Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 18.03.2019 пo 25.03.2019
ФСС відновлено планові перевірки
Фахівці ФСС повідомляють: з березня 2019 року відновлено проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонду.
Планові перевірки проводитимуться виключно за умови наявності вагомих приводів, які чітко визначені напрацьованими ризикоорієнтованими критеріями. Наприклад, підставою для перевірки може бути суттєве зростання кількості днів тимчасової непрацездатності на підприємстві, відсутність повідомлення про виплату коштів застрахованим особам упродовж трьох місяців з дня проведення фінансування Фондом.
За матеріалами Фонду соціального страхування України
Ліквідація юридичної особи
Фіскали пояснюють: ліквідація компанії – це процедура, результатом якої є припинення юридичної особи, тобто внесення запису про припинення юридичної особи в ЄДР, після чого компанія перестає існувати.
Етапи процесу ліквідації компанії:
- Прийняття рішення власниками (учасниками, акціонерами) компанії про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників
Рішення приймається на зборах власниками (учасниками, акціонерами), які мають контрольний пакет корпоративних прав, які оформляються відповідним протоколом, в якому призначається ліквідаційна комісія.
- Повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію (державного реєстратора, нотаріуса) про початок процедури ліквідації компанії
- Повідомлення контролюючих органів про початок процедури ліквідації компанії
за місцем обліку
- Виявлення кредиторів та повідомлення останніх про початок процедури ліквідації компанії
- Продаж усіх активів компанії, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з власниками (учасниками, акціонерами) компанії у відповідності до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу компанії
До задоволення вимог кредиторів також входить здійснення всіх розрахунків по сплаті податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також страхових внесків. У разі, якщо після розрахунків з кредиторами ще залишаються будь-які активи, необхідно провести розрахунки з учасниками (власниками, акціонерами) компанії.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи та забезпечує подання до Центру обслуговування платників податків за місцем реєстрації такого платника.
- Закриття банківських рахунків компанії, отримання банківських виписок, анулювання свідоцтв, дозволів, акредитації на митниці, виключення з реєстрів, тощо
Також, необхідно вжити заходів, щодо звільнення працівників. (ст.40 та 49-2 КЗпП).
- Проведення перевірки ДФС або прийняття керівником рішення про недоцільність проведення перевірок.
Документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення юридичної особи, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків проводяться відповідно до п.п. 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ.
Керівником може бути прийнято рішення про зняття з обліку без проведення документальної перевірки у разі, якщо суб’єкт господарювання не звітує або звітує про відсутність операцій, не має відкритих розрахункових рахунків (не відкривались або закриті більше ніж 1095 днів або виписка банку підтверджує відсутність руху коштів), не має податкового боргу, не має працівників (всіх звільнено), анульовано свідоцтва платника ПДВ, виключено з реєстрів та ін.
- Отримання від податкового органу та управління пенсійного фонду довідок про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів та про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також страхових внесків
- Передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню, знищення печаток, штампів.
Наприклад, тривалому зберіганню підлягають відомості про виплату заробітної плати, тощо.
Норма щодо зобов’язання здавати печатки і штампи для знищення в органи внутрішніх справ втратила чинність, тому необхідно самостійно організувати знищення печаток та штампів компанії (склавши відповідний акт).
- Внесення до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи.
Ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) чвидається повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві
Податкова вимога: як оскаржити
Фіскали роз’яснюють: платник податків має право оскаржити направлену контролюючим органом податкову вимогу в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, такий платник податків може звернутися до ДФС із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такої вимоги.
Рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Підкатегорія «ЗІР» 133.01
Дивіться інфографіку на тему:
Критерії визнання операцій фіктивними
Згідно з Методичними рекомендаціями для формування доказової бази щодо нереальності здійснених платником податків господарських операцій існують критерії (ознаки), що свідчать про ризики фіктивності операцій платника.
Критерій 1
Операції щодо товару, який незаконно легалізовано, визнаються безтоварними незалежно від віддаленості такого платника податків у ланцюжку продажів від первинного продавця.
