fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 09.09.2019 пo 16.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 09.09.2019 пo 16.09.2019

 

Індекс інфляції за серпень – 99,7 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за серпень 2019 року – 99,7%.

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами Держстат

 

 

 


План-графік планових перевірок оновлено

На офіційному сайті ДПСУ оприлюднено оновлений (станом на 12.09.2019) план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Змін зазнали перші два розділи:

  • Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб»;
  • Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Згідно з оновленими даними перших двох розділів, у 2019 році планується провести 5157 податкових перевірок.

 

 

За матеріалами ДПС України

 

Читайте статтю на тему:

 

Зміна правил оподаткування з п’ятьма країнами

Кабмін підтримав законопроекти про ратифікацію:

  • Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи;
  • Угоди між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї;
  • Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у м. Києві 30.10.2000;
  • Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно;
  • а також Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10.02.1993 року.

На сьогодні між Україною та іншими іноземними державами діє 70 угод про уникнення подвійного оподаткування

Загальні норми щодо усунення подвійного оподаткування передбачено ст. 13 ПКУ. Одночасно у ст. 103 ПКУ міститься порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, а у пп. 141.4.9 та пп. 170.11.2 ПКУ уточнено право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, для юридичних та фізичних осіб — резидентів, відповідно.

 

 

За матеріалами Мінфін України

 


Єдиний рахунок для сплати податків

ВР підтримала у першому читанні законопроекти № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і №1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Законопроєкти запроваджують єдиний рахунок для сплати податків з 01.01.2020 року.

Єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням зможе відкрити у Державній казначейській службі та використовувати його для сплати податків і зборів, адміністрування яких контролює ДПС.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити ПНП, ПДФО,ЄСВ, єдиний податок, рентну плату. 

Єдиний рахунок не можна буде використати для сплати ПДВ та акцизного податку з пального та спирту, оскільки для їхньої сплати є СЕА.

Крім того, платник податків матиме право вільно розпоряджатися коштами на єдиному рахунку, перераховуючи їх, наприклад, і на рахунки для сплати ПДВ.

Для відкриття єдиного рахунку платники податків зможуть подати заяву до ДПС, через свій електронний кабінет. У свою чергу, ДПС надсилатиме Казначейству усі дані про платника, які будуть необхідні Казначейству для перерахування його податкових платежів.

Платник податків у будь-який час зможе поповнити єдиний рахунок своїми коштами, які він планує витратити на сплату податків та зборів. Поповнити рахунок можна буде як зі свого банківського рахунку, так і через касу банку або інші платіжні пристрої.

Доступ до єдиного рахунку платник матиме через свій електронний кабінет.

 

 

За матеріалами Мінфін України

 


Продовження строків для подання звітності

Податківці повідомляють: граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 102.6 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

  • перебував за межами України;
  • перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
  • перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
  • мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
  • був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ПКУ.

Згідно із п. 102.7 ПКУ дія п. 102.6 ПКУ поширюється на:

  • платників податків – фізичних осіб;
  • посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пп. 102.6 – 102.7 ПКУ встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 102.8 ПКУ).

 

 

За матералами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Оподаткування процентів за кредитами/позиками, які нараховані на користь нерезидента та спрямовані в погашення зустрічних однорідних вимог 

Податківці інформують: доходи нерезидента у вигляді процентів за кредитами/позиками, що не виплачені нерезиденту, а зараховані в погашення зустрічних однорідних вимог, підлягають оподаткуванню за ставками, визначеними п. 141.4 ст.141 ПКУ.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів за кредитами/позиками сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.18

 


Коригування фінрезу на витрати у вигляді інфляційних сум на сплату простроченої заборгованості

Податківці консультують: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (част.2 ст.625 ЦКУ).

