Дайджест нoвин «Податки і облік» з 23.03.2020 пo 30.03.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 23.03.2020 пo 30.03.2020

Режим надзвичайної ситуації по всій території України

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. 

Режим надзвичайної ситуації не обмежує конституційні права громадян, а лише консолідує зусилля для подолання поширення коронавірусної інфекції 

За матеріалами Урядовий портал

Читайте статтю на тему:

Відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році

Заборону на здійснення окремих видів діяльності знято Урядом

На засіданні КМУ 25.03.2020 прийнято зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», які знімають запроваджену на час карантину заборону зі здійснення певних видів діяльності.

Так, на період карантину знята заборона щодо оптової торгівлі харчовими продуктами, торгівлі ветеринарними препаратами, здійснення ветеринарної практики, продажу кормів, пестицидів і агрохімікатів, насіння і садивних матеріалів, а також деяких інших видів діяльності.  

Уряд пом’якшив умови пасажирських перевезень, які здійснюються підприємствами для виробничих потреб. 

Обов’язковою умовою здійснення зазначених вище видів діяльності, а також під час пасажирських перевезень є забезпечення відповідного персоналу, водіїв і пасажирів засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

За матеріалами Мінекономіки України

Перелік документів для одержання сертифіката про форс-мажор

ТПП України спростила процедуру подання заяви для одержання сертифіката про форс-мажор. 

Більшість звернень в ТТП пов’язані з неможливістю виконання договірних зобов’язань. Для цьогонеобхідно в ТПП подати:

• відповідна форма заяви, підписана керівником підприємства (https://ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin);
• копія договору;
• копія наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
• повідомлення (сповіщення іншої сторони). 

Надсилати документи слід в електронному варіанті на електронну адресу: ucci@ucci.org.ua

Сумарний розмір вкладених файлів має бути не білше 10 мегабайт на одне повідомлення.

У разі необхідності відправлення великих обсягів, слід користуватися сервісами файлових сховищ (Google Disk та іншими) і додавати у звернення посилання на файли у сховище.

Заявник має право звертатися до ТПП за засвідченням форс-мажорних обставин у разі вже порушеного строку виконання зобов’язання у зв’язку з уведеним карантином.

За матеріалами Торгово-промислової палати України

Срок запровадження роботи СЕП у режимі 23/7 переноситься

НБУ переносить запровадження роботи СЕП у режимі 23/7 з 01.04.2020, так як виникли труднощі у персоналу банків y зв’язку із встановленням на території України карантину та заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. 

Новий регламент роботи СЕП буде запроваджено через 30 календарних днів із дня закінчення карантину

За матеріалами НБУ

НБУ дозволив банкам закривати невеликі відділення на карантин

Перший заступник Голови НБУ під час ефіру на телеканалі Україна 24 пояснила як під час карантину та обмежувальних заходів працюють банки, та що змінюється для позичальників:

• ключові відділення банків мають працювати, відділення без великого потоку людей можуть бути зачинені;
• банки повинні максимально переводити в онлайн спілкування з клієнтами;
• онлайн-послуги мають працювати безперебійно;
• українці та бізнес мають право на пільгове обслуговування кредитів на час карантину. 

НБУ незабаром затвердить універсальні підходи, рекомендовані банкам.

За матеріалами Сторінка НБУ у facebook

ПриватБанк та Ощадбанк звільнили підприємців від плати за користування POS-терміналами на період карантину

ПриватБанк та Ощадбанк впровадили заходи з підтримки бізнесу, який приймає оплату за товари та послуги через мережу POS-терміналів банку. 

Протягом періоду дії карантину ПриватБанк та Ощадбанк не будуть нараховувати фіксовану комісію торговим підприємствам, які користуються POS-терміналами банку та пішли на карантин.

За матеріалами ПриватБанк та Ощадбанк

Дивіться відео на тему:

Строки звернення за отриманням адмінпослуг та строки їх надання на період карантину буде зупинено. Що ж робити?

Податківці інформують: на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Враховуючи викладене, такі адміністративні послуги, як: Реєстрація РРО, Реєстрація КОРО, Реєстрація РК, — надаються в електронному вигляді. 

Під час подання заяви в електронному вигляді кожен платник може отримати копію реєстраційного посвідчення засобами електронного зв’язку на адресу власної електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві достатньо зазначити спосіб отримання «в електронному вигляді на електронну пошту». 

Оригінали реєстраційних посвідчень буде видано платникам після завершення дії карантину.

