fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 09.12.2019 по 16.12.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Dec 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  09.12.2019 по 16.12.2019

 

Верховна Рада врегулює діяльність колекторівВерховна Рада врегулює діяльність колекторів

Парламент прийняв за основу законопроєкт, який регулюватиме діяльність у сфері здійснення колекторської діяльності.

Документ визначає поняття «колекторська діяльність», а також встановлює вимоги до такої діяльності.

Під колекторською діяльністю пропонують розуміти професійну діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, що здійснюється суб’єктами врегулювання такої заборгованості, спрямовану на добровільне погашення боржником на користь кредитора простроченої заборгованості за грошовими зобов’язаннями шляхом усної, письмової взаємодії з ним, його представником (представниками) (в тому числі з використанням електронного чи іншого технічного засобу зв‘язку, проведення телефонних переговорів з боржником, надсилання письмових повідомлень боржнику, у тому числі в рамках обов’язкового досудового порядку врегулювання спору, повідомлення боржника про наявність заборгованості за допомогою автоінформатора).

Однак ведення такої діяльності матиме обмеження у вигляді заборони: 

  • будь-яким чином взаємодіяти з членами сім’ї боржника, якщо вони не мають зобов’язань із погашення заборгованості;
  • взаємодіяти із самим боржником, його представником або поручителем у робочі дні в період з 20 години до 9 години, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
  • приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення;
  • використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають честь та гідність боржника (його представників), використовувати грубий тон розмови, а також вчиняти інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, по відношенню до боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи; заборонено залякувати таких осіб будь-яким способом;
  • умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується простроченої заборгованості; надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження;
  • висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо здійснення протиправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника;
  • приймати доручення на врегулювання простроченої заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення.

 

Законопроєкт  № 2133 від 12.09.2019 р. «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності»

 

Чиатйте статтю на тему:

 

Верховна Рада зменшила розміри штрафів за порушення трудового законодавстваВерховна Рада зменшила розміри штрафів за порушення трудового законодавства

12 грудня парламент прийняв відповідний закон.

Згідно запропонованої до другого читання редакції законопроєкту:

  1. за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ – штраф 10 розмірів мінзарплати (зараз 30 МЗП) за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення – штраф 30 розмірів МЗП за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення.

 

До юросіб та ФОП, які використовують найману працю, і є платниками єдиного податку 1-3 груп, за таке порушення спочатку застосовуватимуть попередження. 

  1. недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – матиме наслідком штраф – 2 розміри МЗП за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення (зараз 10 МЗП);
  2. за недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам  доведеться сплатити штраф 4 МЗП за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення, на відміну від штрафу у 10 МЗП, які діяв дотепер. 
  3. у випадку недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників встановлено штраф 16 розмірів МЗП замість діючих 100;
  4. за порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абз. 2 – 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено штраф  – 1 розмір МЗП за кожне таке порушення. За повторне впродовж року з дня виявлення порушення – 2 розміри МЗП за кожне таке порушення.

У разі сплати 50% розміру штрафу впродовж 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, така постанова вважається виконаною, крім окремих порушень.

Нові штрафи запрацюють після офіційної публікації Закону.

 

Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)” (проєкт № 1233 від 02.09.2019 р.)

 

Читайте статтю на тему:

Інспекційні відвідування Держпраці – що і як перевіряють, як підготуватися, зустрічати і захищатися

 


З 18 грудня діють нові правила ліцензування бізнесуЗ 18 грудня діють нові правила ліцензування бізнесу

У ГУ ДПС в Одеській області нагадали, що 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон від 02.10.2019 р. №139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності».

Замість анулювання ліцензії законом запроваджено зупинення дії ліцензії в повному обсязі або частково. Одночасно передбачена можливість оскарження платником рішення органу ліцензування щодо зупинення дії ліцензії.

Підставою для зупинення дії ліцензії повністю або частково є:

1) заява ліцензіата, але вона не може бути подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання цим ліцензіатом ліцензійних умов і до закінчення строку:

перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності);

протягом 30 робочих днів після закінчення спливу строку виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов);

2) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності);

3) несплата за видачу ліцензії.

Також врегульовується питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії. При повторному поданні до органу ліцензування здобувачем ліцензії заяви про отримання ліцензії до такої заяви додаються лише ті підтвердні документи, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться в ліцензійній справі, на момент повторної подачі заяви зберегли свою актуальність.

Змінюються порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій.

Так, з 18 грудня 2019 року за торгівлю (оптову, роздрібну, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим та роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 КУпАП буде застосовуватись ч. 1 ст. 164 (накладання штрафу від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн).

Встановлено адміністративну відповідальність за порушення ліцензіатом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та доданих документах, – штраф від 250 до 500 НМДГ (4250 – 8500 грн).

Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов – тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1500 НМДГ (8500 – 25 500 грн).

