На “ТИ” з БухОбліком Модуль 3

Мета: отримати практичний навик в обліку господарських операцій від створення підприємства до складання першої фінансової звітності підприємства (баланс та звіт про фінансові результати). Отримати впевненість в комплексному розумінні всіх процесів на підприємстві.

Тривалість: 40 академічних годин (10 занять по 4 академічних години)

 Короткий опис. Рівень головного бухгалтера невеликого підприємства. Даний модуль побудований на прикладі комплексної задачі, яка містить в собі набір стандартних, типових ситуацій з моменту заснування підприємства, в процесі його господарської діяльності та складення першої фінансової звітності. Вид діяльності охоплює і виробництво і продаж товарів та надання послуг.

На сьогодні до професії бухгалтера висуваються одні з найвищих вимог у сфері економіки. Бухгалтерія — це мова бізнесу. Саме тому ведення бухгалтерського обліку є обов’язковим навіть у невеликій компанії. Відповідно до законодавства, підприємства мають право на власний розсуд обирати одну з чотирьох форм бухгалтерського обліку:

• замовлення послуг бухгалтерського обліку в стороннього спеціаліста, який зареєстрований як підприємець без створення юридичної особи;
• ведення бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
• бухгалтерію підприємства веде сам власник або керівник у разі, якщо звітність не повинна оприлюднюватися;
• введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби у великому підприємстві. Службу має очолити головний бухгалтер, а обов’язки інших розподіляються за окремими напрямами.

Незалежно від того, яка форма бухгалтерського обліку обрана, фахівці, які її ведуть, мають однаково бездоганно володіти професійними навичками. Фахівець із ведення бухгалтерського обліку на підприємстві проводить касові операції, розрахунок заробітної плати, собівартості продукції, здійснює податкові відрахування тощо.

Розглянемо більш докладно інформацію, яка стосується бухгалтерського обліку на підприємстві. У це поняття входить вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення та передача різної інформації, яка стосується діяльності установи. Це необхідно для того, щоби зовнішні та внутрішні користувачі могли приймати відповідні рішення. Внутрішніми користувачами бухгалтерської звітності підприємства вважаються керівники, засновники, учасники та власники майна, а зовнішніми — інвестори, кредитори та ін. Об’єктами бухгалтерського обліку є: майно підприємства, зобов’язання та господарські операції, які здійснюються в процесі діяльності.

Основні принципи ведення бухгалтерського обліку

Ведення бухгалтерського обліку на приватному підприємстві відбувається за певними принципами. Це правила, які регулюють вимірювання, оцінювання та реєстрацію господарських операцій і їхнє відображення у фінансовій звітності. Бухгалтер має керуватися у своїй роботі такими принципами:

• обачність: у бухгалтерському обліку мають застосовуватися методи оцінювання, які мають не допускати заниження оцінки зобов’язань та витрат та завищення оцінки активів і доходів підприємства;
• повне висвітлення: оскільки на основі фінансової звітності приймаються рішення, то фінансова звітність має складатися з достовірної інформації про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій;
• автономність: цей бухгалтерський термін означає, що особисте майно та зобов’язання власників не мають відображатися у звітності підприємства, оскільки останнє як юридична особа відокремлене від власників;
• послідовність: обрана підприємством облікова політика має застосовуватися з року в рік. Якщо є необхідність її змінити, то це необхідно обґрунтувати та розкрити у фінансовій діяльності відповідно до національних стандартів;
• безперервність: під час ведення бухгалтерського обліку робиться припущення, що його господарська діяльність буде продовжуватися безперервно й надалі;
• нарахування та відповідність прибутків та витрат: з метою визначення фінансового результату господарської діяльності в процесі ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюють порівняння за звітний період, а також витрати, які були здійснені для отримання цих доходів. Прибутки і витрати необхідно відображати одразу, як вони виникли, а не в момент коли вони фактично надійшли;
• превалювання сутності над формою: облік операцій ведеться відповідно до їхньої сутності, а не лише спираючись на юридичну форму;
• історична (фактична) собівартість: активи підприємства оцінюють з огляду на витрати на їхнє виробництво або придбання;
• єдиний грошовий вимірник: у фінансовій звітності використовується єдина грошова одиниця;
• періодичність: звітність складається за певні періоди.

У процесі навчання на курсах розглядаються такі питання:

Основні засоби: надходження, ремонт, вибуття, нарахування зносу.

