Дайджест нoвин “Податки і облік” з 15.04.2019 пo 22.04.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 22 Apr 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 15.04.2019 пo 22.04.2019

 

Нові вимоги до заповнення реквізитів розрахункових документів

Проект постанови Правління Нацбанку «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що пропонується для громадського обговорення передбачає оновлення вимоги до заповнення реквізитів розрахункових документів у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN Нацбанк України

 

 

 

Так, з 01.11.2019 у розрахункових документах буде виключено реквізит «Код банку».

Міжнародний номер банківського рахунку IBAN уже містить інформацію з кодом банку.

 

За матеріалами Нацбанку України

 


Актуалізувано перелік опублікованих міжнародних облікових стандартів і тлумачень

Мінфін опублікував оновлений, станом на 04.04.2019, перелік міжнародних стандартів бухобліку, фінзвітності та відповідних тлумачень (переклад українською мовою — 2018 рік).

У новій редакції опубліковані такі стандарти:

  • МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»;
  • МСБУ 16 «Основні засоби»;
  • МСБУ 21 «Вплив змін валютних курсів»;
  • КТМФЗ 1 «Зміни в існуючих зобов’язаннях з виведенням з експлуатації, відновленням та подібних зобов’язаннях»;

Також перейменовано два стандарти:

  • МСБУ 27 «Окрема фінансова звітність»
  • МСБУ 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства».

 

За матеріалами Мінфін України

 


Останній день сплати платежів за березень – 26 квітня

Фіскали наголошують: відповідно до розпорядження Кабміну від 10.01.2019 № 7-р «Про перенесення робочих днів у 2019 році» у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30.04.2019 року.

Нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань слід здійснити не пізніше 26.04.2019 року.

 

 

 

За матеріалами ДФС України

 


Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

Набрав чинності, 12.04.2019, наказ Мінфіну України від 22.02.2019 № 80, зареєстрований у Мін’юсті України 20.03.2019 за № 283/33254, яким затверджено Зміни до Порядку повенення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Мінфіну України від 18.07.2017 № 643.

Згідно з новим IV розділом Порядку №80 платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС.

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.

Заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.

Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів.

Підрозділ ДФС у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення коригує суму коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів під час митного оформлення товарів (зменшуючи загальну суму на суму коштів, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначає реквізити висновку ДФС, на підставі якого таке коригування проведено.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Надані послуги, за умови не підписання акту

Фіскали консультують: у випадку надання послуг з оренди господарська операція оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг), який підписується обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

 

 

 

Лист ДФС України від 12.03.2019 № 994/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Імпорт обладнання для сонячних та вітрових електростанцій та ПДВ

У Верховній Раді України зареєстровано 11.04.2019 законопроект, яким пропонують скасувати норми щодо звільнення від імпортного ПДВ операцій з ввезення на митну територію України трансформаторів з рідким діелектриком потужністю понад 10 000 кВа та вітроенергетичних електрогенераторних установок.

Творці законопроекту зазначають, що запровадження тимчасового, до 31.12.2022, звільнення від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України енергетичного обладнання для сонячних і вітрових електростанцій, дискримінує національного товаровиробника, робить його неконкурентним і може призвести до закриття підприємств та скорочення тисяч робочих місць.

 

 

Законопроект № 10219 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення конкурентоспроможності українських виробників»

 


Не включені до податкового кредиту суми митного ПДВ

Фіскали повідомляють: у відповідності до п.201.12 ст.201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п 187.8 ст.187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

Якщо платником ПДВ при імпорті товарів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Аванси в іноземній валюті при наданні послуг на території України та ПДВ

Фіскали інформують: датою надходження коштів в іноземній валюті є дата зарахування банком коштів з розподільчого рахунка на відповідний поточний банківський рахунок резидента.

При отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги, місце постачання яких визначено на митній території України, податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату надходження коштів з розподільчого рахунка на поточний рахунок:

 

 

  • в національній валюті — на суму коштів, які надійшли від обов’язкового продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України,
  • та в іноземній валюті — на суму коштів в іноземній валюті, що надійшла на такий рахунок, перерахованій у гривні за офіційним курсом Національного банку України.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.06

 


Гарантійні внески та ПДВ

Фіскали повідомляють: об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ (п.185.1 ст.185 ПКУ).

П.п.14.1.185 та 14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПКУ визначено:

  • постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;
  • постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Нормами п.187.1 ст.187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків у майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Маркетингові послуги для резидента/неризидента та ПДВ

Фіскали зазначають: відповідно до пп.14.1.108 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно із пп. «б» п.185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п.186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п.186.2 і п.186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту

 

За матеріалами ДФС у Тернопільській області

 


ПДВ при списанні ТМЦ, основних засобів, обладнання, які знищено під час пожежі

Фіскали консультують: операції з ліквідації основних виробничих засобів або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об’єктом оподаткування ПДВ, та відповідно оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до п.189.9 ст.189 розділу V ПКУ, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. При цьому знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб дії обставин непереборної сили, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтверджуючий документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.

Якщо у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (пожежею), що підтверджується відповідно до законодавства, платником податку здійснюються операції зі списання основних виробничих засобів або невиробничих засобів, які були знищені внаслідок пожежі, то податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтверджуючого документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.

Що стосується операції зі списання ТМЦ, то при здійсненні таких операцій платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 розділу V ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 розділу V ПКУ, оскільки на зазначену категорію норми п.189.9 ст. 189 розділу V ПКУ не поширюються.

 

Лист ДФС України від 05.04.2019 №1459/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


ТМЦ що придбані без ПДВ та використовують не в госпдіяльності і податкові зобов’язання з ПДВ

Фіскали інформують: п.198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту з ПДВ здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, — .у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, податкові зобов’язання згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ нараховуються у разі, якщо у платника податку були підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів, послуг та виходячи із суми ПДВ, вказаної у ПН.

П.15 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015  № 1307, визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві ПН:

  • одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, у гр.7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) та у гр.10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) якої зазначається «0».
  • іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

Тобто при безоплатному отриманні товарно-матеріальних цінностей у отримувача податковий кредит з ПДВ дорівнює «0».

Враховуючи викладене, податкові зобов’язання, передбачені п.198.5 ст.198 ПКУ, при використанні не в господарській діяльності або в неоподатковуваних операціях товарно-матеріальних цінностей, отриманих згідно з договорами, за якими вартість таких товарно-матеріальних цінностей (договірна вартість) дорівнює нулю, або придбаних без ПДВ, не нараховуються.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.07

 


Виправлення помилки у зведеній ПН

Фіскали інформують: якщо платником податку у графі 2 зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, зазначено неправильний номер ПН, складеної на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, та така помилка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, то платник податку складає РК, в якому одним рядком виводяться в «0» показники рядка, в якому допущено помилку та додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН.

У такому РК в обох рядках зазначається однакова група коригування та зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (залежно від того, з яким типом причини складена зведена ПН).

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 


РРО при розрахунках за міні-бар у мотелі

Фіскали консультують: суб’єкти господарювання при продажу алкогольних напоїв (міні-бар у мотелях) зобов’язані проводити розрахункові операції (безпосередньо під час розрахунку) із застосуванням РРО, у тому числі у разі проведення розрахунків з використанням платіжних карток.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 05.04.2019 № 1460/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках та РРО

Фіскали повідомляють: при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Це визначено п. 3 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Проте п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим. Зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) цей розмір становить 500 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення проводити розрахунки з застосовуванням РРО (п.2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО»).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 

Дивіться відео на тему:

Касові” уточнення – зміни до положення 148 «Про ведення касових операцій у національній валюті»


Пільги зі сплати  податку на нерухомість

Фіскали консультують: об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не підпадають під дію пп. «є» пп.266.2.2 ст.266 ПКУ, яким визначено, які об’єкти нерухомості не є об’єктом оподаткування («будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств»).

 

 

 

 

Лист ДФС України від 08.04.2019 № 1501/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

«Єдиноподатнику» – юридичці не потрібно документально підтверджувати звільнення від сплати земельного податку

Фіскали нагадують: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі.

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб та земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначені ст.  282 та ст. 283 ПКУ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у тому числі земельного податку, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ.

