fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 28.10.2019 пo 04.11.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Nov 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 28.10.2019 пo 04.11.2019

 

Оновлена форма фінзвітності, як невід’ємна частина декларацій з ПНП

Податківці нагадують: з 23.07.2019 набрав чинності наказ Мінфіну від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

Наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками:

  • Нематеріальні активи — 1000,
  • Первісна вартість — 1001,
  • Накопичена амортизація — 1002.

Підпунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник ПНП подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з ПНП та є її невід’ємною частиною.

Враховуючи викладене, для уникнення відмов контролюючих органів у прийнятті податкових декларацій з ПНП за три квартали 2019 року, платники податків повинні не допустити подання неактуальних форм фінансової звітності, яка є невід’ємною частиною декларацій.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 

Дивіться відео на тему:

Фінансова звітність підприємств: Експрес-курс з бухгалтерського обліку


Дисконтуванню підлягає будь-яка довгострокова заборгованість

В «Офіційному Віснику» від 29.10.2019 №83 опубліковано Наказ Мінфіну від 16.09.2019 № 379, який одражу ж набрав чинності.

Наказом внесено зміни до:

  • П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» — уточнено, що у пункті 12, що довгострокову дебіторську заборгованість відображають в балансі за її теперішньою вартістю. Виключили слова «на яку нараховуються проценти». Тобто дисконтуванню підлягає будь-яка довгострокова дебіторська заборгованість, а не лише та, на яку нараховуються проценти;
  • П(С)БО 11 «Зобов’язання» — виключено пункт 8, за яким зобов’язання, на які нараховують відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж 12 та до затвердження фінансової звітності є угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове. У примітках до фінзвітності наводиться інформація про перелік і суми зобов’язань, що включені до статей балансу «Інші довгострокові зобов’язання», «Інші поточні зобов’язання».

Уточнено, що всі довгострокові зобов’язання, а не лише ті, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Крім того, внесено зміни до:

  • П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» — виключено розділ «Особливості бухгалтерського обліку нематеріальних активів установами»;
  • П(С)БО 9 «Запаси» — видалено розділ «Особливості бухгалтерського обліку запасів установами»;
  • П(С)БО 7 «Основні засоби» — видалено розділ «Особливості бухгалтерського обліку основних засобів установами». У розділі «Переоцінка основних засобів» прибрано норму, згідно якої первісну (переоцінену) вартість об’єкта основних засобів можна збільшити на суму індексації, проведеної за податковим закодавством;
  • Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, — уточнено розділ «Клас 5. Довгострокові зобов’язання», що рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації, зокрема, про заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків). Виключено слова «на які нараховуються відсотки».

 

Читайте статтю на тему:

 

ДПС забезпечує приймання повідомлень про всі відкриті станом на 31 жовтня рахунки за стандартом IBAN до 10 листопада

Податківці повідомляють: відповідно до п. 5 постанови Правління НБУ від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» та п. 4 наказу Мінфіну від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», банки зобов’язані у 10-денний строк після закінчення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN, направити контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року рахунки  клієнтів — платників податків.

З 1 по 10 листопада 2019 року ДПС забезпечується приймання повідомлень про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року нові/змінені рахунки платників податків у національній та іноземній валютах/кореспондентські рахунки за стандартом IBAN (Файли повідомлень F, V, К та T), які будуть направлені фінансовими установами у цей період.

Під час перехідного періоду з 5 серпня по 31 жовтня 2019 року банківськими установами проводилась інвентаризація відкритих рахунків клієнтів у старому форматі. Надходження від контролюючих органів відмови у взятті рахунку на облік вказувало на те, що стосовного певного рахунку банк має вжити додаткових заходів для належної ідентифікації рахунку та/або клієнта рахунку у старому форматі.  

З 1 по 10 листопада 2019 року банки мають повторно направити повідомлення про всі відкриті рахунки за стандартом IBAN, у тому числі про рахунки за стандартом IBAN, які не були взяті на облік у контролюючих органах.

