Актуальні підстави і правила звільнення керівника підприємства

In: Адвокатске бюро Яновський і партнери, Статті правова тематика 12 Feb 2018

Ця юридична консультація для інвесторів висвітлює актуальні підстави і правила розірвання трудового договору і припинення повноважень керівника або інших посадових осіб підприємства з ініціативи уповноваженого органу або власника.

 

Як можуть звільняти керівників?

 

Згідно із законом, дозволяється звільнити керівника підприємства без детального обґрунтування про причини звільнення. Також підвищується відповідальність виконавчого органу підприємства.

 

Ще 01.06.2014 року набрали чинності норми законів “… щодо захисту прав інвесторів”.

Цим законом введено додаткові підстави щодо розірвання договору трудового найму з ініціативи роботодавця (власник чи уповноважений ним орган) – шляхом припинення повноважень посадової особи без необхідності зазначення конкретної причини такого рішення власника.

Як компенсацію, при цьому, з метою захистити інтереси посадової особи встановлено певний мінімум вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору через припинення повноважень посадових осіб – у шестимісячному розмірі середньої заробітної плати з розрахунку за місяць.

Законом дозволено звільняти перших керівників компанії без детального опису причини звільнення і підвищено відповідальність виконавчого органу управління.

Закону покликаний вирішити щонайменше два питання:

–        усунення давно існуючого протиріччя між нормами трудового і цивільного законодавства, який суттєво уповільнював би процеси прийняття рішень щодо усунення небажаного для інвестора керівника компанії.

–        залучення великих і дрібних інвесторів завдяки новому корпоративному механізму, що вдало зарекомендував себе на практиці багатьох економічно розвинутих країн.

 

Як звільнення відбувалося раніше?.

Тривалий час в законодавстві України існувала суперечність між нормами трудового і  цивільного законодавства,  що по-різному регулювало питання усунення керівників підприємства, зокрема, членів правління, дирекції, або директора.

З однієї сторони, відповідно до цивільного законодавства, власник підприємства може приймати рішення про усунення виконавчого органу компанії від виконання повноважень в будь-який час і без обґрунтування причин. Крім цього, законом “Про акціонерні товариства” дозволяється звільняти керівника товариства, якщо останній своїми діями чи бездіяльністю порушив право акціонерів.

Водночас, припинивши повноваження керівника рішенням власників компанії, припиняються лише корпоративні правовідносини між власником і менеджментом, та необхідно ще, на підставі трудового законодавства, розірвати трудовий договір.

І саме тут є “тонке місце”, позаяк для припинення з ініціативи власників трудового договору існує обмежений перелік підстав, а також  більш деталізована процедура, що суттєво сповільнює процес усунення керівника від повноважень.

Виникає ситуація, коли власник вирішує позбутися непідходящого керівника, але через складність виконання законодавства про працю, підприємство ще повинно виплачувати зарплату, надавати робоче місце та виконувати інші приписи, згідно із законом і трудовим договором. Внаслідок цього втрачається оперативність і ефективність прийняття рішень власником компанії.

За раніше існуючим законодавством, це питання врегульовувалося внесенням у трудовий контракт положень про його припинення прийняттям рішення власником компанії про припинення повноважень керівника.

З прийняттям нового закону відпала потреба окремо прописувати це положення в договорі, внесенням у трудове законодавство прямої норми, відповідно до якої, прийняття рішення власником про припинення повноважень керівника є підставою для розірвання з ініціативи власника компанії трудового договору.

Момент припинення трудових і корпоративних і правовідносин збігається, і власникам компанії, зацікавленим в оперативному вирішенні цього питання, не доведеться перейматися процедурними моментами розірвання трудового договору.

 

Ще однією новиною закону, що посилює контроль менеджменту власниками компанії, є посилення матеріальної відповідальності керівника і заборона внести положення про обмежену відповідальність керівника в установчі документи компанії, що було до прийняття  закону. На керівників підприємств також додатково покладена матеріальна відповідальність за неотриманий прибуток, якщо це сталося з вини такого керівника.

 

На яких осіб поширюється це нововведення?

Чинний КЗпП не визначає коло осіб, що віднесені до посадових осіб, на яких розповсюджується нововведення.

Щодо керівників підприємств, потрібно звернутися до ГК України, де визначається поняття посадової особи, відповідно до частини 2 статті 89. Так, посадовими особами господарського товариства є голова і члени наглядової ради товариства,  голова ревізійної комісії (ревізор), голова і члени виконавчого органу.

Отже, йдеться про осіб, наділених організаційно-управлінською функцією, яка дозволяє їм управляти ввіреним підприємством. Також це вимагає існування ефективного механізму контролю і можливості оперативно припиняти повноваження вказаних осіб на випадок, якщо буде виявлено ознаки зловживання повноваженнями чи якщо результати роботи негативні.

Практично, частенько виникають проблеми через одночасне регулювання вказаних правовідносин нормами корпоративного і трудового законодавства, внаслідок чого неоднозначно тлумачаться правові норми та відсутня єдина судова практика їх застосування.

Нововведення – це адекватна відповідь вимогам часу і є ефективним способом захисту прав інвесторів, який застосовується у всьому світі.

Юридичний виклад змін, внесених до статті 41 КЗпП залишає відкриті запитання і може викликати неоднорідну правозастосовну і судову практику.

Названою нормою КЗпП передбачається, що з певними категоріями співробітників при певних умовах, трудовий договір за ініціативою власників або уповноваженого ними органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадової особи.

Поняття “посадова особа” в трудовому законодавстві не описано, як і не визначено ті ж “певні умови” за яких договір трудового найму можна розірвати відповідно до частини 5 статті 41 КЗпП і їх необхідно додатково вписувати в трудовий контракт або інший локальний акт компанії.

Стосовно поняття “посадової особи”, виходячи з мети законотворця і спрямування змін на захист права інвестора, під цим поняттям треба розуміти, членів колегіального виконавчого органу або одноосібний виконавчий орган юридичної особи.

Імовірність зловживання власником чи уповноваженим ним органом цією нормою і використання її для припинення трудового договору з іншими посадовими особами підприємства, наприклад з головним бухгалтером, мізерно низька, в звязку з тим, що інша норма, супутня звільненню за частиною 5 статті 41 КЗпП мінімально встановлює компенсацією при такому звільненні у розмірі не менше середнього 6-місячного заробітку.

Якщо не вказано інше, розмір компенсації, так званого “золотого парашута”, що виплачується посадовій особі підприємства у разі її звільнення, може бути збільшений за домовленістю сторін.

 

Якою є закордонна практика?

Закріплена в КЗпП нова підстава звільнення вказаної категорії працівників суттєво не змінить ситуацію, яка вже склалася, а є лише кроком на шляху гармонізації законодавства  ЄС  і українського законодавства.

В країнах Європи висвітлені питання обумовлюють в контракті, де, крім додаткових підстав звільнення, передбачається певний розмір компенсації, обов’язок нерозголошення конфіденційної інформації, описуються обмеження можливості праці в конкурентів тощо. В США дотриманню процедури звільнення такої категорії працівників приділяється особлива увага, і при найменшому її порушенні, звільнення оспорюють і визнають незаконним з усіма наслідками.

Прийняття закону про захист прав інвесторів,  шляхом посилення впливу і контролю над керівниками компанії, наближає законодавство України до кращих світових практик і служитиме більш ефективним фактором зростання інвестиційної привабливості для України.

***

Застереження:

Шановні читачі. Опубліковані матеріали відображають точку зору і думку автора (авторів). Ми намагаємося підтримувати наші статті в актуальному стані та оперативно вносити зміни до них, проте, ми не гарантуємо, що правила, рекомендації, процедури і законодавство, що описані у цій статті є актуальними на момент, коли ви її читаєте. Стаття носить довідково-рекомендаційний характер і відображає законодавство на момент створення або публікації статті та бачення і думку авторів. Інформація і посилання на законодавство не гарантує його актуальність, оскільки законодавство змінюється. Перш ніж самостійно здійснювати процедури, описані у цій статті/публікації, слід уважно ознайомитись з актуальним законодавством. Крім законодавства, існують також практичні аспекти його застосування та технічні особливості різних процедур. Автори і/або власники сайту не несуть відповідальності за наслідки застосування змісту публікацій, статей, рекомендації без укладення договору про надання послуг.

 

Будемо вдячні, якщо Ви звернетеся до наших фахівців.

Зателефонувавши за номером +38 (032) 247-01-00; +38 (044) 333-60-44

або написавши за адресою: ​​yp@zkg.ua

Підписатись на наші новини


X