Підкатегорія «ЗІР»134.06

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Що означає, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ?

Податківці роз’яснюють: Закон № 533 вніс до ПКУ норму, яка передбачає, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

Це означає, що строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, перебіг яких закінчується у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року, збільшуються на 75 календарних днів, які платники податків мають право врахувати в термінах подання уточнюючих розрахунків до раніше поданої податкової звітності.

Наприклад, якщо 1095 календарний день для подання уточнюючої декларації за минулі періоди припадає на 20 березня 2020 року, граничний день подання уточнюючої декларації переноситься на 2 червня 2020 року.

Податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Тобто, перебіг строку давності (1095 днів) для стягнення податкового боргу платника податків зупиняється на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), – на 73 дні, після спливу яких його буде поновлено.

За матеріалами ДПС України

План документальних планових перевірок на 2020 рік оновлено

ДПС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік.

Станом на 24.03.2020, оновлено розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування (березень 2020 року).

За матеріалами ДПС України

Читайте статтю на тему:

Як оскаржити податкове повідомлення рішення, кроки та судова практика

Порядок відображення транспортних витрат

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство займається торгівлею канцелярським приладдям у мережі роздрібних магазинів та здійснює доставку товарів клієнтам у межах міста. Під час ведення звичайної господарської діяльності підприємство використовує два орендовані автомобілі з метою доставки канцтоварів між виробничими підрозділами (складами, роздрібними магазинами), а також покупцям. Витрати з транспортування товарів (оренда автомобілів, списання паливно-мастильних матеріалів — бензин, дизпаливо) платник податків відобразив за рахунком 93 «Витрати на збут», що, на думку контролюючого органу, є помилковим, адже такі витрати підприємство мало включити до собівартості запасів.

Верховний Суд врахував, що собівартість реалізованих товарів визначається за ПБО 9 «Запаси». Така собівартість складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка, зокрема, включає транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

У свою чергу, витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (п. 17 ПБО 16). При цьому витрати на збут включають витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів); витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства.

Інструкцією від 30.11.99 № 291, визначено, що рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За Дт рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за Кт — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду — 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

На рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться облік витрат, пов`язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг. За Дт рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за Кт — списання на рахунок 79 «Фінансові результати». При цьому до витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

Аналіз положень ПБО 9, ПБО 16 та Інструкції № 91 зумовив висновок судів попередніх інстанцій про те, що виходячи з поняття «запаси», визначеного у п. 4 ПБО 9, такими є активи (товари) до моменту їх відпуску у торговельну мережу з метою реалізації. В силу приписів п. 9 ПБО 9 витрати на транспортування відповідних активів є первісною вартістю запасів, що за своєю суттю означає віднесення до собівартості запасів транспортно-заготівельних витрат, пов`язаних виключно з набуттям активу, а не його кінцевою реалізацією.

У цьому випадку підприємство сформувало витрати у зв`язку з доставкою товарів (активів) з метою їх реалізації кінцевому споживачу. Отже, відповідні витрати пов`язані не з набуттям активів, а з їх вибуттям (вони стосувались збуту готової продукції).

Саме тому Верховний Суд погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач у спірний період правомірно відніс до витрат на збут витрати у зв`язку з орендою двох автомобілів, а також придбанням паливно-мастильних матеріалів (бензину, дизпалива). Такі витрати стосувалися збуту готової канцелярської продукції.

Постанова ВС від 04.02.2020 у справі № 440/1052/19

Заперечення до актів завершених до мораторію перевірок подається в електронному вигляді, розгляд заперечень— через Skype

Податківці повідомляють:  Законом України № 533 на період з 18 березня 2020 по 31 травня 2020 запроваджується мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок.

Проте дія мораторію не розповсюджується на перевірки, завершені по 17 березня 2020 року включно згідно з відповідними наказами на їх проведення.

За результатами таких перевірок контролюючим органом забезпечується оформлення актів (довідок) перевірок та надсилання (вручення) платникам податків ППР з дотриманням порядку та термінів, визначених ПКУ.

Введення мораторію на проведення перевірок не позбавляє платників податків права подавати заперечення до актів перевірок, завершених до запровадження мораторію, та оскаржувати прийняті за їх результатами ППР.

Платники податків, які мають бажання взяти участь у розгляді їх заперечень до акта перевірки та/або наданих додаткових документів, або скарги на ППР, з метою обговорення встановлених під час перевірки порушень, та/або надання додаткових пояснень при такому розгляді, слід врахувати необхідність виконання як контролюючим органом, так і всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Тому доцільно обмежити безпосереднього відвідування податкової та варто розглянути можливість надання додаткових доказів та інформації поштою або в електронному вигляді з використанням електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету.