Оскільки першоджерелом даних про рахунки клієнтів банків — платників податків є інформація, яку направляють банки в повідомленнях про відкриття/закриття рахунків платників податків на виконання вимог статті 69 Податкового кодексу України, з 1 по 10 листопада 2019 року на направлені повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах за стандартом IBAN банк отримає підтвердження про взяття рахунку на облік або повідомлення, що такий рахунок уже обліковується у контролюючих органах (код причини відмови «5»).

 

 

За матеріалами ДПС України

 


При камеральній перевірці до моменту прийняття ППР, платники можуть подавати уточнюючі декларації

Суд визнає, що камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Пунктом 50.2 ст. 50 ПКУ визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, у разі отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом ППР за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне ППР за наслідками такої камеральної перевірки, має встановити дійсний обов’язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, адже платником податків відкориговано дані з декларації з ПДВ за березень 2014 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань до моменту прийняття ППР.

Суд відхилив доводи контролюючого органу про те, що саме він самостійно виявив помилку в податковому обліку позивача, засвідчивши це в акті перевірки, оскільки такий акт, як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, був прийнятий на підставі камеральної перевірки, тобто за відсутності позивача і був йому вручений на наступний день від дня фактичного надіслання позивачем уточнюючого розрахунку.

Фактично платник податків, не маючи на руках акта, самостійно виявив допущену ним арифметичну помилку в поданій податковій декларації за березень 2014 року.

Платник податків не допустив порушень вимог ПКУ, що свідчить про протиправність прийняття спірного у цій справі ППР.

 

Постанова ВС від 19.09.2019 у справі № 815/4013/14

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Первинна ознака господарської операції – її реальність

Верховний Суд наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов’язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правововою суттю господарська операція є операцією, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Надані позивачем суду рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт не містили ідентифікуючих реквізитів щодо осіб, які їх склали. Зокрема, відсутні: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; прізвище, ім’я, по батькові посадових осіб, які складали рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт.

Також неможливо було встановити реальність та обсяг наданих позивачу послуг (виконаних робіт) з наданих актів виконаних робіт, оскільки відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг, конкретизація суті таких робіт (послуг), способу їх виконання та витраченого часу, а міститься лише загальний їх перелік.

Тобто наявні в матеріалах справи первинні документи є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягу наданих послуг, не дають змоги ідентифікувати, які саме послуги надавалась, та перевірити правильність формування ціни за послуги.

Матеріали справи не містяили звітів, рекомендацій, систематичних добірок, довідкових матеріалів тощо, які б були складені за результатами виконання робіт (надання послуг) за укладеними договорами та давали змогу встановити, ким виконано роботи (надано послуги), кількість залучених людей до виконання зобов’язань, витрачений час та порядок формування вартості робіт (послуг).

Позивачем також не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, як не надано і підтвердження використання отриманих послуг у безпосередній господарській діяльності.

Отже, платником податків – позивачем під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов’язують можливість правомірного формування податкових вигод, що відповідно свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного ППР.

 

 

Постанова ВС від 25.09.2019 у справі № 520/11437/18

 

Дивіться відео на тему:

Як і коли оформляються операції на підприємстві?: “Експрес курс з бухгалтерського обліку”


Реальність господарської операції підтверджується фактами отримання ТМЦ 

Верховний Суд наголошує: докази, які можуть використовуватись при аналізі реальності операції, — це насамперед дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли, як транспортувався, ким приймався тощо).

Реальність також потребує з’ясування того факту, чи справді відповідні ТМЦ та послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв’язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у такому процесі) як свідків з метою з’ясування умов та характеру здійснених операцій.

Необхідно також перевірити фактичний (альтернативний) рух активів порівняно із задекларованим, наявність/відсутність у підприємства наміру отримати додатковий приріст активів чи зберегти їх вартість за наслідками вчинення спірних правочинів, технічну можливість постачальників підприємства виконати спірні поставки товарів та послуг з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов’язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Таким чином, у цій справі висновки судів попередніх інстанцій про помилковість доводів контролюючого органу щодо штучного формування податкового кредиту є передчасними та зроблені без належного з’ясування фактичних обставин справи.

