Дайджест нoвин “Податки і облік” з 18.02.2019 пo 24.02.2019

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 18.02.2019 пo 24.02.2019

В е-кабінет в якості «посадової особи» або «фізичної особи»

Фіскали зазначають: відтепер посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами, мають змогу здійснити вхід до е-кабінету в якості «посадової особи» або «фізичної особи».

Залежно від обраного типу особи, якою здійснюється вхід, користувачу е-кабінету пропонуються сервіси та послуги, передбачені або для особистого кабінету фізичної особи, або особистого кабінету юридичної особи.

Зокрема, е-кабінет для фізичної особи надає такі можливості, як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, подання Декларації про майновий стан та доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян) тощо.

Вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.

За матеріалами ДФС України

Витяг з реєстру страхувальників в е-кабінеті

Фіскали повідомляють: запроваджено новий електронний сервіс, який дозволяє подати запит на отримання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування через приватну частину (особистий кабінет) е-кабінету..

Для отримання витягу, в приватній частині е-кабінету, в меню Ведення звітності необхідно обрати Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (ф. № 1-ЗРС) (J1303801), заповнити відповідні поля, підписати та надіслати.

Підтвердженням отримання ДФС запиту є квитанція в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту.

Витяг за результатами обробки запиту можна переглянути в меню Перегляд звітності у вкладці:

• J1438101 — для юридичної особи або відокремленого підрозділу (ф. № 1-ВРС );
• F1438201 — для фізичної особи — підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (ф. № 2-ВРС);
• F1438301 — для фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то для заявника формується довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС) (J/F1403801).

У разі особистого звернення фізичної особи надається:

• інформація про встановлення з реєстру страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу (ф. № 2-ВРС);
• витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

За матеріалами ДФС України

Реєстр центрів сервісного обслуговування РРО в електронному кабінеті

Фіскали інформують: в екабінеті наявний новий сервіс – реєстр центрів сервісного обслуговування РРО (далі — реєстр ЦСО).

Реєстр ЦСО запроваджується з метою надання достовірної інформації про центри сервісного обслуговування РРО, що мають право на проведення технічного обслуговування та ремонту РРО різних моделей (модифікацій), включених до Держреєстр РРО, а також уклали відповідні договори з виробниками (постачальниками) таких РРО.

Включення ЦСО до реєстру ЦСО здійснюється на підставі заяви про включення до реєстру ЦСО, що подається виробником РРО.

Подати заяву можна через приватну частину (особистий кабінет) е-кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого АЦСК за формою «Заява про включення до реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РЦСО» (J1317101).

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, який подає заяву, заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Держреєстру РРО.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається суб’єкту господарювання — виробнику РРО в електронному вигляді у другій квитанції.

Заповнення та подання заяви здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом. Про початок функціонування реєстру ЦСО ДФС буде повідомлено додатково.

За матеріалами ДФС України

Звіт про управління не є скадовою фінзвітності

Фіскали роз’яснюють: Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави не є складовими фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання таких звітів до контролюючих органів разом з Податковою декларацією з ПНП  законодавством не визначено.

Формою Декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897, передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації із проставлянням позначки щодо поданих до Декларації форм фінансової звітності:

• Баланс (звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності;
• Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
• Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з ПНП додатків — форм фінансової звітності».

Платником проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом із Декларацією.

Лист ДФС України від 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17

Фінзвітність до контролюючих органів

Фіскали нагадують: відповідно до аб. 1-2 п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник ПНП подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками ПНП та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з ПНП (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Амортизація МНМА у податковому обліку

Фіскали консультують: якщо матеріальні активи, строк корисного використання яких у господарській діяльності перевищує один рік (операційний цикл — якщо він більший за рік), а їх вартість — не перевищує 6000 грн (до 01.09.2015 цей показник становив 2500 грн, до 01.01.2012— 1000 грн), то такі «податкові» МНМА не відповідають критеріям основних засобів (п.п. 14.1.138 ПКУ).

Отже, дані про такі МНМА не вносять до додатка АМ Декларації з прибутку: «У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ <…> зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації необоротних матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень.

Лист ДФС України від 11.02.2019 № 485/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Звітність при переході зі спрощеної на загальну систему оподаткування

Фіскали зазначають: у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з ПНП підприємств, за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об’єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування (з 01.10.2018 по 31.12.2018).

Водночас, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування ПНП, разом з такою декларацією платник податку повинен подати фінансову звітність, у тому числі за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

У разі якщо обсяг доходу за період перебування платника на загальній системі оподаткування у 2018 році менший 20 млн грн, то у 2019 році такий платник податку має право не подавати декларацію щокварталу. Декларація подаватиметься за звітний податковий період — 2019 рік.

