З 24.03.2022 року діє Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (надалі – Закон), що стосується всіх роботодавців (у тому числі ФОП) – можна ознайомитись з важливими нормами, які діяли на дату прийняття за посиланням https://zkg.ua/osoblyvosti-trudovykh-vidnosyn-v-umovakh-voiennoho-stanu/
У цій статті звертаємо увагу на те, що 19.07.2022 р. до Закону було внесено зміни, що ми і відмітили у відповідних положеннях:
- Укладення трудового договору
1.1. на період дії воєнного стану дозволяється визначати форму трудового договору за згодою між сторонами (письмова або усна). Тобто достатнім буде лише заява працівника, видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення в ДПС;
1.2. умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;
1.3. роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (в т.ч. які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома).
- Переведення та зміни істотних умов праці
На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди за таких умов:
— якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
— у місцевість, де немає активних бойових дій;
— лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
— з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою;
— без двомісячного попередження працівника про зміну істотних умов праці. Це правило також стосується повідомлення про умови оплати праці в бік погіршення, яке діє з 19.07.2022 р.
- Розірвання трудового договору:
3.1. з ініціативи працівника
У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без 2-тижневого строку попередження.
Повідомляти за 2 тижні до дати звільнення обов’язково у разі:
– примусового залучення працівника до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;
– якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
3.2. з ініціативи роботодавця
3.2.1. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства.
Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
3.2.2. На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
Датою звільнення у такому разі є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, крім окремих випадків.
- Встановлення та облік часу роботи, часу відпочинку
4.1. Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Роботодавець може залишити тривалість робочого часу на рівні норми, яка діяла раніше (40 годин).
До 19.07.2022 р. роботу 60 год на тиждень можна було встановити будь-якому працівнику.
4.2. Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (До 19.07.2022 р. було передбачено тривалість робочого тижня 50 год і можна було встановлювати її для будь-якого працівника).
4.3. З 19.07.2022 р. п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем самостійно без вимоги погодження з військовим командуванням. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) також визначається роботодавцем.
4.4. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин (раніше – 42 години).
4.5. На період дії воєнного стану не застосовуються правила (тобто відсутні обмеження) про:
– тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів (ст. 53 КЗпП України);
– граничні норми застосування надурочних робіт – 4 і 120 годин (ч. 1 ст. 65 КЗпП України);
– перенесення вихідних днів (ч. 3-5 ст. 67 КЗпП України);
– роботу у вихідні, святкові і неробочі дні (ст. 71 – 73 КЗпП України);
– неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток (ст. 78-1 КЗпП України).
4.6. До праці неповнолітніх не можна застосовувати правила пунктів 4.1, 4.2, 4.4 цієї статті.
- Робота в нічний час
5.1. На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:
– вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 1 року,
– особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
5.2. На час воєнного стану не застосовується правило про скорочення зміни при роботі в нічний час на 1 годину (ч.1, 2 ст. 54 КЗпП України).
- Залучення до роботи деяких категорій працівників
6.1. На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до 1 року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
- Оплата праці
7.1. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
7.2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
7.3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
7.4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
- Відпустки
8.1. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Однак роботодавець за власним бажанням може надати працівнику відпустку більше ніж 24 дні або надавати невикористані дні такої відпустки без збереження заробітної плати.
Також з 24.12.2023 р. роботодавець має право надавати працівнику будь-який вид відпустки тривалістю понад 24 дні щорічної основної відпустки як відпустку без збереження зарплати. Це правило не поширюється на відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини.
8.2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
8.3. У період дії воєнного стану не застосовуються норми про:
– обов’язок надання невикористаної частини щорічної відпустки не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ч. 7 ст. 79 КЗпП України; ч. 12 ст. 12 ЗУ “Про відпустки” );
– заборону ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року неповнолітнім та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ч. 5 ст. 80 КЗпП України; ч. 5 ст. 11 ЗУ “Про відпустки”);
8.4. На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення 3- років, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
8.5. Роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати будь-якої тривалості в межах дії воєнного стану. Обмеження щодо кількості днів такої відпустки (до 15 к.д.) не застосовується. З 24.12.2023 р. час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
8.6. З 19.07.2022 р. вводиться новий вид відпустки без збереження зарплати, яку роботодавець зобов’язаний надати на вимогу працівника. Умови надання такої відпустки:
– надається протягом дії воєнного стану,
– підстава – заява працівника, в якій вказується строк відпустки,
– надається тільки працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи,
– максимальна тривалість відпустки – 90 календарних днів,
– час перебування у відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 ЗУ “Про відпустки”.
При цьому сторони можуть і надалі використовувати відпустку, зазначену в п.8.5. цієї статті.
- Призупинення дії трудового договору
9.1. Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання трудових обов’язків.
Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Тобто за відсутності роботи працівник не працює і не отримує заробітної плати, але посада за ним залишається, трудові відносини не припиняються, а після усунення причин їх призупинення вони поновлюються на тих самих умовах, що й до призупинення.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися на строк не більше ніж період дії воєнного стану.
9.2. Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб (це навіть може бути електронна пошта, месенджери).
Тобто ініціатором може бути як роботодавець, так і працівник.
Призупинення оформляється на підставі наказу роботодавця і заяви працівника (якщо ініціатором виступає працівник).
У наказі про призупинення потрібно зазначити таку інформацію:
– причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
– спосіб обміну інформацією;
– строк призупинення дії трудового договору;
– кількість, категорії і ПІБ працівників, РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
– умови відновлення дії трудового договору.
9.3. Працівник може оскаржити наказ про призупинення дії трудового договору до Держпраці.
9.4. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
При призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині нарахування заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
Проте невідомо, чи на практиці буде здійснюватись відшкодування за рахунок держави-агресора у разі, якщо призупинення дії трудового договору не було зумовлено збройною агресією.
Поки процедури і строків виплати відповідних коштів не визначено. Тому цей механізм є доволі ризиковим з погляду гарантії матеріального забезпечення працівників.
9.5. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, тобто не є звільненням працівника.
9.6. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
- Організація кадрового діловодства
У період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309.
Тобто кадрове діловодство в районах, де немає бойових дій, здійснюються за загальною процедурою.
Крім того у період дії воєнного стану роботодавець і працівник можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації.
- Відшкодування сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України
З 19.07.2022 р. законом встановлено можливість відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.
Джерела фінансування відшкодування:
– за рахунок коштів держави-агресора;
– кошти, отримані з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.
Порядок здійснення такого відшкодування визначає Кабмін. Однак станом на дату публікації цієї статті відповідного документу ще не прийнято.
- Проведення перевірок
12.1. З 19.07.2022 р. відновлено проведення частини перевірок в сфері дотримання роботодавцями трудового законодавства.
12.2. У період дії воєнного стану Держпраці може проводити позапланові перевірки з питань:
– додержання законодавства про працю – за заявою працівника або профспілки;
– виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
12.3. Позапланові перевірки здійснюються у разі наявності:
– звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам;
– доручення Прем’єр-міністра України;
– настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
– звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;
– звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
– у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
12.4. У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових перевірок, штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