Якщо платник податків виявив бажання особисто взяти участь у розгляді його заперечень, то в умовах карантину це можна здійснити за допомогою Skype:

1. Департамент податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування: DPS_ Audit.
2. Управління адміністрування податків з юридичних осіб та Управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку: Zaperechennya. 
3. Управління податкових перевірок фізичних осіб та Управління адміністрування податків з фізичних осіб: Dps_ Kpr.

Деталі розгляду заперечення повідомлятимуться платнику відповідно до вимог ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Несплата авансового внеску при виплаті дивідендів, чи таке буває?

Податківці консультують: у випадку неперевищення суми дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік за умови, що грошове зобов’язання з ПНП, за який виплачуються дивіденди, вже сплачено (погашено) до бюджету, сума авансового внеску з ПНП не розраховується та не сплачується.

При цьому за відсутності бази для розрахунку авансового внеску підприємством подається додаток АВ до декларації з податку на прибуток та заповнюється рядок 1 його табличної частини, де довідково відображається загальна сума виплачених ним дивідендів наростаючим підсумком із початку звітного року.

Лист ГУ ДПС в Одеській області від 19.03.2020 № 1144 /ІПК/15-32-04-05 -05

Коригування фінрезу за операціями  із внесення грошових прав вимоги до статутного капіталу підприємства

Податківці інформують: ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями із внесення грошових прав вимоги до статутного капіталу підприємства, а також на курсові різниці, що виникають від перерахунку заборгованості за таким кредитом (позикою) та відсотків. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Натомість для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виниклі за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, над 50 % суми фінрезультату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінзвітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 ПКУ).

Лист ГУ ДПС у Тернопільській області від 17.03.2020 № 1097/ІПК/19-00-04-04-25

Наслідок для «неприбутківців» у випадку використання ТМЦ або ОЗ використовуються не за цільовим призначенням 

Податківці зазначають: п.п. 133.4.2 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Згідно з п.п. 133.4.3 ПКУ встановлено, що при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів.

Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником ПНП для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Отже, якщо придбані неприбутковою організацією товарно-матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням, то така неприбуткова організація повинна розрахувати податкове зобов’язання з ПНП у розмірі 18 %, виходячи із балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Зміна термінів корисного використання ОЗ

Податківці консультують: у разі зміни термінів корисного використання об’єктів основних засобів у бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) такі терміни (строки) дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку податкової амортизації використовуються такі збільшені терміни (строки) використання об’єкта основних засобів.

Лист ДПС України від 19.03.2020 № 1153/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

«Неприбутківці» та ПДВ

Податківці інформують: якщо благодійна організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню за розділом V ПКУ, в тому числі операції, які звільнені від оподаткування ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. грн, то така благодійна організація за вимогами пунктів 183.1 та 183.2 ст. 183 ПКУ повинна не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 17.03.2020 № 1108/ІПК/08-01-04-01-10

Перелік лікарських засобів, медвиробів та медобладнання, імпорт яких звільняється від мита та ПДВ на час карантину

Кабмін затвердив перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ.

Постанова Кабінет Міністрів України «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» від 20.03.2020 № 224 

Освітні послуги та ПДВ

Податківці консультують: за умови виконання вимог, встановлених Законом про освіту, щодо належності підприємства до категорії закладів освіти, на підставі п.п. 197.1.2 ст. 197 ПКУ підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції підприємства з: довузівської підготовки; надання учням, вихованцям, студентам, курсантам консультацій як встановлених навчальними планами і програмами, так і понад обсяги, встановлені такими навчальними планами і програмами; організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів.

Також на підставі п.п. 196.1.8 ст. 196 не є об’єктом оподаткування операції з постачання підприємством вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти за умови, що таке підприємство є закладом позашкільної освіти відповідно до Закону про освіту.

Лист ДПС України від 03.03.2020 № 896/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Заявлене до бюджетного відшкодування та перевірки під час карантину

Податківці зазначають: підрозділом 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Винятком є лише  документальні позапланові перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ. 

Тобто перевірки декларацій, в яких заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість за наявності підстав, передбачених ПКУ, здійснюватимуться ОВПП відповідно до законодавства. Така документальна позапланова перевірка проводиться щодо законності декларування від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис грн. 