Лист ДФС України від 11.02.2019 № 482/ІПК/26-15-12-03-11

Підприємницька діяльність громадських організацй

Мінфін повідомив: положення ПКУ не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування ПНП підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Лист Мінфіну Укруаїни  від 06.02.2019 № 11210-09-5/3214

Особливості складання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2018 рік

Фіскали роз’яснюють: неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації  та річну фінзвітність. Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують тільки у разі порушень умов «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Форму Звіту затверджено наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553. Фінзвітність є додатком та невід’ємною частиною Звіту.

П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» встановлено, що його норми застосовуються, зокрема:

• суб’єктами малого підприємництва для складання Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (форма № 1-м, форма № 2-м);
• суб’єктами малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва для складання спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (форма № 1-мс, форма № 2-мс).

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів — до 350 тис. євро;

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро;
• середня кількість працівників — до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів — до 4 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;
• середня кількість працівників — до 50 осіб.

Отже, неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, подають скорочену за показниками фінзвітність (форма № 1-мс, форма № 2-мс).

Звіт разом із фінзвітністю подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Інформація про додатки («Наявність додатків 4»), що додаються до Звіту, є обов’язковим реквізитом форми Звіту і у відповідних клітинках проставляється позначка «+», а інформація про подану фінзвітність відображається в комірці «ФЗ 6».

У Звіті заповнюються лише ті показники, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює її діяльність.

Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення не залежить від дати надходження або сплати коштів.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації, у рядках 1.1 — 1.11 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 — 2.6 — суми видатків (витрат).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

У рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

• у рядку 1.6.1 — благодійна допомога;
• у рядку 1.6.2 ГД — гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;
• у рядку 1.6.3 — суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з аб.2 п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

У рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у тому числі надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фіндопомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у тому числі перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з ПНП підприємств.

У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування ПНП підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розділу IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».  

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Контрольована операція при імпорт/експорт через посередника

Фіскали консультують: з 01.01.2019 набрала чинності нова редакція пп. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ, відповідно до якої, якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

• не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);
• не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Нова редакція пп. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ втратила посилання виключно на пов’язану особу — нерезидента, яка на сьогодні відноситься до будь-яких контрольованих операцій, що передбачені пп. 39.2.1.1 цієї статті.

Крім цього, у разі якщо посередником є резидент України, тобто операції між платником податку та посередником не можуть розглядатися як контрольовані операції, то операції з придбання товарів платником-резидентом у нерезидента, у разі якщо право власності на такі товари переходить спочатку до іншого резидента, який не виконує істотних функцій та не використовує істотних активів, вважаються контрольованими між таким платником-резидентом та нерезидентом.

Платник-резидент у цьому випадку повинен подавати Звіт про контрольовані операції.

Кожен конкретний випадок щодо визнання операцій з імпорту або експорту товарів (сировини) за допомогою посередника — резидента України, до якого переходить право власності, контрольованими операціями має розглядатись з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.

Лист ДФС України від 13.02.2019 513/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Як відобразити експорт послуг в бухгалтерському обліку
 

Реєстраційна сума в СЕА ПДВ при поверненні платнику надміру сплачених до бюджету коштів не збільшується

Фіскали наголошують: суми коштів, що перераховуються з бюджету платнику податку на його рахунок в СЕА ПДВ, не враховуються в обрахунку показника ∑ПопРах та не збільшують реєстраційну суму в СЕА ПДВ.

У разі виникнення у платника випадків помилково сплачених грошових зобов’язань їх повернення здійснюється виключно на підставі статті 43 ПКУ та Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2015№ 1146.

Лист ДФС України від 14.02.2019 № 534/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Особливості заповнення зведених ПН на суму перевищення

Фіскали зазначають: реквізит ПН «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» для отримувача (покупця) заповнюється у випадках, визначених Порядком заповнення ПН.

При складанні зведеної ПН , складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною у рядку «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта», відведеному для зазначення даних покупця, платник податку зазначає власні дані.

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

Винятки не нарахування ПДВ при списанні втрат, пов’язаних з природним убитком продукції

Фіскали роз’яснюють: здійснюючи списання втрат, що виникли в процесі транспортування та зберігання продукції, підприємство документально підтверджує той факт, що така продукція не може бути використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції.

У разі списання втрат, що виникли в процесі транспортування та зберігання продукції, якщо під час придбання такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість такої продукції включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством.

