Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 10.06.2019 пo 18.06.2019
Індекс інфляції за травень – 100,7 %
За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за травень 2019 року – 100,7%.
За матеріалами Держстат
Оновлений план-графік перевірок юридичних осіб та постійних представництв нерезидентів
ДФС оновила план-графік перевірок юридичних осіб та постійних представництв нерезидентів на 2019 рік.
Коригувань зазнав Розділ І «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб» та Розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування (червень 2019 року), який 12.06.2019 розміщено на сайті ДФС.
За матеріалами ДФС України
Продаж інвестиційної нерухомості та коригування фінрезультату
Фіскали консультують: у разі здійснення операцій з продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінрезультату до оподаткування за нормами п.138.1 та 138.2 ст.138 ПКУ не здійснюється. Результат від продажу таких активів визначається за правилами бухгалтерського обліку та відображається у складі фінрезультату до оподаткування без коригувань.
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.06.2019 № 2538/ІПК/26-15-12-03-11
Підстави платити дивіденди
Фіскали повідомляють: ПКУ не забороняє виплачувати дивіденди, навіть коли:
- відсутні чистий прибуток чи прибуток, розрахованого за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ;
- наявні нерозподілений прибуток чи непокриті збитки минулих років.
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.05.2019 № 2419/ІПК/26-15-12-03-11
Амортизація орендного поліпшення
Фіскали консультують: що для розрахунку амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) орендованих об’єктів слід зараховувати в окрему податкову групу 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
До того ж при визначенні об’єкту оподаткування орендар має провести, зокрема такі коригування:
- збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості ремонту орендованих ОЗ відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- зменшити фінрезультат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості ремонту орендованих ОЗ, визначеної з урахуванням положень ст.138 ПКУ.
Податковий облік ремонту, спрямованого на підтримку об’єкта оренди в робочому стані повністю орієнтований на бухоблік. Різниць для таких випадків розд. ІІІ ПКУ не передбачає, окрім загального «неприбуткого-нерезидентського» обмеження, встановленого пп.140.5.4 ПКУ.
Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Зменшення ПНП за рахунок акцизу
Фіскали повідомляють: зменшити ПНП на суму акцизного податку (відповідно до п.15 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), мають можливість лише платники акцизного податку з реалізації пального, які у поточному звітному періоді склали та реєструвати акцизні накладні, а також здійснили оплату акцизного податку до бюджету.
За матеріалами Офіс ВПП ДФС
Наслідки неповернутої фіндопомоги
Фіскали зазначають: якщо поворотну фінансову допомогу отримано під час перебування підприємства на загальній системі оподаткування та не повернено протягом 12 календарних місяців, коли підприємство вже перебувало на спрощеній системі оподаткування, то така допомога оподатковується єдиним податком.
Зазначена норма передбачена п.292.1, п.п.3 п.292.11, п.292.13, п.п.296.1.3 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Використання «неприбутківцем» процентів за депозитним вкладом
Фіскали консультують: отримання доходів у вигляді процентів від розміщення на депозитному рахунку банку тимчасово вільних залишків коштів неприбутковою організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не призведе до порушення вимог, встановлених п.133.4 ст.133 ПКУ, за умови, що такі кошти спрямовуються неприбутковою організацією виключно на фінансування витрат при здійсненні своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Лист ДФС України від 30.05.2019 № 2465/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Порядок зупинення реєстрації ПН частково скасовано
Суд м. Києва визнав протиправними та нечинними п.10, п.20, п.21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Суд звернув увагу, що положення Постанови КМУ від 21.02.2018 № 117 суперечать ПКУ, а саме:
- всупереч вимогам ПКУ Кабінет Міністрів України не визначив підстави для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а делегував таке право ДФСУ (п. 10 Порядку № 117);
- всупереч вимогам ПКУ у Порядку № 117 визначено підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, за відсутності такого права в ПКУ (п. 20, п. 21 Порядку № 117).
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18
Зобов’язання з ПДВ при виконанні довгострокових договорів
Фіскали консультують: відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПКУ. Відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Отже, у разі якщо договір підряду не відповідає критеріям довгострокового договору (контракту), визначеним відповідно до п.187.9 ст.187 ПКУ, платник ПДВ, який здійснює будівельні роботи за таким договором, формує податкові зобов’язання за операціями, здійсненими в рамках такого договору, за правилом «першої події», а замовник будівництва формує податковий кредит за такими операціями на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН.
Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Компенсація витрат зі сплати земельного податку від нового власника нерухості – не база оподаткування ПДВ
Фіскали роз’яснюють: якщо державне підприємство отримує компенсацію понесених ним витрат зі сплати земельного податку від нового власника частини нерухомості, що розташована на земельній ділянці, щодо якої не переоформлено на нового власника договір оренди земельної ділянки з відповідним органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями (до дати підписання договору оренди земельної ділянки такого уповноваженого органу безпосередньо з новим власником нерухомості), то така компенсація не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування ПДВ.
Отримання коштів платником податку від нового власника нерухомості як компенсації понесених витрат зі сплати земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності, на якій розташована така нерухомість, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лист ДФС України від 31.05.2019 № 2499/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Читайте статтю на тему:
«Комфорт» для працівників та «компенсуючі» зобов’язання з ПДВ
Фіскали роз’яснюють: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, вершки, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 ПКУ).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 ПКУ, не здійснюється.
Лист ДФС України від 31.05.2019 № 2498/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
ПДВ при наданні агентських послуг
Фіскали консультують: згідно з п.185.1 ст.185 розділу V ПКУ послуга, яку надає товариство (агент) у межах агентського договору Споживачам, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з винагороди товариства (агента), що отримана від Принципалів у межах виконання агентського договору.
При цьому кошти, які приймаються товариством (агентом) у межах виконання агентського договору від Споживачів як суми платежів за товари/послуги, поставлені їм Принципалами, для подальшого перерахування таких коштів Принципалам, до бази оподаткування ПДВ не включаються.
Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Податковий кредит ФОП при придбанні виробничого обладнання
Фіскали роз’яснюють: ФОП при придбанні виробничого обладнання має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості виробничого обладнання за наявності належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН ПН. При цьому ФОП зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за товарами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 ПКУ).
Лист ДФС України від 03.06.2019 № 2527/ІПК/13.4-10
ПДВ та послуги нерезиденту з розробки моделей ювелірних виробів
Фіскали консультують: згідно з пп. «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.
У пунктах 186.2 — 186.4 ст. 186 ПКУ вказано категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
У разі якщо резидент — платник ПДВ надає нерезиденту послуги, зазначені у п.186.3 ст.186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у вказаному випадку територія, що знаходиться за межами митної території України).
У разі якщо резидент надає послуги нерезиденту, що не зазначені у п.186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому постачальник послуг (резидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у вказаному випадку на митній території України), та відповідно постачальник послуг (резидент) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.
При цьому послуги з розробки будь-яких видів продукції, в тому числі моделей ювелірних виробів, не зазначені в пунктах 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ, а тому місце їх надання визначається за місцем реєстрації постачальника послуг.
Лист ДФС України від 31.05.2019 № 2490/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
ПДВ при безкоштовному розповсюдженні товарів у межах рекламних акцій
Фіскали роз’яснюють: якщо вартість безоплатно переданих товарів/готової продукції (придбаних (ввезених) чи виготовлених) та наданих послуг іншим особам для проведення маркетингових/рекламних заходів (у тому числі для безоплатного розповсюдження) безпосередньо платником або через інших осіб, включається до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема, до вартості продажу товарів/готової продукції/послуг, які підлягають оподаткуванню та пов’язані з отриманням доходів (підтвердженням чому є, наприклад, калькуляція вартості товарів/готової продукції/послуг або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який встановлює ціни продажу придбаних, ввезених чи самостійно виготовлених товарів, та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих з рекламною метою товарів/послуг), то такі товари/готова продукція/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому безкоштовне розповсюдження зазначених товарів/готової продукції/послуг не розглядається як окрема операція з постачання і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не вимагає.
Отже, податкові зобов’язання з ПДВ за п.185.1 ст. 185 та п.198.5 ст.198 ПКУ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів/готової продукції/послуг в маркетингових/рекламних цілях не нараховуються.
Якщо при придбанні товарів/послуг сума ПДВ не нараховувалася та, відповідно, не включалася до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ не нараховуються.
У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п.188.1 ст.188 ПКУ. При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ виходячи із бази оподаткування таким податком, визначеної п.188.1 ст. 188 ПКУ, додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п.198.5 ст.198 ПКУ не здійснюється.
Водночас у разі коли безкоштовне розповсюдження придбаних (ввезених) та/або самостійно виготовлених товарів у межах проведення рекламних акцій здійснюється не безпосередньо платником податку, а за його дорученням третіми особами, то послуги таких третіх осіб з розповсюдження зазначених товарів є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку. Базою оподаткування в даному випадку визначатиметься вартість послуги з розповсюдження, а не вартість товарів, які підлягають розповсюдженню.
Лист ДФС України від 23.05.2019 № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
ПН при постачанні товарів в наборах
Фіскали роз’яснюють: визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить кілька видів однієї товарної позиції та один (чи кілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить кілька видів однієї товарної позиції та один (чи кілька) видів іншої товарної позиції, в ПН відображається одним рядком.
Графи 6 та 7 ПН щодо кількості та ціни постачання одиниці товару при постачанні наборів (комплектів) заповнюються у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).
Лист ДФС України від 22.05.2019 № 2305/6/99-99-15-03-02-015/ІПК
Експорт сої та ПДВ на прикладі
Фіскали зазначають: відповідно до п.63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі з 01.09.2018 року до 31.12.2021 року соєві боби. Ці правила розповсюджуються виключно на підприємства, які реалізують придбані соєві боби. Якщо експортер – виробник сої, яку він виростив на власних або орендованих ділянках, то він нараховує ПДВ на вищезазначені операції за ставкою 0 %.
Всі суми придбаних або виготовлених товарів, які в подальшому використовуються в неоподатковуваних операціях, відображаються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ з детальною розшифровкою у Додатку 6.
Якщо експортер використовує придбану сою в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, то він нараховує собі податкові зобов’язання згідно зі ст.199 ПКУ, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
При складанні вищезазначеної ПН у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини: 09 – складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.
Для прикладу – підприємство експортує сою на суму 148 451 782,57 грн.
Складається зведена ПН на загальну суму 148 451 782,6 грн із ставкою ПДВ 0 % , сума ПДВ – 0 грн із ІПН покупця – 300000000000, номенклатура товару – Насіння сої, код УКТ ЗЕД – 1201.
Рядок 5 декларації та відповідно Додаток 6 – рядок операції звільнені від оподаткування з розшифровкою – Експорт сої, згідно Розділ ХХ підрозділ 2 п.63 ПКУ – 148 451 782,57 грн.
За матеріалами Офіс ВПП ДФС
Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді
Уряд постановою від 05.06.2019 № 477 удосконалив правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України у відповідність до змін у законодавстві.
Передбачається введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України «Про електронні довірчі послуги», зокрема поняття «кваліфікований електронний підпис» в низці нормативно правових актів Кабміну.
Крім того, внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру в частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями.
Крім того, постановою передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання.
За матеріалами Кабінету Міністрів України
Екоподатку немає за наявності договору на вивезення відходів
Фіскали каонсультують: у підприємства, яке має чинні договори на вивезення твердих побутових відходів, а також на вивезення, переробку і утилізацію спеціалізованих відходів зі спеціалізованими підприємствами, які мають дозвільні документи на поводження з відходами, відсутній обов’язок платника екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених місцях та складання податкової звітності.
Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2585/ІПК/15-32-12-03-12
Безалкогольне пиво неоподатковується акцизним податком
Фіскали наголошують: відповідно до пп.14.1.144 п.14.1 ст.14 ПКУ пиво — це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 %. Він отримується шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст.1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями).
При цьому пп.215.3.1 п.215.3 ст.215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.
На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області
Продаж е-грошей та РРО
Фіскали консультують: при продажу (розповсюдженні, придбанні) електронних грошей за готівкові кошти та здійсненні розрахунків за товари (послуги) електронними грошима РРО застосовуються на загальних підставах за вимогами чинного законодавства. Водночас при продажу (розповсюдженні, придбанні) електронних грошей виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.
РРО можна не застосовувати при здійсненні комерційним агентом операцій з розповсюдження електронних грошей на електронний гаманець споживача у разі відсутності місця проведення розрахунків, тобто якщо оплата споживачем за поповнення продавцем електронного гаманця здійснюється через мережу Інтернет, а поповнення електронного гаманця споживача продавцем (розповсюджувачем) також здійснюється через мережу Інтернет.
