fbpx

Реєстрація авторства на комп’ютерну програму

контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”

+38 (032) 247-01-00+38 (067) 000-13-27 е-mail: yp@zkg.ua

Якщо вас цікавлять ефективні методи захисту прав інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, пропонуємо вам ознайомитись із змістом даної юридичної консультації.

У нашій країні державна реєстрація авторських прав є стандартною процедурою й проводиться у відповідності до Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-12 (далі – Закон), постанови КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» № 1756 від 27.12.2001 р (далі – Порядок). Також під час проведення процедури реєстрації необхідно взяти до уваги те, що при регулюванні деяких положень авторського права Цивільним кодексом (далі – ЦК) та Законом спостерігаються деякі розбіжності через те, що останній був прийнятий пізніше. Все вищенаведене законодвство має застосовуватися з врахуванням угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

З метою захисту будь-якого продукту (комп’ютерна програма, база даних, сайт та ін.) від незаконного привласнення, можна вжити таких дієвих заходів:

  • захистити авторським правом вихідний код програми;
  • захистити алгоритми, які використані у програмі;
  • помістити під охорону закону назву програмного продукту.

Охорона комп’ютерної програми або іншого ідентичного суб’єкту авторським правом відбувається на зразок літературного твору. Авторське право на зазначені продукти виникає у момент їх створення та не вимагає обов’язкової реєстрації.

Відповідно до Закону, комп’ютерна програма – це сукупність інструкцій, які складені у вигляді слів, чисел, певних схем, кодів та інших знаків, які можуть зчитуватися комп’ютером з метою його запуску та досягнення поставленої мети чи результату. Такому визначенню відповідають майже всі програмні продукти від HTML-коду для інтернет-сайту та прикладного програмного забезпечення до операційної системи. На думку власників програмових продуктів, реєстрація прав у державному реєстрі – це найбільш дієвий захист. Вона дозволяє отримати значні переваги перед правами, які офіційно не зафіксовані.

У правовому полі нашої держави існує таке поняття як презумпція авторства, тобто автором вважається особа, яка зазначена таким на оригіналі або примірнику твору. Але на випадок зловживань, розбіжностей чи інших конфліктних ситуацій перевагу буде мати особа, яка подбала про реєстрацію авторських прав. Також не є виключенням випадки, коли метою реєстрації авторського права є привласнення твору з подальшим отриманням вигоди. У такому випадку свідоцтво може стати підставою для угоди з особами, які бажають використати програму чи інший продукт. І якщо реальний автор не подбав про законний захист своїх прав заздалегідь, то він фактично залишається ні з чим. Свідоцтво – це надійний доказ володіння програмним продуктом.

Якщо автор має зареєстроване свідоцтво, то він може скористатися своїм правом на програму, базу даних чи інший результат власної розумової праці або ж передати його третім особам. При укладанні авторської угоди з метою отримання матеріальної вигоди зареєстроване державне свідоцтво виступає обов’язковим додатком.

Отже, державна реєстрація авторського права з метою захисту комп’ютерного програмного забезпечення на сьогоднішній день є найбільш дієвим способом захистити результати власних інтелектуальних надбань. До того ж, для цього не знадобиться витрачати багато грошей. Отримання державної охорони авторського права – це процедура, реалізація якої не потребуватиме багато часу за умови професійного підходу до справи.

Незважаючи на значні переваги, реєстрація авторського права на програмне забезпечення має й певні недоліки. Правовий захист можуть отримати лише форми об’єктів та форми втілення певних ідей, але не вони самі та їх сутність. Для прикладу можна взяти програму, створену програмістом вибраною мовою програмування. Також, припустімо, спеціалістом було сформовано діючий модуль під популярну операційну систему. З метою законного використання створеного продукту достатньо декомпілювати його. Для цього треба просто перетворити програму з об’єктного коду у вихідний текст. Це дозволить отримати інформацію, необхідну для її взаємодії з незалежною програмою.

Потім програму розкладають по модулях і пристосовують під іншу платформу. Відповідно до Закону, такий випадок не є порушенням авторського права. Незважаючи на те, що був використаний алгоритм, написаний первісним програмістом, це вже вважається новим продуктом. Разом з тим, програмні продукти на зразок бази даних, самої комп’ютерної програми чи інших творів не патентуються, адже, у відповідності до Закону, їх не можна віднести до будь-яких видів промислової власності на зразок винаходів.

