Дайджест нoвин “Податки і облік” з 22.10.2018 пo 28.10.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Oct 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 22.10.2018 пo 28.10.2018

 

Електронне звернення до ДФС

Фіскали нагадують: відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» громадяни можуть надсилати до ДФС електронне звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги) виключно на електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua зі своїм підписом, який може бути відсканованим, сфотографованим або електронно-цифровий.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через 10 днів від дня його надходження.

Відомості про електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у розділах

 

За матеріалами Департамент обслуговування платників ДФС України

 


Кабінет роботодавця на порталі електронних послуг ПФУ вже працює

Пенсійний фонд України повідомив: на порталі функціонує кабінет страхувальника (роботодавця), в якому для працедавця доступна інформація щодо забезпечення соціальних прав його працівників, про правильність подання звітності тощо.

У кабінеті можна переглянути інформацію стосовно:

  • сплати ЄСВ, в тому числі — щодо заборгованості підприємства з цього виду платежу до Фонду;
  • порушення прав працівників (відображається інформація, скільки застрахованих осіб з вини роботодавця не одержали зарахування певного періоду до страхового стажу);
  • відомостей щодо звітності зі ЄСВ, зокрема, наявності зауваження до звітів та рекомендації щодо усунення неточностей;
  • даних для розрахунку — страхового стажу працівників та розміру заробітної плати для розрахунку суми виплати за час тимчасової непрацездатності працівника (лікарняні).

Увійти до кабінету роботодавець може через електронний цифровий підпис.

 

За матеріалами Пенсійного фонду України

 


Правила отримання письмових актів звірки розрахунків

Фіскали роз’яснюють: за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та ЄСВ у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше 15-ти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період (ст. 20 Закону №393).

Зокрема, п. 1 гл. 1 розд. ІІ Порядку №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, ЄСВ органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками, які містять інформацію про облікові операції та облікові показники, що характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Законопроект про податок на виведений капітал

Верховна рада України розгляне законопроект про податок на виведений капітал 08.11.2018 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної в ефірі телеканалу “Прямий”.

Ніна Южаніна  зазначила, що прийняття законопроекту вплине на підготовку бюджету-2019 до другого читання.

Ще 05.07.2018 Петро Порошенко подав до Верховної ради законопроект “Про внесення змін до ПКУ щодо податку на виведений капітал”.

Згідно з пояснювальною запискою, 01.01.2019 ПНП підприємств буде замінений податком на виведений капітал.

 


Податковий борг фіскали можуть погасити вилучивши готівку з каси підприємства

Фіскали нагадують: контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі ст.95 ПКУ). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабміном України (п. 95.4 ст. 95 ПКУ). Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабміну від 29.12.2010 № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 ПКУ».

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Розкриття річної інформації за 2018 рік емітентам цінних паперів

З 01.01.2019 набирає чинності п. 15 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.11.2017 № 2210-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» в частині подання емітентами цінних паперів річної звітності в обсязі, встановленому ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (у новій редакції).

Зміни передбачають поширення вимог розкриття річної інформації в обсязі та строки, встановлені вищезазначеною статтею Закону, на:

  • публічні акціонерні товариства, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію та/або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру;
  • банки;
  • публічні акціонерні товариства (крім банків), щодо акцій яких не здійснено публічну пропозицію;
  • емітентів, щодо інших цінних паперів (крім акцій) яких здійснено публічну пропозицію та/або цінні папери яких допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру;
  • приватні акціонерні товариства, щодо інших цінних паперів (крім акцій) яких не здійснено публічну пропозицію;
  • емітентів, які не є акціонерними товариствами та які не здійснювали публічну пропозицію інших цінних паперів, крім акцій, та цінні папери яких не допущені до торгів на фондовій біржі.

На публічні акціонерні товариства, які не приведуть свою діяльність у відповідність до п. 13 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2210-VІІІ до 31.12.2018, а саме Статут та внутрішні документи товариства відповідно до вимог законодавства, будуть поширюватися вимоги щодо розкриття річної інформації за 2018 рік в обсягах та порядку, встановлених аб.1 част.8 ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», як для публічних акціонерних товариств, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію та/або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру.

 

За матеріалами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

 


Податкові наслідки при отриманні дивідендів платником ПНП від «єдиноподатника»

Фіскали ро’яснюють: фінансовий результат до оподаткування зменшується: – на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників ПНП підприємств, – платників єдиного податку та – на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

До 2018 року редакція цієї норми передбачала зменшення фінансового результату до оподаткування і на суму дивідендів, що підлягають виплаті від «єдиноподатників».

Отже, з 01.01.2018 фінансовий результат до оподаткування платника ПНП не зменшується на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від «єдиноподатників» (п.п. 140.4.1 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Виправлення помилки в Таблиці даних платника податку

Фіскали наголошують: платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку (п.29 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабміну України від 21.02.2018 № 117).

У п. 32 Порядку зазначено, що Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом 5- ти робочих днів після дня її отримання.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті (п. 33 Порядку).

У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника.

Однак платник після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 


Виправлення помилки в ІПН контрагента в декларації

Фіскали нагадують: виправлення помилок, що були допущені у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації та які не вплинули на числові показники декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток 5 з відміткою «Уточнюючий» (п. 8 розділу VІ Порядку № 21).

В Уточнюючому розрахунку до гр. 4 переносяться показники декларації, додаток 5 до якої уточнюється, до гр. 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (відповідають показникам з гр. 4), а гр. 6 не заповнюється.

Для виправлення запису неправильно вказаного ІПН (покупця або постачальника) в уточнюючому додатку 5:

  • повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «-» (тобто сторнуються);
  • вказується правильний запис за операціями з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники).

 

 

За матеріалами повідомлення ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Виплата страхових платежів та ПДВ

Фіскали зазначають: не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів (п.п. 196.1.3 ПКУ).

Отже, виплата страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ і операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не формує податковий кредит або податкові зобов’язання у застрахованої особи і страхової компанії.

Разом з тим, якщо на рахунок СТО надходить компенсація витрат на проведення ремонту автомобіля у вигляді страхових виплат від страхової компанії, то така СТО повинна скласти ПН на повну вартість послуг з ремонту пошкодженого автомобіля, зареєструвати її в ЄРПН та видати власнику автомобіля.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


ПН у випадку зміни вартості послуг

Фіскали консультують: якщо резидент (платник ПДВ) отримав від нерезидента послуги, місце постачання яких — митна територія України та у підписаному акті отримувач послуг зробив зауваження щодо вартості таких послуг. «Розрахунок за виконані послуги проведено в сумі з урахуванням вказаних зауважень», тоді отримувач послуг на дату оформлення акта складає і реєструє в ЄРПН ПН, в якій нараховує ПДВ за основною ставкою на основі вартості таких послуг.

Суму ПДВ отримувач включає до складу податкових зобов’язань і податкового кредиту у відповідному звітному (податковому) періоді.

Якщо між отримувачем і виконавцем виникли суперечності стосовно вартості виконаних послуг, вони можуть владнати їх самостійно або звернутися до суду. Після усунення суперечностей і внесення змін до первинних документів можна відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, склавши і зареєструвавши в ЄРПН РК.

 

Лист ДФС України від 19.10.2018 № 4492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПН при використанні підрядником власних матеріалів

Фіскали наголошують: якщо договір підряду укладений на виконання робіт і за його умовами підрядник матеріали не постачає окремо, а використовує у процесі виконання робіт, то при складанні ПН платник ПДВ повинен у графі 2 ПН зазначити безпосередньо опис послуг з будівництва нежитлового приміщення у межах договору підряду у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція, а у графі 3.3 ПН вказати код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікується така послуга.

Якщо ж договір підряду передбачає як постачання товарів, так і надання робіт, то у ПН у графі 2 окремими позиціями вказується окремо опис (номенклатура) товарів, що постачаються, та окремо послуги підряду у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція, а у графах 3.1 і 3.3 ПН необхідно вказати код товару згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.