 

 

Постанова ВС від 24.09.2019 у справі № 808/6350/15

 


Виконання робіт власними силами за договором підряду. Чи заборонено залучати субпідрядників?

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договори підряду не містять обмежень щодо залучення позивачем субпідрядників до виконання робіт, що є предметом договорів. Отже, умови договору підряду, яким визначено, що позивачем «роботи виконуються власними силами і засобами», не є забороною на залучення субпідрядників до виконання робіт та не суперечать положенням ст. 838 ЦКУ, за якими підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов’язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, фактичні обставини об’єктивно засвідчують правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат за первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписано на виконання умов викладених вище договірних відносин.

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Виправлення помилок в декларації з ПНП до граничного строку подання 

Податківці нагадують: платник ПНП подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ПКУ).

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Податкової декларації з ПНП підприємств (у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+»). Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.

Якщо до граничного терміну подання Декларації у фінансовій звітності виявлені помилки, які впливають на показники Декларації, такі уточнення здійснюються у «Звітній новій» Декларації з поданням до такої Декларації фінансової звітності з виправленими показниками.

У разі якщо до граничного терміну подання подається виправлена Декларація з ознакою «Звітна нова», то фінансова звітність, показники якої не підлягають виправленню, повторно не подається.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Амортизація ОЗ при сезонному використанні

Суд постановляє: оскільки жодних доказів виведення з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) та документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації, суду не надано, то підприємство правомірно віднесло до витрат (інших витрат) амортизаційні відрахування обладнання, основних засобів, які тимчасово не використовувались у господарській діяльності підприємства у зв’язку із сезонністю виробництва.

 

 

 

 

Постанова ВС від 19.09.2019 у справі № 2а-3813/12/107

 


Повторне поліпшення орендованих ОЗ та амортизація

Податківці нагадують: при визначенні об’єкта оподаткування ПНП платник має користуватися правилами бухгалтерського обліку та правилами корегування фінансового результату до оподаткування (пп. 134.1.1 ПКУ).

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до ст. 138 ПКУ. Розрахунок амортизації основних засобів для визначення об’єкта оподаткування здійснюється у порядку, встановленому п. 138.3 ст.138 ПКУ.

Корегування відповідно до розділу ІІІ ПКУ, що стосуються податкового обліку поліпшення орендованих основних засобів, застосовують:

  • платники, у яких дохід за минулий рік перевищив 20 млн грн;
  • платники з меншим доходом у разі, якщо вони своєчасно не повідомили податкову про своє рішення не застосовувати вказані корегування.

Інші платники з метою оподаткування прибутку провадять облік поліпшення орендованих основних засобів виключно за правилами бухгалтерського обліку. Так, для цілей бухгалтерського обліку не має значення, за яким варіантом будуть обліковуватись повторні поліпшення орендованого об’єкту основних засобів — або додати до залишкової вартості об’єкта, або враховувати як окремий об’єкт. На фінансовий результат до оподаткування це не вплине.  

Але якщо платник зобов’язаний корегувати фінансовий результат звітного періоду на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, то керуючись п. 8 П(С)БО 14 «Оренда» та п. 21 Методичних рекомендацій № 561:

  • витрати на поліпшення орендованих об’єктів основних засобів в податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «Інші основні засоби» з мінімально припустимим терміном корисного використання 12 років відповідно до пп. 138.3.3 ПКУ;
  • вартість повторного поліпшення орендованих основних засобів з метою розрахунку податкової амортизації враховується як новий об’єкт групи 9 «Інші основні засоби» з мінімально припустимим терміном корисного використання 12 років.  

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 

Дивіться відео на тему:

 

Роялті «єдиноподатнику» від «загальносистемника»

Податківці нагадують: винагорода за використання будь-яких зареєстрованих торгових марок (знаків на товари і послуги) підпадає під визначення роялті (п.п. 14.1.225 ПКУ).

