fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 15.10.2019 пo 21.10.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 21 Oct 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 15.10.2019 пo 21.10.2019

 

Захист бізнесу від неправомірних дій дозвільних органів

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 165-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів».

 

 

 

Цей документ передбачає посилення адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру шляхом внесення змін і доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У законі конкретизовано склад окремих адміністративних правопорушень і встановлено нові склади адміністративних правопорушень у згаданій сфері, за які запроваджується адміністративна відповідальність.

 

 

За матеріалами офіційного інтернет-представництва Президента України

 

Читайте статтю на тему:

 

План-графік перевірок на 2019 рік знову оновлено

ДПС оновила розділ III плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» (станом на 17.10.2019).

Тепер у 2019 році планується перевірити 1658 ФОП.

 

 

 

 

 

Оновлені перші два розділи плану-графіка перевірок на 2019 рік податківці оприлюднили 10.10.2019 року.

За матеріалами ДПС України

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Критерії відбору до плану-графіку документальних перевірок 

Податківці повідомляють: планові документальні перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог податкового законодавства здійснюються при наявності податкових ризиків щодо несплати сум податків, зборів, які визначаються системою ризикоорієнтованого відбору ДПС України.

Критерії ризиків:

  • рівень зростання ПНП нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податку;
  • рівень сплати ПНП нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;
  • рівень сплати ПДВ нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;
  • наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами;
  • наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання.

План-графік документальних планових перевірок на 2020 рік буде формуватися у листопаді-грудні 2019 року та буде оприлюднений у визначений законодавством термін.

 

За матеріалами ГУ ДПС у Чернігівській області

 


Повідомлення про зміну відомостей про особу, яка відповідальназа ведення бухгалтерського/податкового обліку

Податківці нагадують: ст.66 ПКУ визначено, що платники податків — юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до вимог розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків такі зміни подаються шляхом подання заяви за формою №1-ОПП або за формою №1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Харківській області

 


Безнадійна заборгованість

Податківці консультують: у разі відсутності майна у боржника — юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною за пп.«є» пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника — відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених цим Законом.

У разі якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним за пп. «є» пп.14.1.11 ст. 14 ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 01.10.2019 № 505/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Фінзвітність. Особливості складання

Податківці наголошують, що відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями та п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 фінансову звітність зобов’язані подавати:

  • усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);
  • представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Приписи аб.2 п. 2 Порядку № 419 свідчать про те, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до:

  • П(С)БО;
  • МСФЗ;
  • національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Фінансова звітність подається залежно від того, які з цих стандартів застосовує суб’єкт господарювання.

Фінансова звітність може бути повною і скороченою.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, мікро- та малих підприємств. Її склад визначено п. 1 розділу ІІ П(С)БО 1.

Для суб’єктів малого підприємництва (тобто мікро- і малих підприємств) і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність (част.3ст. 11 Закону № 996, п. 2  розділу ІІ П(С)БО 1).

При цьому окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. 

Згідно з пп. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 це:

  • мікропідприємства;
  • юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими, зокрема, є юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Форму і порядок складання спрощеного фінансового звіту містить П(С)БО 25.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п. 4 розділу І П(С)БО 1).

Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку.

Фінзвітність складається за такими основними принципами і правилами:

  1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні (ст. 5 Закону № 996).
  2. Великі та середні підприємства заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.

Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розділу I П(С)БО 25).

  1. Показники про податок на прибуток підприємств, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п.5 розділу ІІ П(С)БО 1).
  2. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розділу IV П(С)БО 1, п. 6 розділу I П(С)БО 25).
  3. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток —  випадки, коли така інформація була у попередньому звітному періоді (п. 4 розділу ІІ П(С)БО 1).
  4. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст.10 Закону №996 і п.12 Порядку №419).
  5. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розділу ІІ П(С)БО 1).
  6. Фінансова звітність має бути підписана керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (частина перша ст. 11 Закону № 996).

Якщо бухгалтерський облік на підприємстві веде юридична особа, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа).

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками ПНП та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з ПНП (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Платники ПНП — виробники с/гпродукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Повернення нерезиденту інвестицій внаслідок зменшення статутного капіталу

Податківці консультують: сума поверненої нерезиденту інвестиції внаслідок зменшення статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями не підлягає оподаткуванню за вимогами п. 141.4 ст. 141 ПКУ за умови, що сума повернення не перевищує суму інвестиції такого нерезидента в корпоративні права резидента.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 01.10.2019. № 521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Відповідальність за невчасно подану неприбутківцем реєстраційну заяву про зміни до установчих документів

Податківці інформують: якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 грн.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1 020 грн.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.25

 


Дивіденди у звітності з ПНП

Податківці роз’яснюють: п.п.57.11.1 ПКУ встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із ПНП.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з ПНП під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Відповідно до абз. 4 п.п. 57.11.3 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Розрахунок авансового внеску з ПНП на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з ПНП.

Враховуючи зазначене, та з урахуванням алгоритму обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:

  • рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні;
  • рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Витрати на розробку сайту відносяться до 6-ї групи – інші нематеріальні активи

Податківці зазначають: вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення сайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення сайту (хостинг).

Відповідно до п. 8 МСБО 38 «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п.4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 138.3.4 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація, зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, витрати платника податку, пов’язані з розробкою сайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Штрафи/пеня за порушення податкового законодавства та фінрез

Податківці повідомляють: для платників ПНП, які розраховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками ПНП (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п.140.5.11 ст. 140 ПКУ).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 ст. 14 ПКУ).

Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Полтавській області

 


Амортизація об’єктів ОЗ на консервації при обчисленні ПНП

Податківці консультують: платники податку, які застосовують положення МСБО, при обчисленні ПНП не враховують амортизацію об’єктів основних засобів, що знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції, при обчисленні податку на прибуток підприємств, оскільки період перебування основного засобу на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу.

 

 

 

Лист ДПС України від 01.10.2019 № 504/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

 


Обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації ПДВ

Податківці повідомляють: відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку І-ІІІ -ї групи.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставлені ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Операції з постачання товарів/послуг боржників звільняються від ПДВ на підставі п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

Пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 01.01.2020, звільняються від оподаткування ПДВ операції платника податку — боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із Законом України від 14.06.2016 № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» , або плану санації, затвердженого згідно із ст. 6 Закону № 2343 з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1414. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, платник податку — боржник не застосовує норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум ПДВ, віднесених де складу податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється не на осіб, а на операції платника податку — боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами.

Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції платника податку — боржника з постачання товарів (у тому числі самостійно виготовлених товарів) за умови якщо компенсація (оплата), отримана платником податку — боржником від покупця за такі товари, буде використана виключно для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із вимогами Закону № 1414, або плану санації, затвердженого відповідно до статті 6 Закону № 2343.

При цьому для платників податку, по яких порушено провадження у справі про банкрутство, нормами ПКУ не встановлено обмежень щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 08.10.2019 № 657/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


Виправлення помилково зареєстрованої ПН  без факту здійснення господарської операції

Податківці нагадують: у разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти РК до неї.

У такому РК:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
  • у заголовній частині РК — дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН;
  • у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Списання кредиторки за отриманим авансом

Податківці консультують: у разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об’єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній.

Таким чином, якщо постачальником товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця таких товарів/послуг були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, здійснюватися не буде, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об’єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно відсутній. У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН РК до ПН. При цьому такий РК до ПН підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.

 

 

Лист ДПС України від 08.10.2019 № 644/ІПК/20-40-04-01-11

 


Алгоритм дій при зупиненні реєстрації ПН/РК

Поатківці повідомляють: у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЕРПН податковий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі квитанцію про зупинення реєстрації.

У квитанції зазначаються:

  • номер та дата складання ПН/РК;
  • порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з ДКПП, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
  • критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник;
  • пропозиція щодо надання платником пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі.

Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, платник може надати пояснення та копії документів, необхідні для прийняття Комісіями рішення про їх розблокування, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у заблокованій ПН/РК.

Комісією регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн грн та які на дату зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК, яке реєструється в окремому Реєстрі ПН/РК, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку.

Щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн грин включно та/або які на дату зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом 7-ми робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК:

  • щодо підтвердження отримання та реалізації товару (робіт, послуг):
  • договори з постачальником (виконавцем) та з покупцем товарів (роботи, послуги), рахунки-фактури щодо оплати придбаних/реалізованих товарів (робіт, послуг), видаткові накладні, акти виконаних робіт/послуг, від постачальниками, та надані покупцю за відповідними договорами, банківські виписки, що підтверджують сплату, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, складські документи.
  • щодо підтвердження транспортування товарів:
  • договори оренди транспортних засобів (або договір на перевезення з транспортною компанією), акти наданих послуг з оренди транспорту або перевезення,  товарно-транспортні накладні щодо перевезень;
  • банківські виписки щодо сплати за відповідні транспортні послуги або за оренду транспорту;
  • щодо наявності виробничих потужностей, власних або орендованих основних фондів, трудових ресурсів:
  • договір оренди приміщення: офісу, цеху, складу (у разі суборенди – погодження, надане орендодавцем),
  • акти наданих послуг з оренди приміщення,
  • банківські виписки щодо сплати за послуги оренди,
  • дозволи та ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності (якщо діяльність передбачає їх наявність).

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Ліцензія при продажі алкоголю власного виробництва у роздріб

Податківці консультують: для здійснення торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) уроздріб через власний магазин виробнику таких алкогольних напоїв необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольниминапоями без додаткового придбання ліцензіїна право оптової торгівлі алкогольними напоями, під якою слід розуміти діяльністьпо придбанню і відповідному перетвореннютоварів для наступної їх реалізації суб’єктам господарюванняроздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

 

 

 

 

Лист ДПС України від 30.09.2019 № 476/07/16-32-02-07/ІПК

 


Списання фактичних втрат алкогольних напоїв

Податківці інформують: для товариства, що здійснює виробництво бренді та напоїв алкогольних, вироблених за коньячною технологією, розлитих в упаковку типу «Bag in box» місткістю від 2 л та більше, за умови реалізації такої продукції на експорт, коньяків України, бренді та напоїв алкогольних, вироблених за коньячною технологією, розлитих у скляну тару місткістю більше ніж 0,75 л, списання фактичних втрат можливо виключно за наявності норм втрат, що затверджені в установленому порядку.

 

 

 

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб’єкти господарювання сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом.

 

 

Лист ДПС України від 11.10.2019 № 738/6/99-00-04-01-02-15/ІПК

 


Якщо суб’єкт господарювання був платником акцизу лише до 01.07.2019, то декларації подавати не потрібно?

Податківці наголошують: уб’єкти господарювання, які станом на 01.07.2019  не відповідають визначенню платників акцизного податку та не включені до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, не подають декларацію акцизного податку починаючи зі звітного періоду з липня 2019 р.

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 116.07

 


Закони про «РРО у смартфоні» та «кешбек» підписані Президентом

Президент Ураїни підписав прийняті 20.09.2019 Закони «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг”  (законопроект №1073) та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (законопроект №1053-1).

Прийнятими змінами передбачено можливість використання як класичного, так і програмного РРО, реєстрацію програмного РРО через Електронний кабінет. Новітні програмні РРО будуть безкоштовними. 

Норма про «кешбек» набуває чинності з 01.10.2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн. та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначено перевірку продавця. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

З 01.10.2020 вводиться застосування повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми при першому порушенні і 150% при кожному наступному), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі.

Починається застосування загальних правил використання РРО для окремих категорій платників ЄП ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується КМУ.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти з 01.01.2021 року.

Очікується збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.

Вимоги обов’язкового використання РРО не поширюватимуться на платників єдиного податку І групи. 

Тексти Законів на сьогодні не оприлюднено. 

 


Реєстрація портативного РРО

Податківці консультують: у випадках доставки товару покупцю суб’єкт господарювання може використовувати портативний РРО, який дозволяє проводити розрахункові операції безпосередньо на місці, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Перелік дозволених для застосування портативних РРО визначається Державним реєстром РРО. 

Реєстрація портативного РРО здійснюється у загальному порядку. Портативний РРО може реєструватись на господарську одиницю, що є стаціонарним об’єктом або пересувним об’єктом.

У заяві на реєстрацію портативного РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де будуть реалізовуватись товари (надаватись послуги) та здійснюватись розрахункові операції.

У разі реєстрації портативного РРО за адресою стаціонарного об’єкта такий РРО має використовуватись за цією адресою. Розрахунковий документ, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуги), повинен містити адресу розташування цього стаціонарного об’єкта.

Портативні РРО можуть реєструватись на кур’єрську службу доставки (автомобіль тощо) та використовуватись кур’єром безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків). У такому випадку у розрахунковому документі, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуг), мають зазначатись реквізити транспортного засобу.

Для реєстрації РРО на кур’єрську службу доставки суб’єкт господарювання у пункті 3 реєстраційної заяви має зазначити реквізити транспортного засобу (автомобіля, мотоцикла тощо), а також попередньо повідомити контролюючий орган про такий транспортний засіб як про об’єкт оподаткування.

 

 

Лист ДПС України від 03.10.2019 № 570/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

 


Заокруглення в чеку через функцію РРО «знижки/надбавки»

Податківці консультують: у реквізитах розрахункових документів можна додатково друкувати загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

  • після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
  • в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме ця сума є сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги). Тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України (п. 4 постанови НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 № 25)

Якщо програмне забезпечення РРО не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, звертайтесь із цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника вашого РРО.

