fbpx

Отримання вигод від прав інтелектуальної власності: розробка та реєстрація ліцензійних договорів

Отримання прибутку і захист від недобросовісної конкуренції завжди були першочерговими завданням бізнесу як такого. А захист цих свобод – основне завдання права і Закону. Сьогодні одним з основних активів, причому особливо високоприбуткових, є інтелектуальна власність в різних формах. Щоб захистити її від недобросовісних посягань, використовують ліцензії. А ті, хто отримує привілей і право на партнерських засадах включатися в процес роботи з чужою інтелектуальною власністю, зобов’язані підписати з правовласником ліцензійний договір. Що це дає і які є особливості ліцензійних угод – розберемося нижче.

Види і форми ліцензійних договорів, нюанси оподаткування

Ліцензійні договори в Україні поділяються на кілька видів за принципом обмеження прав доступу до об’єкта інтелектуальної власності і його використання в комерційних або інших цілях:

  1. Виключна ліцензія – вид ліцензійного договору, зразок якого передбачає передачу прав від правовласника (ліцензіара) правонаступнику (ліцензіату) на умовах виняткового використання об’єкта інтелектуальної власності ліцензіатом. У такому випадку ліцензіар зберігає за собою право на володіння, але не має права на використання конкретної інтелектуальної власності. Найчастіше таким чином передають права на бренди, сценарії та інші художні твори.
  2. Невиключна ліцензія – вид угоди, при якому сам власник об’єкта може використовувати його, продавати або надавати ліцензію іншим особам, і кожен з ліцензіатів може користуватися об’єктом в рамках, передбачених документом. Зазвичай, така ліцензія поширюється на передачу прав на використання програмного забезпечення, авторських методик навчання і тренування. Наприклад, договір передачі невиключних прав на програмне забезпечення означає, що програмою може користуватися кожен ліцензіат і сам автор, а також автор має право надавати ліцензії необмеженій кількості ліцензіатів на свій розсуд.
  3. Одинична ліцензія – договір, при якому ліцензіар надає право на використання об’єкта інтелектуальної власності єдиному ліцензіату, позбавляючи себе можливості продавати ліцензії іншим особам і компаніям. При цьому автор залишає за собою право використовувати об’єкт інтелектуальної власності з метою отримання прибутку або будь-якої іншої користі. Одинична ліцензія може надаватися на будь-який тип інтелектуальної власності.
  4. Субліцензія – вид договору, за умовами якого ліцензіат, отримавши ліцензію, має право надавати субліцензії на право використання певної інтелектуальної власності третім особам. Найчастіше субліцензійний договір, який для Вас індивідуально можуть розробити спеціалісти “Західної консалтингової групи”, застосуємо до ліцензій на торгові марки, іноді – до договорів передачі невиключних прав на програмне забезпечення.

Операції з договорами передачі невиключних прав на програмне забезпечення мають деякі особливості оподаткування. Оскільки доходи від надання ліцензії належать приватним особам, а не ФОП, то вони оподатковуються в розмірі 18%, як і належить фізособам, плюс 1,5% військового збору. Але не 5%, як, скажімо для ФОП на 3 групі єдиного податку. Ці умови діють незалежно від форми ліцензійного договору. Якщо ж права передає компанія, то дохід від такої угоди також буде обкладатися податком в розмірі 18%.

Реєстрація ліцензійного договору: в яких ситуаціях варто його укладати?

У разі оформлення ліцензійного договору і ліцензіар, і ліцензіат отримують істотні вигоди. Немає вимог обов’язкової реєстрації ліцензійного договору. Це можна зробити за бажанням сторін, щоб невизначене коло осіб знало про права ліцензіата та обмеження для ліцензіара, а також, якщо є намір зареєструвати на ліцензіата домен в зоні ua. До ситуацій, в яких слід укладати угоду на передачу ліцензії, належать такі випадки:

  1. Ліцензіар володіє правами на корисні винаходи, експериментальні моделі, які можуть принести прибуток і користь суспільству. При цьому ліцензіар не може повною мірою досягти цього, використовуючи об’єкт інтелектуальної власності одноосібно;
  2. Ліцензіат володіє необхідними навичками і досвідом, щоб розвинути і вдосконалити об’єкт інтелектуальної власності або з його допомогою принести іншу користь (не обов’язково фінансову).

