fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 25.11.2019 пo 02.12.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 Dec 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 25.11.2019 пo 02.12.2019

 

Нова платіжна система TRANSFAST в Україні

Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ 25.11.2019 ухвалено рішення про узгодження умов та порядку діяльності в Україні міжнародної платіжної системи TRANSFAST. 

Міжнародна платіжна система TRANSFAST – глобальна система переказу коштів, що надає свої послуги у понад 125 країнах (у регіонах Азії, Європи, Африки, Сполучених Штатах Америки, Канади, Індії та Австралії) та налічує понад 300 учасників у всьому світі.

Міжнародна платіжна система TRANSFAST стала восьмою в Україні міжнародною платіжною системою переказу коштів, платіжною організацією якої є нерезидент.

Перелік усіх платіжних систем, відомості про яких унесено до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, розміщено за посиланням

https://www.bank.gov.ua/payments/payment-systems?page=1&perPage=5&search=&country=&indication=

 

 

За матеріалами НБУ 

 

Читайте статтю на тему:

 

План перевірок на 2020 рік від Держпраці

Держпраці оприлюднено затверджений План заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Держпраці на 2020 рік.

Переглянути План перевірок на 2020 рік можна на Інспекційному порталі, перейшовши за посиланням :

https://inspections.gov.ua/regulators-plans/view?planning_period_id=4&regulator_id=61

 

 

Наказ Держпраці від 29.11.2019 №106 «Про затвердженння План заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Держпраці на 2020 рік» 

 


Самостійне декларування товарів громадянами при міжнародних експрес-відправленнях

Кабміном 27.11.2019 схвалено зміни до постанов КМУ від 21.05.2012 № 450 і від 21.05.2012 № 461.

Змінами передбачено: після доопрацювання відповідних програмних сервісів громадяни зможуть самостійно без залучення митних брокерів здійснювати декларування товарів вартістю від 100 євро, що пересилаються на адресу громадян через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях

Також змінюється форма декларації М-16.

Окрім того, актуалізовано перелік товарів, переміщення яких територією України транзитом здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам фінансових та інших гарантій.

 

 

За матеріалами Мінфін України

 


Трудові книжки у цифровому форматі. Уряд схвалив

Сьогодні, 27 листопада, 

Уряд 27.11.2019 схвалив проект закону щодо переведення у цифровий формат  трудових книжок. 

Відповідно до рішення Уряду та, в разі схвалення законопроекту у Верховній Раді України  електронна версія трудової книжки зменшить навантаження на роботодавців та самозайнятих працівників – ФОПів. 

 

 

За матеріалами Урядового порталу

 


Ризик платника при нездійсненні заходів з перевірки правоздатності контрагента

Суд постановив: нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Як було з’ясовано під час судового розгляду, ТОВ взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірного контрагента та не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує.

 

 

Постанова ВС від 15.10.2019 у справі № 813/270/1

 


Доведення фіктивності постачальника – обов’язок податківців

Касаційний суд зазначає: платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб’єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, а і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов’язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Проте, ДФС не надано доказів на підтвердження фіктивності постачальника позивача таких як: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб’єкта господарювання, судових рішень, вироків. Не наведено також доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Тому Касаційну скаргу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області залишено без задоволення.

 

 

Постанова ВС від 15.10.2019 у справі № 802/1921/16-а

 


Продаж невиробничого основного засобу в обліку

Податківці нагадують: невиробничі основні засоби – це основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Платник податку на прибуток, який враховує різниці при визначенні фінансового результату, у разі продажу невиробничих основних засобів, фінансовий результат до оподаткування збільшує:

  • на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

Зменшує:

  • на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Тобто, якщо нараховано амортизацію невиробничих основних засобів у бухгалтерському обліку, то у податковому обліку така амортизація, у складі загальної суми нарахованої амортизації, збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Отже, у разі продажу невиробничого основного засобу, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму його залишкової вартості згідно з бухгалтерським обліком та витрат на поліпшення, віднесених до витрат, а також зменшується на суму первісної вартості придбання (виготовлення) та витрат на поліпшення, у тому числі віднесених до витрат згідно з бухгалтерським обліком, але не більше доходу від продажу.