Чи є можливість уникнути проблем через цей недолік? Звичайно, так. Для цього треба під захист патенту помістити алгоритм програми, записавши і оформивши його суть (кожен етап) у зрозумілій словесній формі, а також підкріпити необхідними графіками, діаграмами, блок-схемами та іншими схематичними зображеннями. Для того, щоб подати заявку на патент та отримати правовий захист, алгоритм повинен пройти перевірку на патентоздатність. Незважаючи не те, що даний спосіб убезпечення власної праці є найбільш трудомістким та потребує багато часу, він може забезпечити найбільш високий рівень захисту.

Всі прекрасно знають, що на сучасному ринку підробка будь-яких видів продуктів – звична справа. Тільки з’являється те, що користується попитом, як одразу ж знаходяться бажаючі повністю або по частково його скопіювати без відповідних на те прав. Такі продукти матимуть нижчу за оригінал ціну (і відповідну якість), що вводить споживача в оману. Правовласник не отримає свого прибутку, оскільки товар буде придбаний у іншого виробника, а також втратить репутацію через негативні відгуки на псевдопродукт.

Реєстрація як торгової марки самої програми та сайту (домену) допоможе уникнути таких проблем. Такий спосіб захисту є надійним та перевіреним. Крім збереження власної репутації та клієнтської бази, такий крок дозволить отримати належний прибуток від делегування прав на використання торгового знаку третіми особами. Власник, який помістив свій продукт під патентний захист, може у судовому порядку відстоювати інтереси компанії та відшкодовувати збитки, заподіяні через неправомірне використання продукту.

Майнові та немайнові права: в чому різниця

У юридичній практиці є поняття майнових та немайнових прав. Немайнові права відрізняються наступним:

  • автор може вимагати підтвердження свого авторства, зазначивши ім’я на творах або примірниках. Це також стосується публічного використання твору у будь-якій ситуації;
  • якщо автор твору бажає зберегти анонімність, то він має право заборонити згадувати своє ім’я під час публічного використання предмету інтелектуальної власності;
  • автор має право вибирати для себе будь-який псевдонім та вимагати від інших зазначати його на примірниках твору або під час його використання;
  • законодавство дозволяє автору вимагати від третіх осіб під час використання твору зберігати його цілісність, забороняти спотворювати та перекручувати його, посягати на результат праці та чинити дії, які можуть завдати шкоди репутації та честі правовласника.

Щодо майнових прав автора, то вони наступні:

  • автор отримує виключне право на власний розсуд використовувати результати своєї інтелектуальної праці;
  • забороняє або дає згоду на використання програмного забезпечення іншими особами.

Закон щодо майнових прав дозволяє автору отримувати винагороду за результати своєї інтелектуальної праці. Що стосується терміну дії майнового права, то воно, як наголошує Закон, залишається у силі протягом усього життя автора. Також у наступні 70 років після смерті автора права на результати його інтелектуальної праці (в тому числі і право отримувати винагороду) переходять до його законних спадкоємців. При цьому немайнові права не можуть бути відчуженими, оскільки підлягають безстроковій охороні.

Свідоцтво, видане Державним департаментом інтелектуальної власності України, є свідченням зареєстрованого авторського права. Воно також видається безстроково.

Документи, які необхідно надати для реєстрації авторських прав або їх передачі

Для здійснення процедури державної реєстрації авторських прав або договорів щодо їх передачі необхідно підготувати комплект наступних документів (бажано подавати їх у паперовій папці):

  • представлена у вигляді вихідних кодів комп’ютерна програма та інструкція користувача;
  • присвоєна назва продукту;
  • реферат до поданої комп’ютерної програми;
  • документальне підтвердження сплати встановлених сум платежів;
  • вичерпні дані про автора або декількох авторів програми;
  • якщо автор не особисто подає документи, то йому необхідно надати довіреність патентному повіреному або іншому уповноваженому представнику;
  • якщо планується реєстрація службової програми або іншого твору на ім’я юридичної особи, то необхідно подати відомості про підприємство (виписку з ЄДР);
  • під час реєстрації договору передачі прав надаються його реквізити.

Для подачі заявки на реєстрацію авторських прав на твір пакет документів має містити:

  • складену за певною формою заяву державною мовою. Відповідно до ст. 8 Закону об’єкти авторського права зазначаються у заяві у третьому пункті;
  • щонайменше один матеріальний примірник твору (п. 3 та 5 Порядку);
  • якщо твір було офіційно представлено, то в якості свідчення про це додається відповідний документ із зазначенням дати;
  • документальне підтвердження сплачених зборів за підготовку до реєстрації авторського права або документи про можливі пільги;
  • документ, що засвідчує сплату коштів за оформлення та видачу свідоцтва (або копія);
  • якщо заявка подається патентним повіреним, то до пакету документів вкладається відповідна довіреність.

