fbpx

Розробка договорів франчайзингу для комерційної концесії – правові аспекти

Ще донедавна франчайзинг – спосіб організації взаємовигідної господарської діяльності між різними суб’єктами господарювання, коли одна сторона (франчайзер) за певну плату передає іншій стороні (франчайзі) право на конкретний вид комерційної діяльності, був не дуже розповсюджений в українському бізнес-середовищі. Чого не скажеш про сьогодні. Отримуючи з кожним днем ​​все більшу популярність, міжнародний франчайзинг зображається в Україні в договорах комерційної концесії, визначення яких є в Цивільному і Господарському кодексах. В українському законодавстві також висвітлено його предмет, сторони, істотні умови та інші правові аспекти, про які й поговоримо далі.

Види і форми договорів франчайзингу для комерційної концесії, нюанси оподаткування

Сьогодні виділяють кілька класифікацій франчайзингу на види, кожен з яких залежить від наступних факторів:

  • кількості франшиз (ліцензій), які видають;
  • виду діяльності франшизоотримувача;
  • стратегії розвитку франчайзингової системи;
  • функціональної структури;
  • ролі і функцій франшизонадавача;
  • вартості ліцензії (франшизи).

У нашій країні поширена систематизація договорів комерційної концесії, відштовхуючись від роду діяльності підприємства. Згідно з цим критерієм розрізняють такі види франчайзингу:

  • товарний. Він ще називається франчайзинг продукту або торгового імені. Характеризується передачею прав на продаж, а також подальше передпродажне і післяпродажне обслуговування товарів або послуг, вироблених або наданих франчайзером. При цьому і ті, й інші часто мають певне маркування, завдяки якому вдається встановити компанію, яка їх випускає. Товарний франчайзинг використовується сьогодні багатьма провідними компаніями. Зокрема тими, які спеціалізуються на виготовленні автомобільних покришок;
  • виробничий. Цей тип комерційної концесії передбачає передачу технології виробництва того чи іншого виду продукції. Причому сировину для її виготовлення теж постачає франчайзер. Яскравий приклад виробничого франчайзингу – компанія Pepsi. Отримуючи від неї всі необхідні інгредієнти для виробництва безалкогольних напоїв, місцеві розливні підприємства змішують їх, розливають в спеціалізовану тару і відправляють місцевим дилерам для поширення. При цьому українська «пепсі» за смаком зовсім не відрізняється від аналогічного напою, що випускається основною компанією;
  • сервісний. Цей вид франчайзингу характеризується високим рівнем обслуговування. Іншими словами – висока якість і швидкість виконання послуг, які надаються брендом, зберігаються і в компанії-франчайзі;
  • діловий або франчайзинг бізнес-формату. Сьогодні він становить найбільший інтерес. А все тому, що разом з технологією ведення бізнесу франчайзер передає право на використання бренду. Укладаючи договір комерційної концесії цього типу, франчайзі стає частиною величезної корпорації і дає згоду на ведення бізнесу за єдиною методологією. Приклад – McDonald’s.

Що стосується форм франчайзингу, які зумовлюють умови франшизи і закріплюють обов’язки між сторонами – франчайзером і франчайзі, – то відповідно до міжнародної класифікації виділяють:

  • прямий франчайзинг. Він передбачає укладення договору тільки з однією компанією. Разом з цим франчайзі обмежений конкретною територією. До того ж, у нього відсутнє право передачі франшизи;
  • послідовний франчайзинг. Дана форма комерційної концесії дає можливість укладати відразу кілька договорів, а значить, і видавати стільки ж франшиз;
  • розподіл території. Суть цієї форми полягає в тому, що за розробником закріплюється певна територія, в рамках якої він має право укладати договори комерційної концесії від імені основної компанії;
  • субфранчайзинг. Він характеризується тим, що разом з укладенням договору франчайзер делегує франчайзі частину своїх прав. Скажімо, право на продаж франшизи третім особам;
  • майстер-франчайзинг. Істотна відмінність даної форми від попередньої полягає в тому, що головна компанія надає дочірньому підприємству не частину, а всі свої права та обов’язки.

Серед всіх чинних форм франчайзингу, дві останніх сприяють якнайшвидшому завоюванню ринку.

Говорячи про договір комерційної концесії, також доцільно згадати про особливості його оподаткування. Так, при переуступці прав на реєстраційні бази даних, комп’ютерні програми, авторські винаходи та інші продукти інтелектуальної власності в деяких випадках ПДВ не стягується. Якщо точніше, то відповідно до Податкового кодексу тимчасово (до 01.01.2023 р.) звільняються від оподаткування ПДВ деякі операції – ті, які пов’язані з програмною продукцією і ті, що пов’язані з її постачанням, плата за які не є роялті.

Предмет і сторони договору франшизи

Щоб убезпечити власний бізнес, компанія-правовласник спершу має подбати про те, щоб у змісті договору франшизи був присутній його предмет. Простіше кажучи, звід правил, відповідно до яких підприємство-користувач буде застосовувати право на комерційне позначення, фірмове найменування, товарний знак тощо. Також в договорі комерційної концесії має передбачатися використання предмета угоди із зазначенням або без нього території його використання щодо певної сфери цивільного обороту. Якщо говорити про сторони договору франшизи, то ними можуть виступати і фізичні, і юридичні особи, які на момент укладення угоди є суб’єктами підприємницької діяльності.