Отримати бюджетне відшкодування платники можуть тільки у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 30 календарних днів. 

Проте контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку. Рішення про проведення документальної перевірки приймається не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Результати перевірки на зменшення від’ємного значення в звітності з ПДВ

Податківці консультують: в податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4», відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого ППР. Узгодженим за ст. 56 ПКУ вважається ППР, за яким закінчились всі адміністративні або судові оскарження.

Лист ДПС України від 17.03.2020 р. № 1096/6/99-00-04-01-03-06/ІПК/

Суми податкових пільг у звітності з ПДВ

Податківці інформують: суми податкових зобов’язань з ПДВ, нараховані за п. 198.5 ст. 198 ПКУ (передбачає визначення податкових зобов’язань з ПДВ за товарами/послугами, які придбані з ПДВ для використання в неоподатковуваних операціях), у Додатку 6 не відображаються. Такі суми податкових зобов’язань з ПДВ відображаються у рядку 4.1 або 4.2 розділу І «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ залежно від ставки податку (20 % або 7 %), за якою оподатковуються операції з постачання товарів/послуг.

Лист ДПС України від 17.03.2020 р. № 1105/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/

Оскаржити рішення про відповідність платника критеріям ризиковості

Податківці зазначають: відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7-ми робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Операції підприємства з постачання житла та ПДВ

Податківці консультують: якщо замовник (платник ПДВ) самостійно здійснював будівництво житла (об’єкта житлового фонду) без залучення до такого будівництва підрядника (будівельної організації), то для цілей оподаткування ПДВ першим постачанням житла (об’єктів житлового фонду) є операція замовника з постачання майнових прав на житло (об’єкт житлового фонду) підприємству, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порідку за ставкою 20 % незалежно від дати введення такого житла (об’єктів житлового фонду) в експлуатацію.

Надалі операція підприємства (платника ПДВ) з постачання житла (об’єкта житлового фонду) покупцям — фізичним особам та усі послідуючі операції з постачання такого житла звільняються від оподаткування ПДВ.

Лист ДПС України від 06.03.2020 № 969/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Перевірка. Інвентаризація. Нестача. ПДВ

Податківці винесли ППР так як за наслідками інвентаризації встановлено нестачу ТМЦ, внаслідок чого у платника податків виник обов`язок нарахувати податкове зобов`язання на відповідну суму товарів. Адже з огляду на п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування (п. 189.1 ст. 189 ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п. 198.5 ст. 198 ПКУ).

Справді, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (п.п. 20.1.19 ст. 20 ПКУ).

Вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на всіх платників податків, у тому числі ФОП. Проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

Платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту у разі, якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. При цьому під ці вимоги  підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд звернув увагу, що Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879, застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності. Таким чином, вказаний нормативно-правовий акт не поширює свою дію на ФОП, при цьому інші нормативні вказівки щодо порядку організації, строків, вимог до документального оформлення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей для ФОП у чинному законодавстві відсутні. Втім, враховуючи обов`язок платника податків провести таку інвентаризацію на вимогу контролюючого органу, колегія суддів вважає за можливе використання ФОП приписів Положення № 879 для проведення та оформлення результатів відповідної інвентаризації.

Натомість колегія суддів зауважила, що за наслідками проведення інвентаризацій в межах фактичної перевірки будь-які зведені відомості щодо загального залишку товарно-матеріальних цінностей контролюючим органом не складались. І це при тому, що за своєю суттю інвентаризація — це перевірка фактичної наявності майна і зіставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Нестачу товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації та відомостей Книги обліку доходів і витрат. Відсутність інформації у відомостях інвентаризації про залишки запасів на початок звітної дати та вибуття (реалізації) запасів за визначений період взагалі унеможливлює вирахування нестачі (залишків) товару та підстави стверджувати про наявність нестачі товару.

Постанова ВС від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17

ПДВ при постачанні товарів/послуг у рамках проєкту МТД

Податківці консультують: операції з постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються виконавцями проєктів МТД за кошти МТД, звільняються під оподаткування ПДВ. Постачальник при постачанні таких товарів/послуг виконавцю проєкту МТД складає в установленому порядку податкову накладну щодо постачання товарів/послуг без ПДВ, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. При придбанні виконавцем проєкту МТД у постачальника товарів/послуг у рамках таких проєктів ціна товарів/послуг визначається без ПДВ, тому постачальник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує.

Лист ДПС України від 17.03.2020 № 1106/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

ПДВ при поліпшенні орендованого приміщення

Податківці консультують: якщо у зв’язку з укладенням тристоронньої угоди про заміну первісного орендаря на нового орендаря витрати первісного орендаря на поліпшення орендованого приміщення орендодавцем не компенсовані на дату підписання такої угоди, то первісний орендар зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 17.03.2020 № 1110/ІПК/26-15-04-01-18

Дивіться відео на тему:

ПДВ зобов’язання при доставці товару кур’єром

Податківці інформують: у випадку доставки товарів кур’єром ПДВ-зобов’язання слід визнавати на дату відвантаження таких товарів, тобто на дату їх передачі кур’єру.

Якщо кур’єру передаються товари, які були попередньо оплачені покупцем, то датою виникнення ПДВ-зобов’язань є дата оплати таких товарів.

Водночас ПН слід складати на особу, яка здійснила замовлення товару. Адже саме вона є покупцем. Якщо покупець — кінцевий споживач, який не є платником ПДВ, можна скласти ПН за щоденними підсумками операцій згідно з п. 201.4 ПКУ.

У цьому випадку суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити видачу покупцю розрахункового документа встановленої форми (чек РРО). Причому РРО може бути зареєстрований за місцем безпосередньої передачі товарів продавцем кур’єрській службі для подальшої доставки покупцю.

Лист ДПС України від 24.02.2020 № 747/6/99-00-07-01-01-06/ІПК

Дивіться відео на тему:

Безнадійна«дебіторка» та ПДВ

Податківці консультують: якщо платник податку — покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від платника податку — постачальника ПН, складеної ним до 01.07.2015, але такі товари/послуги у межах терміну позовної давності не були поставлені, то у податковому періоді, в ­якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати таку суму податкового кредиту. У цьому випадку зменшення суми податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо таку ПН, зареєстровану в ЄРПН, отримано від постачальника після 01.07.2015, то платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Лист ГУ ДПС у Рівненській області від 17.03.2020 № 1113/ІПК/17-00-04-01-06

«Шведський стіл» та податковий кредит

Податківці інформують: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із забезпеченням працівників платника податку безкоштовним харчуванням на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ). При цьому якщо вартість такого харчування включається до складу витрат та відповідно до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

Лист ДПС України від 19.03.2020 № 1151/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Читайте статтю на тему:

Харчування працівника за рахунок компанії

Посередницькі послуги страхового агента та ПДВ

Податківці консультують: якщо страхова компанія має ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а страховий агент надає послуги з укладання договорів зі страхувальниками від імені та на умовах страхової компанії, то зазначені послуги страхового агента, пов’язані зі страховою діяльністю такої страхової компанії, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ, у зв’язку з чим операція з отримання страховим агентом страхових платежів з наступним перерахуванням на рахунок страхової компанії не спричиняє податкових наслідків з ПДВ ані у страхового агента, ані у страхової компанії, а агентська винагорода, яка отримується страховим агентом від страхової компанії за такі надані послуги, не включається до бази оподаткування ПДВ.

Однак якщо страховий агент надає послуги з рекламування, консультування, інші посередницькі послуги зі страхування, то зазначені послуги за п. 185.1 ст. 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку.

Лист ДПС України від 19.03.2020 № 1149/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при відрядженні

Податківці повідомляють: п. 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання», Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому платник ПДФО завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, що надав кошти під звіт.

При цьому якщо під час службового відрядження платник ПДФО отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення 3-го банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі — платнику ПДФО, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив 10-ти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (аб.4 п. 3 Порядку №841).

Згідно з п. 6 Порядку № 841 Звіт складається платником ПДФО (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах усіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі ПН та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання ПН, є дата подання авансового звіту.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

ПН та бонусна програма

Податківці консультують: якщо при наданні підприємством фізичним особам — учасникам бонусної програми послуг, договірна вартість яких зменшується на суму бонусів, нарахованих такому покупцю (у бухгалтерському обліку постачання таких послуг відображається за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем), то база оподаткування ПДВ наданих послуг у такому випадку визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включається сума коштів, сплачених покупцем в рахунок оплати вартості таких товарів.

Втім такі бонуси, що надаються підприємством фізичним особам — учасникам бонусної програми у зв’язку з наданням послуг, в окремих рядках ПН не зазначаються, а лише можуть змінювати ціну постачання та базу оподаткування, які вказуються у відповідних графах такої ПН.

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 17.03.2020 № 1111/ІПК/26-15-04-01-18

На період карантину не застосовуватимуться штрафи за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Податківці інформують: протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020 не застосовуватимуться санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію ПН/РК до ПН в ЄРПН.

Порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН з ПДВ/РК до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.   

Підкатегорія «ЗІР» 101.28

Обмежено експорт спирту

Уряд 23.03.2020 ухвалив Постанову що запроваджує тимчасовий, до 01.06.2020, режим ліцензування експорту спирту етилового, неденатурованого, з концентрацiєю спирту 80 % або більше, спирту етилового та iнших спиртових дистилятів, крім біоетанолу, напоїв, одержаних шляхом перегонки, денатурованих, будь-якої концентрацiї та інших подібних товарів (за кодом згідно з УКТЗЕД 2207) зі встановленням нульового обсягу квоти, що є фактичною забороною експорту таких товарів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 №229 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1109»

Акцизний податок при природних втратах спирту при транспортуванні

Податківці консультують: якщо підприємство-покупець оприбутковує фактично прийнятий спирт безводний в партії згідно з виконаними вимірюваннями, де кількість його не менша, ніж кількість відвантаженого спирту безводного з урахуванням природних втрат спирту, розрахованих за чинними нормативами Норм природних втрат, затверджених наказом Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів від 10.02.2000 № 14, то податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) у фармацевтичних виробників не виникатиме, так як підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом.

Лист ДПС України від 12.03.2020 р. № 1012/6/99-00-17-03-01-06/ІПК/

Бензовоз для заправки сільгосптехніки потребує ліцензію на зберігання пального

Податківці інформують: якщо підприємство здійснює надання сільськогосподарських послуг та самостійно заправляє пальним власну техніку як безпосередньо в бак, так і шляхом заправки бензовозу, який насамперед здійснює підвезення пального до місць виконання сільськогосподарських робіт, то на період здійснення таких перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального на місце (територію), де знаходиться бензовоз як ємність, що використовується для зберігання пального, тому підприємству необхідно отримати ліцензію на зберігання пального.

Лист ДПС України від 18.03.2020 № 1132/6/99-00-17-01-02-06/ІПК

Формування даних про обсяги обігу пального

Податківці консультують: суб’єкт господарювання — розпорядник акцизного складу, що використовує пальне виключно для потреб власного споживання, та за умови нездійснення ним операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, може на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітній календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця.

Лист Офіс ВПП ДПС від 19.03.2020 № 1156/ІПК/28-10-30-02-11

Виправлення показників в одиницях виміру пального

Податківці інформують: з метою приведення у відповідність із показниками обсягів пального у кг (та у літрах, приведених до температури 15°С), вказаних в зареєстрованій підприємством акцизній накладній форми «П», необхідно скласти РК акцизної накладної форми «П» за правилами п. 17 розділу V Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 19.06.2019 р. № 261, в якому потрібно в повному обсязі сторнувати обсяги пального на операцію з власного споживання в кг та літрах, приведених до температури 15°С (із зазначенням коду виду коригування «1» та/або «2») та зареєструвати такий РК акцизної накладної форми «П» в ЄРАН.

Лист ДПС України від 13.03.2020 № 1041/6/99-00-17-03-01-06/ІПК

Право на звільнення від оподаткування об’єктів нерухомості

Податківці консультують,що застосування п. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ можливе лише у разі дотримання двох обов’язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебуванні і у власності промислових підприємств. 

Зазначена позиція була визначена ВСУ (постанови від 15.05.2018 р. по справі № 806/2461/17, від 15.05.2018 р. по справі № 806/2676/17, від 11.12.2018 р. по справі № 819/314/18).

Тому, тільки у разі дотримання вищезазначених вимог підприємство матиме право на звільнення від оподаткування об’єктів нерухомості

Лист ДПС України від 13.03.2020 № 1050/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Складові цілісного майнового комплексу не є об’єктом оподаткування податку з нерухомості

Податківці інформують: якщо будівлі, як виробничі, так і адміністративні та допоміжні віднесені до класу «Будівлі промислові» (код 1251) Класифікатора, які належать на праві власності промисловому підприємству, входять до складу цілісного майнового комплексу такого підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, то такі будівлі не є об’єктом оподаткування.

Лист ДПС України від 13.03.2020 № 1055/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Переказ електронних грошей та РРО

Податківці консультують: під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінустанов з приймання електронних грошей для подальшого їх переказу з використанням ПТКС та їх розповсюдження (за винятком ПТКС, шо дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) мають застосовуватися РРО.

Лист ДПС України від 16.03.2020 р. № 1074/6/99-00-05-04-01-06/ІПК/

LIQPAY потребує РРО

Податківці інформують: при здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) замовниками виставлених рахунків за надані послуги РРО можна не застосовувати .

Втім при оплаті замовником, використовуючи мережу Інтернет, виставлених рахунків за надані послуги шляхом переказу коштів з платіжних систем LIQPAY та інших аналогічних (тобто із застосуванням електронних платіжних засобів ), застосування РРО є обов’язковим.

Лист ГУ ДПС у Київській області від 20.03.2020 р. № 1176/ІПК/10-36-05-06-20/

РРО при доставці товарів поштою

Податківці консультують: у разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжної системи Visa, MasterCard, LiqPay та за допомогою Приват 24, ПУМБ Онлайн та інших аналогічних суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем — проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з банку або фінансової установи, тобто після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Отже, при доставці товарів поштою або кур’єрською службою суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми, тобто чек з РРО та відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності).

Лист ГУ ДПС у Харківській області від 20.03.2020 № 1177/ІПК/20-40-05-10-21

Отримання орендної плати через інтернет-еквайринг без РРО 

Податківці інформують:  при отриманні орендної плати через  платіжні системи Приват 24, Монобанк тощо, тобто із застосуванням інтернетнет-еквайрингу, застосування РРО не є обов’язковим у таких випадках: якщо орендодавцем надіслано орендарю рахунок в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет та за умови відсутності фізичного контакту орендодавця та орендаря.

Лист ДПС України від 16.03.2020 № 1087/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Транспортний податок на підприємстві

Податківці звертають увагу на те, що вартість придбання підприємством автомобіля для цілей оподаткування не впливає на визначення його середньоринкової вартості. Визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є присутність його у переліку, розміщеному на веб-сайті Мінекономрозвітку.

Якщо у переліку відсутня інформація про автомобіль з параметрами, що відповідають автомобілю, що належить окремому підприємству, то таке підприємство не є платником транспортного податку у 2019 та 2020 роках.

Лист ГУ ДПС в Одеській області від 13.03.2020 № 1051/ІПК/15-32-04-04-16

Філія не є платником екологічного податку

Податківці повідомляють: нормами п. 240.1 ст. 240 ПКУ визначено, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
• скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
• розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п.240.5 ст. 240 ПКУ).

Також п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 т за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 т за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (част.4 ст. 64 ГКУ).

Отже, до платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Особливості формування доходу при поверненні авансу

Податківці роз’яснюють:  доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

При цьому до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то необхідно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період. 

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

ФОП – «єдиноподатник» не може укладати договір переуступки прав вимоги боргу

Податківці консультують: укладення договору переуступки прав вимоги боргу (переведення боргу) ФОП- «єдиноподатником» є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже, не дає права фізичній особі — підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 12.03.2020 № 1019/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК

ФОП-«загальносистемник» не може включити до витрат послуги з охорони

Податківці інформують: перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП – «загальносистемником» від провадження господарської діяльності, визначає пункт 177.4 ПКУ. Разом з цим, перелік не містить витрат на оплату послуг з охорони (охоронної сигналізації та тривожної кнопки).

Тому вартість оплачених послуг з охорони не включають до складу витрат ФОПа на загальній системі оподаткування.

Лист ДПС від 12.03.2020 № 1021/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Оплата роботи в разі її призупинення

Держпраці повідомляє, що під час карантину більшість суб’єктів господарювання призупиняють роботу. Призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами, — це простій (част.1 ст. 34 КЗпП України).

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно зі ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (колективним договором може бути визначено вищий розмір).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб (законодавчо не врегульовано порядок такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (част.1 п ст. 142 КЗпП. Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов’язки працівників і адміністрації, визначається час початку і закінчення роботи, зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботі та залишення роботи тощо. Тобто питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Аналогічне роз’яснення надано Мінсоцполітики у листі від 23.10.2007 257/06/187-07 «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві».

За матеріалами ГУ Держпраці у Донецькій області

Організація роботи працівників під час карантину без порушень трудового законодавства

Держпраці повідомляє: відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

З метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та навколишніх у разі виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника до медичного закладу для встановлення відповідного діагнозу.

З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів.

Серед таких заходів:

• надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;
• надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;
• встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
• запровадження роботи змінами;
• тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
• введення простою;
• продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.

Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством

Запровадження карантину не визначено законодавством як підставу для перенесення щорічної відпустки. Водночас чинне законодавство не забороняє надання працівникові щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину на весь час або частково.

Відповідно до ст. 80 КЗпП України щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу —  як виняток — може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Таким чином, у разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця може бути надана щорічна основна або додаткова відпустка, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності та іншим).

Надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників

Відповідно до ст. 84 КЗпП України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений част.2 цієї статті.

Зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. Надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати за виключною ініціативою роботодавця законодавством про працю не передбачено. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього.

Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу

Ст.56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 51 КЗпП України за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14-ти років або дитину з інвалідністю може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу.

Запровадження неповного робочого часу відповідно до ст. 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно, його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за 2 місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за 2 місяці не вимагається і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити таке:

• вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);
• режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);
• період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

Запровадження роботи змінами

Також за бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

Запровадження дистанційної або надомної роботи

Працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Як правило, це категорії спеціалістів і фахівців, робота яких полягає у створенні документів, текстів, звітів, програм за допомогою персональної техніки, окремі категорії робітничих професій з виготовлення продукції, що не вимагає спеціальних умов та обладнання. Питання дистанційної або надомної праці чинним законодавством практично не урегульовано, але Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці від 29.09.1981 № 275/17-99, передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва.

Тобто робоче місце працівника на час карантину визначається не у виробничому, службовому або адміністративному приміщенні роботодавця, а за місцем проживання працівника (іншому місці за вибором працівника) на підставі його особистої заяви.

При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку).

Введення простою

У разі якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Запровадження простою не вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням (за наявності) з первинною профспілковою організацією або представником трудового колективу.

Застосування засобів індивідуального та колективного захисту

Якщо ж усі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, залишається варіант продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту.

У такому випадку роботодавець має безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov), організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотному напрямку тощо.

Нез’явлення працівника на роботу або запізнення є порушенням трудової дисципліни. Але працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі неможливості прибути на роботу вчасно через запровадження заходів, пов’язаних із карантином.

Однією із умов притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є наявність особистої вини працівника у порушенні трудової дисципліни та відсутність поважних причин. Якщо ж порушення трудової дисципліни є наслідком поважних причин у вигляді заходів, пов’язаних із запровадженням карантину, роботодавець не має підстав для застосування до працівника заходів дисциплінарного впливу.

На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, застрахованим особам надається допомога по тимчасовій непрацездатності.

За вказаним страховим випадком вищезгаданим особам допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

При виникненні додаткових запитань громадяни можуть звертатися до Державної служби України з питань праці за телефоном для консультацій: 044 288 10 00. 

Консультативну допомогу можна також отримати за телефонами територіальних управлінь Держпраці:

• Управління Держпраці у Вінницькій області — 0432 67 29 80
• Управління Держпраці у Волинській області — 0332 71 74 76
• Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області — 0567 22 28 33
• Головне управління Держпраці у Донецькій області — 0623 52 18 59
• Управління Держпраці у Житомирській області — 0412 34 68 70
• Управління Держпраці у Закарпатській області — 0312 67 12 42
• Головне управління Держпраці у Запорізькій області — 0617 08 75 07
• Управління Держпраці в Івано-Франківській області — 0342 75 22 29, 0342 78 69 26
• Головне управління Держпраці у Київській області — 068 422 48 75
• Управління Держпраці у Кіровоградській області — 0522 32 02 83, 0522 32 04 30
• Головне управління Держпраці у Луганській області — 0645 17 37 49
• Головне управління Держпраці у Львівській області — 0322 35 76 73
• Управління Держпраці у Миколаївській області — 0512 50 01 34
• Головне управління Держпраці в Одеській області — 0487 05 40 78
• Управління Держпраці у Полтавській області — 0532 56 40 76
• Управління Держпраці у Рівненській області — 0362 63 60 70
• Управління Держпраці у Сумській області — 0542 22 55 02
• Управління Держпраці у Тернопільській області — 0352 25 45 09
• Головне управління Держпраці у Харківській області — 0577 57 44 82, 0577 76 67
• Головне управління Держпраці у Херсонській області — 0552 49 06 30
• Управління Держпраці у Хмельницькій області — 0382 65 64 48
• Управління Держпраці у Черкаській області — 0472 33 68 64
• Управління Держпраці у Чернівецькій області — 0372 55 37 24
• Управління Держпраці у Чернігівській області — 0462 67 75 09

За матеріалами Державна служба України з питань праці

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг