fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 23.09.2019 пo 30.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 30 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 23.09.2019 пo 30.09.2019

 

Зміни до Кримінального кодексу щодо несплати податків

З 25.09.2019 набрав чинності Закон України від 18.09.2019 №101-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес»

У відповідності до Закону:

  • виключено з ККУ виключено ст.205 про фіктивне підприємництво.
  • збільшено розміри штрафів за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). А саме, оновлено ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом:
  • від 3000 до 5000 НМДГ (раніше 1000-2000) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років (від 51000 до 85000 грн);
  • за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, – від 5000 до 7000 НМДГ(раніше 2000-3000)  з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років(від 85000 грн до 119000 грн).

 

 

Для кримінальної відповідальності НМДГ встановлюється на рівні ПСП (у 2019 році – 960,50 грн).

 

Читайте статтю на тему:

 

Електронні сервіси зазнали змін

27 вересня 2019 Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС завершив обслуговування програмно-технічного комплексу у зв’язку з реорганізацією Інформаційно-довідкового департаменту ДФС шляхом його приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Повний перелік актуальних технологічних сертифікатів розміщено у вкладці «Сертифікати Надавача» розділу «Пошук сертифікатів та СВС» на офіційному інформаційному ресурсі https://www.acskidd.gov.ua.

 

 

Для коректного функціонування електронних сервісів необхідно використовувати актуальні технологічні сертифікати.

Електронні сервіси функціонують з урахуванням змін.

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Нереальний характер правовідносин із контрагентом (висновок фіскалів), так як неможливо здійснити зустрічну перевірку –  помилкове припущення фіскалів

Суд зазначає: акт про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту є документом, який складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести таку звірку, і свідчить про неможливість співставлення цих первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання для цілей документального підтвердження чи спростування його господарських відносин з платниками податків, а отже, й про неможливість формування відповідної податкової інформації по таким взаємовідносинам. Тому якщо неможливо здійснити звірку — контролюючий орган неможе формувати висновок за аналогією акта документальної перевірки, яка проводиться, у тому числі, й на підставі первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а тому неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

 

Постанова ВСУ від 08.08.2019 у справі № 810/7082/14

 


Ненадання при перевірці документів прирівнюється до їх відсутності

Суд наголошує: платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки (п. 85.2 ПКУ). Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов’язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати й отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 85.4 ПКУ).

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов’язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п. 44.6 ПКУ до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7  ПКУ), такі документи мають бути врахованіконтролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

 

 

Постанова ВСУ від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18

 

Відвідайте тренінг:

“Первинні документи” – Що Де Коли Як? Старт 08.10.2019

 


Право платника на виправлення самостійно виявлених помилок

Суд стверджує: право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, може бути обмежене виключно випадками, визначеними у ПКУ. Але його норми не допускають обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації.

Податковим законодавством встановлено два випадки, коли платник податку не може виправити виявлену помилку:

  • закінчення строків давності, визначених ст. 102 ПКУ;
  • заборона подавати уточнюючі розрахунки під час проведення документальних перевірок до поданих раніше податкових декларацій за звітний період, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 ПКУ).

 

 

Постанова ВС від 15.09.2019 у справі № 810/3640/15

 


Оподаткування безоплатно наданих нерезиденту товарів, послуг, основних засобів

Податківці інформують: якщо безоплатно надані товари, послуги, сновні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у пп «ї» пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента. 

В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.18

 


Мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного основного засобу, що був у використанні

Фіскали повідомляють: мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних визначені п.п. 138.3.3 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Враховуючи вищевикладене, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені п.п. 138.3.3 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Нерухомість придбано у резидента Кіпру, оплату здійснено на рахунок його постійного представництва в Україні: чи є операція контрольованою?

Податківці консультують: Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. До Переліку включено Республіку Кіпр.

П.п. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

При цьому згідно з пп. 39.2.1.9. пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Таким чином, операції, здійснені між Товариством і нерезидентом, визнаються контрольованими у разі одночасного дотримання Товариством вимог, передбачених п.п. 39.2.1.1, 39.2.1.7, 39.2.1.9, пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

 

 

Лист ДПС України від 16.09.2019 № 269/6/99-00-05-05-01-15/ІПК

 


Механізм відображення в бухобліку операцій із ПДВ варто прописати в наказі про облікову політику

Мінфін роз’яснює, так як Інструкція № 141 втратила чинність з 09.08.2019, то підприємство самостійно на основі національних П(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухобліку визначає облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Тож аби уникнути в майбутньому непорозумінь із контролерами, механізм відображення в бухобліку операцій із ПДВ варто прописати в наказі про облікову політику на підприємстві.