Ефективна діяльність будь-якого підприємства забезпечується різними підсистемами, однією з яких є облік основних засобів та контроль за їхнім використанням. Це неможливо без планування їхнього відтворення, обов’язкового закріплення окремих об’єктів основних засобів за конкретними матеріально відповідальними особами, планування графіків ремонтних робіт та їхнє виконання тощо. Основні засоби надходять із метою збільшення потужностей підприємства, заміни зношених засобів новими. Щодо основних завдань з організації обліку, то вони полягають у контролі за збереженням руху основних засобів, правильному оформленні та відображенні в регістрах обліку надходження, переміщення та вибуття, а також відображення та обчислення сум амортизації, контроль витрат на ремонт та результатів від реалізації або іншого вибуття. У бухгалтерії підприємства облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби»;

Придбання сировини та матеріалів.

Сировина, матеріали, паливо, запасні частини та ін. — це виробничі запаси, які займають вагоме місце серед предметів праці. Запаси — це активи, які утримуються для подальшого продажу, для використання у виробництві продукції або адміністративних цілях, перебувають у процесі виробництва з метою отримання та продажу готової продукції. Для обліку виробничих запасів використовується рахунок 20 «Виробничі запаси», який призначено для узагальнення інформації про рух сировини та матеріалів (зокрема й тих, які перебувають в дорозі або на переробці), будматеріалів, палива, тари та ін. Більшість сировини та матеріалів на підприємстві надходить від постачальників, частина — від підсобних господарств, виробництв із переробки, безкоштовно – від спонсорів. Вони обліковуються за фактичною собівартістю. У кошторисі підприємства бухгалтерія має передбачати кошти на вантажно-розвантажувальні роботи, відшкодування відряджень, доставку тощо.

Формування собівартості реалізованої продукції.

Це поняття в бухгалтерському обліку на підприємстві включає виробничу собівартість товарів та інших виробів, які були реалізовані у звітний період, наднормативних витрат (пов’язані з нестачею, псуванням, використанням не за призначенням, неправильним зберіганням). До складу собівартості продукції в бухгалтерському обліку на підприємстві не включаються витрати на адміністративні статті, на збут та інші операційні витрати. Поняття собівартості реалізованої продукції ширше, ніж поняття виробничої собівартості. Реалізованою вона вважається після оформлення накладних, актів, товарно-транспортних накладних та інших документів, відповідно до яких відбувається перехід права власності.

Проведення інвентаризацій. Підприємства мають проводити інвентаризацію активів і зобов’язань із метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку на підприємстві та фінансової звітності. Під час інвентаризації перевіряються та фіксуються у відповідних документах наявність, стан і оцінка активів та зобов’язань. Основними завданнями процедури є: виявлення фактичної наявності основних засобів, грошових коштів у касах та на різних рахунках, бланків суворої звітності тощо, встановлення залишку або нестачі цінностей, виявлення застарілих та не використаних товарно-матеріальних цінностей, дотримання умов зберігання грошових коштів та матеріальних цінностей, а також правил утримання та експлуатації. Також у процесі інвентаризації проводиться перевірка реальної вартості основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та ін.

У бухгалтерському обліку на підприємстві інвентаризація класифікується залежно від повноти охоплення (повна, часткова), за організаційною ознакою (планова, позапланова). Проведення цієї процедури є обов’язковим у разі передачі майна підприємства орендарю, передачі державного майна на приватизацію, у період перед поданням річної фінансової звітності, під час призначення нових матеріально відповідальних осіб, у разі встановлення фактів розкрадання майна, за рішенням суду, у разі посадових зловживань, різних стихійних явищ, ліквідації підприємства та в інших випадках, встановлених законодавством.

Облік валютних операцій та розрахунки курсових різниць.

У діяльності багатьох підприємств проводяться операції з іноземною валютою, які, потребують розрахунку курсових різниць. Відповідно до положень бухгалтерського обліку на підприємстві їхнє відображення здійснюється і в податковому обліку. Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різними валютними курсами. Під час здійсненні операцій у іноземній валюті вони відображаються в бухгалтерській звітності із застосуванням валютного курсу на дату здійснення. Інколи після первинного визнання об’єктів обліку підприємство має визначати курсову різницю.

Особливості нарахування заробітної плати, соціальних виплат.

