Яка сума податку тягне кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків у поточному році і за попередні роки?

Яка сума податку тягне кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків у поточному році і за попередні роки?

Розрахунок розміру коштів в частині кваліфікації кримінального правопорушення за ухилення від сплати податків.

2023 рік

значний розмір – 1342,00 х 3000 = 4 026 000,00

великий розмір – 1342,00 х 5000 = 6 710 000,00

особливо великий розмір – 1342,00 х 7000 = 9 394 000,00

якщо податок мав бути сплачений у 2022 році

значний розмір – 1240,50 х 3000 = 3 721 500

великий розмір – 1240,50 х 5000 = 6 202 500

особливо великий розмір – 1240,50 х 7000 = 8 683 500

якщо податок мав бути сплачений у 2021 році

значний розмір – 1135,00 х 3000 = 3’405’000

великий розмір –1135,00 х 5000 = 5’675’000

особливо великий розмір – 1135,00 х 7000 = 7’945’000

якщо податок мав бути сплачений у 2020 році

значний розмір – 1051,00 х 3000 = 3’153’000

великий розмір –1051,00 х 5000 = 5’255’000

особливо великий розмір – 1051,00 х 7000 = 7’357’000

якщо податок мав бути сплачений у 2019 році

значний розмір – 960,5 х 1000 = 960’500

великий розмір –960,5 х 3000 = 2’881’500

особливо великий розмір – 960,5 х 5000 = 4’802’500

якщо податок мав бути сплачений у 2018 році

значний розмір – 881,0 х 1000 = 881’000

великий розмір – 881,0 х 3000 = 2’643’000

особливо великий розмір – 881,0 х 5000 = 4’405’000

якщо податок мав бути сплачений у 2017 році

значний розмір – 800,0 х 1000 = 800’000

великий розмір – 800,0 х 3000 = 2’400’000

особливо великий розмір – 800,0 х 5000 = 4’000’000

якщо податок мав бути сплачений у 2016 році

значний розмір – 689,0 х 1000 = 689’000

великий розмір – 689,0 х 3000 = 2’067’000

особливо великий розмір – 689,0 х 5000 = 3’445’000

якщо податок мав бути сплачений у 2015 році

значний розмір – 689,0 х 1000 = 689’000

великий розмір – 689,0 х 3000 = 2’067’000

особливо великий розмір – 689,0 х 5000 = 3’445’000

якщо податок мав бути сплачений у 2014році

значний розмір – 609,0 х 1000 = 609’000

великий розмір – 609,0 х 3000 = 1’827’000

особливо великий розмір – 609,0 х 5000 = 3’045’000

якщо податок мав бути сплачений у 2013 році

значний розмір – 573,50 х 1000 = 573’500

великий розмір – 573,50 х 3000 = 1’720’500

особливо великий розмір – 573,50 х 5000 = 2’867’500

якщо податок мав бути сплачений у 2012 році

значний розмір – 536,50 х 1000 = 536’500

великий розмір – 536,50 х 3000 = 1’609’500

особливо великий розмір – 536,50 х 5000 = 2’682’500

якщо податок мав бути сплачений у 2011 році

значний розмір – 470,50 х 1000 = 508’500

великий розмір – 470,50  х 3000 = 1’525’500

особливо великий розмір – 470,50  х 5000 = 2’542’500

якщо податок мав бути сплачений у 2010 році

значний розмір – 434,50 х 1000 = 434’500

великий розмір – 434,50 х 3000 = 1’303’500

особливо великий розмір – 434,50 х 5000 = 2’172’500

Нижче наведено правові норми і послідовність їх застосування для того щоб зрозуміти з чого випливають такі розрахунки.

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб

1. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. 

Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги

169.1. Перелік податкових соціальних пільг.

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

169.1.1. у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

Прожитковий мінімум на 2023 рік в Україні встановлюється Законом “Про Державний бюджет на 2021 рік”.

Таблиця 1. Прожитковий мінімум на 2023 рік в Україні.

На що впливає новий прожитковий мінімум на 2023 рік ?

Новий розмір податкової соціальної пільги (яка згідно п.1 розділу XIХ “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового рoку) = 2 684,00* 0,50 = 1342,00 гpивень.

 Згідно п.п. 169.4.1 Податкового кодeкcу:

“Податкова соціальна пільга застосовується дo доходу, нарахованого на кориcть платника податку протягом звітногo податкового міcяця як заробітна плата (інші прирівнянi до неї відповідно до зaконодавства виплати, компенсації та винагороди), якщo його розмір не перeвищує суми, що дорiвнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючогo для працездатної особи нa 1 січня звітногo податковогo року, помноженогo нa 1,4 тa округленого дo найближчиx 10 гривень.”

Тобто максимальний розмір доходу, до якогo застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році станoвить  2 684,00 * 1,4 = 3 757,6 грн. , заокруглено – 3 760,00 грн.

 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок згідно п. 4 статті 1 Закону України “Про збір тa облік єдиного внеску нa загальнообов’язковe державне соціальне страхування”.

На даний момент це 100 500,00 гривень на місяць. Тобто на місячну суму доходу, що перевищує 100 500,00 грн, ЄСВ нараховуватися не буде. 

 Кримінальний кодекс України, Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, –

карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, –

карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, –

караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

1. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять у систему оподаткування, якщо такі діяння пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору відповідно до підрозділу 9-4 “Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб” розділу XX Податкового кодексу України в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними.

 Примітка.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 3000 і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян,

під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян,

під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які в 7000 і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.  

Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, –

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, –

караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, –

караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

1. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, якщо такі діяння пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму податкових зобов’язань відповідно до підрозділу 9-4 “Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб” розділу XX Податкового кодексу України в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними.

Примітка. 

Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в 1 000 і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, 

під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які в 3 000  і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, 

під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в 5 000 і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.