 

 

Лист Мінфіну від 12.09.2019 № 35210-07-10/22881

 

Дивіться відео на тему:

 

Залишок коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ

Податківці повідомляють: інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платники можуть отримати через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F1402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 

Дивіться відео на тему:

 

ПН/РК на суму показника ∑Перевищення

Податківці консультують: для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН ПН у порядку, передбаченому п. 2001.9 ст. 2001 ПКУ, платнику податку необхідно у складі податкової звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому задекларовано податкові зобов’язання, за якими ПН не були зареєстровані в ЄРПН, в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (таблиця 1.1), вказати інформацію щодо таких ПН, які не зареєстровані в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Механізм реєстрації в ЄРПН ПН/РК за рахунок показника ∑Перевищ дозволяє платникам на суму податку, визначену п. 2001.9 ст. 2001 ПКУ (далі – ∑НаклПеревищ), реєструвати в ЄРПН ПН/РК, суми ПДВ по яких задекларовані в податковій звітності за відповідний звітний період, та за умови сплати платником до бюджету задекларованих податкових зобов’язань, що не призводить до порушення принципу функціонування СЕА ПДВ, визначеного ст. 2001 ПКУ.

При обрахунку показника ∑НаклПеревищ враховуються: суми ПДВ, обраховані виходячи з обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку у податковій звітності з ПДВ, поданій за відповідні звітні періоди; суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими платником податку протягом відповідних звітних періодів; суми податкових зобов’язань з ПДВ, задекларовані платником до сплати в бюджет (з урахуванням уточнюючих розрахунків); та суми поповнення основного рахунку в СЕА ПДВ.

Такий розрахунок показників здійснюється як наростаючим підсумком, так і в розрізі окремих звітних періодів.

Отже, реєстрація ПН/РК в ЄРПН здійснюється, зокрема, за умови, що сума показника ∑Накл більше/дорівнює значенню суми ПДВ у таких ПН/РК, або на суму позитивного значення показника ∑НаклПеревищ, обрахованого за відповідний звітний період. При цьому, в рамках СЕА ПДВ виключена можливість реєстрації в ЄРПН ПН/РК, які не забезпечені грошовими коштами або «вхідним» податковим кредитом, що в свою чергу відповідає принципу функціонування СЕА ПДВ, визначеному ст. 2001 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 20.09.2019 № 335/6/99-00-04-02-03-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

ПДВ при уцінці товарів з подальшим продажем

Податківці інформують: операції з уцінки товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів.

Якщо платник ПДВ здійснив уцінку товарів та у подальшому планує постачання таких товарів, то податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з їх постачання нараховуються виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ст. 188 ПКУ, яка не повинна бути нижче ціни придбання товарів (для раніше придбаних товарів) або нижче звичайних цін (для самостійно виготовлених товарів).

 

 

Лист ДПС України від 10.09.2019 № 99/6/99-00-07-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при наданні послуг з організації ремонту транспортних засобів за кордоном

Податківці консультують: за пп. 186.2.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із рухомим майном, є місце їх фактичного постачання, тому операція резидента України-платника ПДВ з постачання іншому резиденту України послуг, пов’язаних із транспортними засобами(у тому числі послуги з організації ремонту транспортних засобів за межами митної території України), є об’єктом оподаткування ПДВ за основною ставкою.

Обсяг та сума ПДВ за такою операцією відображаються у рядку 1.1 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

У рядку 5 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ відображаються обсяги операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що надаються за межами митної території України з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ.

При цьому для платників податку, які заповнюють рядок 5 розділу І «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ, обов’язковим є подання додатка 6 до декларації з ПДВ. Додаток (Д6) заповнюється у розрізі операцій, зокрема, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що надаються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до п.186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 10.09.2019 № 99/6/99-00-07-15-03-02-15/ІПК

 


Інформація про Е-рахунок платника акциз та його реквізити 

Податківці інформують: механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, зареєстрованих у СЕАРП та СЕ визначено Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабміну від 24.04.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового».

Рахунок платника акцизного податку, який зареєстрований у СЕАРП та СЕ відкривається Державною казначейською службою на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка (п. 17 Порядку № 408).

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового протягом одного робочого дня надсилає Казначейству (п. 18 Порядку № 408).

У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО Казначейства.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, відкриває електронні рахунки.

Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунка. Після надходження зазначеного повідомлення ДФС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка (п. 19 Порядку № 408).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.13.02

 

Дивіться відео на тему:

Перевірити в електронному кабінеті платника податків


Об’єкт та база оподаткування акцизним податком при реалізації пального чи спирту

Податківці роз’яснюють, що об’єктами оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

  • отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
  • ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
  • вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН (пп. 213.1.12 ст. 213 ПКУ).

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.13.02

 


Реалізація пального у тарі до 5 л. Акцизний податок і ліцензія

Податківці консультують: при ввезенні з 01.07.2019 на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ст.14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.

Отже, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

 

Лист ДПС України від 19.09.2019 № 294/99-00-04-02-06-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Ліміт каси для підприємств, що розташовані у населених пунктах, де немає банків

НБУ зазначає: для підприємств, що розташовані у населених пунктах, де немає банків, строк здавання ними готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках становить не рідше ніж один раз на 5 робочих днів (пп. 3 п. 48 розд. V Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 № 148).

Ці підприємства визначають ліміт каси у п’ятикратному розмірі середньоденних надходжень готівки або її середньоденної видачі з каси.

Разом з тим, готівка не є понадлімітною в день її надходження, якщо її:

  • здали в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку;
  • або видали для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Підприємство не має права встановлювати щоденний ліміт залишку готівки в касі підприємства, який помножений на 5. А має право тримати в касі готівкову виручку, яка перевищує самостійно встановлений ліміт протягом 5 робочих днів, включаючи день, в який вперше виникло перевищення та 5 робочий день включно (лист ДФС від 02.07.2019 № 3032/ІПК/14-29-14-06-15).

Однак, для визначення ліміту каси мають керуватися роз’ясненнями НБУ, оскільки, саме НБУ встановлює порядок ведення касових операцій підприємств та організацій (ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679-ХІV. Це не є компетенцією податківців.

 

 

 Лист НБУ від 14.08.2019 р. № 50-0006/42074

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Відповідальність за відсутність обов’язкових реквізитів у фіскальному чеку

Податківці нагадують: документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

  • вчинене вперше – 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих товарів (послуг) з встановленими вище порушеннями.

За порушення вимог Закону №265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155-1 КУпАП до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від 2 до 5 НМДГ та на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 НМДГ і на посадових осіб – від 10 до 20 НМДГ.

 

 

За матеріалами ДПС у Донецькій області 

 


ПДФО при продажу юридичною особою авто фізичній особі 

Податківці наголошують: якщо продаж автомобіля здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування ПДФО у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Якщо при продажу автомобіля юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у такої фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Зазначена норма передбачена пп. «е» пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Доходи для аліментів

Верховний Суд зазначив, що положення ст. 81 та ч. 3 ст. 181 СКУ вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. 

Зміст положень зазначеного Переліку включає до поняття «заробітку» також і виплати, які не є заробітною платою, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин. Крім того, у п. 13 Переліку вказано, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміна «дохід» після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку.

Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, не є вичерпним. Цей Перелік є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.

 

 

Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 05.09.2019 року у справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18)

 


Дані для розрахунку частки с/г товаровиробництва

Податківці інформують: джерелом інформації при складанні Розрахунку частки с/г товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.1999 № 291, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою — відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських підприємств, затвердженого наказом Мінфіну України від 19.04.2001 №186.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 108.02.01

 


«Податкові канікули» для новостворених ФОП 

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №2150 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг».

Законопроект передбачає запровадження так званих податкових канікул на строк три роки для самозайнятих осіб для здійснення ними підприємницької діяльності у сфері послуг, яка має значний і нерозкритий потенціал зайнятості населення.

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Дохід ФОП-«єдиноподатника» для застосування РРО

Податківці консультують: ФОп- «єдиноподатники» ІІ-IV груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік.

Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн грн) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку — ФОП.

 

 

Лист ДПС України від 12.09.2019 № 135/ІПК/16-31-13-02-16

 


Наслідки за невідображення дохіду у Книзі обліку

Податківці консультують: облік руху готівкових коштів здійснюється у Книзі обліку доходів на підставі первинних документів. Незабезпечення підприємцем, в тому числі й платником єдиного податку щоденного (за підсумками робочого дня) відображення руху готівки у Книзі обліку доходів, вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки.

До ФОП — платників єдиного податку, які не ведуть або ведуть з порушенням Книгу обліку доходів, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу та фінансова відповідальність.

 

 

Лист ДПС України від 12.09.2019 № 133/ІПК/20-40-33-02-11

 


Квартальна премія при обчисленні середньої зарплати для оплати днів відрядження

Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють: Розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці квартальна премія, яка виплачена в розрахунковому періоді, враховується у частині 2/3 від нарахованої суми, а саме шляхом додавання до кожного місяця розрахункового періоду 1/3 від нарахованої суми квартальної премії.

Згідно з пунктом 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів.

Тобто здійснюється коригування тільки тих виплат, які припадають на період до підвищення посадових окладів, у тому числі частини квартальної премії, яка віднесена до цього періоду.

 

 

Лист Мінсоцполітики України від 09.09.2019 № 1288/0/206-19

 


Тонкощі звільнення за угодою сторін

Фахівці Держпраці наголошують: ініціатором припинення трудового договору за угодою сторін може бути як працівник, так і роботодавець.

Ініціювати звільнення може працівник шляхом подання роботодавцеві відповідної заяви або ж роботодавець через направлення працівникові повідомлення про запропоноване звільнення за угодою сторін. Однак законодавство не передбачає обов’язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), а тому ініціатива щодо звільнення може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно. Оформлення письмової заяви працівника або повідомлення роботодавця не є обов’язковим.

Головною умовою звільнення з роботи за угодою сторін є домовленість між працівником і роботодавцем, яка зафіксована відповідними документами.

У наказі про звільнення за згодою сторін зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП, дата звільнення, про яку домовлялися сторони. Працівник фіксує свою згоду шляхом поставлення свого підпису під час ознайомлення з наказом. Однак найбільш ефективним є фіксування спільної згоди сторін у окремій письмовій угоді про припинення трудового договору.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X