fbpx

Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану

In: Статті бухгалтерська тематика, Статті правова тематика 28 Mar 2022 Tags:

З 24.03.2022 року вступив в дію Закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, який стосується усіх роботодавців.

Незважаючи на те, що  воєнний стан введено в Україні 24.02.2022 р., положення цього Закону застосовуються виключно з 24.03.2022 р. 

 

Серед основних положень:

 

  1. Укладення трудового договору
  2. на період дії воєнного стану дозволяється  визначати форму трудового договору за згодою між сторонами (письмова або усна). Тобто достатнім буде лише видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення в ДПС;
  3. умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;
  4. роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (в т.ч. які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома).

 

  1. Переведення та зміни істотних умов праці

На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди за таких умов:

— якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я;

— у місцевість, де немає активних бойових дій;

— лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;

— з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою;

— без двомісячного попередження працівника.

 

  1. Розірвання трудового договору: 

 

– з ініціативи працівника

У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без 2-тижневого строку попередження.

Виняток з цього правила: 

примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;

якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.

 

– з ініціативи роботодавця

  1. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. 

Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

  1. На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною. 

Датою звільнення у такому разі  є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, крім окремих випадків.

 

  1. Встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
  2. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Роботодавець може залишити тривалість робочого часу на рівні норми, яка діяла раніше (40 годин).
  3. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
  4. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. 
  5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин (раніше – 42 години). 
  6. На період дії воєнного стану не застосовуються правила (тобто відсутні обмеження) про:

– тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів (ст. 53 КЗпП України);

– граничні норми застосування надурочних робіт – 4 і 120 годин (ч. 1 ст. 65 КЗпП України);

– перенесення вихідних днів (ч. 3-5 ст. 67 КЗпП України);

– роботу у вихідні, святкові і неробочі дні (ст. 71 – 73 КЗпП України).

 

  1. Робота в нічний час
  2. На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час: 

– вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 1 року, 

– особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

  1. На час воєнного стану не застосовується правило про скорочення зміни при роботі в нічний час на 1 годину (ч.1, 2 ст. 54 КЗпП України).

 

  1. Залучення до роботи деяких категорій працівників
  2. На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до 1 року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
  3. Працівники, які мають дітей (крім жінок, що мають дітей віком до 1 року), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

 

  1. Оплата праці
  2. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. 
  3. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. 
  4. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. 

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. 

  1. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. 

 

  1. Відпустки
  2. На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні. Тобто це максимальна тривалість цього виду відпустки. 
  3. На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури. 
  4. Роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати будь-якої тривалості в межах дії воєнного стану. Обмеження щодо кількості днів такої відпустки (до 15 к.д.) не застосовується.

 

  1. Призупинення дії трудового договору
  2. Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи. 

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором.

 

Тобто за відсутності роботи працівник не працює і не отримує заробітної плати, але посада за ним залишається, трудові відносини не припиняються, а після усунення причин їх призупинення вони поновлюються на тих самих умовах, що й до призупинення.

При цьому в Законі немає заборони щодо призупинення дії трудового договору з інших причин, ніж збройна агресія.

  1. Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб (це навіть може  бути електронна пошта, месенджери). 

Тобто ініціатором може бути як роботодавець, так і працівник.

Рекомендуємо оформлювати таке призупинення на підставі наказу роботодавця і заяви працівника (якщо ініціатором виступає працівник).

  1. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

При призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині нарахування заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Проте невідомо, чи на практиці буде здійснюватись відшкодування за рахунок держави-агресора у разі, якщо призупинення дії трудового договору не було зумовлено збройною агресією.

Поки процедури і строків виплати відповідних коштів не визначено. Тому цей механізм є доволі ризиковим з погляду гарантії матеріального забезпечення працівників.

  1. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, тобто не є звільненням працівника.

 

  1. Організація кадрового діловодства 

У період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Ймовірно, що перелік територій, де ведуться активні бойові дії, буде затверджено постановою Кабміну.

Тобто  кадрове діловодство в районах, де немає бойових дій, здійснюються за загальною процедурою. 

 

 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X