Дайджест нoвин “Податки і облік” з 21.10.2019 пo 28.10.2019

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 21.10.2019 пo 28.10.2019

Облікову ставку знижено

Правління Національного банку України ухвалило рішення знизити облікову ставку до 15,5 % річних із 25.10.2019 року.

Рішення Правління НБУ від 24.10.2019

Мінфін підготував переклад таксономії фінзвітності за МСФЗ

З 01.01.2020 набирає чинності Наказ Мінфіну «Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, випущеної Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності (м. Лондон, Велика Британія)».

Проект Наказу підготовлено на виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 

Документом передбачено визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну від 07.12.2018 № 983 «Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності».

За матеріалами Мінфін України

Будь-яка довгострокова заборгованість підлягає дисконтуванню

Мінфін змінив:

П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» — уточнили у п. 12, що довгострокову дебіторську заборгованість відображають в балансі за її теперішньою вартістю. Виключили слова «на яку нараховуються проценти»;

П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» — виключили розділ «Особливості бухгалтерського обліку нематеріальних активів установами»;

П(С)БО 9 «Запаси» — видалили розділ «Особливості бухгалтерського обліку запасів установами;

П(С)БО 11 «Зобов’язання» — виключили п.8, за яким зобов’язання, на які нараховують відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж 12 та до затвердження фінансової звітності є угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове. Також за оновленим пунктом 19 у примітках до фінзвітності наводять інформацію про перелік і суми зобов’язань, що включені до статей балансу «Інші довгострокові зобов’язання», «Інші поточні зобов’язання»;

П(С)БО 7 «Основні засоби» — видалили розділ «Особливості бухгалтерського обліку основних засобів установами». Також за неактуальністю у розділі «Переоцінка основних засобів» прибрали норму, згідно якої первісну (переоцінену) вартість об’єкта основних засобів можна збільшити на суму індексації, проведеної  за податковим закодавством;

Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, — уточнили розділ «Клас 5. Довгострокові зобов’язання», що рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації, зокрема, про заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків). Виключили слова «на які нараховуються відсотки».

Зміни запрацюють з дня офіційного опублікування наказу. 

На сьогодні наказ офіційно ще не опублікований.

Наказ Мінфіну від 16.09.2019 № 379 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку»

Документи вилучено правоохоронними органами – терміни проведення перевірки переносяться до отримання копій документів

Фіскалами при проведенні перевірки висновки про безтоварність операцій здійснено не за наслідками дослідження первинних документів, а по факту їх відсутності внаслідок вилучення документів за протоколом виїмки, проведеної на виконання постанови старшим слідчим.

Проте, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії таких документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (п. 85.9 ст. 85 НКУ). У разі якщо такі документи було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Проте ДФС терміни перевірки перенесені не були, але було зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарської діяльності у зв’язку з ненаданням до перевірки первинних документів.

Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені обставини спростовують доводи податкового органу про формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер установлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття ППР. Відсутність підстав збільшення грошових зобов’язань з ПДВ спірним рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова ВС України від 10.09.2019 у справі № 804/9406/14

Читайте саттю на тему:

Чи є інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб’єкта господарювання належним доказом?

Колегія суддів зазначає про те, що контролюючим органом не було доведено та надано доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними, а також вироку суду у кримінальній справі за фактом фіктивного підприємництва, на яку контролюючий орган посилається як на підставу нереальності господарських операцій.

Факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій.

Підставами для порушення вказаної кримінальної справи стали, зокрема, дані, що містяться в актах невиїзних документальних перевірок підприємств, в актах незнаходження за юридичною адресою, в даних автоматизованих систем ДФС України, податковій звітності даних підприємств. Проте будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб’єкта господарювання, щодо ланцюгів постачання, а також інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Податковим органом також не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, чи мали наміри ухилення від оподаткування.