У разі якщо роялті нараховані на користь особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, платник податку на прибуток збільшує фінрезультат податкового (звітного) періоду на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі (пп.5 пп.140.5.7 ПКУ).

Якщо платник податку на прибуток проводить коригування визначеного за правилами бухгалтерського обліку фінрезультату до оподаткування та здійснює витрати по нарахуванню роялті на користь юридичної особи, яка є платником єдиного податку, то такий платник податку на прибуток збільшує фінрезультат податкового (звітного) періоду на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі.

 

 

«Вісник. Офіційно про податки»

 

Читайте статтю на тему:

 

Грошові бонуси та ПДВ

Податківці консультують: оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції на користь покупців за досягнення певних економічних показників (досягнення встановленого обсягу закупівель, придбання повного асортименту продукції, тощо), спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) покупцю за досягнення певних показників об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (мотиваційні виплати), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у покупця при отриманні від продавця винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди. Дата виникнення таких податкових зобов’язань визначається відповідно до п. 187.1 ст.187 ПКУ.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податків у зобов’язаний скласти ПН виходячи з бази оподаткуванні, визначеної відповідно до п.188.1 ст. 188 ПКУ (у даному випадку — виходячи з суми отриманої винагороди (мотиваційних виплат)) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

 

 

Лист ДПС України від 21.10.2019 № 909/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

ПДВ при послугах з пошуку персоналу для нерезидента

Податківці інформують: у разі якщо платником ПДВ послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, надаються нерезиденту, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Водночас послуги з пошуку та підбору персоналу не включено до переліку послуг, визначених пп. 186.2 та 186.3 ст. 186 розділу V Кодексу, та місце постачання таких послуг визначається відповідно до п. 186.4 ст. 186 розділу V ПКУ за місцем реєстрації постачальника таких послуг.

Таким чином, операції з постачання послуг з пошуку та підбору персоналу, які постачаються резидентом України — платником ПДВ, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

 

 

Лист ДПС України від 24.10.2019 № 987/6/99-00-07-03-02-15

 


Формування податкового кредиту на підставі рахунку за постачання послуг з водовідведення

Поатківці консультують: якщо договором передбачено постачання послуг, зокрема з водовідведення, вартість яких визначається виключно за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання ПН.

При формуванні податкового кредиту на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається згідно з показниками приладів обліку, дата формування податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу визначається за датою складання такого рахунку.

При формуванні податкового кредиту на підставі ПН дата його формування визначається в загальновстановленому порядку згідно зі ст. 198 Кодексу.

У випадку якщо договором передбачено постачання послуг з водовідведення, вартість яких розрахована згідно з розміром площі території підприємства (в тому числі разом з одночасним нарахуванням вартості послуг з водовідведення, розрахованих за показниками обліку), підставою для податкового кредиту отримувачем таких послуг є ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання послуг.

 

 

Лист ДПС України від 22.10.2019 № 929/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Анулюванням реєстрації платника ПДВ та остання декларація з ПДВ. Особливість заповнення

Податківці інформують: відповідно до п. 184.7 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються в рядках 4.1 та/або 4.2 декларації та розшифровуються у таблиці 1 додатку 5 до такої декларації.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.23 

 


Використання від’ємного значення з ПДВ в звітності

Податківці зазначають: від’ємне значення між сумою задекларованих у звітному періоді податкових зобов’язань (р.9 декларації) і сумою податкового кредиту (р.17 декларації) відображають у р.19 декларації. 

Платник ПДВ може використати його в таких напрямах, яке й відображає в розділі III декларації з ПДВ:

 

 

 

  1. Погасити або зменшити податковий борг з ПДВ у разі його наявності (ря.20.1)

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПКУ сума від’ємного значення ПДВ перш за все спрямовується в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно Кодексу).

Таке зарахування можливе лише в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 (реєстраційного ліміту, який визначається за формулою) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ.

Так як податковим боргом вважається не лише несплачена сума податкових зобов’язань, а й непогашені штрафні (фінансові) санкції та пеня, відповідно у р. 20.1 декларації можна врахувати суми штрафів і пені, які обліковуються в інтегрованій картці платника ПДВ, але загальна сума не може бути більшою за від’ємне значення ПДВ у р.19.