Критерій 2
Продавець не належить (згідно з податковою, фінансовою та статистичною звітністю, ЄРПН) до суб’єктів сфери матеріального виробництва та економічної діяльності з виробництва відповідного товару. Наприклад, серед видів діяльності платника податків відповідно до КВЕД-2010, зафіксованих в ЄДР, не вказані відповідні коди виробника, він не придбав товар, що продається (це має бути відображено в реєстрі податкових накладних). Отже, такий товар платник продати не міг, бо не може підтвердити його придбання, тому, відповідно, операція є нереальною.
Критерій 3
Підприємство не подавало податкову звітність або не сплачувало податки.
Критерій 4
ПН/РК не були зареєстровані в ЄРПН
Критерій 5
Платник податків відсутній за місцезнаходженням, у нього немає нерухомого майна за місцезнаходженням (не зареєстровано право оренди такого майна), допускалася неодноразова зміна його місцезнаходження.
Критерій 6
Відсутні матеріально-технічні можливості для виробництва, навантаження, тимчасового зберігання відповідного обсягу товару в обмежені проміжки часу і відсутні дані, що підтверджують придбання послуг з транспортування.
Критерій 7
Незначна кількість працівників (від 1 до 5).
Критерій 8
Наявність ознак фіктивності, зокрема, кримінального провадження та вироків за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
Критерій 9
Відмова посадових осіб платника податків від допуску до проведення перевірки (за відсутності обґрунтованих підстав для недопуску).
Правила допуску до перевірки регламентуються ст. 82 ПКУ, згідно з якою посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення перевірки за умови пред’явлення (або надіслання) таких документів:
- направлення на проведення перевірки, у якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка її проводитиме;
- копії наказу про проведення перевірки, у якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування платника податку, який перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Направлення та наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред’явлення (або ненадіслання) платнику податків цих документів або пред’явлення документів, що оформлені з порушенням, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Критерій 10
Наявність у податковій накладній помилки в коді товару.
Критерій 11
Неукладення договору в письмовій формі.
Критерій 12
Відсутність первинних документів, непідтвердження їхніх даних документами податкової звітності; відсутність окремих обов’язкових реквізитів у первинних документах.
У разі відсутності (неправильного заповнення) будь-якого з обов’язкових реквізитів первинний документ може бути визнаний нікчемним, а операція – такою, що документально не підтверджена, а отже, не відбувалась.
Критерій 13
Почеркознавчою експертизою підтверджено факт непідписання первинного документа особою, зазначеною в його реквізитах.
Критерій 14
Відсутність документів про підтвердження відповідності продукції: сертифікатів якості, походження, технічних умов тощо.
Критерій 15
Відсутність у продавців товару ліцензій і дозволів на відповідну діяльність.
Під час перевірки наявність будь-якого або декількох з наведених вище критеріїв для податківців є підставою для висновків про безтоварність господарської операції платника податків та його контрагента.
Наявність у платника податків окремих критеріїв, які визначені ДФС як підстава для висновків про нереальність господарської операції, не є однозначним свідченням про ризик для платника втратити податковий кредит і податкові витрати.
За матеріалами DeVisu.ua
Поворотна фінансова допомога у платника ПНП
Фіскали повідомляють: для платників ПНП, які враховують різниці, об’єктом оподаткування ПНП підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці.
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником ПНП.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Таким чином, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування ПНП.
Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду.
Дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування ПНП підприємств.
Зазначена норма передбачена п.п.14.1.257; п.п.134.1.1 ПКУ; п.5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Мінфіну від 31.01.2000 № 20.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Результати перевірки звітності з ПДВ
Фіскали зазначають, що якщо за результатами перевірки встановлено факт:
завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, у тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, то сума від’ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці «* Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі ППР та/або уточнюючого розрахунку» (п.п. 5 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21).
В податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4»,відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення. При цьому узгодженим відповідно до статті 56 ПКУ вважається ППР, по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження.
Зі складу податкового кредиту виключено суми ПДВ за окремими ПН, а такий факт не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.
У цьому випадку платнику податків надсилається ППР, у якому зазначається одна із сум, а саме сума недоплати, сума завищення від’ємного значення, сума завищення бюджетного відшкодування. Порядок відображення у декларації з ПДВ залежить від форми ППР. Так сума недоплати підлягає сплаті до бюджету, завищенні суми від’ємного значення або бюджетного відшкодування відображаються в рядку 16.3 декларації з ПДВ зі знаком «-» за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження отриманого ППР.
Донараховано штрафні санкції та пеню, то нормами податкового законодавства не передбачено можливості відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок. Ці суми відображаються в інтегрованій картці платника податків та підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету.
Разом з тим відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН ПН, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої ПН, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включенні сум ПДВ, зазначених у такій ПН, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації ПН в ЄРПН — за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН — за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).
За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС
Помилкова ПН. Чи відображати її в звітності?
Фіскали інформують: якщо платником податку помилково складена ПН (наявні 2 ПН на одне постачання) то така ПН не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. РК, який може бути виписаний до такої ПН, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності також не включається.
Підкатегорія «ЗІР»101
Дивтіься відео на тему:
Наслідки при реєстрації ПН із запізненням, навіть якщо вона помилкова
Верховний Суд розглядаючи позов платника до ДФС щодо визнання протиправним та скасування ППР, яким контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки було встановлено порушення граничних термінів реєстрації ПН, які були складені платником помилково зазначив таке:
при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ);
позивачем не заперечується той факт, що реєстрація ПН відбулася з пропуском встановленого законом 15-тиденного строку реєстрації ПН у ЄРПН. Оскільки ПН були помилково зареєстровані та надалі щодо них було здійснено коригування кількісних та вартісних показників до початку перевірки, то відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій;
суд вважає, що приписи ПКУ не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН у разі подання РК до ПН після закінчення граничного строку для реєстрації ПН в ЄРПН.
Постанова Верховного Суду від 26.06.2018 № 816/1990/17
Дивіться відео на тему:
Облік ПДВ при відшкодуванні працівником вартості особистих телефонних розмов
Фіскали консультують: якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.
При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.
Лист ДФС України від 12.03.2019 № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК
ПДВ наслідки при отриманні помилково перерахованих коштів
Фіскали зазначають: згідно з п. 2.35 глави 2 Інструкції № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
У випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.
Лист ДФС України від 15.03.2019 № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Ліквідація ОЗ
Фіскали консультують: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п.189.9 ст. 189 ПКУ).
У випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.
Такими документами можуть бути:
- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;
- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;
- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;
- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Щодо документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати таке:
для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія, яка
- здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
- установлює причини невідповідності критеріям активу;
- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
- визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
- складає і підписує акти на списання основних засобів.
У випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з податку на додану вартість (в тому числі відповідно до норм п.198.5 ст. 198 ПКУ) у випадку подання до контролюючого органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) до контролюючого органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).
Лист Офісу великих платників податків ДФС від 29.01.2019 № 300/ІПК/28-10-27-01-11
Зведені акцизні накладні
Фівскали нагадують: суб’єкт господарської діяльності, який здійснює операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку, має складати та подавати акцизні накладні до контролюючих органів.
Порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у ЄРАН встановлено ст. 231 ПКУ.
У разі забезпечення безперервного постачання пального, згідно з п. 231.3 ст. 231 ПКУ для кожного отримувача пального постачальник може складати зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Таким чином, особа — отримувач пального вважається такою, що отримує пальне безперервно, якщо їй надано можливість отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день місяця від особи, яка реалізує пальне, що підтверджується умовами укладеного між ними договору.
З огляду на це, зведені акцизні накладні можуть бути складені лише стосовно контрагентів, умови договорів з якими передбачають безперервне постачання пального.
При цьому зведені акцизні накладні можуть складатись постачальниками пального тільки на отримувачів пального, зареєстрованих платниками акцизного податку з реалізації пального, з відповідним відображенням їх реквізитів в акцизній накладній.
За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС
РРО застосовувати не потрібно
Фіскали консультують: у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток), РРО не застосовується.
Також застосування РРО не є обов’язковим, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку.
Лист ДФС України від 07.03.2019 № 942/ІПК/20-40-14-10-21
Дивіться відео на тему:
Розрахункові документи при продажу товарів через Інтернет
Фіскали зазначають: при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт або платіжних систем із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг. У розрахунковому документі (касовому чеку з РРО) обов’язково має бути вказано форму оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо).
Водночас у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі через установи банків з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.
Лист ДФС України від 13.03.2019 № 1027/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Функції касира у виконанні керівника
Фіскали пояснюють: відповідно до п. 44 розд. IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 .12.2017 № 148, керівник установи/підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами Положення № 148.
Тобто особа, яка зараховується на роботу, має право виконувати обов’язки касира за умови оформлення:
- договору про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира;
- письмового розпорядження (наказу) керівника підприємства.
При цьому, згідно з п. 45 розд. IV Положення № 148 установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника.
Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV Положення № 148, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю (п. 45 прим. 1 розд. ІV Положення №148).
Норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.
При цьому, при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства.
Підкатегорія «ЗІР» 109.15
Дивіться відео на тему:
Облік готівки при наданні послуг з пасажирського перевезення
Фіскали консультують: якщо в автотранспорті, що здійснює міжміські перевезення, пасажирам видаються квитки, форма яких не відповідає вимогам чинного законодавства, то одночасно з таким квитком пасажиру має видаватись і розрахункова квитанція.
Для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах суб’єкт господарювання може використовувати КОРО на окрему господарську одиницю (автобус, маршрутне таксі, тощо), яка заповнюється на підставі розрахункових документів (квитків).
Приймання готівки від водія (автобус, маршрутне таксі, тощо) оформлюється касиром прибутковим касовим ордером на загальну суму згідно з даними КОРО.
Лист ДФС України від 07.03.2019 № 939/ІПК/10-36-14-06-20
При втраті КОРО чи РК слід скасувати їх реєстрацію
Фіскали зазначають: в разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 робочих днів з дня втрати (п. 3 гл. 3 розд. II Порядку № 547).
Скасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання в разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО чи включення електроенергії, непридатності для використання тощо (абз. 1 п. 1 гл. 3 розд. II Порядку №547).
У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.
У разі скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує своїм підписом і печаткою контролюючого органу.
Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО.
Підкатегорія «ЗІР» 109.08
Здача в оренду частки власної будівлі сільгосптоваровиробником
Фіскали повідомляють: об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі — Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (пп. «ж» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ).
Якщо частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника (юридичної та фізичної особи), віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271) Класифікатора, здається їх власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»
Дивіться відео на тему:
Оподаткування подарункових сертифікатів
Фіскали повідомляють: відповідно до абз. 1 п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ, до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 ПКУ.
Згідно з п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Читайте статтю на тему:
ПДФО від продажу банківських металів
Фіскали зазначають: згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 13 ст.1 Закону № 637/97-ВР).
Згідно з п. п. 14.1.247 ПКУ торгівля валютними цінностями – операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV ПКУ (п.п. 165.1.51 ПКУ).
Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню не підлягає.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Оподаткування дивідендів
Фіскали консультують: якщо юридичною особою — емітентом корпоративних прав приймається рішення щодо нарахування дивідендів на користь власників таких корпоративних прав за рахунок нерозподіленого прибутку та реінвестування їх до статутного капіталу цього емітента, то сума нарахованих дивідендів не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.18 ст. 165 ПКУ. Водночас такі дивіденди оподатковуються військовим збором на загальних підставах.
Лист ДФС України від 04.03.2019 № 879/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Оподаткування при вилученні банком нерухомого майна
Фіскали роз’яснюють: передача іпотекодержателю (обтяжувачу) права власності на предмет іпотеки (обтяження) в рахунок виконання основного зобов’язання за договором вважається продажем нерухомого або рухомого майна.