Постанова № 25 не передбачає відтермінування виконання вимог щодо зазначення в чеках сум до заокруглення та після заокруглення. 

Постанова № 25 набрала чинності з 01.07.2018, тому у суб’єктів господарювання, центрів сервісного обслуговування та виробників РРО було достатньо часу щоб вжити відповідні заходи щодо виконання вимог чинного законодавства в частині заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари.

 

 

Лист ДПС України від 10.10.2019 № 700/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

 


Видача готівки здавальникам с/г продукції

Податківці повідомляють: підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції здійснюють за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником (п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148).

 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

 


Військовий збір скасують?

У Верховній раді зареєстровано законопроект, яким передбачено внесення змін до ПКУ з 01.01.2020 щодо виключення пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в якому зазначені основні елементи збору: платники збору, об’єкт оподаткування збором, ставка збору, порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету тощо, тобто скасування військового збору.

 

 

 

 

 

Закону від 10.10.2019 №2252 «Про  внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору»

 


Невиплата нарахованої зарплати та неперерахування з неї податку ст.126 ПКУ, а не ст.127 

Постановою ВС наголошено: ст.127 ПКУ встановлює відповідальність за порушення правил нарахування та сплати податків у джерела виплати. Підставою для такої відповідальності є ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Положення ст. 127 ПКУ встановлюють міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПКУ, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Положення ст. 126 ПКУ застосовується у випадку, коли має місце факт сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання, але несвоєчасно, тобто з порушенням строків. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Таким чином, якщо платник податку при виплаті вже нарахованої заробітної плати не здійснив одночасно з такою виплатою перерахування податку до бюджету, то в такому випадку застосовується штраф у порядку ст. 127 ПКУ і розмір такого штрафу залежить від кількості разів допущених таких порушень.

Однак у разі невиплати платником податку вже нарахованої заробітної плати, а також неперерахування з такої заробітної плати до бюджету податку у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, підлягає застосуванню санкція, передбачена ст. 126 ПКУ, розмір якої прямо залежить від часу затримки такої сплати.

 

 

Постанова ВС від 12.09.2019 у справі № 806/1537/16

 


Дворічний мораторій на перевірки ФОП

Президент України ініціює запровадження мораторію на перевірки ФОП усіх категорій, крім «ризикових», на зразок ювелірного бізнесу, терміном на 2 роки.

Президент також виступив за те, щоб протягом першого року дії закону відповідальність за неправильне ведення звітів була пом’якшена., а також запропонував створити Координаційну раду малих підприємців для опрацювання пропозицій з покращення умов для бізнесу.

 

 

 

За матеріалами офіційного інтернет-представництва Президента України

 


Випадки коли не можна обрати спрощену систему оподаткування

Податківці нагадують: підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є:

  1. невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
  2. наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
  3. недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених пп. 298.1.4 ст. 298 ПКУ.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області

 


Позитивна курсова різниця та дохід ФОП

Податківці інформують: якщо валютні кошти, що надходять на валютний рахунок фізичної особи підприємця від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, пов’язані з підприємницькою діяльністю, то вони перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження, включаються до валового доходу та відображаються у Книзі обліку доходів та витрат. 

При подальшому продажу частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, де курс іноземної валюти значно вище за офіційний курс НБУ, в результаті чого виникає позитивна різниця, яка перераховується на розрахунковий рахунок в національній валюті ФОП, сума позитивної різниці включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податків та відображається у річній податковій декларації про доходи.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 104.04

 


Розрахункові документи, які на вимогу покупця зобов’язаний видати ФОП – платник єдиного податку

Податківці нагадують: згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Отже, ФОП – «єдиноподатник» на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію, або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

ФОП не виписують касові ордери.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Перевищення доходу ФОП – «єдиноподатником» І-ї групи. Як повернутись назад?

Податківці зазначають: у разі перевищення платником єдиного податку І-ї групи обсягу доходу 300 тис. грн протягом календарного року, такий ФОП зобов’язаний здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.  

У подальшому ФОП може повернутись або здійснити перехід на сплату єдиного податку як платник І-ї групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому нею виконано вимоги, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Черкаській області

 


Звіт з ЄСВ та сплата при ліквідації

Податківці нагадують: у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, в т. ч. «єдиноподатник», зобов’язана подати сама за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ.

Така звітність подається згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.

Звіт подається із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 8 розд. ІІІ Порядку). 

Звіт подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов’язань визначених ФОП у звіті з позначкою «ліквідаційний» настає в день подання такого звіту, тож ЄСВ повинен бути сплачений до дати подання звіту включно.

