fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 27.08.2019 пo 02.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 03 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 27.08.2019 пo 02.09.2019

 

Нетипові квитанції від ДПС – не проблема

 У зв’язку із реорганізацією ДФС та утворенням Державної податкової служби (ДПС) змінились коди квитанцій №1 та №2. Тому при відправленні документів до ДПС некоректно відображаються отримані квитанції.

Нові версії квитанцій №1 та №2 будуть підтримані в найближчому оновленні. Тому своєчасно оновлюйте програму до актуальної версії.

 

 

 

Важливо! Користувачам програми M.E.Doc ніяких додаткових дій здійснювати не потрібно! Слід лише оновити програму і квитанції будуть відображатись в звичайному вигляді (у т.ч. ті, які вже були отримані).

 

За матеріалами Medoc.ua

 


З 01 жовтня нові рахунки

Фіскали наголошують: перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандартів IBAN.

На даний час в Казначействі тривають роботи щодо заміни діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів, відповідно до вимог стандарту IBAN, від платників Офісу ВПП ДФС.

Після отримання від Казначейства інформації щодо реквізитів нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандартів IBAN платників буде повідомлено додатково.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


Електронний реєстр листків непрацездатності готовий до роботи

Фахівці Пенсійного фонду повідомляють: громадяни – користувачі Веб-порталу мають змогу, не виходячи з дому, отримати інформацію про себе з Електронного реєстру листків непрацездатності (ЕРЛН).

Страхувальники – користувачі Веб-порталу мають змогу отримати інформацію з ЕРЛН по застрахованих особах (ЗО), які працюють у страхувальника за трудовою книжкою, та сформувати та роздрукувати заяву-розрахунок.

Сервіс надається для користувачів, які увійшли на ВЕБ-портал за ЕЦП.

Громадянину надається інформація по його листках непрацездатності (пункт меню особистого кабінету громадянина «Мої листки непрацездатності») з таким переліком атрибутів:

  • номер;
  • дата відкриття;
  • дата закриття;
  • причина непрацездатності.

Страхувальнику первинно надається можливість визначення параметрів пошуку переліку листків непрацездатності та за результатами пошуку надається інформація по листках непрацездатності ЗО, які працюють у страхувальника за трудовою книжкою (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Листки непрацездатності»), з таким переліком атрибутів:

  • номер;
  • дата відкриття;
  • дата закриття;
  • РНОКПП ЗО;
  • ПІБ ЗО.

Страхувальнику також надається можливість перегляду, формування та друку заяв-розрахунків по листках непрацездатності (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Заяви-розрахунки»).

 

 

За матеріалами Пенсійний фонд України

 


Нова адреса електронного кабінету ДПС 

Податківці повідомляють: у зв’язку з початком роботи Державної податкової служби України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua.

 

 

 

 

До завершення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Податковий (звітний) період в електронному кабінеті для уточнюючих декларацій

Податківці повідомляють, що користувачем при створенні електронного документа звітності в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету:

  • для податкової декларації з типом «уточнююча» обирається податковий (звітний) період, показники якого уточнюються, а саме рік та в залежності від форми податкової декларації необхідний місяць або квартал або півріччя або тип періоду 9 місяців (три квартали) або рік;
  • для уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який передбачений для уточнення показників податкової декларації з ПДВ, обирається податковий (звітний) період, в якому уточнюючий розрахунок з ПДВ подається, а саме рік та місяць, що відповідають даті подання.

При цьому, під час визначення параметрів створення електронного документа звітності для уточнюючої декларації та уточнюючого розрахунку з ПДВ користувачем обирається стан документа «уточнюючий документ».

Користувачем при створенні електронного документа запиту (щодо отримання вiдомостей з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми/джерела виплачених доходiв та утриманих податкiв в електронному вигляді, про отримання витягу щодо стану розрахункiв з бюджетами та цiльовими фондами за даними органів ДФС) в режимі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється запит.

Дата формування (відправлення) запиту заповнюється в автоматичному режимі та повинна відповідати даті фактичного відправлення запиту.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


Мова «первинки»

Податківці нагалошують: первинні документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів та які зобов’язані надаватись суб’єктом господарювання при проведенні перевірок посадовим особам контролюючого органу повинні складатись українською мовою.

 

 

 

У разі якщо зазначені документи складені іноземною мовою, то такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад українською мовою.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 136.07

 

Читайте статтю на тему:

 

Розумна економічна причина в господарських операціях

Податківці константували факт безпідставногоформування витрат за рахунок включення до їх складу відсотків, сплачених нерезиденту (Швейцарія) за користування кредитними коштами за договором, так як цей договір укладено за відсутності ділової мети — виключно для мінімізації податкових зобов’язань з ПНП.

Проте, суд звернув увагу: будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах господарської діяльності, а не з іншими цілями. При цьому мета отримання доходу — як кваліфікуюча ознака господарської діяльності — кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.

Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку і лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов’язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Не обов’язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Такий ефект може настати в майбутньому, а може й не настати взагалі в результаті об’єктивних причин.

Проте із визначеного у ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов’язково має бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Але якщо та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак — їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З’ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не має полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об’єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

За звичайних умов ведення господарської діяльності підприємтво заціуввлене у найбільшому скороченні своїх витрат.

Операція, яка збільшує витрати платника податку за наявності об’єктивної можливості до їх скорочення, позбавлена розумної економічної причини.

У справі, що розглядалась, судами встановлено: отримані підприємством від нерезидента кредитні кошти використовувались для придбання товарів, зокрема зерна, та оплати супутніх послуг при поставці таких товарів покупцю. Поставка придбаних ТМЦ здійснювалась позивачем здебільшого своєму позикодавцю. Отримані від нерезидента кошти за поставлені товари підприємство в повному обсязі перераховувало в рахунок погашення зобов’язань за договором позики з урахуванням відсотків.

Отримання позивачем від пов’язаної особи — нерезидента коштів у позику для забезпечення власної господарської діяльності не призвело до приросту або збереження активів чи їх вартості, а обумовило виключно збільшення товариством витрат з метою мінімізації податкових зобов’язань з ПНП.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги підприємства без задоволення.

 

 

Постанова ВС від 23.07.2019 у справі № 826/10852/15

 


Формування податкових вигід можливе за наявності певної сукупності обставин та підстав

В постанові суду зазначено: для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відповідно господарська операція пов’язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПКУ. Тобто у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися непідтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об’єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення ПДВ, сплаченого (нарахованого) у складі вартості таких товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту.

Тобто право на формування податкових вигід виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

 

 

Постанова ВС від 25.06.2019 у справі № 810/1411/15

 


Первинні документи для надання маркетингових послуг

Якщо в реєстраційних даних контрагента позивача відсутній такий вид діяльності за КВЕД як надання маркетингових послуг, крім того, в актах здачі-прийняття робіт не визначено перелік обов’язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, а саме: відсутній обсяг виконаних робіт, зокрема скільки чоловіка/годин в переліченому періоді виконували роботу, одиницю виміру господарської операції та до актів здачі-прийняття робіт не надано звіти про проведення маркетингових досліджень (визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об’єму продажу товарів в торгівельних точках, у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, та інше.), то відсутні необхідні докази на отримання позивачем маркетингових послуг.

Також встановлено, що один з актів здачі-прийняття робіт не підписаний. Отже, такий акт не може слугувати підставою формування даних бухгалтерського обліку як первинний документ та не є підтвердженням виконання умов договору про надання маркетингових послуг.

У свою чергу, усі первинні документи, які містяться в матеріалах справи, зокрема акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення, не містять посилання, на виконання якого договору вони складені.

Відтак, Суд погодився з висновками судів попередніх інстанції про відсутність достатніх та необхідних доказів на отримання позивачем маркетингових послуг з огляду на те, що надані позивачем акти здачі-прийняття послуг (маркетингових досліджень) не носять інформації щодо наданих цих послуг.

 

 

Постанова ВС від 02.07.2019 у справі № 826/7836/17

 


Зміни у порядку проведення перевірки умов дотримання принципу «витягнутої руки» 

З дня, наступного за днем його офіційного опублікування набирає чинності наказ, відповідно до якого, передбачено, що термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.