Лист від 12.02.2018 № 561/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Неможливість перевірки контрагента не впливає на відшкодування ПДВ

Платником до органу ДФС подано декларацію з ПДВ, в якій заявлено до відшкодування ПДВ суму, що підлягає перерахуванню на рахунок платника у банку.

Проте, ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку в результаті якої не підтверджено суму бюджетного відшкодування, оскільки не отримано відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.

Однак, Велика Палата ВС врахувала, що закон не встановлює залежність виплати платнику податків бюджетного відшкодування від сплати ПДВ його контрагентами або з підстав незавершення перевірки контрагентів платника податку, а також у зв’язку з відсутністю відповідей на запити ДФС про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.

При цьому неподання ДФС після закінчення перевірки до органу Казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв’язку із цим заборгованості з ПДВ не може позбавити платника податку права:

• на отримання бюджетного відшкодування, за умови, якщо цей платник податку надав документи, передбачені ПКУ;
• пред’явити вимоги про стягнення пені.

У результаті Велика Палата ВС дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Держбюджету на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

За матеріалами Інтерактивна бухгалтерія

Бюджетне відшкодування ПДВ, після закінчення процедури оскарження

Фіскали повідомляють: Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 ПКУ.

У строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) (п.200.10 ПКУ).

Згідно з п. 200.11 ПКУ

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації ПДВ, а у разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
• з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

• у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
• у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У разі коли за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник ПДВ розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ. У разі неузгодження контролюючим органом суми ПДВ, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування ПДВ в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

ПДВ при отриманні компенсації витрат зі сплати орендної плати за землю

Фіскали консультують: отримання платником податку компенсації понесених ним витрат зі сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності від нового власника нерухомості, що розташована на земельній ділянці, стосовно якої не переоформлено договір оренди з уповноваженим органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (до дати підписання договору оренди земельної ділянки такого уповноваженого органу безпосередньо з новим власником нерухомості), не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування ПДВ.

Отже, отримання коштів платником податку від нового власника нерухомості як компенсації понесених витрат зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, на якій розташована така нерухомість, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Лист ДФС України від 08.02.2019 № 440/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

ПДВ при не поверненніі ТМЦ після закінчення терміну відповідального зберігання

Фіскали роз’яснюють: операція з передачі ТМЦ зберігачу на відповідальне зберігання для поклажодавця не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп.196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ. Податкові зобов’язання у поклажодавця та податковий кредит у зберігача при такій передачі не визначаються.

У разі якщо після закінчення терміну такого зберігання, що визначений у договорі, зберігач не повертає ТМЦ поклажодавцю, такі ТМЦ вважаються поставленими, та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ст. 188 розділу V ПКУ.

При цьому датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у поклажодавця відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ є дата закінчення терміну зберігання ТМЦ, що визначена у договорі, або дата зарахування коштів компенсації за неповернуті ТМЦ залежно від події, яка відбулася раніше.

Лист ДФС України від 11.02.2019 № 478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Зміни до декларації з рентної плати

Фіскали повідомляють: Мінфіном (наказ від 21.08.2018 № 707) внесено зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719.

Наказ № 707 набрав чинності з 12.02.2019 року.

Змінами виключено додатки 2, 4, 10, 11 до форми декларації, які були передбачені для квартальної звітності, а саме:

• додаток 2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини»;
• додаток 4 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України»;
• додаток 10 «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами»;
• додаток 11 «Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України».

Із рядків форми декларації, відповідно, було виключено посилання на вищезазначені додатки.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Ставки акцизу на виноробну продукцію з 01.03.2019 року

Зверніть увагу, норми ст. 215 ПКУ, а саме класифікацію виноробної продукції, приведено у відповідність із вимогами директив ЄС щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої (згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»).

Директивою ЄС передбачено застосування єдиної ставки акцизного податку для кожної групи вин (напоїв).

Так, з 01.03.2019 р. при обчисленні акцизного податку на виноробну продукцію необхідно враховувати ставки, наведені нижче:

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

Порядок оприбуткування готівки в касі підприємства

НБУ зазначає: установа/підприємство зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку. Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства.

Розроблений порядок має відповідати вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україніта не суперечити законодавству України.

Згідно з нормами Положення, підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства — юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії таких підрозділів із бухгалтерією підприємства — юридичної особи відповідно до вимог законодавства України (п. 40 розділу IV Положення).

НБУ зазначено, що не робить експертних висновків щодо правильності врахування особливостей роботи суб’єкта господарювання при розробленні порядку оприбуткування готівки в касі.

За матеріалами НБУ

Випадки обов’язкового застосування РРО ФОП-«єдиноподатниками»

ФОП – «єдтноподатники», мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів).

РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

• першої групи;
• другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Проте, ці норми не поширюються на ФОП – «єдтноподатників», які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Постановою Кабміну від 16.03.2017 № 231 затверджено «Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Перелік містить 8 груп:

• Група 73 «Вироби з чорних металів»;
• Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
• Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;
• Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
• Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
• Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
• Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
• Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

З 01.01.2019 на підставі змін, внесених Законом № 2628, ФОП – «єдтноподатники» другої — четвертої груп при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від обсягу доходу протягом календарного року повинні застосовувати РРО.

Вироби медичного призначення — це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (аб.13 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Лікарський засіб — це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (аб.2 ст. 2 Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»).

Також РРО слід застосовувати при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Оподаткування доходу від продажу власної с/г продукції

Фіскали повідомляють: не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, отримані від продажу власної с/г продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. ПКУ передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги (пп. 165.1.24 ст. 165).

У разі продажу с/г продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Довідка видається особисто власнику с/г продукції, якщо с/г продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Довідка видається строком на 5 років.

Якщо фізичною особою отримано доходи в результаті обробітку земельних ділянок, які перевищують 2 гектари та з яких не утримано ПДФО та військовий збір, такі доходи підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи та оподатковуються за ставкою — 18 % та військовим збором — 1,5 %.

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

Спірні питання щодо податкових зобов’язань з розміру орендної плати

Фіскали консультують: здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, затвердження ставок плати за землю відповідно до ПКУ належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

З метою упередження спірних питань щодо податкових зобов’язань з розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності потрібно звертатися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельних ділянок для здійснення всіх заходів щодо виконання робіт із землеустрою, НГО земель, з’ясування розміру ставки орендної плати та внесення відповідних змін до договорів.

Лист ДФС України від 08.02.2019 № 466/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Сплата податків та подання декларації при здавання в оренду землі

Фіскали інформують: з 01.01.2019 із доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи не від податкового агента, сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (аб. 5 п. 2 ст. 64 БКУ).

У разі отримання фізичною особою — орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) податок до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Під час отримання у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки с/г призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

Податкова знижка щодо витрат на лікування

Фіскали повідомляють: перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Зокрема, до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до п. 1 розділу ХІХ ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, що настає за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01.01.2019 закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав. Таким чином, податкова знижка за витратами, понесеними у 2018 році платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, у 2019 році за наслідками 2018 року платникам не надається.

За матеріалами ДФС у Закарпатській області

ФОП та печатка

Фіскали інформують: одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ПКУ).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557, на підставі Договору про визнання електронних документів  шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку зазначено, що платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Підкатегорія «ЗІР» 135.02

Читайте статтю на тему:

Документи для покупця, якщо ФОП – «єдиноподатникк» не застосовує РРО

Фіскали зазначають: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Отже, ФОП – «єдиноподатник» зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

Зазначена норма передбачена п. 15 ст. 3, п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Дивіться відео на тему:

Фінансова підтримка з обласного бюджету – не дохід «єдиноподатника»

Фіскали консультують: доходом для ФОП – «єдиноподатника» є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Що не включається до складу доходу платника єдиного податку, визначено ст.292 ПКУ.

Отже, дохід у вигляді фінансової підтримки з обласного бюджету на реалізацію проектів за конкурсним відбором згідно з програмою «Український донецький куркуль», який нараховується (виплачується) фізичній особі, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Лист ДФС України від 06.02.2019 № 435/6/99-99-13-01-03-15/ІПК

Звіт з ЄСВ і використання позначки «призначення пенсії»

Фіскали інформують: платники ЄСВ – ФОП, в тому числі ФОП – «єдино податники» зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Особливості подання Звіту про сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435.

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку № 435 документ для призначення пенсії – це Звіт страхувальника, в тому числі з позначкою «призначення пенсії», який подається за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Згідно з п. 10 розд. ІV Порядку № 435 ФОП, в тому числі ФОП – платники ЄП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до Порядку № 435.

Протягом року в разі призначення пенсії подається Звіт з позначкою «призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії, при цьому тип форми «початкова» не зазначається.

Подання Звіту з позначкою «призначення пенсії» не звільняє фізичних осіб – підприємців від обов’язку подання до органів доходів і зборів Звіту із зазначенням типу форми «початкова» або ліквідаційна.

Підкатегорія «ЗІР» 301.06.02

Ставка ЄСВ при виплаті винагороди за договором ЦПХ інваліду

Фахівці Держпраці зазначають: част.5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22%.

ЄСВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41%, визначеної п. 1 част. 1 ст. 7 Закону №2464, бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (п. 13 част.5 ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа при виплаті працівнику — особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄСВ у розмірі 22%.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг