Дайджест нoвин “Податки і облік” з 27.05.2019 пo 03.06.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 03 Jun 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 27.05.2019 пo 03.06.2019

 

Нова адреса WEB-сервісу обміну документами

ДФС повідомляє про зміну адреси WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).

З 09:00 28.05.2019 необхідно використовувати таку адресу: http://80.91.165.205/WebSrvGate/gate.asmx.

 

 

 

 

 

За матеріалами ДФС України

 


Загальний табель (перелік) форм статистичних звітах на 2019 рік

Держстат затвердив Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень на 2019 рік.

Перелік містить назви форм статистичної звітності, які подаються в 2019 році, реквізити наказів, якими вони затверджені, термін подачі, а також респондентів, які повинні подавати відповідні звіти.

Перевірити, чи потрібно вашому підприємству подавати ті чи інші статзвіти можна за кодом ЄДРПОУ, скориставшись електронним сервісом Держстату.

 

 

 

Наказ Держстату від 17.05.2019 № 161

 


Зміна правил щодо поштових відправлень

Із 28.05.2019 Кабмін скасував Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затверджений постановою КМУ від 28.07.1997 № 799.

Відтепер слід керуватись Правилами надання послуг поштового зв’язку, затвердженими постановою КМУ від 05.03.2009 № 270.

 

 

 

 

Постанова КМУ від 22.05.2019 № 419

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Зміна валютного курсу – зміна суми компенсації

Фіскали консультують: зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає обов’язок щодо здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів РК за п.192.1 ст. 92 ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 11.05.2019 № 2094/6/99-99-15-03-02-15

 

Дивіться відео на тему:

 

Оренда майна, що перебуває у спільній власності у планика та у неплатника ПДВ одночасно

Фіскали роз’яснюють: при придбанні послуг з оренди майна орендарем платником ПДВ майна, що перебуває у спільній власності — платника ПДВ та неплатника ПДВ, то орендар-платник ПДВ повинен сплачувати орендну плату двома частинами:

  • перша — орендодавцеві — платнику ПДВ;
  • друга — орендодавцеві — неплатнику ПДВ.

До складу податкового кредиту орендар має право віднести лише суму ПДВ, сплачену орендодавцеві — платнику ПДВ.

Обсяги придбання товарів/послуг без ПДВ відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому вони були придбані.

 

 

Лист ДФС України від 08.05.2019 № 2027/6/99-99-15-03-02-15

 

Читайте статтю на тему:

 

Технологічний брак (списання ТМЦ та ПДВ)

Фіскали консультують: якщо вартість втрат ТМЦ від технологічного браку та падежу молодняку на етапі вирощування включається до вартості продажу іншої готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі цінності призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ за п.185.1 ст.185 та п.198.5 ст.198 ПКУ під час здійснення операцій з їх списання не нараховуються.

У разі недотримання цієї умови за такими цінностями платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням п.189.1 ст.189 ПКУ, оскільки такі ТМЦ не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку.

 

 

Лист ДФС України від 10.05.2019 № 2064/6/99-99-15-03-02-15

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Суд визнав договір з контрагентом недійсним Складання РК в даному випадку

Фіскали роз’яснюють: у разі виникнення підстав для коригування податкових зобов’язань, визначених п.192.1 ст.192 ПКУ, постачальник складає РК до ПН, складеної на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією. У графі 2.1 розділу Б такого РК зазначається код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування (у разі якщо коригування здійснюється на підставі судового рішення, графа 2.1 заповнюється виходячи з того, у зв’язку з чим суд прийняв таке рішення, та виходячи із суті господарських операцій, які здійснюються у зв’язку з його виконанням, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами).

 

 

 

Лист ДФС України від 08.05.2019 № 2038/6/99-99-15-03-02-15

 


Мотиваційні виплати – база оподаткування ПДВ

Фіскали консультують: при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) покупцю за досягнення певних економічних показників об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (мотиваційні виплати), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг. Водночас у платника податків (покупця) при отриманні від виробника (продавця) винагороди в грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди.

Базою оподаткування ПДВ у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума мотиваційних виплат).