Зняття з обліку платників ЄСВ здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

ФОП знімаються з обліку як платники ЄСВ в контролюючому органі у разі встановлення факту відсутності заборгованості зі сплати внесків, контроль за справлянням якого здійснюють контролюючі органи. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, така фізособа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Закарпатській області

 


Адмінвідповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ

Податківці повідомляють: згідно з ст. 165¹ КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:

що не перевищує 300 НМДГ, — тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 НМДГ.

За повторне за рік вчинення таких дій — тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 НМДГ;

у сумі більше 300 НМДГ — тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 НМДГ.

За повторне за рік вчинення таких дій — тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 НМДГ.

При цьому нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Фінансова відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ

Податківці консультують: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Воно приймається на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Контролюючі органи застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату ЄСВ за період з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

 

 

Лист ДПС України від 03.10.2019 № 568/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

 


Зміна місяця початку обчислення ІСЦ для проведення індексації

Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють: п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, зокрема, визначено, що значення індексу споживчих цін, приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів).

Якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення заробітної плати і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи викладене, якщо за певною посадою встановлюється діапазон посадових окладів (мінімальний і максимальний), то підвищення посадового окладу у межах цього діапазону, не повинно призводити до зміни початку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

У разі коли відбувається підвищення мінімальних та максимальних посадових окладів у межах діапазону за певною посадою, то у такому випадку має змінюватись і місяць початку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

 

 

Лист Мінсоцполітики від 20.08.2019 № 75/0/214-19

 


Коефіцієнт підвищення окладів для компенсації відпустки

Фахівці Мінсоцполітики нагадують: обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки та виплати компенсації за невикористані дні відпустки проводять з урахуванням норм п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, а саме шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Згідно з п. 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів.

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

При цьому середня заробітна плата зберігається у випадках, передбачених законодавством: відпустка, відрядження, підвищення кваліфікації тощо.

Компенсація відпустки – це виплата, яка проводиться у розмірі середньої заробітної плати, а не є збереженням середнього заробітку, тому основною умовою для коригування середнього заробітку для виплати компенсації за невикористану відпустку є підвищення посадових окладів у розрахунковому періоді.

Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховуються шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.

 

 

Лист Мінсоцполітики від 21.08.2019 № 984/0/204-19

 


Листок непрацездатності слід заповнювати вірно

Працівник перед тим, як забирати листок непрацездатності з медичної установи, повинен самостійно перевірити усі дані, внесені до нього.

Обов’язково на лицьовій частині листка непрацездатності повинно бути:

  1. Підкреслено слово «первинний» або «продовження», у разі продовження зазначається номер попереднього листка непрацездатності.
  2. Назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я(повністю), що підтверджується штампом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».
  3. Дата видачі листка непрацездатності (цифрою вказується число, після чого літерами – назва місяця, цифрою зазначається рік).
  4. Прізвище, ім’я та по батькові непрацездатного вказуються повністю, число повних років цифрами, стать підкреслюється.
  5. Місце роботи, назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).
  6. Відкриття та закриття періоду непрацездатності засвідчується підписом та печаткою лікаря.
  7. У графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності.

Помарки й виправлення не допускаються у листку непрацездатності, у разі виявлення помилки у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікаря та печаткою «Для листків непрацездатності». На бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень. Якщо тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи, листок непрацездатності видається за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров ҆ я.

Підставою для призначення  допомоги у випадку тимчасової непрацездатності може бути виданий у встановленому порядку й правильно заповнений листок непрацездатності.

 

 

За матеріаламиСудова  влада України

 


Щорічна основна відпустка одразу після декрету

Фахівці Держпраці наголошують: роботодавець зобов’язаний за заявою жінки надати їй щорічну відпустку безпосередньо перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості її роботи протягом поточного робочого року. Якщо жінка вирішила приєднати невикористану частину щорічної відпустки після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, керівник зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання їй щорічної відпустки. У такому разі наказ (розпорядження) про надання жінці відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути видано після закінчення невикористаної частини щорічної відпустки.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 


Перерахунку та повернення суми допомоги по вагітності та пологах у разі припинення підприємницької діяльності до закінчення строку непрацездатності – немає

Фахівці ФСС зазначають: ФОП має право на допомогу по вагітності та пологах, яка надається як компенсація втраченого доходу, при цьому дія Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР на таких осіб не розповсюджується.

У разі припинення підприємницької діяльності ФОП після отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду чинним законодавством не передбачений механізм здійснення перерахунку та повернення вже профінансованої Фондом допомоги за період після припинення такої діяльності.

 

 

За матеріалами ФСС України

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X