Якщо подається заявка на здобуття патентного захисту для службового твору, то до пакету також докладається документ особи, що володіє майновими правами на твір, створений відповідно до трудового договору (ст. 429 ЦК України).

Заявка щодо реєстрації договору, який стосується авторського права, складається наступним чином:

  • заява, складена за установленою формою українською мовою. У п. 3 заяви необхідно зазначити об’єкти авторського права (ст. 8 Закону);
  • відповідно до п. 3 та 15 Порядку щонайменше 1 примірник твору у матеріальному вигляді;
  • примірник авторського договору про підтвердження передачі майнового права на твір (ст. 31 Закону). Якщо передаються права лише на використання твору, то цей факт також підтверджується заявою (ст. 32 і 33 Закону);
  • якщо необхідно, то документ, що засвідчує наявність майнових прав;
  • документи про сплату зборів за підготовку реєстрації договору;
  • якщо пакет документів подається представником власника, то додається відповідним чином оформлена довіреність.

На території України можливість зареєструвати авторські права на будь-які програмні продукти мають як фізичні, так і юридичні особи.

Процес реєстрації здійснюється:

  • однією фізичною особою, яка є автором твору;
  • групою співавторів;
  • якщо автор твору є працівником певного підприємства, а комп’ютерна програма була створена у рамках виконання прямих посадових обов’язків, то право отримати її охоронний статус  має юридична особа.

Також юридична особа може отримати право на державний захист результатів інтелектуальної праці у інших випадках. Наприклад, якщо комп’ютерне забезпечення було написане на замовлення автором, який не є офіційним працівником підприємства. Відповідно до Закону, в такому разі необхідно зареєструвати договір про відчуження (передачу) майнового права юридичній особі від автора або групи авторів.

Фізична або юридична особа може передати безоплатно чи за винагороду права на програмне забезпечення чи інший аналогічний твір третім особам, якщо має на них майнові права. Цим випадком також може передбачатися державна реєстрація Договору між зазначеними особами. Таким же чином здійснюється державна реєстрація Договорів про відчуження (передачу) майнових прав у різних комбінаціях.

Авторські права проходять державну реєстрацію у тримісячний термін з дат подання заявки в ДСІВ. Після успішного завершення реєстрації видається охоронний документ, який гарантує прововласнику захист держави – Свідоцтво про реєстрацію авторського права.

Заявку на здобуття правового захисту результатів інтелектуальної праці можна подати самостійно. Для цього, в залежності від рівня юридичної компетенції, знадобиться приблизно один робочий день. Але у разі відсутності досвіду реєстрації процес збору та оформлення документів може забрати набагато більше часу. Також справа може уповільнитися через необхідність виправлення допущених помилок. Тож, якщо вашим найціннішим ресурсом є час, можна скористатися послугами професіоналів. Вартість оформлення однієї заявки на отримання авторських прав встановлюється за домовленістю сторін. Також для ведення справ знадобиться довіреність. Всі державні збори треба оплачувати окремо через банківські установи. При цьому необхідно вказати дані про платника та призначення платежу. Нижче наведено реквізити для сплати, але їх актуальність необхідно уточнювати:

Одержувач УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22011900  
ЄДРПОУ 38004897
Банк Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача 899998
Рахунок отримувача (IBAN):
UA678999980313090025000026007

 

Призначення платежу формулюється таким чином:      

за підгот. до держреєстрації авторського права від фізособи 255,00 грн.
за оформлення та видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від фізособи 8,5 грн.
за підгот. до держ. реєстрації авторського права від юрособи 510,00 грн.
за оформл. та видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від юрособи 25,5 грн.
за підгот. до держ. реєстрації договору, який стосується права автора на твір, від фізособи 510,00 грн
за підгот до держ. реєстрації договору, який стосується права автора на твір, від юрособи 1020,00 грн.

Порядок розгляду заявки, видачі свідоцтва та рішення

За умови подання належним чином оформлених документів заявка на реєстрацію авторських прав розглядається, а відповідне рішення або відмова оголошується протягом одного місяця з дати офіційної реєстрації документів. Рішення щодо реєстрації авторського права приймається, якщо заявка відповідає вимогам розділів 2 і 3 Порядку. Якщо ж у реєстрації відмовлено, то заявнику надсилається обґрунтоване пояснення щодо такого рішення. Заявнику варто врахувати, що пакет документів, поданих до розгляду, не повертається.

