fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 20.04.2020 пo 27.04.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 Apr 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 20.04.2020 пo 27.04.2020

 

Карантин продовжено до 11 травня

Постановою Кабміну від 22.04.2020, що набрала чинності 23.04.2020 Кабмін прийняв рішення продовжити карантин до 11 травня 2020 року. 

 

 

 

 

 

Постанова від 22.04.2020 № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»

 

Читайте статтю на тему:

Обмеження і відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році


Облікову ставку знижено до 8%Облікову ставку знижено до 8%

Облікова ставка в Україні з 24.04.2020 становить до 8 %.

 

 

 

 

 

 

Рішення Правління НБУ від 23.04.2020 № 289-рш «Про розмір облікової ставки»

 


Повторне формування сертифікатів онлайнПовторне формування сертифікатів онлайн

Податківці повідомляють: повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС за посиланням:

Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

  • чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
  • незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
  • особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (https://acskidd.gov.ua).

За отриманням послуги з первинного формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС. Ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням зазначеної послуги, здійснюється за умови її особистої присутності.

На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 


Режим роботи контакт-центру ДПС у період карантинуРежим роботи контакт-центру ДПС у період карантину

Податківці повідомляють: протягом карантину контактний центр ДПС України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. 

Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 09.00 до 18.00 (крім суботи, неділі та святкових днів). 

У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». 

Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua. 

За допомогою ЗІР платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.  

Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у  мережі  Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/.

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Термін проведення камеральних перевірок продовженоТермін проведення камеральних перевірок продовжено

Податківці зазначають: Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», запроваджуються зміни до ПКУ, які передбачають тимчасове продовження загального терміну камеральних перевірок, встановленого п. 76.3 ст. 76 ПКУ, для певних випадків.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), що були подані платниками податків протягом березня – травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (згідно п. 76.3 ст. 76 ПКУ цей термін складає не більше 30 календарних днів).

Отже, камеральна перевірка по податковій декларації за березень 2020 року, граничний термін подання якої припадає на 20 квітня 2020 року, і яка подана, наприклад:

  • 17 квітня 2020 року (із дотриманням терміну подання) – може бути проведена до 19 червня включно;
  • 23 квітня 2020 року (із порушенням терміну подання) – може бути проведена до 22 червня включно.

Якщо уточнюючий розрахунок до податкової декларації подано 10 квітня 2020 року, то камеральна перевірка такого уточнюючого розрахунку може бути проведена до 9 червня включно.

Терміни проведення камеральної перевірки податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ не змінюються.

Незмінними залишились терміни проведення камеральних перевірок з інших питань, які проводяться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 

Читайте статтю на тему:

Як оскаржити податкове повідомлення рішення, кроки та судова практика


Наслідки відмови проведення інвентаризаціїНаслідки відмови проведення інвентаризації

Податківці консультують: якщо платник податків при проведенні перевірки відмовився від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки до такого платника податків може бути застосований адміністративний арешт як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов’язків, що визначено ст. 94 ПКУ.

 

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 31.03.2020 № 1318/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

 


Штрафні санкції та податкові різниціШтрафні санкції та податкові різниці

Податківці інформують: для цілей визначення різниць враховуються штрафні санкції, нараховані у межах цивільно-правових договорів, укладених з іншими суб’єктами господарювання згідно з нормами цивільного законодавства (пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ). На суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих органами ДПС у зв’язку з порушенням платником податку вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, фінансовий результат до оподаткування не збільшується.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування.

 

 

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 01.04.2020 № 1357/ІПК/26-15-04-04-11

 


Розрахунки між резидентами в іноземній валютіРозрахунки між резидентами в іноземній валюті

Податківці повідомляють: : гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених част. 2 ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків (част.1 ст. 5 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»)

Згідно з част. 2 ст. 5 Закону № 2473 усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених п. 1 – 5 част. 2 та част. 3 ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними част. 2 ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області

 


Оподаткування винагороди брокера-нерезидентаОподаткування винагороди брокера-нерезидента

Податківці консультують: брокери-нерезиденти можуть здійснювати посередницьку дальність в Україні лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Сума брокерської винагороди, перерахована постійним представництвом на рахунок нерезидента-материнської компанії як доходи з джерелом походження з України підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % на підставі п. 141.4 ст.141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

Нульова ставки за договорами перестрахування нерезидентами може застосовуватися у разі, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховиків-нерезидентів (у тому числі за посередництвом перестрахових брокерів) відповідає Вимогам, встановленим розпорядженням Національної комісії.

