Контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”
+38 (032) 247-01-00; +38 (067) 000-13-27
е-mail: yp@zkg.ua 
Viber 
Messenger 
Telegram
Тільки уявіть – у мережі існує більше 1,6 мільярдів веб-сайтів, причому ця цифра зростає щосекунди. Інтернет є найпотужнішим ресурсом інформації, як персональної, так і комерційної. Веб-сайт вже сьогодні виступає одним із стовпів бізнес-діяльності компанії, а тому слід ретельно підійти до аспектів його юридичного захисту, у тому числі на етапі його розробки.
1. Про що домовлятись: технічні аспекти
Для успішності створення сайту і надалі ефективного його використання, клієнтові та розробнику слід детально обговорити всі моменти співпраці, визначити цілі, уточнити суть своїх інтересів, у тому числі щодо мети існування ресурсу, його бажаного дизайну, функціональності. Розробка сайту, без перебільшення, є творчою діяльністю, тому для уникнення неприємних ситуацій, коли уподобання ІТ-шника не влаштовують смак клієнта, доведеться попрацювати з технічною стороною проекту і у відповідній формі викласти свої вимоги:
- Дослідження – виділити стейкхолдерів, знайти конкурентів, вивчити референси, специфіку бізнесу, запити споживачів та необхідні для задоволення всіх цих потреб функціональні блоки;
- Складання прототипу – як правило, він є частиною технічного завдання (ТЗ) та, по суті, є його найголовнішою частиною. Складання прототипу дизайну сайту зумовлене гострою необхідністю уявити і наочно викласти структуру майбутнього сайту перед початком робіт, із професійної точки зору виявити недоліки запропонованого клієнтом вигляду. Ці аспекти мають бути узгоджені обов’язково перед початком розробки, оскільки постійні зміни можуть значно гальмувати процес і, врешті-решт, звести нанівець функціональну цілісність ресурсу.
- Розробка ТЗ (технічного завдання) – має повністю описувати результат робіт, бути максимально простим і зрозумілим, наочним, не повинно бути надто довгим, та найголовніше – мати оцінку кожної з робіт (у грошових та часових одиницях). До питання розробки ТЗ слід підходити дуже обачно, адже документ має юридичну силу, та у деяких випадках може виступати як інструментом захисту розробника (від все нових і нових вимог клієнта), так і об’єктом зловживань (адже кінцевий результат має на всі 100% відповідати кожній цифрі, передбаченій у завданні). Крім того, необхідність створення технічного завдання має визначатись обраною методикою розробки, зокрема Scrum може відбуватись і без ТЗ.
2. Види договору
На практиці існують три варіанти – авторський договір, договір про надання послуг та договір підряду
– читайте статтю на тему: “Модель співпраці за цивільно-правовим договором з ФО”
Веб-сайт визначається як комплексний об’єкт інтелектуальної власності, а тому його створення та передання замовникові (клієнту) цілком підпадає під дію закону про авторське право. Разом із тим, цей вид договорів передбачає копітку роботу з умовами майнових та особистих немайнових прав автора, який згідно законодавства має ряд преференцій перед всіма третіми особами. Вирішення питань авторського права є необхідним пунктом будь-якого договору, проте саме авторський у його чистому вигляді є обтяжливим для замовника, і крім того, не передбачає цілого ряду важливих умов для ефективної співпраці.
Другим варіантом є договір надання послуг. Найголовнішим недоліком цього договору є те, що його предметом виступає сам процес створення сайту, проте не його результат. У переважній більшості випадків замовникам абсолютно неважливо, за якими етапами відбувається процес, внутрішньо розподіляється між командою, створюється з шаблону або від самого початку – але колосального значення набуває отримання кінцевого результату відповідно до своїх вимог, в обумовлені строки та за погоджену ціну – а це є істотними умовами договору підряду.
Тому підряд за своєю правовою природою видається найбільш оптимальною формою для цілей створення веб-сайту. Перелік видів робіт, що виконуються за договором підряду, нормативно не вичерпується. Відповідний висновок підтверджується і судовою практикою: «Оскільки результатом робіт є певний створений продукт, який не споживається в процесі вчинення певної дії, він носить матеріальний результат, а сам Договір спрямований на регулювання процесу створення даного матеріалізованого результату, а тому суд вважає, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду» (справа №922/655/16). Разом із тим, такий комплексний об’єкт як сайт дещо виходить за рамки тільки однієї договірної конструкції, і має містити вище вказані умови про авторське право (елементи договору про передачу виключних майнових прав або є істотні умови ліцензійного договору); може передбачати також і надання послуг, зокрема щодо консультування, технічної підтримки та гарантійного обслуговування тощо.
3. Ітеративна розробка
(розробка вдосконалюваного повторюваного підходу)
Сучасний досвід великих проектів вказує на успішність ітеративної розробки scrum, тобто поетапний запуск проекту. Коротко, процес взаємодії з клієнтом відбувається наступним чином – спочатку узгоджуються найважливіші функції з точки зору компанії, яких достатньо для старту бізнесу та ефективності продажів. Наступна робота відбувається системно за вимогами клієнта – налаштування, видалення або створення нових функцій, які виявляють свою необхідність вже безпосередньо на практиці. Для початку ітеративної роботи розробник укладає із клієнтом рамкову угоду, що закріплює основні принципи спільної роботи і допускає послідовне підписання додатків на кожний етап розробки. Крім того, у класичному розумінні scrum відсутня необхідність розробки ТЗ для гнучкості управління проектом, вимоги клієнта викладаються у «беклогах». У разі, якщо проект не видається об’ємним та великим, можна піти традиційним шляхом складання та підписання технічного завдання, яке охоплює всі аспекти як зовнішньої, так і внутрішньої побудови. Таким чином, при підготовці договору необхідно визначитись із принципами розробки документації та включити відповідну систему в угоду.
4. Структура договору
Для повноти регулювання відносин у договорі на розробку веб-сайту мають бути наступні розділи:
I. Предмет договору
Розділ у його класичному баченні – які роботи виконуються, із якою метою, що є кінцевим результатом.
IІ. Права і обов’язки сторін
Які права мають сторони щодо якісного, належного виконання робіт, їх перевірки, прийняття та оплати, збереження конфіденційної інформації тощо.
Важливо звернути увагу зокрема й на те, що не варто надавати розробнику право реєструвати від свого імені доменне ім’я для майбутнього сайту і не надавати розробнику право на укладення договору з надання послуг хостингу для замовленого сайту. Ці питання мають бути під виключним контролем замовника, оскільки, в іншому випадку замовник ризикує надмірно.
Також обов’язково передбачити умови про перехід від виконавця до замовника виключних майнових прав інтелектуальної власності на створені твори (дизайн і зовнішній вигляд сайту, картинки, тексти, фото, відео, анімація, банери тощо якщо їх створення входять в розробку сайту), або невиключних майнових прав в достатньому для замовника обсязі. Ці умови можна розмістити і конкретизувати у розділі договору “Права інтелектуальної власності і авторські права”
IІI. Порядок виконання договору
- Узгодження об’ємів робіт
- Відповідальні особи
ІV. Строки
Строки можна визначати періодами (кількість днів або календарних місяців, або за етапами) чи конкретною датою. Часто каменем спотикання у відносинах сторін та предметом судового розгляду є питання прострочення. Як правило, договором не передбачається зміна строків виконання у зв’язку із власне невиконанням якогось з обов’язків замовником (оплата, надання інформації, погодження робіт), проте які можуть призвести до конфліктів. Пропонуємо у договорі передбачити формулювання щодо прострочення: «Строки виконання робіт збільшуються на строк виконання замовником своїх зобов’язань та час, необхідний підряднику на відновлення робіт, але не більше 10 днів».
Крім того, виходячи з досвіду, радимо передбачати як строки на виконання робіт, так і окремо – на приймання результатів роботи за етапами.
IV. Розрахунки сторін
Варто передбачити безготівковий розрахунок з конкретизованим призначенням платежу, що буде служити простим практичним доказом підтвердження суми і моменту полати, а також частковий аванс до початку робіт і часткову післяплату після завершення, тестування і приймання робіт (наприклад по 50%), або навіть аванс і післяплату для кожного етапу робіт, що стимулює обидві сторони дотримуватися строків, і виконувати свої зобов’язання належним чином.
V. Приймання-передача робіт
Переважна більшість судових справ пов’язана із неналежним виконанням зобов’язань, наприклад при невідповідності ТЗ. Для уникнення зловживань замовника із цього приводу, радимо включати до договору пункт щодо його обов’язку надати письмову відмову від приймання робіт із чітким обґрунтуванням – перелік конкретних невідповідностей результату умовам договору, додаткам до нього, брифу або технічному завданню.
VI. Гарантійні зобов’язання та технічне обслуговування
Варто передбачити строки гарантованої підтримки і обслуговування розробленого сайту, усунення виявлених недоліків. З практики – це не менше 12 місяців після запуску сайту, а компанії з хорошою репутацією дають гарантійне обслуговування 3 і більше років.