  1. Заявити бюджетне відшкодування (р. 20.2) на свій поточний рахунок в банку (р. 20.2.1) або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (р. 20.2.2).

У разі відсутності податкового боргу з ПДВ або якщо після погашення податкового боргу з ПДВ наявний залишок від’ємного значення ПДВ, у платника з’являється право повернути від’ємний ПДВ на свій поточний рахунок у банку, але за умови дотримання норм пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ.

Згідно з пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ платник має право заявити суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування, у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України (у разі імпорту), в частині, що не перевищує реєстраційний ліміт на момент подання декларації до контролюючого органу.

Порядок зарахування від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, такий самий, що й у разі повернення від’ємного ПДВ на рахунок платника. Відмінність полягає в тому, що в цьому випадку в декларації замість р. 20.2.1 треба заповнювати р.20.2.2. Крім цього виникає необхідність заповнити таблицю 1 частини «б» Д4 і навести в ній податкові платежі, у рахунок яких буде спрямовано суму бюджетного відшкодування.

  1. Зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ря.21).

Якщо відсутній податковий борг з ПДВ і платник не подав заяву на отримання бюджетне відшкодування, тоді від’ємне значення ПДВ з р.19 одразу переноситься до рядка 21 декларації. При цьому зазначену в р. 21 суму від’ємного значення ПДВ слід розкласти за періодами його виникнення в таблиці 1 додатка Д2 до декларації, а в наступному місяці цю суму слід відобразити в р. 16.1 декларації.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Переміщення пального для власних потреб

Податківці консультують: не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, який використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядникам акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки пп. 14.1.6 1 п.14.1. ст. 14 ПКУ.

Транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий. Перелік транспортних засобів, що перемішують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.

 

 

Лист ДПС України від 25.10.2019 № 1002/6/99-00-04—02-06-15/ІПК

 


Уточнююча декларація з податку на нерухомість при зміні бази нархування

Податківці наголошують: щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичною особою, подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

При переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пп. 266.8.1 ст. 266 ПКУ).

Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої декларації, то на вказані випадки поширюється норма пп. 266.7.5 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Звільнення від оподаткування благодійної допомоги на користь нерезидента 

Податківці консультують: п.п. 103.4 ст. 103 ПКУ встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із  джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст.103, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Отже, у разі здійснення резидентом України на користь резидента Іспанії виплат, які згідно з законодавством України є благодійною допомогою, з метою звільнення таких виплат від оподаткування відповідно до ст.14 Конвенції між Урядом СРСР та Урядом Іспанії про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, яка набула чинності 07.08.1986 нерезидент-отримувач (бенефіціар) цієї благодійної допомоги повинен надати довідку про резиденцію, яка має відповідати вимогам порядку, встановленого ст.103 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 28.10.2019 № 1045/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Строки звітності про використані кошти, які видані на відрядження

Податківці нагадують, що відповідно до пп. 170.9.2 ст. 170 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

  • завершує таке відрядження;
  • завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Згідно із пп. 170.9.3 ПКУ дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

  • а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
  • б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

 

За матеріалами ГУ ДПС у Рівненській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

ДПС надасть для тестування програмні РРО з 1 січня 2020 року

Податківці інформують: з 1 січня для тестування всім бажаючим буде надано безкоштовні програмні реєстратори розрахункових операцій, обслуговування яких також будуть безкоштовними 

У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

 

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Повернення коштів у різних періодах у «єдиноподатника»

Податківці консультують: якщо підприємство внаслідок розірвання договору здійснює повернення коштів, отриманих та оподаткованих у минулих податкових періодах, то воно має право на врахування цієї операції при визначенні оподатковуваного доходу у податковому періоді, у якому таке повернення відбулося. Якщо повернення коштів відбулося у звітному III кварталі 2019 року, то підприємство має врахувати суму скорегованого доходу у звітній Декларації за три квартали 2019 року. У такому разі уточнююча Декларація не надається.

