fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 18.06.2019 пo 24.06.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Jun 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 18.06.2019 пo 24.06.2019

 

Обов’язковий продаж валютних надходжень СКАСОВАНО

Постановою правління Нацбанку від 18.06.2019 № 78 «Про внесення зміни до положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», скасовано норму, яка зобов’язувала продавати 30 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку.

Отже, з 20.06.2019 надходження, зараховані на розподільчі рахунки упродовж 19 червня, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу.

 

 

За матеріалами Нацбанку України

 

Читайте статтю на тему:

 

За порушення норм з регулювання обігу готівки штрафи ВІДСУТНІ

Указом Президента України від 20.06.2019 № 418/2019 визнано такими, що втратили чинність, деякі укази Президента України. Серед них —Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Указ набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Отже, скасовано такі штрафні санкції:

  • за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
  • за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
  • за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;
  • за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;
  • за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;
  • за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.

 

Указ Президента України від 20.06.2019 № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України»

 


Опубліковані оновлені МСФЗ

На сайті Мінфіну в новій редакції опубліковані такі стандарти:

  • МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності»;
  • МСБО 1 «Подання фінансової звітності»;
  • МСБО 12 «Податки на прибуток».

 

 

 

 

Також оприлюднено текст нового тлумачення стандартів – КТМФЗ 23 «Невизначеність щодо підходів до податку на прибуток».

 

Дивіться відео на тему:


План перевірок ФСС на ІІІ квартал 2019 року

Регіональними Управліннями Фонду соціального страхування оприлюднено Плани проведення перевірок суб’єктів господарювання на ІІІ квартал 2019 рік.

З планамом превірок Львівської області можна ознайомитись перейшовши за посиланням

http://www.fssu.gov.ua/fse/control/lvv/uk/publish/article/88147

 

 

 

Управління Фонду соціального страхування України

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Зберігання палива без ліцензії – штрафу не буде,  але лише до кінця року

З 01.07.2019 набере чинноті Закон, яким доповнено статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» новою частиною, якою відтерміновується застосування до суб’єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень у разі зберігання пального до 31.12.2019 року без наявності відповідної ліцензії.

 

 

 

Закон України від 06.06.2019 № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

 

Читацте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


27 червня 2019 року – останній день сплати податків

Фіскали нагадують: відповідно до норм ПКУ термін сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, не переноситься.

Згідно з ст. 73 Кодексу законів про працю встановлено, що 28 червня 2019 року – День Конституції України, є неробочим святковим днем, п’ятниця.

Якщо останній день сплати податку або збору припадає на вихідний або святковий день, то податкові зобов’язання необхідно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Враховуючи зазначене, 27 червня 2019 року – останній день сплати за травень:

  • ПДВ платниками, у яких базовий податковий звітний період дорівнює календарному місяцю;
  • акцизного податку;
  • ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу;
  • ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за травень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
  • військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу;
  • рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
  • рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
  • рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
  • рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
  • плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), крім громадян.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 


Нові розміри прожиткового мінімуму

З 01.07.2018 прожитковий мінімум на одну особу збільшиться і становитиме 1 936 грн.

Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум буде таким:

  • дітям до 6 років — 1 699 грн;
  • дітям віком від 6 до 18 років — 2 118 грн;
  • працездатним особам — 2 007 грн;
  • особам, які втратили працездатність — 1 564 грн.

Наступне підвищення прожиткового мінімуму заплановано з 1 грудня 2019 року.

 

Закон України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік»

 


Наслідки при неперерахуванні податку до бюджету з вини банку

Верховний суд України підтримав позицію судів попередніх інстанцій, якими встановлено, що у випадку неперерахування до бюджету сплаченої платником суми єдиного податку з юридичних осіб, яке відбулось через порушення банком строку зарахування податку до бюджету, встановленого Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», притягнення до відповідальності у вигляді пені за неперерахування коштів до бюджету має бути застосовано саме у відношенні до такого банку. Тому дії податкового органу з нарахування в інтегрованій картці платника єдиного податку суми пені у зв’язку з випадком несвоєчасної сплати цього податку здійснено всупереч норм чинного законодавства.

 

 

Постанова Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 826/5636/16/

 

Дивіться відео на тему:

 

Кошти у вигляді субсидій та трансфертних платежів та ПДВ

Фіскали консультують: якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Якщо зазначені кошти надходять до платника податків у рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

При цьому товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При придбанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п.198.5 ст.198 ПКУ нормами ПКУ не передбачено.

При цьому якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях (звільнених від оподаткування ПДВ операціях) або частково в оподатковуваних ПДВ (надання майна в оренду) і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п.198.5 ст.198 та/або п.199.1 ст.199 ПКУ. Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється відповідно до п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій у порядку та за формою згідно з додатком 7 до податкової декларації з ПДВ.

 

Лист ДФС України від 03.06.2019 р. № 2529/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Реекспорт товарів в декларації з ПДВ

Фіскали інформують: згідно п.206.5 ст.206 ПКУ, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ.

За формою Декларації операції з вивезення товарів за межі митної території України відображаються у рядку 2; операції, які звільнені від оподаткування, — у рядку 5.

Пунктом 3 розділу V Порядку передбачено, що у рядку 2 Декларації вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою на вимогу пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 розділу V ПКУ.

У п. 6 розділу V Порядку зазначено, що у рядку 5 Декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування за ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ та звільнених за міжнародними договорами (угодами).

Отже, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, які звільняються від оподаткування ПДВ, в податковій декларації з ПДВ відображаються у розділі І у рядку 2.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.2

 


Товарний кредит та ПДВ

Фіскали наголошують: якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


ПН при постачанні товарів в наборах

Фіскали роз’яснюють: визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить кілька видів однієї товарної позиції та один (чи кілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить кілька видів однієї товарної позиції та один (чи кілька) видів іншої товарної позиції, в ПН відображається одним рядком.

Графи 6 та 7 ПН щодо кількості та ціни постачання одиниці товару при постачанні наборів (комплектів) заповнюються у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).

 

 

Лист ДФС України від 22.05.2019 № 2305/6/99-99-15-03-02-015/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

ПДВ та послуги з проведення виставки за кордоном

Фіскали консультують: згідно з п.п. «б» п.185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 — 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до п.п.186.2.3 ПКУ місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів є місце їх фактичного надання.

Отже, якщо постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, організації, облаштування та обслуговування експозиційних стендів, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів, здійснюється за межами митної території України — операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

 

Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2618/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті

Фіскали інформують: відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затвердженного постановю Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розділу II Положення, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7

 

Підкатегорія «ЗІР» 114.02

 


Уступка вимоги та експорт/імпорт

Фіскали зазначають: здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускається.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» не будуть порушені.

У разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується.

 

Підкатегорія «ЗІР» 114.02

 


Приміщення для зберігання алкоголю – не є акцизним складом

Фіскали повідомляють: приміщення для зберігання алкогольних напоїв суб’єкта господарювання, який не є його виробником, не є акцизним складом.

Відповідно до аб. «а» пп.14.1.6 ПКУ зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», з 01.07.2019 акцизний склад — це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

При цьому розпорядник акцизного складу — суб’єкт господарювання, який, зокрема, одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп.14.1.224 ПКУ).

Отже, виробничі приміщення, в яких суб’єкт господарювання, які не є виробниками алкогольних напоїв, здійснюють їх зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів відповідно до отриманої ліцензії, не є акцизними складами та не потребують їх реєстрації.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

 


Акцизна накладна  при операціях з пальним

Фіскали інформують: при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст.229 ПКУ, або реалізації пального суб’єкт господарювання та/або його філія, якій делеговано право складання акцизних накладних, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 л (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Суб’єкт господарювання та/або його філія зобов’язаний скласти акцизну накладну, зокрема, на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст.229 ПКУ; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.13

 


Транспортний податок при придбанні та реєстрації в різні місяці

Фіскали наголошують: за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі якщо місяць, в якому придбано транспортний засіб, і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок має з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 


Транспортний податок при викраденні авто

Фіскали зазначають: у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Делегування права підпису

Фіскали консультують: згідно з п. 26 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, видача готівки з кас проводиться за ВКО або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до ВКО документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

Відповідно до п. 45 розділу IV Положення, керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.

 

Лист ГУ ДФС у Полтавській області від 07.03.2019 № 945/ІПК/16-31-14-04-29

 


Гранична сума готівкового розрахунку з фізособою, що провадить незалежну професійну діяльність

Фіскали зазначають: суб’єкти господарювання мають право розраховуватися готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:

  • між собою — у розмірі до 10 тис. грн включно;
  • з фізособами — до 50 тис. грн включно (п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 № 148).

Отже, обмеження у розмірі 10 тис. грн на готівкові розрахунки з особою, яка провадить незалежну професійну діяльність і не зареєстрована як ФОП, не діють. Розраховуватися з нею можна у межах 50 тис. грн.

 

Лист ДФС від 21.05.2019 № 2280/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

 


Відрядження за кордон

Фіскали консультують: суму добових можна не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні, зокрема:

  • відміток прикордонних служб про перетин кордону;
  • проїзних документів (транспортних квитків);
  • рахунків за проживання;
  • будь-яких інших документів, які підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні.

Крім того мають виконуватися й інші вимоги, встановлені п. 170.9 ПКУ.

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2019 № 2703/10/26-15-13-06-12-ІПК

 


Декларування отриманого доходу від обробітку землі власною технікою

Фіскали наголошують: громадяни, які є власниками с/г техніки та  надають платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як  фізичні особи-підприємці (ФОП), мають обов’язок подати річну податкову декларацію про доходи та майновий стан, у яку включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок  із таких доходів.

Доходи від обробітку землі оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % та  військовим збором за ставкою 1,5 %.

Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору  платники мають сплатити до 01.08.2019 року.

Якщо послуги надаються у поточному  2019 році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному — 2020 році.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 


ПДФО при продажу власної с/г продукції

Фіскали інформують:  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються доходи, отримані від продажу власної с/г продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ.

Підпунктом 165.1.24 п.165.1 ст. 65 ПКУ передбачено дотримання певних умов для застосування такої пільги: сукупний розмір вищезазначених земельних ділянок не має перевищувати 2 га.

У разі продажу с/гї продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи ділянок за формою №3 ДФ, яка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га.

Довідка видається строком на 5 років. Оригінал Довідки має зберігатись у власника с/г продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.

Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені ЗКУ, то такі доходи включаються платником ПДФО до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором — 1,5 %.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 


Кошти, які повернуті зі статутного капіталу не є доходом «єдиноподатника»

Фіскали консультують: частина коштів, внесених засновниками підприємства – платника єдиного податку ІІІ-ї групи за ставкою 5 % для формування його статутного капіталу, яка має бути повернена засновникам внаслідок зменшення статутного капіталу підприємства, не приводить до зростання власного капіталу підприємства. А тому з урахуванням норми пп.8 п. 292.11 ст.292 ПКУ ці кошти не включаються до складу доходу підприємства.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 31.05.2019 № 2505/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 


Оподаткування послуги «муніципальна няня»

Фіскали зазначають: муніципальна няня — це будь-яка ФОП (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91), юрособа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти. З такими особами потрібно укласти договір про догляд за дитиною до трьох років.

Послугу «муніципальної няні» може надавати ФОП на загальній системі оподаткування та єдинники на 2 або 3 групі, якщо дотримано умови перебування на спрощеній системі оподаткування.

Доходи, отримані ФОП від підприємницької діяльності з надання послуг «муніципальної няні», оподатковує безпосередньо ФОП в залежності від обрання системи оподаткування.

 

Лист ДФС України від 07.06.2019 № 2611/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Оподатковання безповоротної фіндопомоги

Фіскали наголошують: сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою від податкового агента (юридичної особи, ФОП) включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи. Оподаткування зазначених доходів за ставкою 18 % провадить податковий агент (юридична особа, ФОП).

Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором (1,5 %) є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС в Одеській області

 


Сума кредиту та дохід ФОП

Фіскали зазначають: загальна сума кредиту, отримана ФОП на розрахунковий рахунок, не включається до складу доходу протягом дії договору кредиту. При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

 

 

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 


Звіт з ЄСВ поданий пенсіонером – обов’язок заплатити ЄСВ

Фіскали консультують: якщо ФОП-«єдиноподатником» — пенсіонером за віком самостійно визначено базу нарахування ЄСВ та суму ЄСВ до сплати у звіті за формою №Д5, то сплата ЄСВ здійснюється на загальних підставах і для скасування такого річного звіту підстав немає.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 11.06.2019 № 2655/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Зарплату не можна виплачувати лише раз на місяць

Фахівці держпраці нагадують: Міністерство соціальної політики України листом від 23.07.2018 № 1305/0/101-18/28 повідомляє, що заробітна плата має виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто зазначеними нормами встановлено, що виплата заробітної плати здійснюється не рідше 2 разів на місяць, а отже роботодавець може виплачувати заробітну плату і 3 рази на місяць.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а другою половиною — з 16 по 30 (31). Тобто заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватись в період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число.

Частиною другою ст.24 Закону встановлено, що у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. При цьому, наступна виплата заробітної плати буде проводитись у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця. Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).

В окремих випадках працівник може (з будь-яких особистих підстав) відмовлятись отримувати заробітну плату (за першу частину відпрацьованого місяця), в цьому випадку роботодавець зобов’язаний її депонувати у встановленому законодавством порядку.

Част. 5 ст. 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X