Згідно з пп.140.5.11 п.140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Тому, витрати у вигляді інфляційних сум, що розраховуються боржником, який прострочив виконання грошового зобов’язання, та трьох процентів річних від простроченої суми збільшують фінансовий результат до оподаткування, якщо такі суми коштів нараховані на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

 

Лист ДПС України від 05.09.2019 № 26/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Коригування фінрезу на неустойку на користь нерезидента за порушення умов зовнішньоекономічного договору

Податківці інформують: у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походженні з України у вигляді неустойки (штрафів, пені), такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу, якщо інше не передбачено положень міжнародних договорів.

Згідно з пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, у разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованого на його користь штрафів, пені, неустойок, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойок для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5. ст. 140 Кодексу у платника податку — резидента не виникає.

У разі, якщо при виплаті штрафів, пені, неустойок нерезиденту, застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування ПНП такої виплати, то платник податку резидент має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойок відповідні пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 АКУ.

 

 

Лист ДПС України від 09.09.2019 № 83/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Оподаткування виплати роялті на користь резидента Польщі

Платежі, що виплачуються резидентом України резиденту Республіки Польща як відшкодування за користування або за надання права користування промисловим/комерційним обладнанням, які є роялті у рамках визначення п. З ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (набула чинності з 11.03.1994) підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10 процентів загальної суми надходжень відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенції.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст.103 ПКУ доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст.103 ПКУ).

 

 

Лист ДПС України від 05.09.2019 № 27/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Витяг з реєстру платників ПДВ потрібен платнику чи ні?

Податківці нагадують: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 № 657-VII скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників ПДВ в контролюючих органах.

Оскільки отримання витягів з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному порталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

Коли платник все ж таки подав заяву для отримання витягу з реєстру платників ПДВ, то контролюючий орган надасть його протягом 2 робочих днів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Звітність ПДВ, коли реєстрація не з першого дня календарного місяця

Податківці інформують: у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом 3-х робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ, зокрема:

  • з дня внесення запису до Реєстру у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало (п. 3.11 розд. ІІІ Порядку № 1130).

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру, є дата, що відповідає даті, визначеній у п. 3.11 розд. ІІІ Порядку № 1130 (п. 3.12 розд. ІІІ Порядку № 1130).

Якщо особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (п.п.«а» п. 202.1 ПКУ).

Отже, особа, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, має право включити до складу податкового кредиту сплачену (нараховану) суму ПДВ лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата послуг або дата отримання ПН) відбулася після її реєстрації платником ПДВ, та за умови використання придбаних послуг в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.

Щодо подання податкової звітності, то особі, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Кількість знаків у коді УКТ ЗЕД слід зазначати в ПН

Податківці наголошують: перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у ПН, визначено у підпунктах «а» – «и» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

  • опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
  • код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно ДКПП;
  • платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.

При складанні ПН код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати у графі 3.1 табличної частини ПН.

Отже, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається при складанні ПН на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару:

  • для підакцизних та імпортних товарів -10 знаків, 
  • для інших товарів – не менше 4 знаків.

Таким чином, платник податку при здійсненні операцій з постачання вітчизняних товарів може зазначати у графі 3.1 ПН як чотири так і десять знаків.

 

Лист ДПС України від 06.09.2019 № 52/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Чи місце простроченій в реєстрації ПН в розрахунку бюджетного відшкодування?

Податківці консультують: несвоєчасно зареєстровану суму ПДВ, що зазначили у ПН, можна включати до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому таку ПН зареєстрували. Або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду в межах 1095 к. дн. з дати складання ПН.

Відповідно, сума ПДВ за такою ПН може брати участь у розрахунку суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, з періоду відображення такої суми у податковій звітності з ПДВ.

 

 

 

Лист ДФС України від 22.08.2019 № 3947/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при отриманні бонусів у грошовій формі

Податківці зазначають: мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються покупцю постачальником продукції (робіт, послуг), зокрема, за досягнення відповідних показників обсягу придбання, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) визначаються як оплата маркетингових послуг.

При виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників обсягу придбання об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

Базою оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (бонусу).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

 

 

Лист ДПС України від 04.09.2019 № 17/ІПК/04-36-12-01-16

 


Операціям з придбання та продажу товарів у нерезидента нерезиденту за межами митної території без їх фактичного ввезення/вивезення на митну територію України не місце в декларації з ПДВ

Податківці консультують: за операціяями з придбання і постачання товарів, які здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ (пункт 201.14 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 ПКУ зведені результати податкового обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ.

Відповідно до пп. 6 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21, у рядку 5 податкової декларації з ПДВ вказуються обсяги операцій, зокрема з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Тобто, операції з придбання товарів у нерезидента за межами митної території резидентом без їх фактичного ввезення на митну територію України та постачання іншому нерезиденту без їх фактичного вивезення відображенню в декларації не підлягають.

 

 

Лист ДПС України від 04.09.2019 № 19/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при списанні та утилізації прострочених лікарських засобів

Податківці інформують: у разі списання та утилізації лікарських засобів у зв’язку із закінченням терміну їх придатності та набуття статусу «відходів», з огляду на положення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку. При цьому у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

При цьому якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015, суми ПДВ, не нараховувалися, то обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ у такого платника не виникає.

Якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015, суми ПДВ, нараховувалися та були включені до складу податкового кредиту (за ставкою 7 %), то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ за ставкою 7 %.

 

 

Лист ДПС України від 06.09.2019 № 63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

 


Податковий кредит при забезпеченні перевізника смарт-картами на паливо

Податківці консультують: якщо платник ПДВ надає послуги з організації доставки вантажів на митній території України та з метою здійснення своєї господарської діяльності укладає договори перевезення вантажів з іншими суб’єктами господарювання – перевізниками і Відповідно до умов договорів забезпечує перевізників смарт-картами на пальне, які придбаваються товариством у постачальників пального, а також встановлюються норми використання пального, отриманого з використанням таких смарт-карт, та мета його використання – вантажні перевезення для потреб товариства, то при цьому передачі права власності на пальне від товариства до перевізника не відбувається.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) товариством платником ПДВ постачальникам пального у разі придбання смарт-карт, зокрема, для заправки паливом перевізників вантажів, включаються до складу податкового кредиту за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН ПН. При цьому суму ПДВ товариство включає до складу податкового кредиту на дату першої події в операції у відповідності до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ПКУ.

Оскільки в цій ситуації товариство з метою здійснення вантажних перевезень та у межах своєї господарської діяльності забезпечує перевізників вантажів належними такому товариству смарт-картами на пальне, що передбачено умовами договорів перевезення, в яких встановлено норму та мету використання пального, при здійсненні такої операції п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні таких смарт-карт, що передаються, не коригується.

Проте, кожний конкретний випадок оподаткування, наслідками якого є нарахування податкового зобов’язання у разі якщо товари/послуги починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються цієї справи.

 

 

Лист ДПС України від 10.09.2019 № 101/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


«Кешбек» та «е-чек» новітнє в законодавстві

Верховна Рада прийняла за основу законопроекти, які пропонують:

  1. Норми про «кешбек» передбачають, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Водночас для спрощення застосування РРО продавцями та надавачами послуг їм надається можливість використовувати програмні РРО як разом з класичними, так і замість них. Зареєструвати програмний РРО можна буде через Електронний кабінет у режимі он-лайн без подання будь-яких реєстраційних документів. Проектом передбачена також можливість створення розрахункового документу в електронній формі вигляді QR-коду для зчитування, який можна отримати електронною поштою.

  1. Для порушників вимог використання РРО суттєво посилюють відповідальність.
  2. Законопроект також пропонує поетапно запровадити обов’язкове використання РРО дня таких груп платників податків:

через 6 місяців з дати опублікування Закону для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію:

  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • уживаних товарів.

з дня набуття чинності Законом до 31.12.2020 для платників єдиного податку ІІ-IV груп, обсяг доходу яких за рік перевищує 1 млн грн та які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • реалізацію уживаних товарів;
  • діяльність із забезпечення стравами та напоями;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування РРО є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Урядом.

з 01.01.2021 для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

Проект Закону №1053-1 від 06.09.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» 

 

 

Проект Закону №1053-3 від 06.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг»

 


Касова книга в електронній формі

Податківці нагадують: установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді (норми встановлені п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017). 

Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.

Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».

Водночас:

  1. у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік;
  2. після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»;
  3. протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу;
  4. після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Стару чекову книжку можна використовувати до її завершення  незважаючи на введення стандарту IBAN

НБУ інформує: використовувати грошову чекову книжку, що заповнив банк згідно з чинним на той час реквізитом «№ рахунку» клієнта (тобто до введення стандарту IBAN), можна до повного її використання.

Так як стандарт IBAN має 29 знаків, НБУ пояснює, що заповнювати реквізит «№ рахунку» клієнта старої чекової книжки можна в кілька рядків, враховуючи, що форма грошового чека має певні обмеження в розмірах, оскільки бланки виготовляють лише друкарським способом.

Банк може видавати з операційної каси готівку національної валюти за заявою на видачу готівки з поточного рахунку юридичної особи, її відокремленого підрозділу, а також ФОП (п. 139 розділу VI Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою НБУ від 25.09.2018 № 103).

Отже, альтернатива замість грошового чека, а саме, заяви на видачу готівки, нормативно врегульовано.

 

 

Лист НБУ від 09.09.2019 № 50-0006/46321

 


Випадки втрати «єдиноподатником» статусу спрощенця

Податківці наголошують: платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (ПНП підприємств) у таких випадках та в строки:

  • у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (понад 5 млн грн) — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
  • у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
  • у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
  • у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
  • у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Ставки єдиного податку для юридичних осіб — платників 3-ї групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, а саме, 6% — для платників ПДВ; 10% — для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку:

  • до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн грн;
  • до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;
  • до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1- 298.2.3 ст. 298; п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

 

 

За матеріалами ДПС у Запорізькій області

 


Торгівля тютюном. Система оподаткування

Фіскали консультують: у пп. 3 пп. 291.5.1 ст. 291 ПКУ є пряма заборона для ФОП – «єдиноподатників» І-ІІІ груп щодо здійснення продажу підакцизних товарів.

До таких товарів належать, зокрема, тютюн, тютюнові вироби (сигарети, цигарки, сигари тощо) та замінники тютюну (замінники для куріння, смоктання та жування) (п.215.1 ст. 215 ПКУ, ст. 1 Закону України від 19.12.1995. № 481/95-ВР).

Крім того, суб’єкт господарювання має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами за наявності у таких платників ліцензії на роздрібну торгівлю.

При цьому слід пам’ятати про те, що суб’єкт господарювання, який здійснює продаж підакцизних товарів (тютюнових виробів), є платником акцизного податку.

Зокрема, операції з реалізації тютюнових виробів у роздрібній торгівлі є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Отже, у разі якщо ФОП здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, така особа не може бути платником єдиного податку І-ІІІ груп. Роздрібну торгівлю тютюновими виробами можна здійснювати виключно на загальній системі оподаткування.

При цьому суб’єкт господарювання має зареєструватися платником акцизного податку та отримати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

 

 

Лист ДФС України від 07.08.2019 № 3676/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Придбання нерухомого майна бюджетною установою за рахунок бюджетних коштів не потребує збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

Фахівці ПФУ зазначають: відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 12 част.1 ст.2 Бюджетного кодексу України до бюджетних установ віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Бюджетними коштами є належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Враховуючи зазначене, у разі придбання нерухомого майна селищною радою за рахунок бюджетних коштів збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується.

 

 

Лист Пенсійного фонду України від 17.07.2019 № 21829/03-13

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Обчислення середньої зарплати для оплати відпустки при переведенні працівника на інше підприємство

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995, виходячи з виплат за 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки.

Якщо працівником відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

У випадку, коли у працівника відсутній розрахунковий період (з 1 числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка), розрахунки проводяться з урахуванням част.3 п.4 Порядку, а саме, виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.