 

 

Лист ДФС України від 11.10.2018 № 4387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при поверненні  обладнання на гарантійний ремонт за кордон

Фіскали роз’яснюють: відповідно до ст. 163 МКУ, під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у ч. 2 ст. 150 МКУ, а саме:

  • переробка товарів, у тому числі: обробка, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;
  • ремонт товарів, у тому числі модернізація, відновлення та регулювання, калібрування.

Таким чином вивезене імпортоване обладнання (повернуте постачальнику – нерезиденту у зв’язку із неможливістю використання та з метою гарантійного ремонту (митна декларація з кодом ЕК 61 АА)) не підпадає під визначення об’єкта оподаткування згідно зі ст. 185 ПКУ, ПН не складається і, відповідно, не відображається у декларації з ПДВ.

 

 

Лист ДФС України від 12.10.2018 № 4404/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Акцизні марки можна купити по електронній заявці

Кабмін вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зокрема:

  • видача акцизних марок виробникам тютюну буде здійснюється з урахуванням сплати акцизного податку протягом 5-ти робочих днів.
  • для алкогольних напоїв іноземного виробництва вводиться позначення суми акцизного податку, що діє на момент виробництва марки.
  • контролюючі органи не зможуть вимагати від покупців марок акцизного податку документи, не передбачені Положенням.

Продаж марок здійснюється на підставі поданих покупцем марок за місцем його реєстрації як платника акцизного податку в електронній формі:

  • довідки про сплату суми податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований);
  • заявки-розрахунку кількості марок;
  • копії платіжного документа про перерахування суми акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення – для імпортерів.

Раніше потрібно було подавати ще й звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Форми довідки та заявки-розрахунку затверджуються Мінфіном.

 

 

Постанова Кабміну N 844 від 17.10.2018 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів»

 


Фіскальний чек можна перевірити онлайн

Фіскали наголошують: за час тестування E-Receipt сервісу встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.

У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС, при перевірці чеку, і наявному розрахунковому документі споживачам слід направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

У разі отримання користувачами фіскального чека, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чека.

Сервіс знаходиться у відкритій частині  «Електронного кабінету», доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

Для пошуку та перегляду фіскального касового чека необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО).

Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером та датою.

 

За матеріалами Прес-служби ДФС України

 


Форма та зміст товарного чеку

Фіскали нагадують : чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу (п. 15 ст. 3 Закону № 265)

Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13. Форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.

Отже, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Проте, виходячи зі змісту Закону України «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом № 265 терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема, відносяться товарні чеки, товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернігівській області

 


Терміни звітування виданої готівки під звіт

Фіскали пояснюють, що готівка видається під звіт:

  • на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
  • на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
  • на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше 2 – х робочих днів, з урахуванням дня отримання готівки під звіт (п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148).

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі с/г продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться інфографіку  на тему:

 


Транспортний податок при фінансовому лізингу автомобіля

Фіскали наголошують: у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу).

При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю  на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


Будівництво та продаж багатоквартирних будівель –  це підприємницька діяльність

Фіскали наголошують: підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Продаж нерухомості, який носить систематичний характер з метою отримання доходу, необхідно здійснювати у рамках підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування відповідно до ст. 177 ПКУ.

Діяльність громадян, коли приватні особи будують багатоквартирні будівлі, таун-хауси, залучають до будівництва найманих робітників, будівельну техніку, але при цьому не є суб’єктами господарювання – прирівнюється до підприємницької діяльності.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 

Читайте статтю на тему:

 

При отриманні стипендії з бюджету, ПСП на зарплату – відсутня

Фіскали нагадують: студент який працює та отримує заробітну плату має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі 150% (у 2018 році – 1321,50 грн) –  п.п. 169.1.3 ПКУ

Разом з тим, п.п. 169.2.3 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів,  військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Отже, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то ПСП до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування ПСП у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2018 році – 2470 гривень.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

 

За матеріалами ГУ ДФС Рівненській області

Читайте статтю на тему:

 

ПСП для платника податку із статусом внутрішньо переміщеної особи

Фіскали наголошують: відповідно до п. п. 166.3.9 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п.п. 166.3.9 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

  • не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
  • не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


При поверненні подарунка слід також нарахувати та утримати  ПДФО та військовий збір

Фіскали нагадують: вартість будь-якого подарунка, що отримують особи, які не є членами сім’ї дарувальника першого і другого ступенів споріднення, оподатковують ПДФО за ставкою 5% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Коли дарунок повертають дарувальникові за взаємною згодою сторін внаслідок розірвання договору дарування, це слід вважати новим договором дарування. При цьому об’єкт оподаткування виникає у фізособи, якій повернули подарунок.

 

 

Лист ДФС від 09.10.2018 № 4366/Т/99-99-13-02-03-14/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Взяття на облік особи що здійснює незалежну профдіяльність

Фіскали роз’яснюють: для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Зазначені документи подаються протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою № 5-ОПП.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, то вона обліковується в контролюючих органах, як ФОП із ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі подається заява за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копія відповідного документа.

Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається наступного робочого дня з дня взяття на облік.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 119.04

 


Дохід ФОП – «єдиноподатника» при використанні платіжного терміналу

Фіскали наголошують: якщо ФОП – «єдиноподатник» використовує платіжний термінал для розрахунків за товари (послуги), його доходом буде сума, що надійшла на поточний рахунок.

Датою отримання доходу буде дата надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Якщо під час використання платіжного термінала із суми виручки банк утримує комісійну винагороду за послуги з розрахункового обслуговування, доходом підприємця є повна сума виручки (разом із комісією, що утримав банк).

 

Лист ДФС України від 16.10.2018 № 4435/Д/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Декларування ФОП доходів при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну

Фіскали пояснюють: ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування – п.п. 177.5.2 ПКУ.

Зокрема, фізичні особи – підприємці, які подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу у рядку 2 вказують арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік) та номер відповідного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування арабською цифрою від 1 до 3 (п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції).

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем.

Таким чином, фізичні особи – підприємці подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для фізичних осіб – підприємців, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування подання податкової декларації за квартал не передбачено.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


«Єдиноподатник» групи 2 може провадити медичну практику

Фіскали роз’яснюють: до платників єдиного податку другої групи належать підприємці, які надають послуги, в т. ч. побутові, платникам єдиного податку та/або населенню.

При цьому протягом календарного року:

  • вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не перевищує одночасно 10 осіб;
  • обсяг їх доходу не перевищує 1,5 млн. грн.

Якщо ФОП виконує ці вимоги, він може бути платником єдиного податку другої групи, провадячи медичну практику і надаючи відповідні послуги винятково населенню або платникам єдиного податку.

 

 

Лист ДФС України від 17.10.2018 № 4448/К/99-99-13-01-02-14/ІПК

 


У разі припинення підприємницької діяльності, поворотна фіндопомога – дохід ФОПа

Фіскали зазначають: у разі прийняття ФОП рішення про припинення підприємницької діяльності та якщо нею не повернуто отриману поворотну фінансову допомогу до закінчення 12 календарних місяців, фізична особа включає таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи як фізична особа (громадянин) відповідно до вимог розділу IV «ПДФО» ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.04

 


Сплата ЄСВ ФОП – коли слід сплатити двічі?

Фіскали роз’яснюють: останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФОП.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

Порядок взяття на облік ФОП передбачено розділу II Порядку обліку платників ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Мінфіну від 24.11.2014 № 1162.

У разі повторної реєстрації у платника ЄСВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄСВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ із зазначенням типу форми «ліквідаційна»

При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Випадки відмови в оплаті лікарняного

Фахівці ФСС наголошують: рішення про призначення матеріального забезпечення по листку непрацездатності приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування яка створюється на підприємстві, в установі, організації.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено перелік підстав, при яких комісія має право відмовити в оплаті листка непрацездатності. Найбільш поширеними з них є:

  • настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
  • за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
  • порушення режиму лікування застрахованими особами.

В свою чергу, застраховані особи зобов’язані надавати роботодавцю достовірні документи на підставі яких призначається матеріальне забезпечення.

У разі виникнення підозри щодо справжності листка непрацездатності, який працівник приніс для оплати, комісія може звертатися до управління або його відділень щодо перевірки правильності його видачі.

Володіючи фактами, які ставлять під сумнів справжність листка непрацездатності, комісія може прийняти рішення щодо відмови в його оплаті. Свої висновки комісія оформлює протоколом до якого можуть додаватися пояснення, довідки, інші матеріали, що свідчать про обґрунтованість прийнятого рішення.

Крім того, згідно з «Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності», комісії наділені повноваженнями перевіряти організацію медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом. Також дієвим може виявитися контроль перевірки дотримання режиму працівниками підприємства, визначеного лікарем на період їх тимчасової непрацездатності.

 

 

За матеріалами Фонду соціального страхування України

 


Подання та скасування повідомлення про прийняття працівників

Фіскали роз’яснили:

відповідно до ст. 265 КЗпП, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Слід знати, в 2018 році ця сума складає 111 690 грн.

Згідно розпорядження КМУ від 05.09.2018 №649-р, з 05.10.2018 органами виконавчої влади проводяться спільні комплексні заходи спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. В яких задіяні: ДФС, Державна служба з питань праці, Пенсійний фонд, Національна поліція, а також органи місцевого самоврядування. Спільні фактичні перевірки проводяться згідно затвердженого плану – графіку.

Відповідно до пп. 168.1.5 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який має бути утриманий з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 к. д., що настають за місяцем нарахування доходу.

Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати заробітної плати. Водночас роботодавець має право виплачувати заробітну плату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень). Навіть за наявності заяви працівника з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к. д., буде порушено.

Згідно зі ст. 21 КЗпП, підставою  виникнення трудових відносин є укладання трудового договору – угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу ДФС.

При оформленні на роботу сумісника теж потрібно повідомляти орган ДФС, оскільки із цим працівником укладається трудовий договір. Тільки при заповненні повідомлення в графі 4 «Категорія особи» слід проставити «2 – наймані працівники без трудової книжки». Усі інші графи заповнюються у звичайному порядку.

Роботодавець (фізична особа – підприємець або юридична особа) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові КМУ від 17.06.2015 р. №413):

  • засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із 5-ма особами.

Якщо роботодавцем було подано повiдомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так i не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повiдомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».

Штрафні санкції у розмірі мінімальної заробітної плати за порушення інших вимог трудового законодавства, передбачені ст. 265 КЗпП, застосовуються у разі неподання чи несвоєчасного подання повідомлення про прийняття працівника на роботу лише з позначкою «початкове»

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Особливості проведення фактичних перевірок з питань використання праці найманих працівників

Фіскали пояснюють: фактичні перевірки, які здійснюються без попередження особи, проводяться за наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства, дотримання якого покладено на ДФС, у разі наявності та/або отримання в установленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів/зарплати без сплати податків, а також у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушень роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактичну перевірку проводять двоє і більше посадових осіб ДФС. Одна особа не може робити фактичну перевірку

Перевіряючі зобов’язані пред’явити: копію наказу про проведення перевірки, оригінал направлення на перевірку та документи, що посвідчують особу кожного з них. Не пред’явлення перевіряючими будь-якого з перелічених документів, або пред’явлення документів, оформлених з порушенням є підставою для недопущення посадових (службових) осіб до проведення перевірки.

Перед початком проведення фактичної перевірки перевіряючі повинні зробити відповідний запис про перевірку в Журналі відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами/Журналі реєстрації перевірок.

Відповідно до п. 80.6 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці.

Зокрема, перевіряються:

  • штатний розклад і наказ про його затвердження, зміни;
  • книги обліків наказів, руху трудових книжок;
  • кадрові накази й накази по основній діяльності;
  • табелі обліку робочого часу;
  • трудові договори (контракти), зміни і доповнення до них;
  • трудові книжки працівників і вкладиші до них;
  • повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;
  • цивільно-правові договори;
  • документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;
  • податкова звітність та звітність з ЄСВ;
  • інші документи, пов’язані з предметом перевірки.

Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин роботодавця з працівником, який здійснює трудову діяльність, у такого працівника можуть попросити пред’явити документи, що посвідчують особу або інші документи, які дозволять ідентифікувати особу (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Якщо платник має декілька об’єктів (місць фактичного провадження діяльності), такі об’єкти перевірятимуться всі і одночасно.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Черкаській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X