 

 

Лист ДФС України від 11.05.2019 № 2086/6/99-99-15-03-02-15

 


ПДВ – наслідки при передачі заставленої нерухомості у власність заставоутримувачу

Фіскали роз’яснюють: для заставодавця (іпотекодавця) операція з передачі заставоутримувачу (іпотекодержателю) у власність заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України від 05.06.2003 № 898-ІV «Про іпотеку», для цілей оподаткування ПДВ розцінюється як операція з постачання такого майна. У разі якщо заставодавець (іпотекодавець) є зареєстрованим платником ПДВ, то такий заставодавець (іпотекодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією та скласти ПН на заставоутримувача (іпотекодержателя), яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Для заставоутримувача (іпотекодержателя) операція з оприбуткування заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) на баланс розглядається як операція з придбання такого майна.

При цьому база оподаткування ПДВ за операцією з передачі заставоутримувачу (іпотекодержателю) у власність заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст.37 Закону № 898, визначається відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ, тобто виходячи із вартості такого майна, за якою воно передається заставоутримувачу (іпотекодержателю), у тому числі якщо його вартість визначена суб’єктом оціночної діяльності, але не нижче балансової (залишкової) вартості майна за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

 

 

Лист ДФС України від 17.05.2019 № 2228/6/99-99-15-03-02-15

 


Повернення коштів з електронного ПДВ-рахунку на поточний

Фіскали консультують: повернути зайво зараховані кошти з електронного рахунку на поточний рахунок платника можна тільки якщо це не призведе до формування від’ємного значення реєстраційної суми.

Суму, на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, (∑Накл) розраховують за формулою, визначеною в п.2001.3 ПКУ. Складовою цієї формули є сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку (∑ПопРах).

Водночас, збільшення реєстраційної суми за рахунок поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Сума ПДВ, яка відповідно до поданої заяви (додатка Д4 до декларації з ПДВ) підлягає поверненню на поточний рахунок платника, зменшує значення реєстраційної суми (∑Накл). Це відбувається за рахунок зменшення на таку суму показника «∑ПопРах».

Відповідно, перерахувати зайво зараховані кошти з електронного рахунку на поточний рахунок платника можна у разі, якщо це не призведе до формування від’ємного значення реєстраційної суми (∑Накл).

 

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.05.2019 № 2175/ІПК/26-15-12-01-18

 


Податковий кредит на підставі рахунку за водопостачання

Фіскали роз’яснюють: якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, то такий рахунок для покупця/отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання ПН.

ПКУ не передбачено віднесення до складу податкового кредиту без отримання ПН суми ПДВ, що міститься у рахунку, що виставляється постачальником, в якому послуги з водопостачання та водовідведення є розрахунковою величиною та перевищує показники приладів обліку.

Право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання ПН на підставі документів, визначених п. п. «а» п.201.11 ст.201 ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому за показниками приладів обліку підтверджено факт постачання (придбання) послуг з водопостачання та водовідведення.

При цьому у разі якщо платник податку застосовує касовий метод, то право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання ПН на підставі документів, визначених п. п.«а» п.201.11 ст.201 розділу V ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг, та за умови списання у такому звітному (податковому) періоді коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку в рахунок оплати вартості таких придбаних товарів/послуг.

 

 

Лист ДФС України від 14.05.2019 № 2152/ІПК/10-36-12-01

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Заява зі скаргою на продавця за порушення терміну реєстрації ПН

Фіскали консультують: відповідно до п.201.10 ПКУ, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН/РК, реєстрація яких зупинена) покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д8) (Додаток 8).

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 N 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

У Додатку 8 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти ПН/РК зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.

Подання Додатку 8 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

 

 

Лист ДФС України від 17.05.2019 N 2215/6/99-99-15-03-02-15

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Земельний податок за землю під багатоквартирним будинком

Фіскали роз’яснюють: право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та на прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом.

 

Безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; ОСББ, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

 

 

Лист ДФС України від 16.05.2019 № 2226/6/99-99-13-03-01-15

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Підстави для відмови в реєстрації РРО

Фіскали повідомляють: протягом 2 робочих днів після отримання заяви про реєстрацію РРО за формою №1-РРО контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо:

  • РРО вже зареєстрований;
  • модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
  • РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
  • ЦСО не включено до Реєстру ЦСО РРО;
  • у контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
  • щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
  • суб’єкта господарювання не включено до ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань;
  • суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
  • суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
  • щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
  • у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
  • екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів РРО;
  • суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше 2 робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку).

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Підстави для відмови в реєстрації КОРО та РК

Фіскали зазначають: протягом 2 робочих днів після отримання заяви про реєстрацію КОРО та/або РК за формою № 1-КОРО контролюючий орган відмовляє в реєстрації КОРО, якщо:

  • відсутня реєстрація РРО в контролюючому органі (у разі реєстрації КОРО на РРО);
  • документи подано не в повному обсязі;
  • в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
  • в контролюючому органі наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);
  • суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи;
  • щодо господарської одиниці, зазначеної у реєстраційній заяві за формою №1-КОРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування відповідно до вимог п.63.3 ст.63 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
  • суб’єкта господарювання не включено до ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань;
  • суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації КОРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО надає або надсилає (поштовим відправленням чи на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації КОРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Контролюючий орган у разі наявності визначених підстав для відмови відмовляє в реєстрації розрахункової книжки та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.07

 

Дивіться відео на тему:

 

Реєстрацію РРО можуть скасувати

Фіскали інформують, що скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, коли:

  • суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;
  • вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі Реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;
  • закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
  • РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Реєстром РРО;
  • виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;
  • установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
  • наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
  • наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, не пов’язане з банкрутством;
  • суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець помер, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
  • в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
  • викрадено РРО;
  • змінено власника РРО;
  • щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 ПКУ, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.06

 


Повернення товару при «Контрольній закупці»

Фіскали консультують: посадові особи контролюючих органів під час проведення фактичної перевірки та здійснення контрольної розрахункової операції мають здійснювати розрахунок за придбані товари (послуги) у готівковій або безготівковій (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) формі.

При цьому товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді, а у разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

 

 

Лист ДФС України від 16.05.2019 № 2208/6/99-99-14-05-01-15

 


РРО та інтернет торгівля

Фіскали роз’яснюють: у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи, РРО не застосовується.

Водночас ФОП, які здійснюють надання послуг через мережу Інтернет, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн. грн, при оплаті покупцем рахунку за допомогою інтернет-банкінгу із застосуванням платіжних карток та/або за готівкові кошти зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

 

 

Лист ДФС України від 20.05.2019 № 2268/К/99-99-13-02-03-14

 

 


Збереження палива потребує ліцензії

Фіскали нагадують: з 01.07.2019 суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, зобов’язані отримати ліцензію на таку діяльність.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, відтепер не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки та копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Законодавством передбачено умови за якими анулюється ліцензія, серед яких, зокрема:

  • отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
  • встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

 

 

За матеріалами ДФС України

 

Читайте статтю на тему:

 

Форми заяв для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним та право зберігання пального

Фіскали рекомендують для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального подавати заяви на паперових носіях за формами, передбаченими листом ДФС України від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17 (додатки 1,2).

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або рішеня про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання документів. Суб’єки господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування  (на адресу ГУ ДФС в областях та м.Києві за місцем розташуваня місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним) починаючи з 12.06.2019 року. При цьому ГУ ДФС в областях та м.Києві мають видавати зазначені ліцензії суб’єктам господарювання починаючи з 01.07.2019 року.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 


Реєстрація платником акцизного податку

Фіскали наголошують: з 01.07.2019 запроваджується Система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та спирту етилового (СЕ).

Відповідно до ПКУ особи, які здійснюють реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання ФОП до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПКУ суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019, зобов’язані до 01.07.2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 року.

За порушення встановленого порядку реєстрації платниками акцизного податку в контролюючих органах та відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ передбачена відповідальність у вигляді штрафів (ст.117 та ст. 128¹ ПКУ у редакції чинній з 01.072019 року).

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

 


Приміщення, що не відносяться до акцизного складу

Фіскали інформують: акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.  

При цьому згідно з пп.14.1.224 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження — розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Водночас пп. 14.1.6 ст. 14 ПКУ визначено, що не є акцизним складом, зокрема:

  • приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м3, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
  • приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, при визначенні приміщення та/або території акцизним складом, необхідно враховувати такі критерії: загальну місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, обсяги отриманого протягом календарного року пального та напрями його використання.