Законом запроваджується Ліцензійний реєстр, до його формування органи ліцензування прийняті ними рішення оприлюднюють на своїх офіційних сайтах.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Одеській області

 

Читайте статтю на тему:

 

В Україні легалізовано криптовалютуВ Україні легалізовано криптовалюту

06 грудня Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (проєкт № 2179). 

Завдяки прийняттю цього закону запроваджується поняття віртуального активу, який стане суб’єктом фінмоніторингу.

Під віртуальним активом розуміють цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може бути використаним для платіжних або інвестиційних цілей.

Регулятором ринку віртуальних активів стане Міністерство цифрової трансформації, яке протягом трьох місяців має розробити умови ліцензування для тих, хто надаватиме фінансові послуги для віртуальних активів та на основі законодавчих актів розробити алгоритми роботи бізнесу в Україні.

Як відомо, за новими правилами фінмоніторингу, поріг фінансових транзакцій у вигляді віртуальних активів зріс до 400 000 гривень. Згідно з новим законом, фінансові установи ризикують наразитися на колосальні штрафи за порушення критеріїв фінмоніторингу. Водночас ці критерії визначені доволі розмито. Це призведе до того, що фінансові установи неохоче йтимуть на співпрацю з клієнтами, пов’язану з криптовалютною індустрією. Мінцифра інформує, що спільно з НБУ та НКЦПФР планує розробити чіткі критерії фінмоніторингу, що запобігатимуть накладенню неправомірних штрафів.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри

 


Знімати гроші з корпоративної картки для виплати зарплат заборонено з 10.12.2019 р.Знімати гроші з корпоративної картки для виплати зарплат заборонено з 10.12.2019 р.

Таку вимогу встановив НБУ, прийнявши постанову № 142, якою оновив порядок здійснення банками емісії платіжних карток та операцій з їхнім використанням. 

Зокрема, документом передбачено, що cуб’єкти господарювання не мають права використовувати корпоративні електронні платіжні засоби для виплати заробітної плати, виплат соціального характеру.

Крім того, змінами передбачено:

  • право фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати корпоративну платіжну картку;
  •  право емітувати до рахунка, відкритого на ім’я фізичної особи, визнаної судом недієздатною, електронний платіжний засіб на ім’я законного представника (опікуна) цієї фізичної особи;
  •  право банку передавати користувачу платіжну картку через свого агента, якому надано право здійснювати ідентифікацію/верифікацію клієнтів;
  • права довіреною особою клієнта отримувати платіжну картку, але без права користуватись нею.

 

Постанова НБУ  № 142 від 29.11.2019 р. “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”

 

Читайте статтю на тему:

 

Бізнес зможе отримувати консультації через цілодобову гарячу лініюБізнес зможе отримувати консультації через цілодобову гарячу лінію

Мінцифри спільно з урядовим контактним центром запустили гарячу лінію для підприємців. Вона доступна на вебсайті за посиланням https://thedigital.gov.ua/hotline?fbclid=IwAR0fH9BOrTdsPiu1_kTVt7KXe6U4Jt9LnkthKHDJ1cN6JcEOaGKkG6lkL1E  у вигляді онлайн-чату в Viber та Telegram. Дост

Наразі гаряча лінія працює в тестовому режимі.

Підприємцям надаватимуть відповіді на питання адміністративного характеру щодо створення, діяльності чи закриття бізнесу.

Гаряча лінія цілодобова, тому ставити запитання можна у будь-який зручний час.

Тривалість обробки запиту — до 15 хвилин. Вирішення складних питань може займати більше часу.

В найближчих планах – запустити ще телефонну лінію та чат-бота.

 

За матеріалами порталу Ліга Закон

 


Митниця запустить новий додаток для бізнесу  e-Borders Митниця запустить новий додаток для бізнесу  e-Borders 

Мобільний додаток «e-Borders» дозволить через смартфон отримувати всі сервіси від митниці та слідкувати за ситуацією на кордоні онлайн.

Про це повідомив керівник Державної митної служби Максим Нефьодов: «Ми хочемо запровадити наступного року мобільний додаток «e-Borders», який спільно з нашими колегами з Державної прикордонної служби дозволить кожній людині не тільки розуміти, що реально відбувається на кордоні, але і отримувати в режимі онлайн ті сервіси, які має надавати держава для тих, хто хоче перетинати кордон»

Голова ДМС також зазначив, що: «У нас є зобов’язання, згідно з указом президента, відкрити знеособлену інформацію про митну вартість товарів. Ми дуже хочемо ввести вже протягом найближчих місяців систему самостійного декларування транспортних засобів, а потім і інших відносно простих товарів, які переміщують громадяни. Це не тільки спростить процес, а й здешевить його для людей».

Також Держмитслужба працює з контейнерними лініями, які запускають міжнародну моніторингову систему. За допомогою технології блокчейн вона дозволить відстежувати рух кожного контейнера по світу.

 

За матеріалами порталу hromadske

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X