При цьому якщо заставне майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), було придбано за рахунок коштів такого кредиту, то дохід, отриманий внаслідок такого відчуження, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується ПДФО.
Разом з цим, якщо при реалізації заставного майна не виконуються вищезазначені умови, то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується на загальних підставах відповідно до ст. 172 ПКУ «Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна».
Наприклад, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом року житлового будинку, квартири, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Якщо ж продавали більше одного об’єкта, то оподаткування відбувається за ставкою 5 %.
За матеріалами ДФС у Сумській області
Оподаткування разової матеріальної допомоги
Фіскали консультують: сума матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, не є базою нарахування ЄСВ.
Лист ДФС України від 19.02.2019 № 600/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/
Оподаткування перевищення доходу «єдиноподатником»
Фіскали наголошують: платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Як визначено п. 293.3 ПКУ, відсоткова ставка єдиного податку для платників 3-ї групи встановлюється у розмірі:
- 3% доходу – у разі сплати ПДВ;
- 5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.), необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, – з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення (п.п.3 п.291.4, абз.2 п.п.3 п.293.8; п.п.3 п.п.298.2.3; п.п.3 п.299.10 та п. 299.11 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Транспортний експедитор – «єдиноподатник» з пальним від замовника
Фіскали консультують : юрособа – «єдиноподатник» 3- ї групи, що надає послуги транспортного експедирування, може отримувати від замовника матеріали (пальне) для використання під час надання цих послуг.
Згідно п. 291.6 ПКУ регламентується тільки форма отримання доходу, який підлягає оподаткуванню єдиним податком, а саме виключно грошова форма. Якщо витратні матеріали (пальне), отримані від замовника послуг, не є складовою частиною суми отриманої винагороди за надані послуги з транспортного експедирування, то ці матеріали не включаються до складу доходу. Форма здійснення витрат ПКУ не регулюється.
Лист ДФС України від 07.03.2019 № 957/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Дохід ФОП – «єдиноподатника» при здійсненні функції податкового агента
Фіскали зазначають: згідно з п. 292.10 ст. 292 ПКУ не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону
Підкатегорія «ЗІР» 107.04
Зміна прізвище або адреса «єдиноподатником»
Фіскали наголошують: у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
Якщо змінилася податкова адреса суб’єкта господарювання, місце провадження господарської діяльності, види господарської діяльності, заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Строки подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку визначені в п. 293.8 ст. 293 ПКУ.
За бажанням платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку.
За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області
Вартість ремонту орендованого авто – не витрати ФОП – «загальносистемника
Фіскали нангадують: порядок оподаткування доходів фізосіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Відповідно до пп. 177.4.5 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.
Основні засоби подвійного призначення, зокрема легкові та вантажні автомобілі не підлягають амортизації (пп. 177.4.6 ПКУ).
При цьому перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, визначений п. 177.4 ПКУ, не містить витрат на ремонт власного (орендованого) вантажного (легкового) автомобіля, що належить до основних засобів подвійного призначення.
Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість ремонту власного (орендованого) вантажного (легкового) автомобіля, що використовується в її госпдіяльності та належить до ОЗ подвійного призначення.
Підкатегорія «ЗІР» 104.05
Читайте статтю на тему:
Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?
Увага! Лікарняний лист може містити відмінності від затвердженого технічного опису
Фахівці ФСС повідомляють про надходження на оплату листків непрацездатності виданих ТОВ «Клініка «Інтер». Бланк листка непрацездатності вищезазначеного підприємтсва має візуальні відмінності від затвердженого технічного опису листка непрацездатності (зокрема висота графи «Причина непрацездатності» має складати 14 мм);
юридична адреса ТОВ «Клініка «Інтер», відповідно до відомостей ЄДР, знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Луганськ.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
В інших випадках матеріальне забезпечення не повинно призначатис
За матеріалами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Закарпатській області
Лікарняний по догляду за хворою дитиною
Фахівці Держпраці нагадують, що допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів (част.3 ст. 22 Закону №1105).
Для догляду за дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, лікарняний листок видається на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування (п.3.3 Інструкції №455).
Якщо в сім’ї хворіють двоє або більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один листок непрацездатності. У разі виникнення захворювання у дітей в різний час листок непрацездатності видається в кожному конкретному випадку окремо (п. 3.5 Інструкції №455).
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першго дня за весь час перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Після виписки дитини із стаціонару в гострому періоді захворювання листок непрацездатності видається або продовжується до одужання дитини, але в межах установленого терміну з урахуванням днів листка непрацездатності, що був виданий для догляду за дитиною до стаціонарного лікування (п. 3.8 Інструкції №455).
Якщо дитина продовжує хворіти, то особі, яка здійснює догляд за нею, після закінчення максимального терміну листка непрацездатності, передбаченого законодавством України, видається довідка за формою, встановленою Міністерством охорони здоров’я України (ф. № 138/0). Зазначена довідка не є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (п. 3.4. Інструкції № 455).
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абз.4 ч. 2 та ст. 24 Закону №1105, тобто не більше як за 75 календарних днів протягом календарного року.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку із навчанням або творчій відпустці (ч.6 ст.22 Закону № 1105).
Листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3 років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, у випадку пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років) на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною (п. 3.13 Інструкції № 455).
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання відповідно до ч. 5 ст. 22 3акону №1105.
Листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років (п. 3.15 Інструкції №455).
Право на отримання допомоги по догляду за хворою дитиною до трьох років настає у застрахованої особи тільки у разі припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах (част.1 ст. 24 Закону №1105):
- 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;
- 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;
- 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону про жертви нацистських переслідувань; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону про донорство крові та її компонентів.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (ч. 2 ст. 24 Закону №1105).
Згідно вимог п. 3 ст. 30 Закону №1105 рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування зобов’язана розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду № 13.
За матеріалами Фонду соціального страхування України у Полтавській області
Поділ відпустки на частини
Фахівці Держпраці зазначають: черговість надання відпусток працівників визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (ст.10 Закону «Про відпустки»).
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.
Графік відпусток складається у довільній формі, так як законодавчо не встановлена така форма.
Стаття 12 Закону «Про відпустки» передбачає право поділу щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості на прохання працівника. Однак поділити вказану відпустку можна за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки не обов’язково має бути першою її частиною.
Нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Крім того, працівник має право використати частину щорічної відпустки в наступному робочому році у терміни, визначені Законом України «Про відпустки».
За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області
Відпустка на дитину одинокій матері
Фахівці Держпраці наголошують: жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особі з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи, чи одному з прийомних батьків надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) у відповідності до ст.19 Закону України «Про відпустки».
Вік дитини з інвалідністю, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини в одинокої матері (батька) цим Законом не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами.Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Одинокій матері право на таку відпустку гарантується до досягнення її дитиною 18 років.
Оскільки така відпустка є соціальною і надається щорічно в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу або дати народження дитини — до чи після, працівник також не втрачає права на неї в році досягнення дитиною граничного віку для її надання.
За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області
Компенсація за невикористану відпустку на дітей
Фахівці Держпраці роз’яснюють: за наявності кількох підстав для надання соціальної відпусти її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Самотні матері мають право на додаткову оплачувану відпустку до досягнення дитиною не 15, а 18 років.
Соціальна відпустка надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Але право на неї має лише жінка, яка працює.
Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.
Згідно зі ст. 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А першої групи.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А першої групи, виплачується спадкоємцям.
Таким чином, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.
За матеріалами Управління Держпраці у Хмельницькій області
Категорії громадян мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
Фахівці Держпраці наголошують: до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню належать:
1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:
- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;
- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);
2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
6) особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
8) учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Для працевлаштування зазначених у част.1 цієї статті громадян (крім осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні») підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.
Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім осіб з інвалідністю), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування цієї категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян відповідно до вимог част. 2 цієї статті, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку.
За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
