Цивільний позов за новими правилами

In: Адвокатске бюро Яновський і партнери, Статті правова тематика 11 Mar 2018

Цивільний позов за новими правилами

 

Із набранням чинності нової редакції ЦПК України 15.12.2017 року суттєво змінився підхід законодавця до розуміння цивільного процесу, включаючи не тільки структуру, саму суть проваджень, процесуальний статус сторін та їх доказову діяльність, етапи перегляду судових рішень, а й основного документу – позовної зави. Із одного боку, Кодексом встановлені нові вимоги, які можуть ускладнити подання позовної заяви, передбачають необхідність позивачеві більш ретельно підійти до підготовки своїх аргументів та доказової бази, а з іншого – вони превентивно направлені на зловживання правами сторін, їх заохочення до розумного здійснення процесуальних дій, а також є додатковою гарантією реального здійснення судочинства у встановлені процесуальні строки.

 

Згідно з частиною другою статті 174 нового ЦПК України, позовна заява вважається заявою по суті справи, з поданням якої розпочинається судове провадження. Позивач в позові описує власні вимоги щодо предмету спору, обґрунтовує їх. Позов є основним документом, в якому позивач зазначає власні аргументи і міркування з приводу фактів та явищ у спірних правовідносинах. Тут важливим нововведенням є положення статті 83 ЦПК України, згідно якою позивач одразу при зверненні з позовною заявою повинен подати всі докази, про що детальніше розповімо нижче.

 

Звертає на себе увагу те, що суд, зважаючи на певні обставини конкретної справи, має право і може визнати сторону такою, що зловживає своїми процесуальними правами, зокрема у випадках:

– подачі відразу кількох позовів до одного й того ж самого відповідача чи відповідачів, а також з тими самими предметами / із таких самих підстав,

– дій з ціллю маніпулювання системою автоматизованого розподілу справ, що призначаються до розгляду суддями;

– надання завідомо безпідставної позовної заяви,

– подача позовної заяви, якщо відсутній предмет спору чи в спорі, що має очевидний надуманий (штучний) характер;

– штучне чи необґрунтоване об’єднання позовів чи вимог у них з наміром змінити підсудність справ,

– завідоме необгрунтоване і безпідставне залучення будь-якої особи в якості відповідача (співвідповідача) з наміром зміни підсудності справи (стаття 44 ЦПК України).

За зловживання процесуальними правами, суд має право і може застосувати новий вид заходів процесуального примусу – штраф у розмірі від 0,5 до 5 прожиткових мінімумів з розрахунку для працездатної особи.

 

Процедуру подання позову у місцевий загальний суд необхідно визначати в такій послідовності:

  1. Належне оформлення позову (позовної заяви).

Вичерпний перелік вимог з оформлення позову (заяви) викладено в частині 3 статті 175 ЦПК України. За замовчуванням, позовна заява повинна мати письмову форму та має містити наступні елементи:

1) найменування суду, який є першою інстанцією. У відкритому доступі є всі відомості щодо судів України розміщені на порталі Судової влади https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/. Там же знаходиться інформація щодо стану розгляду справ.

2) реквізити сторін.

Також внесено ряд технічних доповнень, як вимог до оформлення позову. Відтепер необхідно вказувати додаткові відомості про сторін. Щодо фізосіб і юросіб, традиційно, це П.І.Б. або повне найменування, місце реєстрації проживання або місцезнаходження, окремо можна також вказати адресу для листування, РНОКПП (ідентифікаційний код) за його наявності або дані паспорта (номер і серія), якщо ці відомості відомі позивачу.

Новелою є інформація про засоби зв’язку, а саме щодо відомих номерів, офіційну електронну адресу чи адресу електронної пошти.

У випадку, якщо позивач не знає інформації про РНОКПП чи паспорт, необхідне подання заяви з метою забезпечити докази, оскільки у випадку відсутності інформації про РНОКПП може виникнути серйозна проблема у стадії виконання рішення. Варто зазначити, що відомості про місце реєстрації проживання фізичної особи є обов’язковими, а не «факультативними».

3) зазначається ціна позову, у разі, якщо позовні вимоги мають грошову оцінку.

4) зміст кожної позовної вимоги: способ (спосіб) захисту права і/або інтересу, як це передбачено в законі або в договорі, або інші способи захисту права або інтересу, що не суперечать законам і які суд, на прохання позивача, має визначити в рішенні.

Наведена вимога щодо змісту позовної заяви, викладена значно детальніше, ніж у попередній редакції цивільного процесуального кодексу. При чому така зміна абсолютно відповідає усталеній практиці.

Традиційні способи захисту цивільних прав або інтересів вказані у статті 16 ЦК України, проте, їх перелік не є вичерпним. Як видно з Аналізу практики ВСУ про застосування судами статті 16 Цивільного кодексу України, рекомендований для врахування в практичній роботі судів, зазначає про назгоду з практикою суддів, які відмовляють у позовах лише на підставі того, що при зверненні до суду, позивач обирає спосіб/способи захисту, не передбачені законом чи договором для захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу. У всіх таких випадках треба виходити із загальних принципів захисту права, свободи і інтересу, що визначені в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Отже, при обрані способів захисту, в першу чергу, треба орієнтуватись на положення статті 16 ЦК, оскільки нестандартні способи захисту права викликають труднощі, як при примусовому виконанні, так і при розумінні суддями. Але в деяких випадках, коли дійсно права можна захистити тільки нестандартним способом, такий спосіб повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

5) викладаються обставини, в обґрунтування вимог позивачем; зазначаються докази, які підтверджують наведені обставини.

