fbpx
[get_banners]

Які податкові наслідки переказу з картки на картку фізичної особи і чим це загрожує пересічним українцям?

In: Адвокатске бюро Яновський і партнери, Бухгалтерська компанія Збережені Активи, Статті податкова тематика, Статті правова тематика 22 Feb 2024
контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”

+38 (032) 247-01-00+38 (067) 000-13-27 е-mail: yp@zkg.ua

Чому люди платять один одному з картки на картку?

Ця тема мабуть більше зачіпає звичайних людей ніж підприємців. У середовищі правників (і за законодавством України), людей прийнято називати особливим терміном – “фізична особа” )), а людей, які насмілилися зареєструвати свою підприємницьку діяльність – “фізична особа-підприємець”  

Перекази з картки на картку за “що небудь” стали масовим явищем у розрахунках між звичайними громадянами, в першу чергу тому, що це зручно. Платити можна будь коли і з будь якого місяця не зустрічаючись особисто. Умови: наявність грошей на “картковому” рахунку і доступ до інтернету. Перекази підприємцям також тут не виняток, бо нерідко інтернет-магазини чи й звичайні сервіси приймають кошти на карткові рахунки, не призначені для підприємницької діяльності.* (норма законодавства нижче позначена відповідною зірочкою) .

Які і для кого можуть бути наслідки при переказі коштів з картки на картку?

Таким чином:

    • для фізичної особи платника коштів з карткового рахунка, переказ не несе жодних наслідків.
  • для для фізичної особи отримувача коштів на картковий (не підприємницький рахунок) наслідком є обов’язок декларування доходів, і відповідно, – сплати податків з доходів, які підлягають оподаткуванню.

 

Чому можуть перевіряти карткові рахунки фізосіб які є ФОПами?

Логічно припускати, що наводять порядок і шукають додаткові джерела наповнення бюджету.

Згідно з банківським законодавством, банки зобов’язані інформувати ДФС не лише про підприємницький рахунок ФОПа й про всі відкриті банківські рахунки його, як фізичної особи. ** (норми законодавства нижче).

Проте банк, інформуючи про номер і дату відкриття рахунка, не зобов’язаний розкривати інформацію на запит ДФС про рух коштів як по НЕ підприємницьких, так і по підприємницьких.

Поряд з цим, у банків немає обов’язку надавати інформацію в ДФС при відкритті банківських рахунків звичайних фізичних осіб (які не є ФОПами).

Чому ФОПи єдиноподаткники використовують для розрахунків за товари/послуги НЕпідприємницькі рахунки?

Найбільш імовірно :

а) через незнання;

б) на 3-ій групі – щоб зменшити оподаткування підприємницьких операцій (5%) і не перевищити ліміт операцій за рік (щороку абсолютна сума змінюється – 1167 розмірів мінімальних зарплат)

в) на 2-ій групі – щоб не перевищити ліміт операцій за рік (щороку абсолютна сума змінюється – 834 розмірів мінімальних зарплат)

г) на 1-ій групі – щоб не перевищити ліміт операцій за рік (щороку абсолютна сума змінюється – 167 розмірів мінімальних зарплат)

В контексті “ініціатив” податкових органів, інформація про банківські рахунки (банківська таємниця) може бути надана лише:

  • за запитом податкового органу до банку  – щодо наявності банківських рахунків ФОПа (не фізичної особи), без права на отримання відомостей про номери рахунків і про рух коштів за ними;
  • за рішенням суду, ініційованого податковим органом – про рух коштів чи про будь яку іншу інформацію щодо рахунка.

Якщо податковий орган дізнається про номер рахунка фізичної особи, то для розкриття більш детальної інформації по ньому (про рух коштів тощо) зобов’язана звернутися в суд.

За наявності обґрунтованих підстав, суди звісно, можуть надати дозвіл на розкриття банківської таємниці, але як бачимо, шлях отримання не є зовсім простим.

Таким чином, наразі відсутній реальний податковий контроль та можливість відслідковування інспекторами руху коштів на банківських рахунках фізосіб, ФОП.

Інша справа, що банки, наприклад державні, або там де некомпетентний персонал, можуть знехтувати таємницею і розкрити інформацію без рішення суду, що не виключено бо на практиці таке траплялося.

Якими можуть бути податкові наслідки для фізичної особи отримувача коштів?

Дохід, що підлягає оподаткуванню і надійшов на карткові рахунки фізичної особи підлягає декларуванню фізичною особою, що його отримала, за попередній рік до 01 травня наступного року, а сплата податку до 01 серпня наступного року – 18% ПДФО і 1,5% військовий збір. 

Винятком є:

–  отримання коштів від членів сім’ї (наприклад, від одного з подружжя, дітей батьків);

–  позика.

Податкові зобов’язання можуть бути нараховані за період – максимум 1095 днів , тобто за період минулі 3 роки

Якими можуть бути податкові наслідки для ФОПа, якщо кошти надійшли йому на НЕ підприємницький рахунок?

Такі доходи для ФОПів єдинників, що надійшли йому з використанням НЕ підприємницьких рахунків, прирівнюються до доходів фізичної особи, як описано абзацом вище  (18% ПДФО і 1,5% військовий збір).

або

Якщо ФОП чи податковий орган помилково вважатиме, що дохід ФОПа єдиноподатника з використанням НЕ підприємницького рахунка,  оподатковується за ставками єдиного податку, то як мінімум, треба його оподаткувати.

Крім цього, існує ризик перевищення ФОПом річного ліміту доходу для перебування на певній групі єдиного податку, якщо сумарні доходи по підприємницьких і НЕ підприємницьких рахунках будуть ФОПом задекларовані для оплати єдиним податком, і перевищать такий ліміт  (5 587 800 грн для 2-ї групи і 7 818 900 грн для 3-ї групи)

Якими ще можуть бути наслідки для фізичної особи (не ФОПа), якщо кошти регулярно надходитимуть на її картковий рахунок?

Для фізичних осіб неФОПів це може класифікуватися як систематична діяльність, що є однією з ознак підприємництва  (одна з підстав – значна кількістю платежів на картку від не родичів, від не пов’язаних осіб) загрожує штрафом 17000-34000 грн. за діяльність без реєстрації підприємницької діяльності. 

Тут ще все можна доповнювати і деталізувати.

* (саме так – є банківські рахунки спеціально призначені для підприємницької діяльності, а є НЕ призначені для цього

– абз. 3 п. 24 

“Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. ”

ІНСТРУКЦІЯ про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків

Постанова Правління НБУ від 29.07.2022  № 162)

**- абз. 3 п. 83.

“Банк відкриває поточний рахунок фізичній особі, яка не має в цьому банку рахунків, у такому порядку: 

Фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю та/або незалежною професійною діяльністю, зобов’язана повідомити банк про свій статус підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у письмовій формі в порядку, визначеному внутрішніми документами банку.”

ІНСТРУКЦІЯ про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків

Постанова Правління НБУ від 29.07.2022  № 162)

** п. 7 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів 

“ Фінансові установи надають повідомлення про відкриття/ закриття будь-яких рахунків фізичних осіб, які мають статус самозайнятих осіб. Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, у яких такі особи відкривають рахунки.”

Наказ Мінфіну від 18.08.2015  № 721 

 

***Стаття 62 Закону “Про банки і банківську діяльність”. “Порядок розкриття банківської таємниці

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

– 2) за рішенням суду;…

– 4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:

а) на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;”

**** Стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

“Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди),

– тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.”

Автор – адвокат  Олексій Яновський

X