Зазначена норма визначена п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.3.2 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ у Запорізькій області

 

Читайте статтю на тему:

 

Розповсюдження рекламної продукції  – не операція з продажу

Верховний Суд звертає увагу: поширена у рекламній продукції інформація про особу та товар має на меті проінформувати споживачів та сформувати в них інтерес щодо таких особи та товару. 

Матеріальні носії реклами є винятково засобами поширення інформації про товар, який реалізує продавець. Тому рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше, як джерело інформації, а отже, не є активом.

Враховуючи наведене, безоплатне розповсюдження рекламної друкованої продукції інформаційного характеру не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у пп. «а» пп. 14.1.13, а відтак не є операціями з продажу (реалізації) товарів за пп. 14.1.202 ст. 14 ПКУ. Саме тому у позивача не було підстав визначати дохід та базу оподаткування ПДВ.

 

 

Постанова ВС від 15.10.2019 у справі № 826/16831/14

 


Якщо змінили адміністративний район, то номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється

Електронні рахунки у СЕА ПДВ  відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державній казначейській службі України не раніше ніж за 1 робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ (п.5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ.

Пунктом 7 Порядку № 569 визначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінффіну від 14.11.2014 № 1130, перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.

Відповідно до п. 4.2 розділу IV Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ.

Таким чином, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється.

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

Дивіться відео на тему:

 

Повертаємо кошти з електронного рахунку платника ПДВ

Податківці нагадують: кошти з рахунку платника в СЕА ПДВ можуть бути перераховані в погашення податкового боргу виключно з ПДВ, а сума коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника податку за його заявою.

Заява подається у складі податкової звітності з ПДВ за формою додатка 4 (Д4) «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника», затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

При цьому в обов’язковому порядку у додатку (Д4) зазначаються відомості щодо суми коштів на електронному рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. У таблиці 2 додатка (Д4) сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована на поточний рахунок, визначається як різниця граф:

  • 1 – сума коштів на електронному рахунку на момент подання декларації з ПДВ;
  • 2 – сума податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 18 декларації поточного звітного періоду;
  • 3 – сума податкового боргу з ПДВ на момент подання декларації.

У таблиці 3 додатка 4 слід зазначити відповідну суму прописом та цифрою, а також реквізити поточного рахунку в банку, на який платник бажає отримати ці кошти.

Таблицю 4 додатка 4 необхідно заповнювати в разі заповнення графи 3 в таблиці 2 цього ж додатку, тобто в разі наявності податкового боргу з ПДВ на дату подання декларації. У ній потрібно зазначити словами й цифрами суму податкового боргу з графи 3 таблиці 2.

Повернення коштів здійснюється за відсутності перевищення суми ПДВ у складених платником у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН ПН над сумою податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 9 декларації цього ж звітного періоду, та в межах реєстраційної суми (суми ліміту) на дату подання декларації. У разі допущення платником помилки у заповненні додатку (Д4) уточнюючий розрахунок не подається. Заявити до повернення кошти з електронного рахунку платника можна тільки у складі податкової декларації в наступному звітному періоді.

На дату подання декларації із заповненим додатком (Д4), в СЕА ПДВ зменшується реєстраційний ліміт на суму, яка відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податку або в погашення податкового боргу з ПДВ .

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

 


Бюджетне відшкодування при попередній оплаті

Податківці зазначають: сума від’ємного значення (р.20 у декларації) підлягає бюджетному відшкодуванню (у р. 20.2) на рахунок платника у банку (у р. 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Держбюджету (у р. 20.2.2) (п.п. 4 п. 5 розд. V наказу Мінфіну від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»).

Визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету або відшкодуванню з Держбюджету (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюються згідно з ст. 200 ПКУ

Відповідно до п. 200.1 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового  кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема підлягає  бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право  на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов’язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Право на бюджетне відшкодування за умови відображення активів на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» , а не 10 «Основні засоби»

Верховний Суду підтвердив висновок судів попередніх інстанцій, що платники податку мають право на бюджетне відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобiв, у тому числi ІНМА та незавершених капiтальних iнвестицiй у необоротнi капiтальнi активи). При цьому право на бюджетне відшкодування не залежить від обліку основних фондів на рахунку 10 «Основні засоби» бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Таким чином, якщо витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», цей платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування.