Таким чином, якщо сума доходу за III квартал 2019 року становить від’ємне значення, то у підприємства відсутня база оподаткування для розрахунку податкових зобов’язань до сплати (відсутній позивний об’єкт оподаткування).

 

 

Лист ДПС України від 11.10.2019 № 751/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

 


Заява про застосування спрощеної системи оподаткування в електронному вигляді

Податківці нагадують: ФОП за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету має змогу подати до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи — у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Дохід с/г товаровиробника

Податківці зазначають, що згідно з п. 298.8.3 ПКУ до доходів, які включаються до розрахунку частки с/г відноситься дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

  • реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

  • послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
  • послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
  • послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
  • послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

 

 

За матеріалами ДПС у Дніпропетровській області

 


Турзбір –  не дохід «єдиноподатника»

Податківці консультують: сума туристичного збору, отримана від платників під час розміщення у місцях проживання (ночівлі) та яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету, не враховується до доходу платника єдиного податку ІІІ-ї групи та, відповідно, не враховується при визначенні річного розміру доходу.

 

 

Лист ДПС України від 11.10.2019 № 750/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

 


Кошти від НСЗУ дохід «єдиноподатника» що надає медичні послуги

Податківці інформують: право єдинника не включати до складу свого доходу суми коштів цільового призначення, що надійшли з бюджетів, у тому числі в межах державних програм передбачено пп. 4 п. 292.11 ПКУ.

Отже, підприємство може не включати до доходу кошти, отримані за договором з НСЗУ, під час обчислення податкових зобов’язань з єдиного податку.

 

 

Лист ДПС України від 11.10.2019 № 737/6/99-00-04-03-02-15/ІПК

 


ФОП-«єдинноподатник»та торгівля через інтернет-магазин

Податківці зазначають: ФОП може здійснювати торгівлю через власний інтернет-магазин і при цьому застосовувати спрощену систему оподаткування ІІ-ї або ІІІ-ї групи.

Нормами ПКУ дозволено продаж товарів платниками єдиного податку як громадянам, так і суб’єктам господарювання.

Код виду економічної діяльності (КВЕД) 47.91 — роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

У разі здійснення діяльності через інтернет-магазин підприємцю слід дотримуватися норм ПКУ, що регулює спрощену систему оподаткування, зокрема, контроль обсягу доходу (ІІ-га група — 1.5 млн, ІІІ-тя група — 5 млн на рік), необхідність застосування РРО після перевищення обсягу продажу в 1 млн грн. Останнє не стосується ФОП, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Для них застосування РРО є обов’язковим (п. 296.10 ПКУ).

Також необхідно дотримуватися норми ПКУ (п. 291.6), що зобов’язує платників єдиного податку здійснювати розрахунки за відвантажені товари виключно в грошовій формі (готівковій, безготівковій).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Львівській області

 


Сума сплаченого ЄСВ у витратах приватного нотаріуса

Податківці інформують: сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком  у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

На підставі положень Закону України від 02.08.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Мін’юстом України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

 


Штрафи загрожують за несплату ЄСВ «єдиноподатниками»

Податківці наголошують: базою нарахування ЄСВ для ФОП – «єдиноподатників» є суми, що визначаються ними самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом України від 08.07.2010. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. ЄСВ для зазначених платників встановлюється у розмірі 22 %.

ФОП – «єдиноподатники» сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (аб.3 част. 8 ст. 9 Закону №2464). Також ФОП – «єдиноподатники» можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Отже, граничний термін сплати ЄСВ для ФОП – «єдиноподатників» — 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ загрожує платникам, які допустили зазначене порушення,  накладенням штрафу у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (част.10 та 13 ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х передбачена адміністративна відповідальність за названі порушення:

  • Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 НМДГ, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 НМДГ.
  • За повторне за рік вчинення таких дій — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 150 до 300 НМДГ.
  • Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 НМДГ — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 80 до 120 НМДГ.

За повторне за рік вчинення таких дій — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 150 до 300 НМДГ (НМДГ становить 17,0 грн.).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Припинення підприємницької діяльності: коли подавати звіт та сплачувати ЄСВ?

Формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435 формують та подають до органів ДПС Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ із зазначенням типу форми «ліквідаційна» протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

ЄСВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Підсумований робочий час та тривалість відпочинку між змінами

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: чинним законодавством не регламентовано порядку і умов застосування підсумованого обліку робочого часу.

Ст. 61 КЗпП лише передбачено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для такої категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин (ст. 50 і 51).

Міністерством праці та соціальної політики України було розроблено і наказом від 19.04.2006 № 138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу.

П. 7 Методичних рекомендацій зауважено, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (част. 1 ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок 2 години (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (част. 2 ст.59 КЗпП України).

Методичні рекомендації не реєструються в Міністерстві юстиції і мають інформативний, необов’язковий характер.

Крім того, у ст. 61 КЗпП не міститься застережень щодо дотримання при підсумованому обліку робочого часу вимог статей 59 та 70 КЗпП, на відміну від статей 50, 51 КЗпП.

Зазначене дає підстави стверджувати, що при підсумованому обліку робочого часу в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена.

 

 

Лист Мінсоцполітики від 02.10.2019 № 1436/0/206-19

 


Виплата відпускних

Фахівці Мінсоцполітики наголошують: відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. 

Щорічна відпустка працівнику має надаватись відповідно до затвердженого графіка відпусток і оплачуватися не пізніше ніж за 3 дні до її початку згідно зі ст. 115 КЗпП України та частиною першою ст. 21 Закону.

Обчислення триденного строку для виплати заробітної плати за час відпустки здійснюється в календарних днях.

 

 

Лист Мінсоцполітики від 02.10.2019 № 1432/0/206-19

 


Розрахунок лікарняних, якщо в розрахунковому періоді тимчасова непрацездатність і неоплачувана відпустка

Фахівці ФСС роз’яснюють: порядок розрахунку середньої зарплати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням визначає п. 3 Порядку № 1266.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають з розрахункового періоду.

Отже, враховуючи норму абз. 2 п. 3 Порядку № 1266, усі календарні дні місяця, в якому застрахована особа мала тимчасову непрацездатність, вихідні дні та перебувала у відпустці без збереження зарплати, виключають із розрахункового періоду, так як вона не відпрацювала жодного дня в такому місяці.

 

 

Лист ФСС України від  08.10.2019 № 1993-11-1

 


Алгоритм отримання коштів від ФСС

  1. Отриманий у закладі охорони здоров’я листок непрацездатності працівник передає до уповноваженої особи на підприємстві (кадровика, табельника або бухгалтера) для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які надаватиметься матеріальне забезпечення).
  2. Листок непрацездатності передається на розгляд комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яка приймає рішення щодо призначення матеріального забезпечення (відмови в призначенні матеріального забезпечення).
  3. Бухгалтерія страхувальника нараховує суми матеріального забезпечення застрахованим особам та оформляє заяву-розрахунок.
  4. Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації та на її підставі отримує фінансування від Фонду на свій окремий поточний рахунок.
  5. Після отримання фінансування страхувальник виплачує матеріальне забезпечення застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі в формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). ФСС здійснює фінансування матеріального забезпечення, починаючи з шостого дня непрацездатності, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Перші 5-ть днів оплачуються за рахунок коштів роботодавця.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі залежить від розміру страхового стажу та становить:

  • 50 % середньої заробітної плати (доходу) —страховий стаж до 3 років;
  • 60 % середньої заробітної плати (доходу) —страховий стаж від 3 до 5 років;
  • 70 % середньої заробітної плати (доходу) —страховий стаж від 5 до 8 років;
  • 100% середньої заробітної плати (доходу) —страховий стаж понад 8 років;
  • 100 % середньої заробітної плати (доходу) — які мають пільги відповідно до законодавства.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та становить 100 % середньої заробітної плати незалежно від розміру страхового стажу.

 

За матеріалами ФСС України

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X