Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 24.06.2019 пo 01.07.2019
Вимогу щодо оформлення картки зі зразками підписів скасовано
З 27.06.2019 набрала чинності постанова НБУ, згідно якої відбулось спрощення в частині розпорядження рахунком завдяки скасуванню вимоги щодо оформлення картки зі зразками підписів.
Крім того, з метою виконання банками вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо валютного нагляду за здійсненням переказу коштів у національній валюті на рахунки отримувачів-нерезидентів передбачена можливість повернення банками без виконання розрахункового документа клієнта-платника, якщо ним не заповнено реквізит «Код країни нерезидента» отримувача.
Постанова Правління Нацбанку від 25.06.2019 № 83 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»
Дивіться відео на тему:
Нова нумерація рахунків
З 05.08.2019 в Україні буде запроваджено міжнародний номер банківського рахунку IBAN, який складається з 29-літерно-цифрових символів.
З 01.11.2019 застосування IBAN буде обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема і транскордонних переказів.
Отже, з 05.08.2019 клієнти зможуть отримувати від банку інформацію про зміну діючого рахунку за стандартом IBAN для інформування своїх контрагентів та зазначення у розрахункових документах.
Водночас зміна діючого номера рахунку за стандартом IBAN не призводить до зміни положень договору (договору банківського рахунку/розрахунково-касового обслуговування/банківського вкладу тощо);
До 31.10.2019 у документах на переказ коштів можуть заповнювати реквізити «Код банку» та «Рахунок» у будь-яких варіаціях.
У документах на переказ коштів в реквізитах платника/отримувача можуть заповнювати як пару реквізитів (номер рахунку платника/отримувача та код банку платника/отримувача), так і номер рахунку платника/отримувача лише за стандартом IBAN. У разі заповнення номера рахунку платника/отримувача за стандартом IBAN у реквізиті «Код банку платника/отримувача» зазначатимуть нуль.
З 01.11.2019 р. у реквізиті розрахункового документа «Рахунок» мають зазначати номер рахунку платника/отримувача тільки за стандартом IBAN.
Водночас банки України з 05.08.2019:
- відкриватимуть рахунки (поточні, вкладні (депозитні), рахунки умовного зберігання (ескроу) відповідно до вимог стандарту IBAN;
- забезпечуватимуть формування виписки за рахунком клієнта від дати відкриття рахунку та суми вхідного залишку за діючим рахунком до зміни рахунку за стандартом IBAN («історія рахунку») з подальшим підтвердженням операцій на будь-яку дату після зміни діючого рахунку клієнта відповідно до стандарту IBAN;
- виконуватимуть документи про арешт коштів/примусове списання/стягнення коштів незалежно від номера рахунку, зазначеного в цих документах (діючий рахунок до зміни за стандартом IBAN/за стандартом IBAN).
З 05.08.2019 до 31.10.2019:
- прийматимуть до виконання документи на переказ коштів/зараховуватимуть кошти на рахунок отримувача за реквізитами, варіації заповнення яких вибрав клієнт-платник;
- повідомлятимуть контролюючі органи про зміну діючих рахунків клієнтів-суб’єктів господарювання за стандартом IBAN;
- подадуть (без заяв клієнтів) до органів Пенсійного фонду України/органів соціального захисту населення перелік рахунків за стандартом IBAN.
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»
З 1 липня Відомості з ЄДР ПН/АН надаватимуть з новим розширенням
Фіскали повідомляють: з 01.07.2019 буде змінено розширення імен архівних файлів на ZDC. Формат файла при цьому не змінюється.
Це робиться з метою покращення якості надання електронних послуг.
Рішення прийнято за результатами практичної експлуатації електронного сервісу з надсилання відповідей на запити стосовно отримання відомостей з ЄДР ПН/АН у вигляді архівних файлів.