 

 

Лист ДПС України від 08.04.2020 № 1448/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

 


ПДВ при повернення основних засобів засновнику у зв’язку з його виходом із складу засновниківПДВ при повернення основних засобів засновнику у зв’язку з його виходом із складу засновників

Податківці повідомляють: операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ, і як наслідок, оподатковується на загальних підставах.

До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (п.п.»б» п. 198.1 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) (п. 198.3 ПКУ).

Отже, податковий кредит виникає як у платника ПДВ при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника – платника ПДВ, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


ПДВ при компенсації орендарем витрат на утримання об’єкту орендиПДВ при компенсації орендарем витрат на утримання об’єкту оренди

Податківці консультують: у разі, якщо орендодавець (крім бюджетної установи) отримує кошти від орендаря як відшкодування (компенсацію) витрат, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати. Відповідно, сума такого відшкодування (компенсації) включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку.

Причому це стосується й випадків, коли між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

 

 

 

Лист ДПС України від 01.04.2020 № 1343/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


Якщо нарахували ПДВ на лікарські засоби з 17.03.2020, то відкоригуйтеЯкщо нарахували ПДВ на лікарські засоби з 17.03.2020, то відкоригуйте

Податківці наголошують: відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020 року.

Платник податку, який після 17.03.2020 нарахував ПДВ на операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, які відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ, зобов’язаний відкоригувати суми ПДВ шляхом складання РК до ПН, з одночасним поверненням покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких товарів та складанням нової ПН на звільнену від оподаткування операцію відповідно до ст.192 ПКУ.

При цьому платником податку мають бути проведені перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в ПН, складених в період з 17.03.2020 по 02.04.2020, має бути або повернута покупцям або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок. 

При проведенні такого коригування платник податку – постачальник зобов’язаний:

  • скласти РК до ПН, складеної з ПДВ, в якому вказати зі знаком мінус показники щодо товарів, включених до Переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів;
  • скласти та зареєструвати в ЄРПН ПН на операцію з постачання товарів, що включені до Переліку, визначеного Постановою № 224, без нарахування ПДВ, на операцію, що звільняється від оподаткування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


ПН при залучені до послуг з міжнародного перевезення третіх осібПН при залучені до послуг з міжнародного перевезення третіх осіб

Подаківці консультують: за операціями з постачання транспортно-експедиторських послуг в межах виконання договорів міжнародного перевезення вантажів із залученням до перевезення третьої особи – перевізника (якщо такі операції підпадають під об’єкт оподаткування, визначений п. 185.1 ст. 185 ПКУ), на дату отримання коштів від замовника чи на дату оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника (залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше), у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 %, якщо перевізник є резидентом – платником ПДВ, та на суму наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг за ставкою 20 % (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб’єкт господарювання). Відповідно експедитор складає ПН та визначає податкові зобов’язання окремо виходячи з вартості транспортно-експедиторських послуг та окремо виходячи з вартості послуг з перевезення.

Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих ним послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику та, відповідно, експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає ПН лише виходячи з вартості своєї експедиторської винагороди.

 

 

Лист ДПС України від 31.03.2020 № 1326/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


База оподаткування при постачанні послуг у межах договорів комісіїБаза оподаткування при постачанні послуг у межах договорів комісії

Податківці нагадують: ст. 1011 ЦКУ визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі ст. 1013 ЦКУ у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Відповідно до підпунктів «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з пп. «е» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14  ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ст. 14 ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено ст. 188  ПКУ, відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ якої база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями  187 і 198 V ПКУ (п. 185.4 ст. 189 ПКУ).

Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії, є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Отже, на дату першої події відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ комісіонер має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ (тобто з повної вартості наданих комітентом послуг та вартості своєї комісійній винагороди), та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну ПН. Якщо комітент – неплатник ПДВ, комісіонер не має підстав для формування податкового кредиту. 

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 

 


База оподаткування при наданні послуги з платної парковкиБаза оподаткування при наданні послуги з платної парковки

Податківці консультують: при здійсненні підприємством операцій з постачання послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з тарифу на такі послуги, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів та без урахування місцевих податків і зборів, зокрема збору за місця для паркування транспортних засобів.

 

 

 

 

Лист ДПС України від 01.04.2020 № 1340/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


«КЕШБЕК» буде з 2021 року«КЕШБЕК» буде з 2021 року

Податківці наголошують: Законом України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на  01.01.2021 року.

 

 

 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Відключили електроенергію. Чи обов’язково складати документ, що підтверджує факт її відключення?Відключили електроенергію. Чи обов’язково складати документ, що підтверджує факт її відключення?

Податківці консультують: чинне законодавство не вимагає від суб’єкта господарювання обов’язково складання будь-якого документа, що підтверджує факт відключення електроенергії, та пояснює, що у разі відновлення електроенергії у інший робочий день, коли була відкрита зміна, «Z-звіт» буде знятий у наступний робочий день, коли суб’єкт господарювання розпочне роботу. Разом з тим ДПС вважає за доцільне у такому випадку скласти акт або будь-який інший розпорядчий документ, у якому зазначити час відключення електроенергії та час її відновлення.

Штрафні (фінансові) санкції за нероздрукування «Z -звіт» протягом зміни у разі відключення електроенергії не передбачені.

 

 

Лист ДПС від 31.03.2020 № 1319/6/99-00-05-06-01-06/ІПК

 


Заповнення уточнюючої декларації з плати за землю у зв’язку із карантиномЗаповнення уточнюючої декларації з плати за землю у зв’язку із карантином

Податківці повідомляють: за період з 1 березня по 31 березня 2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності не нараховується та не сплачується.  

Для зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за березень 2020 платники плати за землю (крім фізичних осіб), які подали відповідну декларацію, мають подати уточнюючу Декларацію та відобразити в ній зменшення податкових зобов’язань.

Форма Декларації передбачає заповнення розділу І «Розрахунок суми земельного податку» у разі наявності в Декларації відмітки «Земельний податок» та розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» у разі наявності в Декларації відмітки «Орендна плата».

В уточнюючій Декларації для відображення зменшення податкового зобов’язання з земельного податку за березень 2020 показники колонок 1 – 13 розділу І «Розрахунок суми земельного податку»  мають відповідати даним раніше поданої Декларації за 2020 рік. У колонках 14 — 17 уточнюючої Декларації зазначається:

  • у колонці 14 «код пільги» – 18010593, згідно з довідником № 98/2 інших податкових пільг станом на 02.04.2020., затверджених ДПС;
  • у колонці 15 «розмір пільги» – 100;
  • у колонці 16 «сума пільги» – сума податкового зобов’язання із сплати земельного податку за податковий період березень 2020 року, яка була задекларована в Декларації за 2020 рік;
  • у колонці 17 «Річна сума земельного податку (до сплати)» – різниця між показниками колонок 13 та 16 (к. 13 – к. 16).

В уточнюючій Декларації для відображення зменшення податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата за земельні ділянки) за березень 2020 року показники колонок 1 – 11 розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» уточнюючої Декларації мають відповідати даним раніше поданої Декларації за 2020 рік, а у колонці 12 «Річна сума орендної плати» – відображається річна сума орендної плати за земельні ділянки, зменшена на суму податкового зобов’язання із сплати орендної плати за земельні ділянки за податковий період березень 2020 року, яка була задекларована в Декларації за 2020 рік.

При цьому відображення коду пільги 18010593 (щодо орендної плати за земельні ділянки за березень 2020 року) в уточнюючій Декларації з позначкою «Орендна плата» не передбачено, тобто не зазначається.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Виплата ФОПам у ф-мі 1-ДФВиплата ФОПам у ф-мі 1-ДФ

Податківці нагадують:при нарахуванні (виплаті) доходів ФОП (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формою №1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.

При цьому під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:

  • у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
  • Дохід, нарахований самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «157».
  • у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу.
  • у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності).
  • у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).

Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються (в таких графах проставляються нулі).

Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176 та п. 177.8 ст. 177 ПКУ; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.   

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Подання декларації для отримання податкової знижки в час карантинуПодання декларації для отримання податкової знижки в час карантину

Податківці наголошують: порядок подання податкової декларації до контролюючих органів встановлено ст. 49 ПКУ. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електрон­ні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі надсилання податкової декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за 5-ть днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

З метою створення комфортних умов для платників податків — фізичних осіб в «Електронному кабінеті» наявний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» в окремому сервісі «ЕК для громадян» (http://cabinet.tax.gov.ua), який надає змогу подати фізичним особам податкову декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді. Перелік акредитованих центрів сертифікації ключів розміщений при вході до особистого кабінету. Наявність електронного цифрового підпису, виданого одним з акредитованих центрів сертифікації ключів, зокрема АЦСК АТ КБ «Приватбанк», надає змогу громадянину подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді.

 

 

За матеріалами ДПС України

 


ФОП – «єдиноподатник» ІІ-ї  групи та оренда нерухомостіФОП – «єдиноподатник» ІІ-ї  групи та оренда нерухомості

Податківці інформують: відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (п.п. 291.5.3 ПКУ).

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.01.04 

 


Документи що має надати ФОП при продажу товаруДокументи що має надати ФОП при продажу товару

Податківці зазначають: РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємцями, які відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону №265/95-ВР).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (п. 15 ст. 3 Закону №265).

Отже, ФОП-«єдиноподатник» зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

А ФОП – «загальносистемники» при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) зобов’язані проводити такі операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням фіскальних звітних чеків

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Допомога на дітей ФОПів І-ї та ІІ-ї груп на час карантинуДопомога на дітей ФОПів І-ї та ІІ-ї груп на час карантину

На засіданні Уряду 22.04.2020 прийнято розроблену Міністерством соціальної політики постанову щодо деяких питань соціальної підтримки сімей з дітьми в період карантинує

Рішенням Уряду запроваджено виплату допомоги на дітей ФОП, які належать до І-ї і ІІ-ї груп платників єдиного податку та сплачували єдиний соціальний внесок, на період карантину та на один місяць після дати його відміни.

Допомога надаватиметься на кожну дитину до 10 річного віку у розмірі прожиткового мінімуму (для дітей віком до 6 років – 1 779 грн; для дітей віком від 6 до 10 років – 2 218 грн).

Також для громадян, які втратили роботу або не мають можливості працевлаштуватися під час карантину, спрощено доступ і надано можливість отримати державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, яка, в свою чергу, передбачає і доплати на кожну дитину.

Цією підтримкою буде охоплено близько 100 тис. громадян. Середньомісячній розмір допомоги для малозабезпеченої сім’ї, в якій виховуються неповнолітні діти, становитиме від 2 800 до 3 020 грн.

Рішенням Уряду збільшено з двох до трьох місяців термін простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг одержувачами житлових субсидій та пільг, за наявності якої житлова субсидія не призначається.

 

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 


Суміщення посадСуміщення посад

Фахівці Держпраці наголошують: суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації.

Для встановлення суміщення посад у штатному розписі підприємства має бути передбачена вакантна посада. 

Крім цього зменшення чисельності працівників у результаті суміщення професій (посад) не може бути підставою для зміни встановленого підприємствам, установам, організаціям ліміту чисельності та затвердженого для них штатного розпису, ліквідації підрозділів.

У разі відсутності вільної посади або посади в штатному розписі, суміщення посад є неможливим і доплата за суміщення посад не може здійснюватись.

Суміщення посад може бути встановлено за заявою працівника або на підставі прийнятого роботодавцем рішення. Якщо суміщення ініційовано роботодавцем, працівник має бути повідомлений про зміни в організації виробництва та праці згідно з частиною 3 ст. 32 КЗпП України не пізніше ніж за два місяці.

Оформлюється суміщення професій (посад) наказом роботодавця. Оскільки працівник продовжує обіймати свою основну посаду, записи про суміщення до особової картки працівника та трудової книжки не вносяться.

В наказі в обов’язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбуватиметься суміщення, умови виконання роботи та розмір доплати до посадового окладу. 

Якщо із працівником укладено письмовий трудовий договір, для оформлення суміщення посад не потрібно укладати новий трудовий договір чи вносити зміни до наявного трудового договору за допомогою укладання додаткової угоди тощо. Достатньо наказу керівника підприємства із обов’язковими вимогами зазначеними вище.

Доплата за суміщенням провадиться винятково за наказом, оскільки виконання роботи за суміщенням посад не відображається в табелі обліку робочого часу та встановлюється відповідно до вимог КЗпП України на умовах, передбачених колективним договором.

В колективному договорі та наказі про суміщення має бути чітко зазначено, від якої саме посади встановлюється доплата та її розмір. Це пов’язано з тим, що розмір такої доплати затверджено тільки працівникам бюджетної сфери на підставі пункту 3 Постанови № 1298 доплату за суміщення в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки) за основною посадою (лист Мінпраці від 25.03.2010 № 319/13/84-10).

Суміщення посад може встановлюватися на певний строк або без обмеження строком. Якщо суміщення встановлювалося на певний строк, виконання додаткової роботи в порядку суміщення припиняється без видання окремого наказу. Тобто якщо в наказі про встановлення суміщення зазначений строк, на який працівникові доручалася додаткова робота, але він минув, працівник повертається до виконання лише своєї основної роботи.

Якщо строк не було встановлено, працівник має право припинити суміщення з власної ініціативи, надавши роботодавцю відповідну заяву, на підставі якої видається наказ.

Суміщення посад також може бути скасовано за ініціативою роботодавця. У такому випадку згідно із ст. 32 КЗпП України працівника необхідно попередити про зміну істотних умов праці — скасування суміщення посад — за два місяці, про що має бути видано наказ з основної діяльності.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

 


Період відпустки по догляду за дитиною до трьох років включається до страхового стажуПеріод відпустки по догляду за дитиною до трьох років включається до страхового стажу

Фахівці ФСС зазначають: розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності (оплата за лікарняними) залежить від тривалості страхового стажу працівника: він становить від 50 % середнього доходу (якщо стаж – до трьох років) і до 100 % (якщо стаж – понад вісім років). 

Страховим стажем вважається період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Для обчислення стажу використовують дані персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідні довідки форми ОК-5 та ОК-7 про страховий стаж можна отримати онлайн на вебпорталі ПФУ за посиланням: www.pfu.gov.ua. 

Однак відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є винятком – вона включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Також таким винятком є отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності).

 

 

За матеріалами ФСС України

 


Строк виплати відпускнихСтрок виплати відпускних

Фахівці Держпраці наголошують: заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Такий порядок оплати відпусток встановлений ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 Закону «Про відпустки».

У разі несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період.

Згідно ст. 10 Закону «Про відпустки» конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пізніше, як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

Змiна термiнiв надання вiдпусток, вiдображених у графiку, може бути проведена за узгодженням сторiн трудового договору i за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорiчну вiдпустку. Якщо працiвник просить перенести вiдпустку, наприклад, за сiмейних обставин, на iнший перiод чи надати її в стислi термiни i роботодавець не заперечує щодо змiни у графiку перiоду використання ним вiдпустки, таким чином не  вбачається порушення законодавства про вiдпустки. 

Триденний строк для виплати відпускних слід рахувати у календарних днях. При цьому день виплати відпускних не враховується.

Наприклад, якщо перший день відпустки – 27.04.2020 (понеділок), відпускні слід виплатити не пізніше 23.07.2020 (четвер). При цьому виплата заробітної плати за період відпустки може бути проведена і раніше, наприклад, у середу (22.04.2020), оскільки норма закону (ст. 21 Закону України «Про відпустки») говорить, що виплата має бути проведена «не пізніше ніж за три дні до її початку».

Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Наприклад, якщо перший день відпустки – 30.04.2020 (четвер), останній день строку виплати відпускних 26.04.2020 (неділя). Оскільки за п’ятиденного робочогго тижня субота і неділя – вихідні дні (ч. 2 ст. 67 КЗпП), відпускні виплачуються  24.04.2020 (п’ятниця). За шестиденного робочого тижня оплата повинна бути проведена не пізніше 25.04.2020 (субота).

У виняткових випадках у разі настання обставин, які зумовили використання працівником щорічної відпустки чи її частини у терміни, коли неможливо провести її оплату у строки, зазначені у ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 Закону «Про відпустки», в заяві працівник має право вказати про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені за згодою між працівником та роботодавцем. У таких випадках це не може розглядатися як порушення вимог законодавства про працю.

Так згідно з нормами ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки №132 (переглянута у 1970 році) Міжнародної організація праці (Конвенцію  ратифіковано із заявою Законом України №2481-III від 29.05.2001 «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №132») кожна особа, яка користується відпусткою,  передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права (ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України»). Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовують правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1 КЗпП).

Таким чином за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем про надання та строки оплати відпустки, коли у зв’язку зі зверненням працівника про надання такої відпустки у стислі строки, не передбачені графіком відпусток, неможливо провести її оплату відповідно до вимог ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону «Про відпустки», оплата відпустки може бути проведена у строки визначені окремою угодою, як це передбачено нормами  ст. 7 Міжнародної Конвенції №132.

 

 

За матеріалами Держпраці у Донецькій області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X