6) вказуються відомості про те, чи вжито заходи з досудового врегулювання спору, якщо такі заходи здійснювалися.

7) вказуються дані про вжиття заходів забезпечення доказів та/або забезпечення позову ще до моменту подачі позову, у випадку, якщо такі заходи застосовувалися.

8) зазначається опис доказів і документів, як додатків до заяви; окремо зазначаються докази, які не можливо подати разом з позовом (за наявності таких); інформація про наявність у позивача чи інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів, якщо їх копії додано до заяви.

Таким чином, разом із позовом позивач має подати всі наявні і нього докази. Кодекс встановлює виняток за додержанням одночасно двох умов: неможливість подачі доказів в установлені строки, якщо є об’єктивні причини; письмове повідомлення в суд з обґрунтуванням позивачем неможливості подачі конкретного доказу. Окрім переліченого, до позову повинні додаватися копії поштових чи інших аналогічних документів (чеку відділення поштового зв’язку, опис цінного листа), які підтверджують надіслання доказів для інших учасників справи. Якщо відсутнє підтвердження надсилання доказів іншій стороні, такі докази судом не беруться до уваги.

9) надається орієнтовний/попередній розрахунок судових витрат, що поніс позивач, та які ще очікує понести через розгляд справи.

 

Дана законодавча новела також становить важливий практичний інтерес, а Кодекс містить широке регулювання такого процесуального інституту. Позивач повинен надати в суд розрахунок суми судових витрат (орієнтовний), які очікує понести і вже поніс у зв’язку з розглядом справи. Якщо такий розрахунок в суд не надано, то суд має право відмовити у відшкодуванні стороні, понесених нею судових витрат. Винятком є сплачений судовий збір, при чому сторони не обмежені в можливостях доведення будь-яких інших фактичних сум уже після результатів розглянутої справи. Суд має право покласти на сторони зобов’язання про внесення наперед визначеної суми в депозит суду.

На практиці, наприкінці позовної заяви перед переліком додатків, зазвичай зазначають наступне: «В зв’язку з розглядом справи Позивач поніс судові витрати у розмірі __ ». До цієї суми відносять судовий збір, оплату правничої допомоги, ціну поштових відправлень тощо. Обов’язково всі витрати повинні бути підтвердженими документально.

10) зазначення твердження (в довільній формі) від позивача до цього ж відповідача (відповідачів) про не подання іншого позову (позовів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Так, можна зазначити наступне: «Я, позивач, підтверджую, що мною не подано інший позов (позови) Відповідача з такихх самих підстав і з таким самим предметом».

11) звичайно ж до заяви потрібно додати документ, яким підтверджується сплачений судовий збір, або необхідно вказати підстави, якщо є, які надають звільнення (дозволяють не сплачувати) позивачу судовий збір.

 

  1. Звернення безпосередньо в суд з позовом.

Коли запрацює Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що замінить Автоматизовану систему документообігу, в позивача буде можливість вибрати спосіб подачі позову чи інших документівз – в електронній чи у в паперовій (письмовій) формі.

У випадку подачі паперових документів, позов має бути підписано власноручним підписом позивача/ представника, з наданням довіреності або іншого уповноважуючого представника позивача документа. Відповідно до статті 177 ЦПК України, позивач має подати разом з позовом його копії і копії всіх інших документів-додатків, за кількістю відповідачів і третіх осіб. Цією ж статтею встановлені винятки.

Електронна форма позову (заяви) повинна бути скріплена ЕЦП позивача чи представника позивача. Також позивач може бути звільнений від обов’язку надсилання всім іншим учасникам справи чи надавати в суд певну кількість копій документів, якщо ним подано до суду документи в електронній формі.

Щоб надати електронну заяву, потрібно здійснити реєстрацію на сайті, який є системою обміну електронних документів між судом і учасниками процесу. Необхідно створити спеціальну поштову скриньку, щоб використовувати “електронний суд”за адресою https://e-court.mail.gov.ua/ Скринька для фізичної особи, як правило, розпочинається з ідентифікаційного коду фізособи. Зверніть увагу, що для входу в систему обов’язково використовувати ЕЦП, який можна згенерувати, наприклад, в системі Приват 24.

 

Вже після подачі позову в суд,який є першою інстанцією, така позовна заява має бути зареєстрована і, не пізніше як на наступний день скеровується до конкретного судді. Внаслідок недотримання описаних вище вимог суд своєю ухвалою може залишити позов без руху. Згідно зі статтею 185 ЦПК України таке питання має бути вирішене на протязі 5-ти днів від дня, коли позовна заява надійшла в суд. Позивачу надається строк щоб усунути недоліки заяви. Якщо позивач виправив недоліки у вказаний судом строк і спосіб – позов можна вважати поданим у день, коли він первісно надійшов у суд. Проте у випадку, якщо недоліків позову не усунуто у встановлений судом строк – позов вважається неподаним та підлягає поверненню позивачу. Згідно із частиною 5 статті 185 ЦПК України, суд повинен повернути позовну заяву з доданими документами в строк до 5-ти днів з дати їх надходження судді, чи з дати, коли закінчується строк усунення недоліків. Не слід забувати, – якщо судом повернуто позовну заяву, це не тягне наслідків заборони звернутись до суду ще раз, як тільки припинятся обставини, які були підставою повернути заяву.

Підписатись на наші новини


X