Переривання перебігу строку проведення перевірки здійснюється з моменту початку розгляду судом позовів платника податків та оформлюється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків.

Для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої під час перевірки, контролюючий орган має право проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами).

З метою організації проведення зустрічі з платником податків такому платнику або його уповноваженому представнику направляється письмове повідомлення про запрошення в порядку, визначеному ст.42 ПКУ, в якому зазначаються підстави запрошення, дата, час і місце проведення зустрічі.

 

 

Наказ Мінфіну від 16.07.2019 № 307 «Про затвердження Змін до Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»

 


Амортизація при різних строках корисного використання ОЗ у бухгалтерському та податковому обліках

Фіскали консультують: якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування ПНП використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такий основний засіб, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.

 

 

Лист ДФС України від 21.08.2019 № 3918/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Звіт про суми податкових пільг при нульовій ставці ПДВ

Фіскали інформують: п. 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167, визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування (звільнені від оподаткування ПДВ, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та ставкою 7 %).

Зокрема, відповідно до пп. 2 п. 2 розділу II Порядку № 167 не внесені платниками до державного бюджету суми ПДВ через застосування нульової ставки розраховуються шляхом визначення суми ПДВ за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ через застосування нульової ставки здійснюється за алгоритмом, визначеним пп. 3 п. 2 розділу II Порядку №167, а саме:

СП = (V пост, нульов. – V прид.) х розмір ставки податку, де:

СП — сума пільг;

V пост, нульов. – обсяги операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, — з розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації ПДВ;

V прид. — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, платник ПДВ, який не сплачує суми ПДВ до державного бюджету у зв’язку із застосуванням нульової ставки, повинен подати звіт, в якому розрахунок таких сум здійснюється за алгоритмом, визначеним пп. 3 п. 2 розділу II Порядку № 167. У разі якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, звіт не подається.

Враховуючи те, що не внесені платниками до державного бюджету суми ПДВ через застосування податкових пільг розраховуються шляхом визначення обсягів операцій з постачання товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшених на обсяг операцій з придбання товарів (послуг), які використані в цих пільгових операціях, незалежно від звітного податкового періоду їх придбання, то в результаті правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплаченої платником до державного бюджету, від’ємне значення виникати не повинно.

Якщо з будь-яких причин за результатами застосування алгоритму розрахунку сума ПДВ, не сплачена платником до державного бюджету, у тому числі через застосування нульової ставки, має від’ємне значення, то платник надає звіт, в якому зазначає, зокрема:

  • у підграфах «усього» та «у тому числі з державного бюджету» графи «Сума податкових пільг, гривень», — «0»;
  • у графах «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» — код та найменування ПДВ відповідно до бюджетної класифікації;
  • у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» — код та найменування застосованої податкової пільги відповідно до чинного на сьогодні довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або довідника інших податкових пільг.

 

 

Лист ДФС України від 19.08.2019  № 3883/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Додаткові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації ПН/РК повторно до отримання рішення  подавати не потрібно

Фіскали зазначають: чинним законодавством не передбачено подання додаткових письмових пояснень та/або копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, у тому числі якщо платником вже подані відповідні документи на розгляд комісії, але рішення ще не прийняте.

Водночас, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, а рішення комісії центрального рівня може бути оскаржено у судовому порядку.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 


ПДВ при безоплатній передачі майна з балансу одного комунального підприємства на баланс іншого

Фіскали консультують: звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень (пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ).

При цьому норми пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку.

Отже, застосування норм пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

  • передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;
  • операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;
  • передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;
  • операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У разі якщо при здійсненні операції з безоплатної передачі основних засобів не дотримано хоча б однієї із зазначених вимог, то така операція оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

 

 

Лист ДФС України від 09.08.2019 № 3750/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Повернення частини авансового платежу після сплину 1095 к. дн. з дати складання ПН

Фіскали інформують: у разі, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання ПН при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню відбувається повернення частини такого авансового платежу, РК до таких ПН не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку – продавця відсутні.

При цьому покупець, у разі повернення йому постачальником частини авансового платежу, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму зменшення компенсації вартості товару (частини авансового платежу, що повернута постачальником), використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну ПН.

 

 

Лист ДФС України від 09.08.2019 № 3720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Виправлення помилки у коді ознаки зведеної ПН

Фіскали консультують: зважаючи на те, що у ПН, які складаються на підставі різних норм ПКУ (п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ), у полі верхньої лівої частини ПН «Зведена податкова накладна» зазначаються різні коди ознаки – відповідно 1 та 2, то помилки, допущені у такому полі ПН, виправляються шляхом складання РК з урахуванням таких особливостей:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено таку помилку;

  • у верхній лівій та заголовній частині РК — дані із верхньої лівої та заголовної частини ПН з помилковим даними;
  • у розділі Б — зі знаком «-» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 зазначається код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

РК, складений до ПН, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю), підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Одночасно постачальник (продавець) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову ПН з урахуванням таких особливостей:

  • реквізити верхньої лівої та заголовної частини ПН зазначаються без помилок;
  • у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), тобто дата складання ПН з помилковими даними у верхній лівій частині ПН;
  • такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН з помилковими даними у верхній лівій частині ПН;
  • у розділі Б такої ПН зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в ПН з помилковими даними у верхній лівій частині податкової накладної.

 

 

Лист ДФС України від 23.08.2019 № 3962/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Розмір штрафу за безліцензійну діяльність

Верховний Суд зазначає: ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування як платники єдиного податку другої групи, заборонено здійснювати діяльність у формі реалізації підакцизних товарів, крім роздрібного продажу пива та столових вин. У іншому випадку — на таку особу покладено обов’язок самостійно перейти на інший вид системи оподаткування з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

При цьому здійснення ФОП, яка перебуває у статусі платника єдиного податку другої групи, забороненого для такої системи оподаткування виду господарської діяльності не є підставою для висновку про те, що на таку особу не поширюється відповідальність за дії, пов’язані з провадженням такої діяльності.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є окремими видами господарської діяльності, право на провадження яких передбачає отримання різних ліцензій.

Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій є різними правопорушеннями, за які передбачено застосування до суб’єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн окремо за кожне з порушень.

За встановлених обставин щодо допущення ФОП двох порушень (здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями без відповідних ліцензій) суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим застосування до позивача спірним ППР штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34 000 грн, тобто 17 000 грн за кожне з таких порушень, передбачених част.12 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

 

 

Постанова ВС від 26.06.2019 у справі № 815/6127/14/

 


Кулінарні вироби, виготовлені з використанням алкоголю акцизним податком не обкладаються

Фіскали повідомляють: об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п.213.1.9 ПКУ).

До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.5 ПКУ алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 № 219, встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання ресторанного господарства провадить операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, то такий суб’єкт господарювання не сплачує акцизний податок, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Акцизний податок в дохід не враховується

Суд зазначає: акцизний податок є непрямим податком, що встановлюється у вигляді надбавки до ціни, оплачується покупцями при купівлі підакцизних товарів, а в бюджет вноситься продавцями таких товарів за визначеними Кодексом ставками. 

При цьому Суд враховує такі обставини: доходи передбачають збільшення економічних вигід у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Отже, з урахуванням того, що акцизний податок у подальшому підлягає перерахуванню до бюджету і не приводить до зростання власного капіталу, він не може бути врахований як дохід.

Законодавцем врегульовано це питання: Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ вказаний пункт Кодексу доповнено пп. 177.3.1 такого змісту: «Не включаються до доходу фізичної особи — підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів». Зазначена норма наразі є чинною.

 

 

Постанова ВС від 22.07.2019 у справі № 815/5632/16

 


Сплата земельного податку ФОПом – «єдиноподатником»

Фіскали консультують: ФОП – «єдиноподатник», який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 09.08.2019 № 3727/ІПК/20-40-13-02-11

 


Обсяги води за які потрібно відшкодовувати витрати первинних водокористувачів

Фіскали інформують: об’єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води, за який платники рентної плати обчислюють податкові зобов’язання, відповідає обсягу фактично використаної води.

ПКУ передбачив для платників право на застосування двох преференцій для двох складових об’єкту оподаткування рентною платою, а саме право: 

  • не справляти рентну плату за обсяги води, які постачені платником рентної плати категоріям споживачів, поіменованих у п. 255.4 ст. 255 ПКУ – Преференційна частина об’єкта оподаткування; 
  • обчислювати податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта 0,3 (п.255.7 ст. 255 ПКУ) для обсягів води, які використані первинним водокористувачем для забезпеченнятехнологічних операцій, передбачених в рамках виконання ліцензійних умов з постачання – Обсяг води технологічної частини об’єкта оподаткування.

Споживачі води, які не поіменовані в п. 255.4 ст. 255 ПКУ, що придбали обсяги води первинних водокористувачів, відшкодовують платникам рентної плати у складі тарифу на водопостачання витрати первинних водокористувачів по справлянню рентної плати, яка  обчислена для таких придбаних обсягів за ставками п. 255.5 ст. 255 ПКУ та коефіцієнта у розмірі 1 (одиниця). За вказаних умов величина економічного навантаження на споживачів води, які не поіменовані в п. 255.4 ст. 255 ПКУ, до та з 2018 року буде ідентичною з урахуванням відповідних щорічних індексацій.

 

 

Лист ДФС України від 09.08.2019 № 3729/ІПК/19-00-12-02-28/

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Довідки про відсутність реєстрації фізособи як ФОП не існує

Подтківці інформують: надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Забезпечення ведення ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань (та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило онлайн-сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний веб-сайт за адресою: https://usr.minjust.gov.ua

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.06

 


Оплата ФОП – «єдиноподатнику» ІІ – ї групи за послуги. Коли це можливо?

Фіскали консультують: кщо ФОП — платник єдиного податку ІІ – ї групи надав послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплатив особисто такий працівник, то порушення умов перебування у другій групі платника єдиного податку не виникає.

 

 

 

 

 

Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок ФОп – «єдиноподатника» ІІ-ї групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування.

 

 

Лист ДФС України від 09.08.2019 № 3745/Б/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Продаж товарів ФОП – «єдиноподатником» «загальникам»

Фіскали інформують: ФОП «єдиноподатник» ІІ – х групи може здійснювати продаж товарів будь — яким суб’єктами господарювання, незалежно від обраної ними системи оподаткування.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 15.08.2019 № 3805/Г/26-15-13-06-12-ІПК

 


Суму сплаченої оренди за наступний рік у витратах «незалежника»

Фіскали повідомляють: оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 ПКУ.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435-IV за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Витрати на рекламу в адвокатській діяльності

Документально підтвердженні витрати адвоката, понесені ним у зв`язку з придбанням рекламних послуг щодо розповсюдження інформації про його професійну діяльність, можуть враховуватись при визначенні оподатковуваного доходу. Такий висновок, зроблений судами першої та апеляційної інстанції, був підтриманий ВС/КАС (постанова від 19.08.2019 у справі № 816/341/16).

Водночас суд погодився: Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затверджена наказом ДПСУ від 24.12.2012  № 1185, є роз`ясненням норм податкового законодавства й має рекомендаційний характер. До того ж, наведений у ній перелік витрат не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони підтверджують належність та необхідність для провадження такої діяльності.

 

 

Постанова ВС/КАС від 15.08.2019 у справі № 816/341/16

 

Читайте статтю на тему:

 

Перенесення відпустки працівника у випадку хвороби під час відпустки

Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють: відповідно до п.1 част.2 ст.11 Закону про відпустки щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Норма щодо продовження або перенесення поширюється тільки на щорічні відпустки та додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі ст. 19 Закону.

Тимчасова непрацездатність працівника має бути засвідчена листком непрацездатності. Листок непрацездатності має відповідати затвердженій формі й бути оформлений відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004  № 532/274/136-ос/1406.

Питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем.

Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви. Також необхідно внести зміни до графіка відпусток.

Вимога щодо надання основної безперервної частини щорічної відпустки не менше 14 календарних днів виконується на етапі надання відпустки. 

 

 

Лист Мінсоцполітики від 25.07.2019 № 1115/0/206-19

 

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X