За матеріалами ДФС України
Оприлюднення нових основних наборів фіскалами
Фіскали оприлюднили 17 нових основних наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані» та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані», зокрема:
- інформація про кількість іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації https://data.gov.ua/dataset/f2981db2-3a75-4fcc-9fa2-ae8bccc3dfe1 http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20180531162239
- інформація про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту
https://data.gov.ua/dataset/9ffe639e-f9dc-4d5e-9866-e6b70ac2fe9e
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20180505164408
- статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів (у розрізі кожного державного органу)
https://data.gov.ua/dataset/84a68e43-52dd-46fc-b59f-7d9f342077d5
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20180505163319
- реєстр платників єдиного податку
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019
https://data.gov.ua/dataset/e83d8310-bc15-4e17-b855-a05436208923
- реєстр неприбуткових установ та організацій
https://data.gov.ua/dataset/5c78eb60-d832-4034-97e9-e64070fe05c9
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429
- реєстр платників акцизного податку з реалізації пального
https://data.gov.ua/dataset/afe3f1b8-8ef3-4609-8980-d85528fb42cc
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942
- реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами
https://data.gov.ua/dataset/f903990e-a747-4e62-a28b-9cd2959f3161
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605074900
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом
https://data.gov.ua/dataset/224f42f1-e59b-4fa5-829b-e3938cd0591a
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605083219
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту
https://data.gov.ua/dataset/caaf446e-138a-40be-9b0d-e21e9efaa214
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605082931
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями — сидром та перрі (без додавання спирту)
https://data.gov.ua/dataset/58b78ee6-88f7-4a5e-a4be-668f3b632868
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605082607
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік
https://data.gov.ua/dataset/659f5097-9105-4cbd-8c0e-9f8360adc118
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605082239
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами
https://data.gov.ua/dataset/cb433a5b-ee3c-4839-82a0-de726fae5b01
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605081722
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
https://data.gov.ua/dataset/378fee05-4f9c-441f-b887-2fae6c35b508
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605081411
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту)
https://data.gov.ua/dataset/6ecee5dc-ec3f-4cb2-a2ab-ed964dbbcbaa
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605081025
- ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами
https://data.gov.ua/dataset/55d74fa1-94e6-4d22-acf9-232c766eb7fe
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605080520
- кількість зареєстрованих підприємців — платників єдиного податку із розподілом за групами, тис. осіб
https://data.gov.ua/dataset/2134b0c9-d22c-4fe6-a0c8-db30b843dff8
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614120614
- інформація про сплату екологічного податку суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами
https://data.gov.ua/dataset/45ecc403-34c1-4df7-a2df-b81fd40885b8
http://sfs.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190605075816
За матеріалами ДФС України
Л
истування платників з фіскалами та фіскалів з платником
Фіскали інформують: відповідно до п.42.1 ПКУ ППР, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з п.42.2 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст.66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п.42.3 ПКУ).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». Листування контролюючих органів з такими платниками, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України №851 та №2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет (абз.2 п.42.4 ПКУ).
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (абз.3 п.42.4 ПКУ).
При неотриманні контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на 3 робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику) (абз.4 п.42.4 ПКУ).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абз.4 п.42.4 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.
Якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз.6 п.42.4 ПКУ).
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом 3 робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Згідно з абз.1 та 2 п.58.3 ПКУ ППР вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.
ППР вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п.42.4 ПКУ. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
За матералами ДФС у Тернопільській області
Читайте статтю на тему:
Відсутність ТТН не доказ безтоварності господарських операцій
Постановою ВСУ зазначено: на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які сукупно мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Втім, відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Судом не було взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність у позивача ТТН на отриманий від контрагентів товар, оскільки транспортні документи на перевезення ТМЦ тей не є обов’язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки. Вони є обов’язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача ТТН не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується видатковими накладними. Крім того, як вбачалось з договору постачання, постачальник здійснює передачу товару на склад покупця (позивача), а отже, обов’язок щодо транспортування придбаних позивачем ТМЦ було покладено саме на постачальника (контрагента).
Постанова Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16
Дивіться відео на тему:
Факт реальності господарських операцій та первинні документи
Прстановою ВСУ зазначено: про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг,
- нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності,
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з ТМЦ, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які сукупно з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб’єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Постанова Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № 816/4537/14
Дивіться відео на тему:
Відображення виплачених одночасно дивідендів фізичним та юридичним особам у декларації
Фіскали інформують: розрахунок авансового внеску з ПНП на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з ПНП.
Враховуючи алгоритм обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:
- рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з ПНП чи ні;
- рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з ПНП без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.
Підкатегорія «ЗІР»102.24
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію мінусових РК до ПН
Фіскали попросили Мінфін роз’яснити питання щодо застосування штрафів у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН мінусових РК.
Фіскалии вважають, що платники податків повинні бути рівними перед законом, у т. ч. і в частині невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, і у випадку складання РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Суму штрафу, розмір якого визначений п.1201.1 ПКУ, слід розраховувати виходячи з абсолютної величини суми ПДВ, зазначеної в такому РК.
Мінфін повністю підтримав таку позицію податківців.
Лист ДФС України від 19.03.2019 № 857/4/99-99-12-02-01-13,
Лист Мінфіну від 24.04.2019 № 11310-09-63/11490
Дивіться відео на тему:
ПДВ при наданні нерезиденту агентських послуг з пошуку клієнтів
Фіскали інформують: оскільки агентські послуги з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції та послуг для нерезидента, які надаються резидентом нерезиденту в межах укладеної агентської угоди, відсутні в переліку операцій, зазначених у п.186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ, то місце їх постачання визначається за п.186.4 цієї статті, а саме: як місце реєстрації постачальника-резидента.
Отже, у платника податку (резидента) операції з постачання послуг з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції нерезидента є об’єктом оподаткування ПДВ, які оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. Базою оподаткування ПДВ є агентська винагорода, яку отримує резидент за надані нерезиденту послуги з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції.
Лист ГУ ДФС у Сумській області від 12.06.2019 № 2690/8/18-28-12-01-40/ІПК
ПДВ наслідки при отриманні с/г товаровиробником компенсації за придбану с/г техніку
Фіскали консультують: якщо отримання с/г товаровиробником бюджетних коштів як часткової компенсації на безповоротній основі за придбану с/г техніку не передбачає постачання таким с/г товаровиробником товарів/послуг і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості поставлених ним товарів/послуг, то об’єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються. У даному випадку ПН не складається та обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п.198.5 ст.198 ПКУ не виникає.
Лист ДФС України від 14.06.2019 № 2755/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Відображення ППР за формами «В1», «ВЗ» та «В4» в СЕА ПДВ
Фіскали інформують: у разі подання платником податку податкової декларації з ПДВ, в якій платник податку декларує суму до бюджетного відшкодування ПДВ (на рахунок платника у банку (р.20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкодого боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (р.20.2.2 декларації)), показник ∑ Відшкод (загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ збільшується на таку суму і, відповідно, зменшується показник ∑ Накл (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
При цьому показник ∑ Відшкод підлягає коригуванню в СЕА ПДВ за результатами перевірок контролюючих органів, що проводяться відповідно до ПКУ, шляхом зменшення показника ∑ Відшкод відповідно до винесеного ППР за формою «ВЗ» на дату його узгодження.
Одночасно відбувається відповідне збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати ПН в ЄРПН, на суму зменшеного бюджетного відшкодування по угодженим ППР за формою «ВЗ».
ППР за формами «В1» та «В4», зокрема в частині суми завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не впливають на значення показника ∑ Відшкод.
Водночас ППР за формою «В4» в частині суми завищення від’ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, враховується при обрахунку показника ∑ накл в СЕА ПДВ шляхом зменшення показника ∑ Відшкод.
Разом з цим, при внесенні за результатами перевірок податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року ППР за формою «В4», показник ∑ Накл, збільшений в порядку п.34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, зменшується на суму зменшеного від’ємного значення суми ПДВ.
Підкатегорія «ЗІР» 101.17
Дивіться інфографіку на тему:
Зареєструвати ПН, складену під час попередньої ПДВ-реєстрації – неможливо
Фіскали консультують за випадком, коли через рейдерське захоплення товариство певний час не провадило госпдіяльність, і його ПДВ-реєстрацію анулювали. Згодом підприємство знову зареєстрували платником ПДВ. Однак за період попередньої ПДВ-реєстрації товариство не подало декларацію з ПДВ та не зареєструвало в ЄРПН деякі ПН. До того ж не своєчасно був сплачений єдиний податок.
Повторна реєстрація платником ПДВ (після анулювання попередньої реєстрації) не дає права подавати ПДВ-звітність та реєструвати в ЄРПН ПН/РК за період попередньої ПДВ-реєстрації.
Якщо за період попередньої ПДВ-реєстрації контролери виявлять факт неподання ПДВ-звітності та відсутність реєстрації в ЄРПН ПН/РК за такий період, до підприємства застосують відповідні штрафи.
За неподання декларації з ПДВ товариству загрожує штраф, передбачений п.120.1 ПКУ. Розмір цього штрафу становить 170 грн за кожне неподання декларації (при повторному порушені — 1020 грн).
За відсутність реєстрації протягом граничного строку ПН/РК в ЄРПН буде штраф, передбачений п. 120.2 ПКУ.
За порушення правил сплати єдиного податку контролери застосують штраф за п.126.1 ПКУ. Крім того, на суми несвоєчасно сплаченого узгодженого грошового зобов’язання з податків, зборів та інших платежів нараховують пеню відповідно до ст.129 ПКУ.
Лист ДФС України від 12.06.2019 р. № 2682/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
«Видати» у ВКО при виплаті зарплати за видатковою відомістю
Фіскали інформують: у разі видачі заробітної плати за видатковою відомістю касиром чи іншим працівником установи/підприємства, на якого за письмовим внутрішнім розпорядчим актом керівника покладаються обов’язки, установлені для касирів, у рядку «Видати» касового ордеру, що оформляється на загальну суму проведених касових операцій (видачі готівки за видатковою відомістю) вказуються прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за здійснення вказаної господарської операції і правильність її оформлення.