Нарахування виплат для оплати часу відпусток провадиться відповідно до пункту 7 Порядку шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

У випадку, коли працівник перейшов на інше підприємство і на це підприємство перераховано компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, середня заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки обчислюється відповідно до вищевказаних норм Порядку, але при виплаті середньої заробітної плати за час щорічної відпустки враховується сума перерахованої на нове підприємство компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

 

 

Лист Мінсоцполітики України від 26.06.2019 № 749/0/204-19

 


Оплата лікарняних по догляду за хворою дитиною

Фахівці ФСС нагадують: допомога щодо догляду за хворою дитиною фінансується Фондом, починаючи з першого дня здійснення догляду за хворим членом сім’ї, її розмір обчислюється на загальних підставах і складає від 50% середньої заробітної плати застрахованої особи (якщо стаж не перевищує 3 років) і до 100% (якщо стаж – понад 8 років).

Право на отримання компенсації втраченого заробітку на підставі лікарняних листків по догляду за хворим членом родини за рахунок коштів ФСС мають усі застраховані особи. 

Надання допомоги з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років здійснюється за весь період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше 14 календарних днів. А в разі стаціонарного лікування – за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом із хворою дитиною.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї виплачується не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби та побутових обставин, – не більш ніж за 7 календарних днів.

 

 

За матеріалами Фонду соціального страхування України

 


Обмеження в тривалості роботи за сумісництвом

Фахівці Держпраці повідомляють: тривалiсть роботи за сумісництвом на пiдприємствах, в установах, органiзацiях недержавної форми власності не обмежується та може бути встановлена впродовж усього вiльного вiд основної роботи часу, але не перевищувати нормальної тривалостi робочого часу, встановленої КЗпП.

Тривалість робочого часу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій передбачена постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організації». Зокрема, п. 2 Постанови установлено, що тривалість роботи за сумісництвом  не може перевищувати чотир 4-ох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 


Робота за сумісництвом у вихідні дні

Фахівці Держпраці нагадують: Листом Мінсоцполітики України від 25.04.2018 №184/0/22-18/13 надано роз’яснення щодо тривалості роботи за сумісництвом у вихідний день.

Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю.

Отже, у вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 


Підстави для проведення перевірок Держпраці

Фахівці Держпраці надали 11 підстав для проведення інспекційних відвідувань, які почали діяти з 30 серпня, зокрема:

  1. за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
  2. за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  3. за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту;
  4. за рішенням суду;
  5. за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
  6. за інформацією:
  • Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
  • ДПС та її територіальних органів про:
  • невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
  • факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
  • факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;
  • Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
  • роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
  • роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
  • роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
  • фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
  • роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
  • роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
  • роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
  • роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
  1. за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
  2. за дорученням Прем’єр-міністра України;
  3. за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  4. за запитом народного депутата;
  5. у разі невиконання вимог припису.

 

 

За матеріалами Держпраці у Тернопільській області

 


Зменшення «драконівських» штрафів від Держпраці

У Верховній Раді зареєстровано законопроект у відповідності до якого пропонується зменшення штрафів за порушення норм трудового законодавства України. Відповідні зміни передбачається внести до ст. 265 КЗпП України.

Зокрема, замість накладення штрафу на роботодавців, які допустили працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформили працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, або виплати заробітну плату без нарахування та сплати ЄСВ та податків, пропонується застосовувати письмове попередження. Якщо ж таке порушення буде вчинено повторно протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, то до такого роботодавця застосовуватиметься штраф у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Розмір штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також гарантій та пільг працівників, залучених до виконання обов’язків за законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зменшується до суми двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Розмір штрафу за недопуск до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення його на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, або виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків у восьмикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

За усі інші порушення вимог трудового законодавства до роботодавців застосовуватиметься письмове попередження. Якщо протягом останніх 12 календарних місяців з дати виявлення правопорушення таке порушення буде вчинено повторно, то до роботодавця застосовуватиметься штраф у розмірі мінімальної заробітної плати.

Проект Закону №1233 від 02.09.2019 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)»

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X