Для суб’єктів господарювання, які відповідають наведеним критеріям, не є акцизними складами приміщення та/або території, на яких вони — як власники або користувачі — зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання. Однак у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб’єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

 

Підкатегорія « ЗІР» 116.11

 


Транспортний податок за авто якого немає у Переліку

Фіскали консультують: визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню.

Якщо у Переліку не міститься транспортний засіб, то такий автомобіль не є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році.

Для уточнення ознак об’єкта оподаткування транспортним податком потрібно звертатися до Мінекономрозвитку.

 

 

Лист ДФС України від 20.05.2019 № 2262/6/99-99-12-02-03-15

 


Товар зі знижкою та додаткове благо

Фіскали повідомляють: до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ (пп.164.2.17 ст.164 ПКУ).

Сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо ця знижка має індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 


Декларування доходів громадян за 2018 рік ще можливе, проте вже зі штрафами

Фіскали зазначають: граничний термін подання громадянами декларації про майновий стан і доходи, отримані ними протягом 2018 року, минув 02.05.2019 року.

Громадяни, які не встигли своєчасно відзвітувати, вже подаватимуть декларацію із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена також адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи у вигляді попередження чи накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 НМДГ (тобто від 51 грн до 136 грн).

Задекларовану суму ПДФО та військового збору громадяни зобов’язані сплатити до 1 серпня поточного року.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

 


Нецільова допомога у формі № 1ДФ

Фіскали наголошують: до оподатковуваного доходу з метою оподаткування ПДФО не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами  — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ. У 2019 році така неоподатковувана сума становить 2 690 грн.

Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги зазначаються податковим агентом у податковій звітності за формою №1ДФ.

Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у формі № 1ДФ під ознакою доходу «169».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Сфера страхування для ФОП – «єдиноподатника»

Фіскали інформують: ФОП – «єдиноподатники» ІІІ групи  мають право здійснювати діяльність страхових агентів.

 

 

 

 

 

 

Підкатегорія « ЗІР» 107.03

 


Вимога про сплату ЄСВ

Фіскали повідомляють: згідно зі ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, надсилається вимога про її сплату.

Відповідно до п.3, 4 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

 

 

За матеріалаи ГУ ДФС у Донецькій області

 

Читайте статтю на тему:

 

Лікарняний в перший день роботи на умовах неповної зайнятості

Фахівці ФСС повідомляють: якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, у тому числі внаслідок захворювання або травми, пов’язаних з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, пов’язаних з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням), оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої платяться страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

У разі, коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до п.28 і 29 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата за 1 календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює в режимі неповного робочого дня або тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), відповідно до пункту 5 Порядку.

Отже, якщо застрахована особа працює на умовах неповної зайнятості і в перший день роботи захворіла, то розмір середньоденної допомоги визначається виходячи з частини тарифної ставки, що ділиться на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). При цьому, якщо за дванадцятимісячний період перед настанням страхового випадку застрахована особа не підтвердила свій страховий стаж, така середньомісячна допомога має бути не більше розміру середньомісячної допомоги, обчисленої з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.

 

Лист ФСС України від 06.03.2019 № 554-03-1

 


Щорічна відпустка. Умови перенесення

Фахівці Держпраці нагадують: щорічна відпустка на вимогу працівника має бути перенесена на інший період у разі:

  • порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки.
  • несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

  • тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
  • виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
  • настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу — як виняток — може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст.12 Закону України «Про відпустки».

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Хмельницькій області

 


Невиплата зарплати – тяжкі наслідки

Фахівці Держпраці нагадують: заробітна плата має виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі, не рідше 2 разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ст.115 КЗпП; ст.24 Закону «Про оплату праці»). Затримка виплати заробітної плати навіть на один день є порушенням строків виплати згідно зі ст. 115 КЗпП.

Юридичні та ФОП, які використовують найману працю, згідно зі ст.265 КЗпП несуть фінансову відповідальність у розмірі: 3 мінімальні заробітні плати (на сьогодні — 12 519 грн) — за порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за 1н місяць, виплату не в повному обсязі.

Відповідно до ст.41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за 1н місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 НМДГ або виправних робіт на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 НМДГ або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Луганській області

 


Підстави для позапланових перевірок Держпраці

Фахівці Держпраці зазначають, що згідно з ст.6 Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є:

  • подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Тернопільській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X