Здійснення зазначених операцій — важлива складова бухгалтерського обліку на підприємстві. Типовий розрахунок заробітної плати включає такі процедури, як нарахування в розрахунковій відомості (заробітна плата згідно з штатним розкладом або трудовим договором, щомісячна індексація, премії, надбавки, компенсації, розрахунки під час звільнення та скорочення, облік витрат за рахунок фондів соціального страхування, медичне страхування тощо), утримання (за виконавчими документами, заявами працівників, позики, перевищенні лімітів та ін.), розрахунок податків і зборів (податки на доходи фізичних осіб, військові збори), а також нарахування (резерви відпусток, річних бонусів та ін.).

Також під час бухгалтерських курсів буде розглянуто виправлення помилок в обліку та звітності, закриваючі проведення, визначення фінансового результату, складання облікових регістрів та заповнення фінансової звітності. Бухгалтерія на підприємстві — досить складна економічна галузь, яка вимагає не лише глибокого знання основних положень, але й уміння застосовувати їх у практичній діяльності в умовах динамічно змінюваного законодавства.

Повний зміст програми

№ п/п	Назва теми	Тривалість (акад. год.)
1.	Фінансова звітність. Взаємозв’язок форм звітності. Основні види та пакети фінансової звітності. Види організаційно-правових форм суб’єктів господарювання. Поняття суб’єктів підприємництва. Відмінність між ФОПом та юридичною особою.	2
2.	Створення підприємства – чи потрібен бухгалтеру статут? Облік статутного капіталу. Облікова політика підприємства. Вибираємо оптимальні правила для обліку. Зміни в обліковій політиці.	2
3.	Облік операцій з основними засобами: надходження, ремонт (капітальний та поточний),нарахування зносу, ліквідація, продаж. Інвентаризація.	3
4.	Собівартість готової продукції та товарів на реалізацію. Основні принципи формування первісної вартості, виробничої собівартості товарно-матеріальних цінностей.	4
5.	Облік валютних операцій. Розрахунок курсових різниць. Відображення в обліку валютних розрахунків.	3
6.	Принципи нарахування заробітної плати, відпускних, соціальних виплат по непрацездатності, премій, матеріальної допомоги. Відрахування з заробітної плати утримань на аліменти і т.д. Основні відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами. Основні штрафи за порушення норм трудового законодавства	8
7.	Облік дебіторів та кредиторів. Довгострокова та короткострокова заборгованість. Основні принципи обліку та відображення у фінансовій звітності.	2
8.	Облік доходів та витрат. Закриваючі проведення. Визначення фінансового результату діяльності підприємства. Виправлення помилок в обліку.	4
9.	Складання облікових регістрів та формування фінансової звітності (баланс та звіт про фінансові результати).	4

ТЕСТИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ НА МОДУЛЬ 3

3.1  Облікова політика (вибрати НЕвірну відповідь):

а) визначає, які саме методи амортизації  основних засобів підприємство буде використовувати

б) визначає сукупність принципів, методів, процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності

в) кожного року станом на перше січня облікова політика підлягає перегляду

3.2  Наступна інформація містить дані про активи та зобов’язання підприємства. Потрібно визначити величину власного капіталу.

• Основні засоби та нематеріальні активи – 20 000
•  Готова продукція  –   8 000
• Грошові кошти та їх еквіваленти  –   100
• Дебіторська заборгованість покупців – 300
• Кредиторська заборгованість – 400
• Аванси постачальникам  – 100
• Банківський кредит – 5 000

Власний капітал підприємства дорівнює:

а) 0

б) 22 900

в) 23 100

г) 33 100

3.3   Проведення  в обліку при реалізації запасів є наступні:

а) Дт 36 Кт 28;  Дт 90 Кт 79

б) Дт 36 Кт 70;  Дт 90 Кт 28

в) Дт 23 Кт 28

г) Дт 70 Кт 36;  Дт 90 Кт 28

3.4  Відсутність підпису одержувача коштів на видатковому касовому ордері призведе:

а) до штрафних санкцій у 5-кратному розмірі

б) невидана сума додається до залишку в касі

в) до штрафних санкцій у разі переліміту готівки з врахуванням цієї суми

г) не буде мати жодних наслідків

3.5 Про кошти, видані працівнику під звіт, працівник повинен

а) відзвітувати  не пізніше двох днів

б) відзвітувати не пізніше наступного дня

в) відзвітувати не пізніше третього дня з моменту видачі

г) не потребує звітування

 ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ

Про детальні умови тренінгової програми – склад послуг, тривалість, дата, місце проведення, імена тренерів та їх компетенцію, можна дізнатися звернувшись в компанію.

+38 (032) 247-11-47; +38 (067) 672-54-09

е-mail: apb@zkg.ua Viber Messenger Telegram

()