 

 

Постанова ВС від 15.10.2019 у справі № 803/3519/15

 


Термін розгляду скарги щодо блокування ПН комісією центрального рівня 

Податківці інформують: скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається комісією центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику. 

Термін розгляду скарги не може бути продовженим

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Дата податкових зобов’язаннь/кредиту з ПДВ у послугах туроператора

Податквці нагадують: дтою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена ПН (п. 207.6 ст. 207 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Послуги перевізника-нерезидента, що не має постійного представництва на митній території України та за її межами не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ

Податківці іформують: відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктами 186.2 — 186.4 ст. 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Згідно з п. 186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.20

 


Постачання товарів більш ніж два рази на місяць у різні магазини. Чи можна складати зведену ПН?

Податківці повідомляють: п. 201.4 ст. 201 ПКУ передбачено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

  • покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені ПН і на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така ПН, протягом такого місяця;
  • покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену ПН з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така ПН, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Част. 1 ст. 265 ГКУ передбачено, що за договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки може бути укладений на один рік на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (част. 1ст. 267 ГКУ).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (частина друга ст. 267 ГКУ).

Порядок складання зведених ПН у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, визначено у п. 19 Порядку № 1307.

Отже, з метою застосування норм п. 201.4 ст. 201 ПКУ платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, виходячи з умов договору. Періодичність складання ПН протягом звітного (податкового) періоду на одного покупця, у тому числі зведених ПН за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно- правовому договорі з таким покупцем.

При цьому у разі якщо платник податку здійснює більш ніж два рази на місяць постачання товарів покупцю, то незалежно від того доставляється цей товар в один або у різні магазини покупця, він може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену ПН з урахуванням усіх поставлених у такі магазини товарів протягом одного місяця.

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

Дивіться відео на тему:

 

Інформацію щодо залишків у СЕАРП та СЕ

Податківці інформують: для отримання інформації щодо залишків у СЕАРП та СЕ платник акцизного податку має право скористатись одним із зручних для нього способів, зокрема:

  • переглянути інформацію в режимі «СЕА РПСЕ» приватної частини Електронного кабінету;
  • шляхом надсилання відповідного запиту до ДПС.

У режимі «СЕА РПСЕ» приватної частини Електронного кабінету платник має доступ до Реєстру операцій по обсягам реалізації пального та/або спирту етилового СЕАРП та СЕ.

В цьому режимі платнику надано можливість здійснювати пошук інформації в розрізі складів, типів операцій за кожним кодом товарної підгатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умов оподаткування за допомогою відповідних фільтрів.

Також платник акцизного податку має право надіслати запит для отримання інформації щодо обсягів залишків пального та/або спирту етилового в СЕАРП та СЕ, скориставшись програмним забезпеченням, яке він обирає на власний розсуд.

Перелік сервісних запитів із зазначеними ідентифікаторами форм документів розміщений на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів>Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.13.03

 


ПДВ при переведенні боргу за непоставленими послугами

Податківці роз’яснюють: первісний боржник (постачальник) на дату перерахування кредитором (покупцем) коштів на його банківський рахунок (у касу) як передоплату (аванс) за послуги з виготовлення виробу повинен був визначити ПДВ-зобов’язання, скласти на кредитора ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

Операція з переведення боргу від первісного боржника до нового боржника не передбачає постачання товарів/послуг, тому не є об’єктом обкладення ПДВ. Отже, за такою операцією в первісного боржника податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Після переведення боргу перераховану кредитором передоплата (аванс) перераховують на рахунок нового боржника, а не кредитора. У такому разі відсутні законодавчі підстави для складання РК на зменшення податкових зобов’язань із ПДВ у первісного боржника. Адже не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ПКУ.