Прийняте рішення щодо реєстрації авторського права та фінансові документи, що підтверджують сплату встановлених обов’язкових зборів, є підставою для оформлення та видачі свідоцтва. Відповідні відомості у встановленому порядку вносяться до Державного реєстру свідоцтв.

Для захисту прав власника результатів інтелектуальної праці важливе значення має офіційна дата його реєстрації. Такаю вважається дата внесення відомостей про нього до Держреєстру. ДСІВ має видати офіційний документ у термін, який складає один місяць з дати реєстрації. Його можуть отримати сам заявник або його представник особисто. Також документ може бути надісланий за вказаною адресою.

Відтоді, як була подана заявка, рішення щодо реєстрації договору прав автора на твір ухвалюється протягом одного місяця від дати подачі правильно оформленого повного пакету документів. Якщо заявка відповідає визначеним у Законі вимогам, то буде винесено рішення про реєстрацію договору. Якщо ж рішенні буде прийнято не на користь заявника, то він отримає вичерпне обґрунтування про відмову.

Відомості про зареєстрований договір заносяться до Держреєстру договорів. Рішення про це ДСІВ видає протягом 1 місяця з дати реєстрації договору. Воно може бути передано особисто заявнику, його представнику або надіслане поштою за вказаною адресою.

Оприлюднення відомостей щодо реєстрації авторського права і договорів на нього

«Каталог державної реєстрації» – це каталог ДСІВ, у якому публікуються відомості щодо авторського права або договору, що його стосуються. Також інформація відображується в офіційному бюлетені ДСІВ «Авторське право і суміжні права».

Як зареєструвати авторські права на програмне забезпечення?

В Україні процес реєстрації авторських прав на комп’ютерні програми визначено законодавством і включає декілька етапів.

  1. Підготовка документів:
    • Заява про реєстрацію авторського права.
    • Вихідний код програми.
    • Інструкція щодо використання програмного забезпечення.
    • Квитанції про сплату відповідних зборів.
    • У разі представництва – довіреність.
  2. Подання документів до УКРНОІВІ: Усі підготовлені документи подаються до Національного органу інтелектуальної власності – державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ) .
  3. Розгляд заявки: УКРНОІВІ розглядає подані документи протягом місяця. Цей етап включає перевірку документів на відповідність вимогам законодавства.
  4. Внесення інформації до Державного реєстру: Після позитивного рішення про реєстрацію, інформація про програмне забезпечення вноситься до Державного реєстру авторських прав.
  5. Отримання свідоцтва: Заявник отримує свідоцтво про реєстрацію авторських прав, яке є офіційним документом, що підтверджує його права на відповідне програмне забезпечення.

Важливо зазначити, що авторське право на програмне забезпечення виникає автоматично з моменту створення оригінального твору, який зафіксовано на матеріальному носії. Однак реєстрація авторських прав надає додаткові переваги, такі як забезпечення доказової бази у судових спорах.

Також варто враховувати, що при внесенні істотних змін до програмного забезпечення може виникнути потреба в його повторній реєстрації.

У питанні захисту авторських прав на програмне забезпечення важливо не лише знати законодавчі норми, але й вміло їх застосовувати, щоб забезпечити максимальний захист своїх прав і інтересів.

Чи потрібно реєструвати авторське право на кожну нову версію комп’ютерної програми?

Це питання є актуальним для багатьох розробників та IT-компаній. Авторське право на комп’ютерну програму виникає автоматично, якщо продукт зафіксовано на матеріальному носії. Однак, реєстрація авторського права на програмне забезпечення надає додаткові переваги, такі як юридичний захист від порушень та підтвердження права власності.

Свідоцтво захищає вихідний код програми у тому вигляді, в якому він був представлений до УКРНОІВІ чи іншого органу реєстрації. Тому, якщо вносяться істотні зміни або додавання до програми, рекомендується отримувати нове свідоцтво для кожної нової версії. Це особливо важливо, якщо нові функції або зміни забезпечують конкурентні переваги на ринку.

У розвинених країнах існує практика реєстрації авторського права на програмне забезпечення ще до публікації програми та перереєстрації, якщо код змінюється на понад 20%. Таким чином, для забезпечення найкращого захисту своєї інтелектуальної власності, рекомендується регулярно перевіряти та, за потреби, реєструвати своє програмне забезпечення.

(13 - 4.85 - 5)
X