Лист ДФС України від 28.05.2019 № 2428/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Реєстрацію РРО та КОРО можна переглянути на сайті ДФС
Фіскали повідомляють: інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можна отримати через відповідні електронні сервіси від ДФС
Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема:
- інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів:
- «Інформація про РРО»
- «Інформація про книги КОРО»
- «Екземпляри РРО»
- інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО».
- інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека».
- Державний реєстр РРО, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування розміщений на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри».
За матеріалами ДФС України
Податок на нерухомість, що сплачує ФОП
Фіскали наголошують: оскільки ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа -підприємець, то фізична особа – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухомість за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Порядок справляння податку на нерухоме майно визначено ст.266 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Безоплатне харчування – об’єкт оподаткування ПДФО/ВЗ/ЄСВ
Фіскали консультують: якщо безоплатним харчуванням («громадським харчуванням», «харчуванням за принципом «шведський стіл») забезпечуються виключно працівники підприємства і продукти харчування закуповуються підприємством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором та базою нарахування ЄСВ.
Лист ДФС України від 03.06.2016 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Читайте статтю на тему:
Правила оподаткування спецодягу та спецвзуття
Фіскали зазначають: порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабміном та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «136».
Якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
У разі, якщо працівник, що припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу.
Зазначена норма передбачена п.п.165.1.9 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Оподаткування надмірно витрачених у відрядженні та не повернуті в строк коштів
Фіскали наголошують: відповідно до п.164.5. ст.164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п 170.9 ст.170 ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області
Матеріальна допомога реципієнта-«єдиноподатника» – дохід
Фіскали консультують: якщо підприємство — платник єдиного податку ІІІ -ї групи, який є реципієнтом технічної допомоги Програми підтримки аграрного і сільського розвитку в Україні, що фінансується Урядом США, через Агенство з міжнародного розвитку (USAID), то кошти, отримані підприємством у межах реалізації Проекту (сума матеріальної допомоги від USAID), включаються до складу його доходу та оподатковуються єдиним податком на загальних підставах.
Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2593/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
ФОП-«єдиноподатник» не може надавати послуги «неприбутківцям»
Фіскали роз’яснюють: ПКУ встановлено, що ФОП – «єдиноподатники» ІІ-ї групи можуть надавати послуги лише населенню та платникам єдиного податку. Враховуючи те, що громадські організації, які є неприбутковими, не є платниками єдиного податку, ФОП – «єдиноподатники» ІІ-ї групи не мають право надавати послуги таким організаціям.
Лист ДФС України від 06.06.2019 № 2562/В/26-15-13-06-12/ІПК
Недоїмка з ЄСВ у «єдиноподатника» – не причина анулювання єдиного податку
Фіскали консультують: недоїмка з єдиного внеску не є податковим боргом, тому її наявність не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Лист ДФС України від 06.06.2019 № 2581/В/26-15-13-06-12-ІПК
Місце провадження діяльності у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування при здійсненні перевезення пасажирів або вантажів
Фіскали інформують: у разі здійснення діяльності з перевезення пасажирів або вантажів, у тому числі за межами митної території України, ФОП – «єдиноподатник» у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Перевезення по Україні» та/або «Міжнародні перевезення».
Відповідно до п.п.298.1.1 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675.
У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п.299.1 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ПКУ).
Підкатегорія «ЗІР» 107.01
Читайте статтю на тему:
Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?
Попередньо оплаченим орендним платежам за наступний рік не місце у витратах ФОП – «загальносистемника в поточному році
Фіскали повідомляють: ФОп – «загальносистемник» має право включати до складу витрат суму сплачених орендних платежів, які безпосередньо пов’язані з одержанням доходу протягом календарного (звітного) року на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Коли єдинника, який не здійснював підприємницьку діяльності, можна оштрафувати за несплату ЄСВ
Кіровоградський окружний суд на підставі звернення особи до суду із позовною заявою про визнання протиправною та скасування вимоги щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.виніс рішення у відповідності до якого:
- ФОП, що не отримує доходу не зобов’язаний сплачувати ЄСВ;
- Нарахування недоїмки з такого виду внеску можливе лише після проведення відповідної перевірки контролюючим органом;
При цьому позовні вимоги було вмотивовано тим, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 1997 року та перербував на спрощеній системі оподаткування. Проте з того часу він не здійснював підприємницьку діяльність, оскільки подав заяву до територіального підрозділу контролюючого органу про її припинення.
З того часу позивач не подавав жодної звітності і постійно працював найманим працівником. Одночасно, на думку позивача, формуючи та надсилаючи вимогу, контролюючим органом не проведено перевірку у порядку визначеному податковим законодавством.
Приймаючи таке рішення суд вказав наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 ч.1 ст. 4 цього Закону, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, зазначені платники податків мають обов`язок сплачувати внесок у розмірі, який встановлено законом, незалежно від отримання доходу (прибутку).
До переліку цих платників податків не відносяться фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.
Водночас згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої ст.4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Закон не містить застереження для ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, стосовно сплати внеску незалежно від отримання доходу.
Внесок нараховується виключно на визначену самостійно суму доходу і обмежений мінімумом і максимумом.
Отже, у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі.
Отже, контролюючий орган мав право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок.
Натомість ураховуючи те, що податковий орган не проводив перевірку стосовно позивача та останнім не витребовувались документи щодо діяльності ФОП формування та надіслання вимоги є протиправним, оскільки відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку «інших документів» як такі, що не підтверджують суми виплат (доходу).
Постанова Кіровоградського окружного адмінсуду № 340/453/19 від 23.05.2019 року
Дивіться інфографіку на тему:
ЄСВ «незалежників»
Фіскали консультують: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони при цьому є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Лист ДФС України від 10.06.2019 № 2643/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Повернення помилково сплаченого ЄСВ
Фіскали зазначають: у разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.
Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках:
- надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
- помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
- помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
- помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі — ПКУ), на рахунок 3719.
Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.
За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області
Найбільш поширені порушення в оформленні листків непрацездатності
Фахівці ФСС повідомляють, що за результатами перевірок страхувальників, найчастіше сустрічаються такі порушення:
- вказується скорочена назва підприємства та не заповнюється його адреса;
- не підкреслюється слово «первинний» або «продовження»;
- не підкреслюється причина непрацездатності;
- не вказується режим (стаціонарний, амбулаторний тощо);
- у разі виправлення в листку непрацездатності часто відсутній підпис лікаря або печатка закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»;
- відсутній підпис завідувача відділення в амбулаторних листках непрацездатності при тимчасовій непрацездатності понад 10 днів.
За матеріалами Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області
Підсумованомий робочий час та тривалість відпочинку
Фахівці держпраці інформують: під час інспекційного відвідування інспекторами праці Управління встановлено порушення підприємством вимог законодавства щодо часу відпочинку працівників. Зокрема, тривалість перерви в роботі між змінами, всупереч ст.59 КЗпП, є меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні. Крім того, незважаючи на вимоги ст. 70 КЗпП, тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівників філії є меншою за сорок дві години.
За результатами контролюючого заходу складено акт інспекційного відвідування, в якому зафіксовано порушення вимог ст.59 та 70 КЗпП.
На підставі вказаного акту посадовою особою Управління складено постанову, якою накладено штраф на підставі абз. 8 ч. 2 ст.265 КЗпП.
Підприємство не погодилося з правомірністю вказаної постанови та оскаржило її у судовому порядку,вважаючи, що застосування методу підсумованого обліку робочого часу є підставою для недотримання товариством вимог ст.59 і 70 КЗпП. Проте суди першої та апеляційної інстанцій з такими доводами не погодилися.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2018, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, у задоволенні позову підприємства про визнання протиправною та скасування постанови – відмовлено.
Суди зазначили, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години. При складанні графіків роботи вимог ст. 59 і 70 КЗпП позивач не врахував, та порушив їх.
Також суди звернули увагу на те, що законодавством чітко визначено вимоги щодо організації відпочинку працівників. При цьому, законодавство не передбачає для роботодавців підстав, за якими можна уникнути дотримання ст. 59 і 70 КЗпП, а відтак дотримання вказаних норм є обов’язковим. Миколаївський окружний адміністративний суд та П’ятий апеляційний адміністративний суд зробили висновок, що при застосуванні підсумованого обліку робочого часу може бути змінена тривалість щотижневого робочого часу (що визначено в ст. 50 КЗпП), проте тривалість встановленого законом часу відпочинку не може бути змінена.
За матеріалами Держпраці у Черкаській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг