІВ. Положення, що визначають порядок подачі заявок на торгові марки та міжнародну реєстрацію, містять вимоги до документів і регулюють взаємовідносини між заявниками та органами, що проводять експертизу. Зокрема, регулюється порядок подання заявок до Національного органу інтелектуальної власності та інновацій України, а також на міжнародний рівень, відповідно до Протоколу до Мадридської угоди. Повноваження розпоряджатися торговою маркою належить особі, яка є її власником. Власником може бути фізична або юридична особа, яка отримала правову охорону бренду через реєстрацію в державному реєстрі або через міжнародну реєстрацію відповідно до Мадридської системи. Власник може використовувати ТМ, а також забороняти використання марки іншими особами без його дозволу. Крім власника, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності мають й інші особи, якщо вони отримали відповідні дозволи від власника. Ліцензіат — це особа, яка може використовувати товарний знак за певних умов, встановлених у ліцензійній угоді. Власник торгової марки також може передавати повноваження іншим особам, уклавши договір про відчуження. Угода дає змогу іншій особі стати новим власником бренду й отримати дозвіл щодо його використання та контролю. Власник може самостійно розпоряджатися маркою, зокрема передавати її в користування або власність іншим особам з огляду на інтереси третіх осіб. Є кілька основних способів передачі повноважень: Ліцензійний договір — це угода, згідно з якою власник дає іншій особі змогу використовувати бренд у межах певних умов. Ліцензійний договір не потребує державної реєстрації в Україні, але це може бути зроблено за бажанням однієї зі сторін. Договір про передачу права на торговельну марку — цей тип договору передбачає повну передачу бренду іншій особі. Підлягає обов’язковій державній реєстрації, що важливо для забезпечення правової охорони та підтвердження дозволу. Інші договори — крім вищезгаданих, можливі й інші угоди, які регулюють розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, наприклад, договір про використання торгової марки за певних умов або в рамках партнерства. Процес укладання договорів вимагає уважного підходу та юридичних знань. У зв’язку із цим важливо залучати фахівців, які допоможуть в оформленні, підготовці документів та здійсненні державної реєстрації. Відповідно до українського законодавства, є певні норми, що регулюють використання ТМ, і порушення правил може стати підставою для відповідальності підприємця або особи, що використовує чужу торгову марку без згоди правовласника. Як приклад, деякі підприємці, які продають одяг чи косметику, можуть використовувати зображення торгових марок відомих брендів на своїх фасадах або рекламних матеріалах без офіційного дозволу. Хоча створюється враження, що вони є офіційними представниками брендів, фактично такої легітимності немає без дозволу власника марки. Незаконне розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може включати заборону подальшого використання цього знаку в рекламі та продажу, а також призводить до юридичних санкцій. Тому важливо отримати офіційний дозвіл на використання ТМ, інакше будь-яке застосування є незаконним. Правильний підхід до захисту ІВ дає змогу уникнути проблем у майбутньому та забезпечити стабільний розвиток бізнесу. Рекомендації юристів допомагають ефективно розв'язувати ці питання та забезпечити правовий захист бренду. Торгова марка — ключовий елемент ідентифікації товарів і послуг на ринку. Вона відіграє важливу роль у формуванні брендової ідентичності та допомагає споживачам відрізняти продукцію одного виробника від іншого. Як об’єкт інтелектуальної власності, ТМ надає власнику низку повноважень, які забезпечують захист від недобросовісної конкуренції та інших порушень: Власник може позначати товар або послугу зареєстрованим знаком і використовувати його в рекламних кампаніях та інтернеті. Власник може передавати розпорядження правами інтелектуальної власності іншим особам або надати ліцензію на використання. Це здійснюється на підставі різних договорів, як-от франчайзингового або ліцензійного. Торгова марка має бути унікальною, і власник уповноважений захищати її від спроб створення подібних або схожих брендів, що можуть викликати плутанину серед споживачів. Інтелектуальна власність є ключовим активом бізнесу, який потребує ретельного захисту від правопорушень. «Західна консалтингова група» надає комплексну юридичну підтримку в питаннях захисту авторських прав, торгових марок, патентів. Наші послуги: юридичний супровід реєстрації бренду; супровід у вирішенні спорів; допомога у розробці й впровадженні стратегій захисту і розпорядження правами інтелектуальної власності; укладання ліцензійних угод, договорів. Маємо глибоке розуміння законодавства та актуальних норм, пропонуючи індивідуальний підхід до кожного клієнта і забезпечуємо необхідний юридичний супровід.Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності: загальні положення
Розпорядження правами інтелектуальної власності: хто має право на торгову марку?
Розпорядження правами інтелектуальної власності: як відбувається передача торгової марки
Розпорядження правами інтелектуальної власності без дозволів: наслідки
Що гарантує розпорядження правами інтелектуальної власності?
Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності: юридична допомога від «Західної консалтингової групи»
(8 - 4.50 - 5)|
Підписатися на новини
Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму Підписатися |