Реєстрація договору комерційної концесії: зміст і умови

Згідно зі ст. 367 ГК будь-який договір комерційної концесії, укладений в Україні, повинен бути оформлений у вигляді єдиного документа в письмовій формі. В іншому випадку він буде вважатися недійсним. Подібний документ, за умови, якщо він грамотно складений, еквівалентний франчайзинговій угоді за кордоном. Чіткіший його зміст регламентовано таким законодавчим актом України, як Господарський кодекс. У ньому серед усього іншого також передбачені і особливі умови договору. Зокрема:

  • обов’язок франчайзера не надавати третім особам права, схожі з тими, які отримав франчайзі, для використання їх на території, закріпленій за ним. А також уникати аналогічної власної діяльності в межах цієї ж території;
  • обов’язок користувача не протистояти правовласнику на території, на яку поширюється дія договору франшизи;
  • обов’язок франчайзі не купувати тотожні права у конкурентів франчайзера.

Якщо ж у договорі комерційної концесії передбачені умови, згідно з якими правовласник вправі самостійно визначати ціну товару або послуги, або встановлювати верхню / нижню її межу, а також пункт, відповідно до якого користувач може продавати товари або надавати послуги тільки певній категорії клієнтів, такий договір визнається недійсним. Не вимагається державна реєстрація.

Зміна, розірвання та припинення договору комерційної концесії

Порядок зміни, розірвання або припинення договору комерційної концесії регулюється ст. ст. 188 і 374 ГК, а також ст. ст. 651, 1125, 1126 ЦК. Керуючись положеннями цих законодавчих актів, можна зробити висновок:

  • основною передумовою для внесення правок в умови контракту є спільне бажання обох його учасників. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;
  • додаткові випадки зміни договору франчайзингу можуть бути обумовлені сторонами завчасно;
  • також подібний документ можна правити шляхом односторонньої відмови від його вмісту (повного або часткового), якщо таке право передбачено договором або законом.

Договір франчайзингу: актуальний приклад / зразок

Варто відзначити, що сам по собі договір комерційної концесії в Україні недосконалий, оскільки належним чином не врегульований на законодавчому рівні. Втім, відсутність достатньої регламентації франчайзингових відносин з боку держави не має призводити до вільного формулювання його змісту. Безумовно, сторони мають право складати контракт на свій манір. Однак це стає можливим тільки за умови, якщо мета угоди або окремі пункти договору не йдуть врозріз з чинним законодавством.

Звичайно, учасникам процесу було б простіше, якби у них «під рукою» був актуальний зразок договору франшизи. Але з огляду на те, що франчайзинг застосовується в різних галузях економіки, кожна з яких має свою специфіку, створення універсального контракту, який би підходив для регламентування всіх відносин між партнерами по бізнесу, не є можливим. Зате окреслити питання, які повинні знайти врегулювання в ньому, можна дуже легко. Отже, типовий договір комерційної концесії може містити наступні пункти:

  • преамбулу. Найчастіше з неї починається будь-яка франчайзингова угода. Тут описуються цілі співпраці між партнерами, і цінності, на підставі яких вона має будуватися, а також стан мережі на етапі розробки договору і бачення подальшого її розвитку;
  • визначення основних термінів і понять, що використовуються в тексті контракту. Це необхідно для кращого розуміння змісту угоди;
  • висвітлення питань, що стосуються регулювання відносин між бізнес-партнерами (франчайзером і франчайзі). Безумовно, для кожного конкретного випадку вони – свої, але є і обов’язкові. Зокрема такі: умови приєднання до мережі; термін дії договору франшизи; територія діяльності користувача; права та обов’язки сторін; захист товарних знаків і комерційної таємниці; конкурентна діяльність; навчання; паушальна (вступна) плата, регулярна винагорода (роялті) і відрахування в маркетинговий фонд; реклама і просування; контроль з боку правовласника і умови припинення дії договору;
  • додаткові пункти. У них, наприклад, можна передбачити особливості врегулювання форс-мажорних обставин;
  • заключні положення. Тут часто міститься інформація про законодавчі акти, дія яких поширюється на питання, які не регулюються франчайзинговою угодою. Крім того, в них можна прописати і умови внесення змін до контракту.

При цьому, розробляючи договір комерційної концесії, важливо дотримуватися в його змісті логічного порядку. Це і собі полегшить його читання і розуміння.

Розробка договору франчайзингу для комерційної концесії: підтримка досвідчених фахівців

Велика популярність ведення бізнесу на основі франчайзингових відносин пояснюється величезними перспективами та перевагами для обох учасників процесу. Так, для франчайзі основні плюси полягають в економії ресурсів і часу, які при створенні бізнесу з «нуля» доведеться витратити на вивчення ринку і прихильність клієнтів. У випадку з договором комерційної концесії використовується вже готова бізнес-модель, знайома потенційному споживачеві, а значить, її не доведеться додатково «розкручувати». Крім цього, з боку франчайзера користувач отримує консультування і повну підтримку, оскільки останній повністю зацікавлений в його успішній діяльності. Що стосується переваг для правовласника, то вони полягають в можливості розширення бізнесу без додаткових капіталовкладень і отримання регулярного стабільного доходу. Втім, договір франчайзингу також вигідний і для держави. Бо він сприяє створенню нових робочих місць.

Однак є одне «але» – недосконале правове регулювання процесу укладення договору комерційної концесії в Україні, що призводить до величезної кількості суперечок, пов’язаних з порушенням його умов тією чи іншою стороною. Причому виграють подібні дебати ті компанії, які чітко прописують в письмовій угоді всі права і обов’язки його учасників, а також їхні фінансові зобов’язання. Саме тому, ще на етапі розробки договору франчайзингу в Києві, Львові чи в будь-якому іншому населеному пункті нашої країни краще довіритися кваліфікованим фахівцям з компанії «Західна консалтингова група». Володіючи теоретичними знаннями і практичним досвідом, наші спеціалісти нададуть будь-які послуги стосовно франчайзингу в різних галузях бізнесу: від торгівлі до виробництва.

()
Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X