Зважаючи на те, що після переведення боргу кредитор отримуватиме послуги з виготовлення виробу від нового боржника, такий кредитор втрачає право на раніше сформований податковий кредит із ПДВ на підставі ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН первісним боржником. Адже фактичного постачання первісним боржником послуг із виготовлення виробу кредитору, за які була перерахована попередня оплата (аванс), не відбувалося. У цьому випадку кредитор зобов’язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов’язань із ПДВ, складання та реєстрації в ЄРПН зведеної ПН за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.

Постачання новим боржником послуг кредитору в рахунок отриманої від первісного боржника передоплати за такі послуги, яка попередньо була перерахована кредитором первісному боржнику, є другою подією. Тому підстави для складання новим боржником ПН на кредитора відсутні.

 

 

Лист ДПС України від 06.09.2019 № 55/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


РРО та FORPOST

Податківці інформують: якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням FORPOST за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності).

 

 

 

 

Лист ДПС України від 25.11.2019 № 1507/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

 


РРО при отриманні грошових коштів від покупців через банківські термінали та мобільні додатки

Податківці консультують: при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.

Відповідно до пп. 10 п. 4 розділу І Постанови № 705 платіжний додаток — програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші оперативні дії, передбачені договором.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» — це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Отже, якщо оплата за реалізовані платником єдиного податку ІІ-ї групи товари (послуги) згідно з договором здійснюється винятково у безготівковій формі через установи банку або термінали самообслуговування банку, застосування РРО є необов’язковим.

Водночас, при оплаті покупцем рахунку за допомогою інтернет-банкінгу — РРО застосовується, а розрахунковий документ у такому випадку надається (надсилається) споживачу разом з товаром чи під час надання послуги.

 

 

Лист ДПС України від 21.11.2019 № 1458/04-36-33-02-07/ІПК

 


Оформлення продажу товарів у кредит

Податківці інформують: у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ установленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ». Таким чином, належно оформлений фіскальний чек повинен має бути виданий покупцю при продажу товарів.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням ПКО, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/після оплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із подальшим зазначенням на службовому документі номера фіскального чека, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

 

 

Лист ДПС України від 20.11.2019 № 1449/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

 


Звільнення від сплати земельного податку

Податківці інформують: оскільки особливістю реалізації платником єдиного податку права на звільнення від сплати земельного податку, а також механізмом підтвердження використання земельної ділянки у його господарській діяльності є укладення та державна реєстрація цивільно-правових угод оренди як об’єкта нерухомості, так і пов’язаного з ним такого об’єкта як земельна ділянка, то такий платник зможе скористатися правом на звільнення від сплати за земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно, яке разом із земельною ділянкою передано в користування за договором оренди, після реєстрації такого договору у державному реєстрі нерухомого майна.

 

 

Лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.11.2019 № 1238/ІПК/02-32-04-03

 


Підприємство не є податковим агентом щодо ФОП

Пунктом 177.8 ст. 177 ПКУ встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, подано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги за цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця (підпункти 14.1.195 та 14.1.222 ст. 14 ПКУ).

Суд встановивши, що ФОП, з яким позивач мав господарські відносини у грудні 2012 року з поставки меблів, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджено наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не є податковим агентом по відношенню до вказаної особи та звільнений від обов’язку утримання податку на доходи у джерела їх виплати. А отже, Верховний Суд не підтримав позицію контролюючого органу, які наполягали на заниженні Товариством ПДФО внаслідок неоподаткування доходу, виплаченого ФОПмцю.

 

 

Постанова ВС від 15.10.2019 у справі № 815/8165/13-а

 


Розмір добових при перебуванні у відрядженніі за кордоном і на території України в один день

Податківці роз’яснюють: основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами і доповненнями. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з пп. 16.2 п. 16 розділу ІІІ Інструкції № 59 добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються у межах затверджених сум, зокрема:

а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, — за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;

б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, — за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Два види пільги по ПСП в одному періоді. Правильність відображення в ф-мі № 1ДФ