Таким чином, укладати ліцензійний договір з фізичною особою або компанією потрібно тоді, коли є економічна, соціальна чи наукова доцільність для обох сторін. Ба більше, важливо відразу визначити територію і термін дії будь-якої ліцензії.

Територія і термін дії ліцензійного договору

Строк ліцензійного договору зазвичай визначається ліцензіаром і вказується в ліцензійному договорі. Якщо це ТМ або інший об’єкт промислової власності, то передача може здійснюватися тільки на період дії свідоцтва або патенту. Ліцензійний договір можна укласти тільки щодо зареєстрованого об’єкта інтелектуальної власності.

Якщо конкретні терміни не прописані в документі, то вважається, що предмет може використовуватися ліцензіатом аж до закінчення майнових прав ліцензіара, але не більше ніж протягом п’яти років, відповідно до законодавства України. Якщо після закінчення п’яти років сторони не розривають угоду, документ автоматично пролонгується. Важливо також пам’ятати, що термін дії субліцензії не може перевищувати строку дії ліцензії.

Також в такому ліцензійному документі слід вказувати, на яку територію поширюється дія ліцензії або субліцензії. Це часто застосовується до торгових марок і брендів: компанія або фізична особа на певних умовах отримує ексклюзивне право використання бренду, але тільки в рамках певної території (наприклад, Київ, Львів, Рівненська область або кілька областей відразу). Якщо такі подробиці в угоді сторін відсутні, то територія використання предмета ліцензійного договору обмежується лише законодавством України. Розірвання ліцензійного договору в односторонньому порядку можливо в разі, якщо одна зі сторін грубо порушує умови угоди (несплата роялті, незаконне використання предмета договору), але тільки за рішенням суду.

Важливі умови ліцензійного договору

Основні вимоги до ліцензійного договору:

  1. Наявність предмета угоди – тобто власне об’єкта інтелектуальної власності (програмне забезпечення, теорії та наукові дослідження, авторські підходи до навчання і розвитку, бренди і торгові знаки).
  2. Вид ліцензії.
  3. Визначення термінів, території і способу використання предмета ліцензійного договору.
  4. Конкретизація умов відшкодування вартості ліцензії (паушальний внесок, роялті).

Найголовнішою умовою підписання будь-якого ліцензійного договору на використання патенту або безпатентної ліцензії є отримання вигоди кожним учасником. Так, автор інтелектуальної власності може її монетизувати і отримувати вигоду (фінансову, іміджеву) від видачі ліцензії. А правонаступник отримує доступ до використання унікальних активів та інформації, а також в деяких випадках можливість продавати субліцензію і заробляти не тільки на особистому використанні предмета угоди, а й на відрахуваннях за продані субліцензії.

Переваги розробки ліцензійного договору від ЗКГ

При складанні ліцензійного договору не рекомендується відмовлятися від консультації юриста: існує чимало способів позбавити себе додаткового доходу, розробляючи угоди самотужки. Тим більше, досвідчений юрист допоможе максимально захистити автора, при цьому надавши ліцензіатам найбільш вигідні та прозорі умови угоди. А це – важлива конкурентна перевага для договорів передачі невиключних прав на програмне забезпечення, наприклад. Фахівець допоможе розібратися у відмінностях ліцензійного договору від договору комерційної концесії, допоможе підібрати правильну форму ліцензійного договору і механізм нарахування роялті. Звертайтеся до “Західної консалтингової групи” вже сьогодні, і наші фахівці радо допоможуть вам розібратися в усіх нюансах.

()
Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X