Отже, юридичні особи — «єдиноподатники», які мають підстави для звільнення від сплати земельного податку відповідно до п. п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ, за земельні ділянки, що зареєстровані у визначеному законодавством порядку у державному реєстрі, не подають до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю та звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Безоплатна передача ОЗ та списання з балансу дебіторської заборгованості «єдиноподатником» – юридичкою

Фіскали консультують: господарські операції безоплатної передачі основних засобів, які перебували на балансі юридичної особи платника єдиного податку третьої групи, та списання з балансу дебіторської заборгованості не є видами діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи.

 

 

 

 

У разі передачі основних засобів на оплатній основі перебувати на спрощеній системі оподаткування можуть суб’єкти господарювання, які протягом попереднього календарного року дотримувались вимог, встановлених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, а саме у яких обсяг доходу не перевищив 5 000 000 грн.

 

Лист ДФС України від 02.04.2019 № 1390/ІПК/24-13-12-02-15

 


Несвоєчасна сплата єдиного податку, наслідки для І-ІІ груп

Фіскали повідомляють: несплата (неперерахування) ФОП, яка є платником єдиного податку, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ.

 

Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Відображення «єдиноподатником» утриманого турзбору в книжці обліку доходів

Фіскали консультують: суми туристичного збору, утримані фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, який виступає податковим агентом щодо справляння та сплати цього збору, не є доходом такого платника єдиного податку і, відповідно, не відображається в декларації платника єдиного податку. Проте, у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, зокрема у вигляді туристичного збору (п.6 Порядку № 579).

 

 

 

Лист ДФС України від 05.04.2019 № 1462/Х/99-99-13-02-03-14/ІПК

 


Концертна та театральна діяльність діяльність не для ФОП -«єдиноподатника»

Фіскали наголошують: не може бути платником єдиного податку фізична особа — підприємець, яка здійснює організацію, проведення гастрольних заходів, як окремий виконавець або учасник творчого колективу під час здійснення театральної та концертної діяльності.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 09.04.2019 № 1529/К/26-15-13-06-13-ІПК

 


Первинні документи ФОП

Фіскали консультують: підставою для обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 04.04.2019 № 1437/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Дохід ФОП-«загальносистемника» при отриманні позики

Фіскали зазначають: відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно із п.177.1 ст.177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи ФОП, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Облік запасів ФОП – «загальносистемником»

Фіскали консультують: для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, відповідно до п. 44.1 ПКУ.

Підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, відповідно до п.177.10 ПКУ. Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481.

Слід зазначити, що поняття «запаси», а також порядок їх обліку визначено П(С)БО 9 «Запаси», яке затверджено наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246.

При цьому п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999  № 996-XIV передбачено, що бухоблік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Отже, дія Закону №996 не поширюється на таку категорію суб’єктів господарювання, як ФОП.

Враховуючи викладене, ФОП може за власним бажанням вести облік товарних запасів, зокрема з використанням П(С)БО 9 «Запаси».

 

Лист ДФС України від 28.02.2019 № 811/Д/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Минулорічні витрати в обліку ФОП-«загальносистемника»

Фіскали наголошують: об’єктом оподаткування ФОП – «загальносистемника» є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Перелік витрат ФОП, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, наведений у п.177.4 ПКУ.

Підприємці відображають суму витрат, які документально підтверджені і безпосередньо пов’язані з отриманням доходу у гр.і 6 Книги обліку доходів і витрат (за підсумками дня).

Тобто, у періоді понесення витрат (наприклад, закупівлі товару) за відсутності доходу від продажу такого товару, ФОП- «загальносистемник» не має права визнавати витрати. Він може зменшити на їх суму оподатковуваний дохід лише у періоді отримання доходу.

 

Лист ДФС у м.Києві від 12.04.2019 № 1577/С/26-15-13-06-12-ІПК

 


Пільгова ставка ЄСВ на дохід працівника

Фіскали консультують: нарахування ЄСВ працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 % здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчуючи датою скасування інвалідності на підставі рішення вказаної комісії. При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 % визначеної бази нарахування.

 

Отже, ФОП, у якої працює особа з інвалідністю нараховує та сплачує єдиний внесок за таку особу у розмірі 22 % з нарахованої суми заробітної плати (лікарняних) до дати отримання завіреної копії довідки МСЕК, а після отримання такої довідки — у розмірі 8,41 %.