Постанова ВС України від 18.09.2019 у справі № 810/4290/13-а

Оновлена форма декларації з податку на прибуток

Податківці на офіційному веб-порталі ДПС розмістили проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Проектом наказу форма декларації приводиться у відповідність із положеннями ПКУ, якими, зокрема, передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду:

• на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
• на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З урахуванням запитів платників з питань складання декларації та з метою уникнення непорозумінь між платниками податку на прибуток підприємств та контролюючими органами вносяться зміни до окремих додатків декларації:

• додаток ПН – щодо заповнення відомостей про нерезидента;
• додаток ВП – щодо можливості подання платником податку на прибуток фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється,якщо уточнення показників здійснюється у складі декларації за будь-який наступний податковий період відповідно до положень пп. «б» п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

З метою організації належного контролю за виконанням вимог пунктів 142.1-142.3 ст. 142 розділу ІІІ та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів внесено зміни до основної частини декларації та додатку ВП.

У зв’язку із прийняттям постанови форма декларації доповнюється додатком ПП, у якому відображаються суми податку на прибуток підприємств, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

За матеріалами ДПС України

Виправлення помилок у звітності

Якщо допущена помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь – якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Витрати при наданні безоплатної допомоги неприбутковій організації

Податківці повідомляють: п.п. 140.5.9 ПКУ передбачено, що платник ПНП, який при визначенні фінансового результату враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (передачі), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Тобто, при визначенні об’єкта оподаткування ПНП бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, яка перевищує 4% значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Податкової декларації з ПНП, за попередній звітний рік.

Такі коригування здійснюють лише підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн. грн.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Невраховані збитки минулого періоду та звіт про пільги?

У разі самостійного виявлення платником податку неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року, платник податку має право відповідно до ст. 50 ПКУ виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої Податкової декларації з ПНП або додатка ВП до Декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок.

Якщо платником ПНП самостійно за попередній податковий рік  виправлено неврахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з ПНП нарахування штрафних санкцій та пені ПКУ не передбачено.

Поряд з цим ПНП, який не користувався пільгою, передбаченою пп. 140.4.2 п.140.4 ст. 140 ПКУ, та не подавав Звіт про суми податкових пільг у встановлений п.3 Порядку строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал) за результатами якого самостійно виявлено (або контролюючим органом) незадеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (у т.ч. якщо до платника вже було застосовано відповідальність за неподання Звіту за цей період).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту за період, у якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена п. 120.1 ст.120 ПКУ (штрафні санкції у розмірі 170 грн) та ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення (адмінштраф для посадових осіб від 85 грн до 170 грн з урахуванням  тримісячного терміну).

При цьому якщо Звіт подано із порушенням строку за період, за який до нього вже застосовано відповідальність за неподання Звіту, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання Звіту) не застосовуються.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

ПН при компенсації орендодавцю комунальних послуг за договором оренди

Податківці консультують: у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й такої складової, як комунальні послуги.

Якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, — не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ.

Якщо орендодавцем є інша особа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

ПН складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У ПН в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, код послуги згідно з ДКПП (підпункти «е» — «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Слід враховувати, що з метою застосування норм п. 201.4 ст. 201 ПКУ постачання послуг з оренди, незалежно від умов розрахунків (передоплата або ні), не може розглядатися як постачання, яке має безперервний або ритмічний характер, якщо періодичність оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг за договором оренди, визначається за місяць або за довший період.

При цьому ПН, складена постачальником та зареєстрована в ЄРПН за фактом здійснення операції з постачання товарів/послуг, є підставою для включення платником податку сум ПДВ, зазначених у такій ПН, до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

Лист ДПС України від 17.10.2019 № 815/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

ПН при знищенні поголів’я тварин у зв’язку з форс-мажорними обставинами

Податківці інформують: так як поточні біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, то при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв’язку з форс-мажорними обставинами, такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену ПН за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної за п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі біологічні активи та товари не будуть у подальшому використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях.

При здійсненні операцій з ліквідації поточних біологічних активів та інших товарів, задіяних у виробництві (вирощуванні) таких біологічних активів, податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначаються виходячи з вартості товарів/послуг, які були придбані з ПДВ та використані для виробництва (вирощування) таких поточних біологічних активів, що ліквідуються, та вартості інших товарів, що підлягають ліквідації, які були придбані з ПДВ.

Лист ДПС України від 09.10.2019 № 680/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

РК до ПН, з дати складанні якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН

Податківці консультують: на дату повернення коштів (частини отриманого авансу) у платника податку — постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання РК відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

РК до ПН, з дати складанні якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст.257 ЦКУ та 102 ПКУ.

У разі якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання ПН при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню, відбувається повернення частини такого авансового платежу, РК до таких ПН не може бути зареєстрований в ЄРПН та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку — продавця відсутні.

При цьому покупець у разі повернення йому постачальником частини авансового платежу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму зменшення компенсації вартості товару (частини авансового платежу, що повернута постачальником), використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну ПН, з урахуванням особливостей, визначених Порядком заповнення ПН, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.2015 №1307, для складання ПН відповідно до вказаної норми.

Лист ДПС України від 08.10.2019 № 659/99-00-07-03-02-15/ІПК

Особливості складання ПН, якщо за умовами контракту отримувачем товару є одна особа — нерезидент, а оплата здійснена іншою особою — нерезидентом

Пдатківці роз’яснюють: відповідно до пп. 195.1.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному КМУ, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

ПН за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, яка вказана в договорі як покупець та якій здійснюється постачання товарів/послуг, та за конкретною господарською операцією з постачання товарів/послуг.

Незалежно від того, що згідно з умовами контракту виконання обов’язку щодо оплати за пиломатеріали покладено на одного нерезидента, ПН складається на нерезидента-покупця (отримувача) товару.

Відповідно до Порядку № 1307 така ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка 07 — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України. У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П І Б) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У гр.8 табличної частини розділу Б ПН зазначається код ставки ПДВ – 901. У гр.10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ. Гр.11 в такій ПН не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

Лист ДПС України від 18.10.2019 № 839/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Помилково складеній ПН не місце у звітності

Податківці нагадують: відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Якщо платником податку помилково складена ПН, то така ПН не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. РК, який може бути виписаний до такої ПН, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності також не включається.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Виправлення помилки в полі ПН «Номер філії»

Податківці інформують: якщо при складанні ПН допущена помилка в полі «Номер філії», то з метою її виправлення платнику податку необхідно на дату виявлення такої помилки скласти РК до ПН, в якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а поле «Номер філії» заповнюється без помилок.

При цьому таблична частина розділів А та Б не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

Зміни до ПКУ

У «Голосі України» від 19.10.2019 № 200 опубліковано Закон України від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». 

Закон набирає чинності через 6-ть місяців з дня його опублікування, крім низки окремих положень, які наберуть чинності з 01.10.2020 і з 01.01.2021 року.

З 20.10.2019 діють такі норми Закону № 129:

• платниками єдиного податку І-ІІІ груп не можуть бути суб’єкти господарювання (юрособи та ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
• до акцизних накладних/РК, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року, не застосовуються норми пунктів 1202.1 — 1202.3 ст. 1202 ПКУ. Норми п. 1281.2 ст. 1281 застосовуються з 01.10.2019, а норми пункту 1281.3 ст. 1281 — з 01.01.2020;
• тимчасово підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 1 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій;
• платники податку мають право зареєструвати в ЄРАН другий примірник акцизних накладних, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН. У разі зазначення в акцизній накладній, перший примірник якої зареєстрований в ЄРАН, а другий примірник не зареєстрований в ЄРАН, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне: платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне; особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в ЄРАН не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

У «Голосі України» від 19.10.2019 № 200 опубліковано Закон України від № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Закон набирає чинності через 6-ть місяців з дня його опублікування, крім низки окремих положень, які наберуть чинності з 01.10.2020 року.

З 20.10.2019 діють такі норми Закону № 128:

за порушення вимог Закону про РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

• у разі встановлення в ході перевірки факту: 

• проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: 

• 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше; 
• 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) —  за кожне наступне вчинене порушення;
• 50 НМДГ — якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або РК;
• 30 НМДГ — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
• 5 НМДГ — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
• 300 НМДГ — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
• 20 НМДГ — у разі порушення порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
• 300 НМДГ — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
• 30 НМДГ — у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання;
• суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких РРО у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО;
• тимчасово, до 01.10.2020, санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуються в таких розмірах: 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше; 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

ППР із плати за землю для фізособи може бути відкликаним

Податківці повідомляють, що ППР вважається відкликаним, якщо:

• податковий орган скасовує раніше прийняте ППР;
• податковий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;
• рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується ППР;
• рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, що визначені у ППР.

За матеріалами ГУ ДПС Запорізькій області

Читайте статтю на тему:

Фізична особа не сплачує земельний податок, якщо передає земельну ділянку в оренду «єдиноподатнику» IV-ї групи

Податківці повідомляють: об’єктом оподаткування для платників єдиного податку IV –ї групи є площа с/г угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності с/г товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 1.1 ст. 292 ПКУ).

Громадяни — власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку тільки за землі с/г угідь та/або земель водного фонду, які передані в оренду платнику єдиного податку IV-ї групи.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Оподаткування при безоплатній передачі підприємством працівнику списаного автомобіля

Податківці нагадують: об’єктом оподаткування ПДФО фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки ПДФО 18 % — коефіцієнт 1,21951).

Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.

Отже, у разі якщо юридичною особою безоплатно передається працівнику майно, то його вартість, розрахована за звичайними цінами, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?

Нараховувати ПДФО при вакцинації працівників не потрібно

Податківці зазначають: відповідно до пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного або річного оподатковуваного доходу не входять кошти або вартість майна чи послуг, що надаються як допомога на медичне обслуговування платника податку за кошти його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До такої допомоги належать витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії.

Враховуючи зазначене, ПДФО та військовий збір з доходу працівника у вигляді оплаченої вакцинації не нараховується. 

Також ЄСВ не нараховується, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.

За матеріалами ГУ ДПС у Миколаївській області

Оподаткування допомоги на лікування від благодійної організації

Податківці наголошують: згідно з пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню ПДФО кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації.

Норми пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні ПДФО сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

Виправити помилки у формі № 1ДФ

Податківці роз’яснюють: порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим та подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. 

Коригування показників розділу I:

• для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» — на виключення рядка;
• для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» — на введення рядка;
• для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому — «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

• підрозділ «Оподаткування процентів»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів — виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

• підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею — виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

• підрозділ «Військовий збір»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

Нові форми реєстраційних документів для платників «єдиноподатників»

В «Офіційному Віснику» 22.10.2019 за №81 і цього ж дня набрав чинності Наказ Мінфіну України від 16.07.2019 № 308, яким затверджено нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку. Зокрема:

• заяву про застосування спрощеної системи оподаткування;
• розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
• запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
• витяг з реєстру платників єдиного податку.

Отже, для переходу на єдиний податок або відмови від нього, зміни ставки або групи єдиного податку, а також внесення змін до реєстру платників єдиного податку, слід використовувати нові форми реєстраційних документів.

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

«Єдиноподатник» може бути платником ПДВ

Податківці нагадують: платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку ІІІ-ї групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 % доходу, а також с/г товаровиробники — платники єдиного податку IV-ї групи.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Умови для переходу на ІІІ-тю групу платників єдиного податку

Податківці зазначають: до платників єдиного податку, які належать до ІІІ-ї групи, відносяться юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн (пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

П.291.5 ст. 291 ПКУ встановлено перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи.

Крім цього, не можуть бути платниками єдиного податку:

• страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
• суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %;
• представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
• юридичні особи – нерезиденти;
• платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

Визначення обсягу доходу, при зміні ФОПом протягом року системи оподаткування

Податківці консультують: якщо ФОП здійснила перехід на спрощену систему оподаткування з початку кварталу в середині року (з 1 жовтня) поточного року, то ФОП — платник єдиного податку з метою перебування на спрощеній системі оподаткування визначає сумарний дохід у поточному році з початку цього календарного року: дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування, та дохід, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).

Лист ДПС України від 26.09.2019 № 386/25-01-33-02/ІПК

Термін сплати ЄСВ при виплаті за ЦПХ

Податківці нагадують: відповідно до п. 1 част.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є роботодавці.

Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п. 1 (крім аб.7) част.1 ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 част.1 ст. 7 Закону № 2464).

Роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.

Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то ЄСВ, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств — не пізніше 28 числа) наступного місяця.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг