Дайджест нoвин “Податки і облік” з 25.02.2019 пo 01.04.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 01 Apr 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 25.02.2019 пo 01.04.2019

 

Комітент-резидентом, комісіонер-нерезидента та контрольовані операції

Фіскали зазначають: договір комісії є правочином, за яким право власності на товари/послуги переходить безпосередньо від продавця до покупця, а не до комісіонера.

Враховуючи те, що основною вимогою контрольованості господарських операцій, здійснених через комісіонерів-нерезидентів, є їх приналежність до зовнішньоекономічної діяльності, під визначення контрольованих будуть підпадати всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюється між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв пп.39.2.1.7 ст.39 ПКУ. При цьому статус нерезидента щодо його відповідності підпунктам «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ в такому випадку не розглядається.

Поряд з цим можуть бути визнані контрольованими операції з виплати комітентом-резидентом комісійної винагороди комісіонеру-нерезиденту за дотримання критеріїв, визначених п.п.39.2.1.1 та п.п.39.2.1.7 ст. 39 ПКУ. У такому випадку стороною контрольованої операції є комісіонер-нерезидент, а предметом контрольованої операції — комісійна винагорода.

У разі визнання операцій контрольованими комітент-резидент зобов’язаний в установлений термін подати Звіт про контрольовані операції.

 

Підкатегорія «ЗІР» 137.03

 


Посилення вимог щодо реєстрації ПН/РК без здійснення автоматизованого моніторингу

Фіскали оприлюднили проект Постанови, яким пропонується:

  • пп. 2 п. 3 Порядку зупинення доповнити додатковими умовами, а саме в загальному обсягу постачання за поточний місяць, який має становити менше 500 тис. грн та на одного покупця сума такого обсягу не перевищує 50 тис. грн, сума ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України), сплаченого у попередньому місяці, має становити більше 20 тис. грн;
  • п.п. 3 п. 3 Порядку зупинення доповнити додатковою умовою, яка одночасно виконується з чинною, відповідно до якої загальна сума сплаченого за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію, становить більше 400 тис. гривень.
  • приведення у відповідність Постанови Кабміну від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН» із нормами Закону України від 05.10.2017 № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги»;
  • п.23 та п.28 Порядку зупинення доповнити умовами, що стосуються відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації комісіями, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації;
  • внесення змін до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою № 117. Розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстраціїта врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ здійснюється комісією центрального рівня яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участі уповноваженої особи Мінфіну;

 

Проект Постанови Кабміну «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117»

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Перевірки задекларованих сум ПДВ до бюджетного відшкодування

Фіскали консультують: платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Пунктом 200.11 ст. 200 ПКУ визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

  • за періоди до 01.07.2015, що не підтверджені документальними перевірками;
  • з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст.209 ПКУ.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання (п.76.3 ст.76 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначних ст.78 ПКУ.

Однією з таких підстав є виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, контролюючий орган має підстави для проведення документальної позапланової перевірки (пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Підставою відповідно до аб. 1 пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ визначено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

 

Лист ДФС України від 19.03.2019 № 1107/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


Податковий кредит відсутній, якщо придбано послуги у резидента неплатника ПДВ, що  придбав їх у нерезидента на території України

Фіскали зазначають: особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Такий отримувач послуг, нараховує ПДВ за основною ставкою податку 20 % на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ визначена наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 (у редакції від 23.02.2017 № 276).

Розрахунок подається до контролюючого органу за місцем її податкового обліку тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Таким чином, організація, яка не зареєстрована платником ПДВ, у разі придбання у нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, має нарахувати і сплатити ПДВ як отримувач послуг від нерезидента.

До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Також підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання ПН, можуть бути документи, визначені у п.201.11 ст.201 ПКУ, які містять суму ПДВ.

Особа, яка не є зареєстрованим платником ПДВ, не має права на нарахування податку та складання ПН.

Розрахунок податкових зобов’язань не може бути підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Отже, підстави для формування підприємством податкового кредиту у разі придбання ним послуг у організації, яка не зареєстрована платником ПДВ, на підставі Розрахунку податкових зобов’язань, складеному такою організацією при отриманні послуг від нерезидента, відсутні (п.180.2 ст.180, п.198.1 ст.198, п.208.2 ст.208, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Постачання послуг (дата виникнення ПДВ-зобов’язань)

Фіскали консультують: при здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання ПН за такою операцією вважатиметься дата належним чином оформленого первинного документа, що засвідчує факт постачання послуг, у тому числі акта виконаних робіт (наданих послуг).

Під поняттям первинного документа розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 і п.2.13 розділу 2 Положення № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

 

Лист ДФС України від 15.03.2019 № 1068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Дата ПН при авансі нерезидента в інвалюті за послуги

Фіскали наголошують: датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

На дату надходження коштів на зазначені поточні рахунки платник податку зобов’язаний скласти відповідні ПН та зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

 

Лист ДФС України від 15.03.2019 р. № 1060/ІПК/26-15-12-01-18

 


Податковий кредит при поверненні частини оплати за неотримані товари після закінчення 1095 днів з дати ПН

Фіскали консультують щодо ситуації, у якій в 2011 році за договором про виконання послуг здійснена попередня (авансова) оплата, на дату якої була складена та зареєстрована в ЄРПН ПН. Після спливу 1095 днів з дати складання ПН частина такої оплати за непоставлені послуги була повернута на поточний рахунок покупця.

З 03.12.2017 суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких ПН.

При цьому РК до ПН, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 Цивільного кодексу України та 102 Кодексу.

Враховуючи зазначене, в розглянутій ситуації у випадку неможливості реєстрації РК зменшення податкового кредиту слід здійснити на дату повернення передплати шляхом складання бухгалтерської довідки.

 

Лист ДФС України від 12.03.2019 № 1007/ІПК/26-15-12-01-18

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Штраф у випадку несвоєчасної реєстрації ПН/РК, складених відповідно до п.198.5 та/або ст.199 ПКУ

Фіскали повідомляють: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ст.201 ПКУ).

ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для ПН/РК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Отже, враховуючи норми ст.201, п.1201. 1 ст. 1201 ПКУ, порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН ПН, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ та/або ст.199 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Така позиція ДФС узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 04.09.2018 № К/9901/152/17.

 

Лист ДФС України від 20.03.2019 № 1120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Строки реєстрації РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику

Фіскали наголошують: п.п.1 п. 31 Закону України від 07.12.2017 № 2245- VIII п. 201.10 ст. 201 ПКУ доповнено нормою, згідно з якою реєстрація ПН та/або РК до ПН в ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (аб. 14 — 17 п.201.10 ст.201 ПКУ).

Водночас ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого РК. Тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН (∑перевищ), фіскали рекомендують реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених аб. 15—16 п.201.10 ст. 201 ПКУ.

 

Листи ДФС України від 12.03.2019 р. № 1015/ІПК/05-99-12-01-13 та №1014/ІПК/05-99-12-01-13/

 


Не зареєстрована в ЄРПН ПН на реалізацію відображається у податкових зобов’язаннях

Фіскали нагадують: відсутність факту реєстрації платником ПДВ — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в ПН, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Тобто відсутність факту реєстрації в ЄРПН ПН або порушення строків такої реєстрації не є підставою для невідображення платником податку — продавцем товарів/послуг суми ПДВ за такими ПН в податкових зобов’язаннях відповідного звітного періоду (п.201.10 ст.201 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Оприбутковування готівки при цілодобовому режимі роботи

Фіскали консультують: у разі якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово (робоча зміна розпочинається одного календарного дня o 11 год 00 хв, а закінчується наступного календарного дня до 11 год 00 хв), оприбуткування готівки здійснюється у повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків («Z-звітів») і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО.

 

 

При цьому дата оприбуткування готівки у КОРО має відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО («Z-звіт» має роздруковуватися після завершення робочої зміни до 11 год 00 хв).

 

Лист ДФС України від 12.03.2019 № 1016/К/99-99-14-05-01-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Відповідальність за незбереження Z-звітів

Фіскали наголошують: у разі використання РРО, суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).

У разі використання КОРО невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, а також незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) є неоприбуткуванням (неповним та/або несвоєчасним) готівки, що порушує вимоги п. 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки до суб’єктів господарювання, затосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У разі незбереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звiтiв) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ, до підприємства буде застосований штраф у розмірі 510 грн.

 

Лист ДФС України від 19.03.2019 № 1112/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Туристичний збір в касовому чеку

Фіскали пояснюють: у Державному реєстрі РРО наявні моделі РРО, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за кількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.

 

 

 

 

Отже, при здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги суб’єкту господарювання слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір.

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.10

 


Туристичний збір при договорі оренди проживання

Фіскали консультують: проживання осіб, якими з податковими агентами укладено договір найму/оренди житла на строк, що перевищує один місяць, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння турзбору в розумінні пп.268.2.1 ст. 268 ПКУ.

 

 

 

 

Лист ГУ ДФС У Тернопільській області від 12.03.2019 1003/ІПК/19-00-12-02-27

 


Кошти витрачені працівником на господарські потреби підприємства та ПДФО

У відповідь на звернення Європейської Бізнес Асоціації Міністерством фінансів України надало роз’яснення для ДФС України зокрема, що якщо придбання товарів здійснювалось у рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того чи видані кошти під звіт, чи витрачені з такою ж метою власні кошти працівника (які потім відшкодовані роботодавцем) необхідно розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю. Тобто, якщо керівник підприємства  підтверджує доцільність здійснених витрат працівника у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (придбанням канцелярії, витратами під час відрядження тощо), виплачена сума компенсації такому працівнику не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором.

Ознайомитись з повною версію листа Міністерства фінансів

 

За матеріалами Європейська Бізнес Асоціація

 


ПДФО та внесок до статутного фонду

Фіскали роз’яснюють: сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи.

Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п. п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165 ПКУ.

Таким чином, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи — резидента не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

При цьому підприємство — емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про суми майнового та немайнового внеску фізичної особи до статутного фонду емітента корпоративних прав в обмін на такі права і зобов’язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою «178» (п. п.165.1.44 ст.165, п.п.1.7 п.16.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Оподаткування оренди земельного пая

Фіскали повідомляють: громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки, надані їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, та земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких перевищує 2 гектари, повинні декларувати дохід від продажу власної с/г продукції (ставка ПДФО – 18 %).

 

 

 

 

Крім того, з суми орендної плати за земельну ділянку (пай) стягується також військовий збір за ставкою 1,5 %.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Херсонській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Подання заяви на «єдиний податок» через електронний кабінет

Фіскали зазначають: за допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

 

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

 

Підкатегорія «ЗІР» 108.01.01

 


Кількість переходів на «єдиний податок» протягом року

Фіскали нагадують: суб’єкт господарювання, який є платником інших податків, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування 1 раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ПКУ, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період, що залишився до кінця року після подання заяви (п.п.298.1.4 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


КВЕД що містить заборонені види діяльності для «єдиноподатника» Як не втратити «єдиний»?

Фіскали консультують: якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то ФОП – «єдиноподатник» у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 13.03.2019 № 1023/ІПК/13.1-12

 

Читайте статтю на тему:

 

Аліменти з лікарняних

Порядок стягнення аліментів визначений Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

База для утримання аліментів визначена Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993 № 146

Відповідно до пп. 10 і 11 п. 1 Переліку № 146:

«Утримання аліментів з працівників провадиться з…:

10) допомоги по державному соціальному страхуванню…;

11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій…»

Це означає, що і допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів ФСС, і оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності, яка виплачується за рахунок роботодавця, є базою для утримання аліментів.

Лікарняний «на дитину»  Аліменти

Аліменти не утримуються з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за період, коли платник аліментів доглядав за хворою дитиною у віці до 14 років.

Така заборона міститься відразу в обох зазначених вище нормативних документах: п. 10 ч. 1 ст. 73 Закону № 1404 і п.п. 17 п. 12 Переліку № 146.

Лікарняні зі «спецрахунку» Аліменти

«Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів <…>, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані <…> на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.» (аб.4 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105)

Таким чином, страхові кошти зі спецрахунку можуть бути використані тільки на перерахування ПДФО, ВЗ і допомогу по тимчасовій непрацездатності.

На практиці ця ситуація «вирішується» бухгалтером при «закритті» зарплати за місяць. Так, беручи до уваги наприкінці місяця усю суму нарахованої зарплати і лікарняних, утримавши (нарахувавши за проводками ПДФО і ВЗ), враховуючи виплачений аванс, бухгалтер визначає суми, які залишаються працівникові до видачі: зарплату в сумі з лікарняними (за «5 днів») та суму лікарняних, яку працівник отримає пізніше — при перерахуванні коштів від ФСС. Знаючи, що на підставі згаданого аб. 4 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105 страхові кошти, зараховані на спецрахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення аліментів, він справляє усю суму аліментів при виплаті зарплати за відпрацьований час. Так роботодавець виконує свої зобов’язання зі стягнення аліментів — у повному розмірі і в строк, встановлений для їх виплати.

Якщо суми зарплати, яка виплачується за відпрацьований час, не вистачає для «погашення» аліментів за поточний місяць, тоді:

 

  • працівник, отримавши лікарняні із спецрахунку на свій картковий рахунок (на руки через касу), може внести в касу (добровільно) суму аліментів за поточний місяць, якої не вистачає. Бухгалтер виписує йому ордер про її отримання, вносить її у банк і далі перераховує стягувачу аліментів (чи видає з каси, якщо одержувач аліментів обрав такий спосіб отримання аліментів від початку).
  • якщо працівник не виявив свідомість і відмовляється вносити суму аліментів у касу, то вам нічого не залишається, як записати її у борг працівника за аліментами (з відображенням у звіті з аліментів). Тобто в подальших місяцях, окрім щомісячного розміру поточних аліментів, з працівника треба буде утримувати ще і суму боргу, що утворився. Для такого випадку нагадаємо вам вимоги ст. 128 КЗпП: при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір таких утримань, як аліменти на неповнолітніх дітей, не може перевищувати 70 %.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону №1404 відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника перераховують стягувачу в строк, установлений для здійснення зазначених виплат боржникові.

Аліменти повинні відраховуватися із заробітної плати в строк, установлений для виплати заробітної плати. А з сум лікарняних — у строк, установлений для виплати лікарняних.

 


Суміщення професій та доплата

Фахівці Держпраці інформують: штраф у розмірі  834 600 грн (накладено на суб’єкта господарювання агропромислової галузі, що зареєстрований та працює у Кельменецькому районі Чернівецької області.

Штрафну санкцію накладено за порушення ст. 105 — «Оплата працi при сумiщеннi професiй (посад) i виконаннi обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працівника» та ст.106 — «Оплата роботи в надурочний час»  КЗпПУ.

Фахівцями встановлено, що заробітна плата нараховується не в повному обсязі працівникам, котрі виконували водночас зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи.

Зокрема, перевіркою відомостей із нарахування заробітної плати за певний період встановлено, що додаткова оплата за суміщення професій окремим працівникам не нараховувалася і не виплачувалася.

Перевіркою табелів обліку відпрацювання робочого часу також встановлено, що окремі працівники виконували свої трудові обов’язки у понаднормовий час, проте додаткова оплата праці в агроформуванні їм не здійснювалася.

У такий спосіб роботодавець допустив порушення трудових та соціальних прав двадцяти працівників підприємства.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Чернівецькій області

 


Виплата допомоги по вагітності та пологах

Фахівці Держпраці зазначають: роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення (ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105).

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів — 70 календарних днів; після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до І-ІІІ категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом 2 місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до І-ІІІ категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується за відповідними нормами цього Закону.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

При цьому сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати (ст.32 Закону № 1105).

 

За матеріалами Управління Держпраці у Полтавській області

 


Посадові інструкції та відповідальність за їх відсутність

Фахівці Держпраці повідомляють: роботодавець зобов’язаний до початку роботи ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, роз’яснити права й обов’язки, забезпечити необхідними для роботи засобами (ст. 29 КЗпП).

Обов’язки, права та відповідальність працівників закріплюють у посадових (робочих) інструкціях (п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників; п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників, вміщених до Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336).

Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, в якому визначено основні завдання, обов’язки, права і відповідальність працівника при виконанні роботи на певній посаді (за відповідною професією).

Посадова інструкція має бути розроблена для всіх посад, передбачених штатним розписом.

Наявність посадових інструкцій є обов’язковою на кожному підприємстві, а їх відсутність є порушенням законодавства про працю України.

Завдяки наявності посадових інструкцій працівник чітко усвідомлює, яких результатів від нього чекають, як оцінюватиметься робота, яку відповідальність передбачено за невиконання встановлених вимог.

Уніфіковані форми для посадової та робочої інструкцій містить Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схвалений протоколом Методичної комісії Держкомархіву від 20.06.2006 № 3.

Проект посадової інструкції працівника розробляє безпосередній керівник за методичної та консультаційної підтримки кадрової служби. Далі цей документ подають на погодження до кадрової і юридичної служб підприємства.

До посадових інструкцій можна вносити зміни та доповнення тільки на підставі наказу керівника підприємства за згодою працівника (абз. 7 п. 6 Загальних положень розд. 1 Вип. 1 ДКХП; абз. 8 п. 6 Загальних положень розд. 2 Вип. 1 ДКХПР).

Відсутність посадової/робочої інструкції – це порушення вимог ст. 29 КЗпП.

Відповідальність за згадане порушення:

  • для винних посадових осіб – адміністративна, штраф від 510 до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
  • для роботодавця – штраф у розмірі мінімальної зарплати за «інші порушення законодавства про працю» (ст. 265 КЗпП).

 

За матеріалами ГУ Держпраці в Івано-Франківській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X