Податківці інформують: у разі наявності у фізичної особи в звітному кварталі двох ознак ПСП «02» та «04» за однією ознакою доходу «101» податковий агент у податковому розрахунку за формою № 1ДФ щодо такої фізичної особи формує два рядки, в кожному з яких у графі 5 зазначає ознаку доходу «101», а у графі 8 — ознаку податкової соціальної пільги «02» та «04» відповідно. При цьому перший рядок заповнюється в загальному порядку з відображенням усіх граф, а в другому рядку у графах 3а, 3, 4а, 4 проставляються прочерки

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.25

 


Заява про зміну місця провадження господарської діяльності «єдиноподатником»

Податківці повідомляють: у разі зміни місця провадження господарської діяльності відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ Заява подається платниками єдиного податку І-ї і ІІ-ї груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку ІІІ-ї групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст.298 ПКУ).

Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст.299 ПКУ). Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається наступне:

  • код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 р. № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;
  • область, район, населений пункт;
  • вулиця, номер будинку/офісу/квартири;
  • індекс.

Якщо ФОП — «єдиноподатник» планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Наслідки за здійснення діяльності «єдиноподатником», що не внесена в Реєстр платників єдиного податку 

Податківці нагадують: до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, ФОП – «єдиноподатник» не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

ФОП – «єдиноподатник», який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6; п. 299.7; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Нарахування відпускних за поточні та майбутні періоди в звіті з ЄСВ

Податківці зазначають: згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, на одну застраховану особу допускається кілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду — середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки  у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності кількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Таким чином, нарахування ЄВ працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому сплата ЄВ здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Водночас ЄВ на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄВ майбутнього періоду.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


ФОП «загальносистемник» та ЄСВ. Судові історії

Головним управлінням ДФС у Харківській області області ФОП-«загальносистемнику» було винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені., так як було визначено базу для нарахування єдиного внеску за всі місяці 2017 року на рівні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Проте суд зазначив, що визначення бази для нарахування єдиного внеску за всі місяці 2017 року на рівні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску можливо тільки якщо фактичний дохід підприємниця по всім місяцях за 2017 рік перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.

ФОП згідно з Книгою обліку доходів і витрат, Податковою декларацією про майновий стан і доходи не отримував доходу від підприємницької діяльності та отримав збиток у лютому 2017 року, у серпні 2017 року, у листопаді 2017 року, у грудні 2017 року, та згідно з положеннями закону мав право визначити базу нарахування єдиного внеску на рівні розміру мінімального страхового внеску.

Згідно з п.п. 2 п. 5 розділу IV Інструкції при визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.

У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Місячний чистий дохід, це величина, яка, враховуючи положення Закону України «Про збір облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вираховується платником податків самостійно, враховуючи при цьому щомісячні витрати на придбання товару, витрати на здійснення підприємницької діяльності (оренда, податки придбання ТМЦ тощо) та доходів в ході реалізації робіт та послуг у кожному конкретному місяці на підставі первинних документів.

Згідно з п. 177.10 ст.177 ПКУ ФОП зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що платнику єдиного внеску необхідно нараховувати та обчислювати єдиний внесок саме із суми чистого оподатковуваного доходу за кожен календарний місяць.

Отже, механізм нарахування середньомісячного річного оподаткованого доходу та щомісячного чистого доходу із нарахування суми єдиного внеску є різним, а саме розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу розраховується математично, тоді як щомісячний чистий дохід вираховується на підставі бухгалтерських та інших первинних документів.

Крім того, положеннями Закону України № 2464-VI не встановлено можливості застосувати середньомісячний показник, оскільки платник може отримувати різний дохід у тому чи іншому місяці, відповідно платнику податків надано право визначати розмір такого доходу самостійно.

Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що базою оподаткування для сплати єдиного внеску для ФОП, що знаходяться на загальній системі оподаткування, є річний оподаткований дохід, який складається з помісячних сум чистого доходу, складеного на підставі первинних документів, тобто за результатами обліку доходів відображених в Книзі доходів та витрат підприємця.

Разом з тим, ДФС не було розраховано базу для нарахування єдиного внеску на підставі Книги доходів та витрат та в порушення вимог закону розраховано базу для нарахування єдиного внеску за всі місяці 2017 року на рівні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

 

 

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду № 520/3186/19 від 20.11.2019

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X