Договори про конфіденційність, нерозголошення, NDA

Що є причиною мовчання тоді, коли хтось вас посвячує у свій секрет? Здебільшого — лише повага до приватного життя іншої людини. Договір про конфіденційність, наприклад, так звана угода про нерозголошення або NDA, змушує набагато більш шанобливо ставитися до інформації, яка визначена законодавством як «таємна». Цей договір створює юридичне зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності і примушує тих, хто погоджується його підписати, не розголошувати дані, визначені законодавцем як «таємні», третім особам.

Що таке NDA (НДА) і які функції воно виконує?

У своїй базовій формі договір про нерозголошення конфіденційної інформації — це юридично значуща угода. Вона регулює відносини між особою, яка зберігає якусь таємницю, й особою, якій буде розкриватися секрет.

Договори про конфіденційність зазвичай виконують три ключові функції:

1. Захищають секретну інформацію. Підписуючи NDA, учасники обіцяють не розголошувати або не поширювати відомості, отримані в процесі своєї роботи, третім особам. Якщо інформація, зазначена як «таємниця», просочиться, постраждала сторона (довіритель відомостей) має право вимагати виплати відшкодування за порушення договірних умов.
2. У разі розробки нового продукту або його концепції договір про нерозголошення конфіденційної інформації може допомогти винахідникові зберегти його патентні права. У багатьох випадках публічне розкриття відомостей про новий винахід стає причиною втрати патентного права. Правильно підготовлений і коректний із юридичної точки зору договір NDA дозволяє початковому творцеві зберегти права на продукт або ідею.
3. Договори про конфіденційність і NDA чітко описують, яка інформація є приватною і яка є публічною. У багатьох випадках договір такого типу служить документом, який класифікує різні види інформації і визначає те, що може бути оприлюднено, як і те, що не повинно стати надбанням громадськості.

Тип інформації, який охоплюється NDA, практично необмежений.

Фактично будь-які знання, якими обмінюються залучені за договором сторони, можуть вважатися конфіденційними. Результати тестів, списки клієнтів, програмне забезпечення, паролі, системні специфікації та аксесуари — цей список не є вичерпним.

4 типи договорів про нерозголошення

Є, як мінімум, 4 різновиди договору про нерозголошення. Вибирати відповідний саме для вас потрібно згідно із ситуацією.

1. Традиційний контракт НДА. Найбільш поширена версія договір про нерозголошення конфіденційної інформації (зразок). Це загальний шаблон, який може використовуватися практично в будь-якій ситуації, коли компанії або особі потрібен правовий захист ідей і досягнень.
2. NDA для винахідників. Цей тип договору може бути використаний винахідниками для захисту своїх непатентованих рішень/інновацій. Винахідники часто стикаються із ситуаціями, коли їм потрібно обговорити свій проект із зацікавленою стороною. У цьому випадку важливо, щоб автор міг зберігати впевненість у тому, що інформація про об’єкт патентування не матиме дострокового розголошення. У цьому документі описується, що вважається «Конфіденційною інформацією» для обох сторін, включно з проектами, схемами й бізнес-операціями.
3. НДА для працівників. Дана версія цього договору використовується для повідомлення співробітників компанії про те, що вони не повинні обговорювати певну ділову інформацію за межами робочого місця. Аби підприємства могли захистити комерційну таємницю, цей документ змушує співробітників роботодавця визнати той факт, що обговорення фінансово значущої інформації є порушенням умов трудового контракту.
4. NDA для співбесід. Бувають випадки, коли під час співбесіди необхідно розкрити секретну інформацію. У цих випадках компаніям слід подбати про те, щоби їхні потенційні співробітники підписували такий договір до співбесіди.

Оскільки кандидати, які просто беруть участь у співбесідах, не підписують договори, які укладаються з найманими працівниками, спеціалізований NDA гарантує, що вони не зможуть обговорювати конфіденційну інформацію з третіми особами.

Обов’язкові елементи договору NDA (приклад)

Незалежно від його функції або інформації, яку вона захищає, NDA повинні містити кілька конкретних частин.

1. Визначення і винятки з конфіденційною інформацією.
2. Права й зобов’язання всіх залучених людей або сторін.
3. Термін дії договору про конфіденційність.

Визначення конфіденційної інформації відображає категорії або типи інформації, яку охоплює договір. Цей конкретний елемент служить для встановлення правил або предмета/розгляду договору без фактичного вивільнення точної інформації. Наприклад, NDA для магазину дизайнерського одягу може включати в себе таке визначення: «Конфіденційна інформація включає списки клієнтів і історію покупок, кредитну та фінансову інформацію, інноваційні процеси та дані про продажі».

Водночас, договір про конфіденційність часто представляє винятки або відомості, які не є об’єктом захисту. Винятки можуть включати в себе інформацію, яка вважається об’єктом загального знання або дані, зібрані до підписання угоди.

NDA чітко вказує на те, що особа, яка отримує певну інформацію, має зберігати її в таємниці й обмежувати її використання. Не можна порушувати договір, спонукати інших до подібних дій або надавати доступ до конфіденційної інформації. Наприклад, якщо веб-дизайнер вирішив створювати прототип сайту відомої компанії в барі, і за цим заняттям його виявив репортер, — це порушення договору конфіденційності NDA, який був підписаний дизайнером під час найму його на роботу компанією або залучення в окремий проект.

Термін дії договору про конфіденційність та зобов’язань — ще одна обов’язкова умова, яка прописується в подібних договорах. Зазвичай довіритель інформації вказує відрізок часу, упродовж якого відомості, отримані іншою стороною в процесі роботи, можуть бути розголошені третім особам. Цифри ці рідко збігаються: інформація про патент може поширюватися вже після реєстрації авторських прав, у той час, коли відомості про клієнтів компанії, їхні контактні дані за таким договором не можуть бути розголошені зовсім.

Де й коли може стати в нагоді договір NDA?

Договори про нерозголошення й конфіденційності інформації поширені в рамках становлення сучасних бізнес-відносин. Зазвичай договори НДА створюються для захисту:

• бізнес-моделей, які будуть представлені венчурної групи для можливого фінансування;
• інформації про інноваційний продукт/ідеї до його (її) патентування;
• інформації про клієнтів і все, що стосується особливостей ведення їхнього бізнесу;
• результатами лабораторних досліджень, різних тестувань тощо.

Договори NDA широко поширені в IT-бізнесі, оскільки вони пропонують один із найнадійніших способів захисту конфіденційної інформації. Інформація, яка захищена NDA, може включати в себе відомості про продукт-локомотив компанії, інформацію про клієнтів і замовників, плани продажів і маркетингового розвитку або опис унікального виробничого процесу.

5 речей, про які потрібно пам’ятати до підписання договору

Якщо ви не знаєте, що робити, коли вас попросять підписати договір про конфіденційність, зверніть увагу на ці 5 речей.

1. Обсяг документа. Потрібно зрозуміти те, що договір про конфіденційність від вас вимагає, а саме: уважно прочитати розділ із зобов’язаннями, оцінити свої права. Яку інформацію ви повинні зберігати в секреті? Які кроки ви повинні зробити, щоби зберегти конфіденційність? Як довго триває договір про конфіденційність? Це все варто знати й розуміти, щоб у результаті не нести фінансову відповідальність.
2. Зверніть увагу на список виключень у договорі про конфіденційність. Чим менше список тих об’єктів, які не є таємною інформацією, тим у більш невизначеній ситуації ви опиняєтеся. Якщо в конкретному договорі прописуються винятки, то цей список повинен бути максимально вичерпними. В іншому випадку судових розглядів не уникнути.
3. Ліквідація збитків. Ви повинні розуміти, що за порушення контракту передбачена відповідальність. Інформація про її рамки в обов’язковому порядку повинна бути представлена ​​в подібній угоді. Включення в договір про конфіденційність розділу «Відповідальність сторін» гарантує, що якщо ви порушите NDA, компанія або роботодавець матимуть право на відплату за наявності фактичних збитків. В іншому випадку, якщо відповідальність передбачена просто за порушення положень договору, останнього й зовсім не варто підписувати.
4. Наслідки порушення. Подивіться, чи не передбачено будь-які незвично суворі або несправедливі санкції за порушення договору про конфіденційність. Якщо покарання непропорційне порушенню, то варто утриматися від підписання подібного договору.
5. Можливість домовитися. Ви завжди можете ініціювати внесення змін до документа, якщо знайдете щось, що вважаєте несправедливим або недоречним. Жоден довіритель інформації не має права перешкоджати зміні положень договору про конфіденційність, якщо це буде здійснюватися в обопільно узгодженому порядку.

Очевидно, що використання договору про нерозголошення означає, що корпоративні секрети не стануть надбанням громадськості; в іншому випадку довіритель інформації може подати позов про відшкодування збитку і вимагати від зобов’язаної за договором сторони фінансової та моральної компенсації. Замовити складання проекту такого договору про конфіденційність або скористатися професійною допомогою задля захисту своїх комерційних і особистих інтересів у суді ви можете, звернувшись в компанію «Яновський і партнери» (Україна).

()