Підкатегорія «ЗІР» 109.15
Особливості розрахунків, що здійснюються за місцезнаходженням покупця
Фіскали зазначають: якщо торгівля (надання послуг) здійснюється суб’єктом господарювання за місцезнаходженням покупця (замовника), то в реєстраційному посвідченні на РРО за формою № 3-РРО у графі «Назва господарської одиниці» зазначається найменування суб’єкта господарювання (для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я, по батькові), а в графі «Адреса господарської одиниці» проставляється адреса суб’єкта господарювання (основне місце обліку як платника податків).
Підкатегорія «ЗІР» 109.15
Прощені проценти – не додаткове благо
Постановою ВСУ зазначено: аналіз пп. «д» пп.164.2.17 ст.164 ПКУ дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку — боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Отже, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу. Водночас проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Таким чином, під додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включається в цю суму боргу (кредиту) нараховані проценти, штрафи тощо.
Постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 821/3224/15-а
Дивіться відео на тему:
Несвоєчасна сплата авансових платежів з ПДФО ФОП – «загальносистемника» не підлягає штрафу
Фіскали інформують: до ФОП – «загальносистемника» за не сплату, або несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання, визначеного ним в річній декларації про майновий стан та доходи, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.
При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.
Підкатегорія «ЗІР» 104.13
Оподаткування суми страхового відшкодування
Фіскали повідомляють: відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктом права приватної власності є саме фізична особа а такого суб’єкта права приватної власності як ФОП ЦКУ не встановлює. Отже, реєстрація транспортних засобів здійснюється виключно за фізичною особою, а не за ФОП, оскільки реєстрація здійснюється за особами, які є власниками.
Положеннями ПКУ встановлено, що до оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
Таким чином, сума страхового відшкодування, яка отримана на поточний рахунок ФОП для відновлення пошкодженого (втраченого) рухомого майна (автомобіля), не оподатковується ПДФО при дотриманні умов страхування, визначених ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області
Продаж інвестиційних активів та ПДФО
Фіскали консультують: у разі отримання фізичною особою — резидентом доходу з джерелом виплати за межами України — іноземного доходу, зокрема доходу від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
Лист ДФС України від 19.06.2019 № 2803/М/99-99-13-02-03-14/ІПК
Нова форма заяви на застосування спрощеної системи оподаткування
Мінфін відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» повідомляє про оприлюднення проекту наказу Мінфіну «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, витягу з реєстру платників єдиного податку та Порядку застосування спрощеної системи оподаткування».
Запропоновані проектом наказу зміни спрямовані на врегулювання окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами), в тому числі платниками IV групи.
Проект зазначеного регуляторного акта та відповідний аналіз його регуляторного впливу оприлюднений на офіційній сторінці Міністерства фінансів України в мережі Інтернет (www.minfin.gov.ua).
Зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту регуляторного акта просимо надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами:
Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: homut@minfin.gov.ua
Державна регуляторна служба України, 01001, м. Київ-11, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail: inform@dkrp.gov.ua
Особливості обрання IV групи протягом поточного року єдинноподатником ІІІ групи
Фіскали повідомляють: згідно з абз.2 п.294.1 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку III групи є календарний квартал.
Відповідно до п. п. «а» п.п. 4 п.291.4 ПКУ до платників єдиного податку IV групи належать сс/г товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.
С/г товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п.298.8.1 ПКУ:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (с/г угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
При відсутності підстав у контролюючого органу для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку IV групи такий суб’єкт з 1 січня поточного року є платником єдиного податку IV групи.
Для уникнення подвійної реєстрації платником єдиного податку суб’єкт господарювання станом на 1 січня поточного року не може бути зареєстрований платником єдиного податку III групи, тобто він має бути виключений з реєстру платників єдиного податку.
П. 298.2 ПКУ визначено, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку І – III груп здійснюється в порядку, визначеному п.п.298.2.1 – 298.2.3 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку III групи не може протягом поточного року обрати IV групу платників єдиного податку, оскільки до переходу на IV групу платника єдиного податку повинен виконати умови передбачені п.п.298.2.1 та п. п. 298.8.1 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Перенесення відпустки за проханням працівника
Фахівці Держпраці наголошують: зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.
Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад за сімейних обставин, на інший період чи надати її в стислі терміни і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то в заяві працівник може висловити своє бажання про одержання заробітної плати за неї в терміни, визначені між ним і роботодавцем і це не вбачається порушенням законодавства про працю.
Слід зазначити, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до її початку.
Відповідно до част.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю, що тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (510,0 – 1700,0 гривень).
Суми, що належать до виплати за час відпустки (частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене угодою, яка стосується цієї особи і роботодавця.
За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області
Нарахування відпускних внутрішньому суміснику
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу, що передбачає ведення табеля обліку робочого часу на працівників-сумісників (ст. 1021 КЗпП).
Навіть у разі внутрішнього сумісництва трудові відносини за основною посадою та за посадою за сумісництвом оформлюють окремо. За кожною посадою визначають тривалість робочого часу, окремий порядок оплати праці, надання відпусток й інші істотні положення договору. Також як для зовнішніх, так і для внутрішніх працівників-сумісників табель обліку використання робочого часу ведеться окремо від табеля використання робочого часу за основним місцем роботи.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу всіх видів відпусток також проводиться окремо за кожною посадою з урахуванням положень Порядку № 100: виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються: основна заробітна плата (оклад, тарифна ставка), доплати, надбавки, премії, що не мають разового характеру, індексація, виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (п. 3 Порядку № 100).
Виплати, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, визначено п. 4 цього Порядку.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Отже, відпускні внутрішньому суміснику нараховують аналогічно відпускним працівникам за основним місцем роботи.
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»
Переведення працівника на іншу посаду
Фахівці Держпраці наголошують: відповідно до част. 1 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість допускається тільки за згодою працівника.
Обов’язок виконувати роботу, передбачену трудовим договором, все-таки за основу при визначенні кола обов’язків працівника береться саме спеціальність (посада). І коли вже визначена назва спеціальності (а також кваліфікація) чи посади, тоді обов’язки працівника уточнюються, вони можуть бути значно розширені порівняно з тим, як це нормативно встановлено щодо відповідної спеціальності (посади), а можуть бути і звужені.
Право власника розширювати або звужувати коло обов’язків обмежене, тому є такі шляхи вирішення:
- отримати згоду працівника;
- за наявності підстав використовувати порядок, встановлений част. 3 ст. 32 КЗпП, а саме: «У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці».
Переміщення працівника доцільно оформляти шляхом видання наказу чи розпорядження.
Право власника переміщати працівника обмежено умовами трудового договору, у межах трудового договору переміщення можливе, за його межами воно буде протизаконним.
За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
Атестація робочого місця при працевлаштуванні особи з інвалідністю
Фахівці держпраці роз’яснюють: ст.12 Закону України «Про охорону праці» прописано, що підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Робочі місця для осіб з інвалідністю можуть бути звичайними та спеціальними.
Звичайне робоче місце особи з інвалідністю – це місце або виробнича ділянка постійного/тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.
Спеціальне робоче місце – це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання.
Спеціальної атестації робочого місця, організованого для працівника, якому встановлена інвалідність, не передбачено чинним законодавством.
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на загальних підставах згідно з порядком затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, і відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці і Головним санітарним лікарем України від 01.09.1992 № 41.
Атестацію робочих місць проводить атестаційна комісія. Її склад і повноваження визначає керівник підприємства у своєму наказі. Комісія створюється зі своїх працівників. Атестацію проводять у строки, установлені в колективному договорі, але не рідше 1 разу на 5 років (п. 4 Порядку № 442).
За матеріалами ГУ Держпраці у Рівненській області
Новий порядок перевірок дотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю
З 19.06.2019 запрацював оновлений Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (Постанова КМУ від 05.06.2019 № 466)
Предметом перевірок виступатиме:
- реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів);
- подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Для позапланових перевірок достатньою буде хоча б одна із підстав:
- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до Держпраці, її територіального органу про проведення позапланової перевірки за його бажанням;
- перевірка виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої планової або позапланової перевірки Держпраці чи її територіального органу;
- звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позапланову перевірку в такому разі проводять за погодженням з Мінсоцполітики;
- інформація відділення Фонду щодо неподання суб’єктом господарювання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів, або невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до 5 робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду;
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єкта господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями законодавства про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідальність за неподачу звітності до ФСС
Фахівці ФСС нагадують: Постановою ФСС №28 запроваджена єдина форма Звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду за двома видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності).
Посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи, які використовують найману працю, за несвоєчасне подання звітності або неподання встановленої звітності притягатимуться до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 165-4 та 165-5 КУпАП (несвоєчасне подання звітності або неподання встановленої звітності) тільки один раз.
Застосування до правопорушника конкретної норми КУпАП здійснюватиметься залежно від того, за яким видом соціального страхування наявна заборгованість у Звіті страхувальника.
За матеріалами ФСС України
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