Також варто передбачити обов’язок виконавця сприяти замовнику з питань налаштування пошукового просування і взаємодії з іншими підрядниками з питань інтернет-маркетингу тощо.
VII. Права інтелектуальної власності і авторські права
Як було зазначено на початку, інтернет-сайт являє собою складний мультимедійний продукт – об’єкт авторського права та поєднує, як мінімум, програмний код, що забезпечує його функціонування, та графічне (дизайнерське) рішення. Договором обов’язково мають бути вирішені питання відчуження майнових прав від автора замовникові, оплата за які входять у вартість робіт по договору, а права переходять разом із підписанням актів. Необхідно також включити пункт щодо копірайту – чи матиме право розробник залишати інформацію про своє авторство на вашому сайті (як правило знизу), розміщувати у своєму портфоліо та ін. Варто розуміти, що зазначення про авторство виступає для студії-розробника рекламним засобом, а тому вимога анонімності може вартувати клієнтові підвищення ціни за сайт.
IХ. Відповідальність сторін
Заінтересовані в позитивному результаті співпраці сторони обов’язково мають передбачити дійсні механізми відповідальності, а не традиційне «відповідно до законодавства України». Це можуть бути види неустойки, відшкодування завданих збитків, упущеної вигоди тощо.
X. Строк дії та порядок розірвання Договору
XІ. Порядок вирішення спорів
XIІ. Обмін інформацією та документацією
Ще одним важливим пунктом має бути порядок передачі ключів та паролів від сайту. Судова практика, до речі, визначає це звичаєм ділового обороту – розробник високотехнологічного програмного продукту зобов’язаний передати замовникові (власнику сайту) ключі і паролі від нього, електронну адресу сайту, а також інструкцію щодо особливостей користування сайтом. У разі відсутності таких відомостей замовник згідно ст. 861 ЦК України позбавлений можливості використовувати результат робіт за призначенням.
XIІI. Прикінцеві положення.
Читайте статтю на тему: Як правильно укласти договір у бізнесі
5. Дещо з судової практики
- У справі № 922/655/16 позивач звернувся до суду з вимогою розірвати договір розробки електронно-інформаційного ресурсу (сайту) у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем його умов – сайт не має всіх вимог, встановлених ТЗ, дизайн та графічне наповнення обрані відповідачем самовільно, а сам сайт створено за допомогою піратської платформи. Так, судом встановлено, що роботи були прийняті замовником (позивачем) без зауважень та оплачені повністю. Крім того було проведено судову інженерно – технічну експертизу, за результати якої встановлено, що веб-сайт є працездатним, відповідає вимогам ТЗ, відповідає ознакам об’єкта ІВ, містить помилки у функціональності, які не підтверджують невиконання умов за договором.
- У справі № 910/8547/16 позовні вимоги про розірвання договору ґрунтуються на тому, що відповідачем не виконано умови договору належним чином. Так, позивач зазначає, що роботу по створенню сайту виконано із недоліками, а замість сайту відповідачем передано деякі види файлів. Судом було встановлено, що відповідач електронним листом передав позивачеві логін, пароль та хост-адресу – на підтвердження чого було проведено експертне дослідження електронної пошти – саме із цього моменту позивач як замовник отримав право користуватись сайтом. Крім того, під час проведення судового засідання судом було безпосередньо проведено огляд результатів робіт – сайту, та встановлено, що він повноцінно функціонує та використовується позивачем.
- У справі 910/30307/15 позивач вимагав повернення коштів, сплачених як аванс за розробку веб-сайту, у зв’язку з тим, що останній не відповідав ряду умов технічного завдання. Судом було відмовлено у задоволенні вимог з таких підстав: внаслідок дослідження електронного листування встановлено, що відповідач повідомляв про здійснення робіт по дизайну, які погоджувались позивачем, після чого відповідачем було надіслано ключі доступу та надіслано Акт здачі робіт. Позивачем не надано обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт, а тому такі роботи вважаються прийнятими Позивачем належним чином. Суд зазначає, що лист Позивача про намір розірвати спірний договір був надісланий вже після виконання належним чином Відповідачем своїх зобов’язань за Договором та закінчення його дії у зв’язку з виконанням зобов’язання Виконавця.
Підводячи підсумки, варто сказати, що тільки завдяки якісно складеному фахівцем договору можна мінімізувати усі ризики, які можуть виникнути у зв’язку з його виконанням та істотно скоротити витрати при вирішенні конфліктних ситуацій.
Автори – юрист Марія Шуляківська, адвокат – Олексій Яновський