 

 

Лист від 08.04.2019 № 1487/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Оформлення студента на роботу

Фахівці Держпраці роз’яснюють: взз студентами, які виявили бажання попрацювати під час канікул, має бути укладений строковий трудовий договір (на період канікул). При цьому необхідно враховувати особливості укладення трудових договорів із неповнолітніми. Зокрема:

обов’язкове укладення трудового договору у письмовому вигляді у двох примірниках (один примірник має знаходиться у неповнолітнього);

  • проведення медичного огляду;
  • виданий наказ про прийняття на роботу;
  • направлене повідомлення до органів ДФС.

Водночас необхідно визначити режим роботи з урахуванням максимально допустимої тривалості робочого часу для відповідної вікової категорії та заборони роботи у нічний час, вихідні дні та надурочно.

Враховуються також особливості оплати праці неповнолітніх працівників. Заробітна плата працівникам віком до 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця таких працівників, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

При звільненні неповнолітніх після закінчення строкового трудового договору їм має бути виплачена компенсація за всі дні щорічної відпустки за відпрацьований час із розрахунку 31 календарного дня за повний робочий рік.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Закарпатській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Нарахування індексації при підвищенні посадових окладів щомісячно

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: якщо підвищення посадових окладів відбувається щомісяця, то згідно з положенням пп. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003  № 1078 право на індексацію не відбувається, але лише за умови відсутності вже нарахованої суми індексації, оскільки зростає розмір посадового окладу. При цьому Порядок не передбачає норми щодо конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад.

У разі якщо вже проводилось нарахування індексації, то у випадку підвищення посадового окладу відповідно до п. 5 Порядку сума індексації мала визначатися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати. Тобто сума індексації мала зменшуватися на суму підвищення заробітної плати.

 

Лист Мінсоцполітики України від 13.03.2019 № 24/0/214-19

 


Алгоритм отримання лікарняних виплат

Фахівці ФСС нагадують: допомога по тимчасовій втраті працездатності надається ФСС України у разі настання страхового випадку у період роботи та повністю або частково компенсує втрачений за період хвороби заробіток. ФСС здійснює фінансування починаючи з 6 дня непрацездатності й до відновлення здоров’я або встановлення інвалідності. Перші 5 днів фінансуються за рахунок коштів роботодавця.

Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (компенсація втраченого заробітку за лікарняними листками) виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), а її розмір залежить від тривалості страхового стажу та складає від 50 % до 100 % середньої заробітної плати особи.

Порядок отримання матеріального забезпечення:

  1. Отриманий у закладі охорони здоров’я листок непрацездатності працівник передає до уповноваженої особи на підприємстві (кадровика, табельника або бухгалтера) для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які надаватиметься матеріальне забезпечення).
  2. Листок непрацездатності передається на розгляд до Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації (приймається рішення щодо надання матеріального забезпечення).
  3. Бухгалтерія страхувальника (роботодавця) розраховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок для отримання фінансування від робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
  4. Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку, на її підставі здійснюється фінансування шляхом перерахування Фондом заявлених коштів на спеціальний рахунок страхувальника. Заява-розрахунок може бути подана в електронному вигляді.
  5. Страхувальник виплачує матеріальне забезпечення застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

 

За матеріалами ФСС України

 


Компенсація за невикористану відпустку

Фахівці Держпраці зазачають: за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення при цьому є останній день відпустки (ст.3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Незалежно від того, скільки заяв подаватиме працівник щодо надання відпустки з подальшим звільненням, відділу кадрів підприємства необхідно видати два окремих накази: про надання відпустки та про звільнення. За Переліком № 578/5 зазначені накази мають різні строки зберігання: 5 років — наказ про надання щорічної відпустки та 75 років — наказ про звільнення. Крім того, ці накази зазвичай зберігаються в різних справах, зокрема, наказ про надання відпустки — у справі «Накази про надання відпусток», а наказ про звільнення — у справі «Накази з особового складу».

Першим варто видати наказ про надання відпустки з таким розрахунком, щоб дотриматися вимог част. 1ї ст.21 Закону № 504/96 та виплатити працівникові зарплату й відпускні не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки.

З наказом про звільнення можна не поспішати (працівник передумав звільнятися або захворів) і видати його за день — два до останнього дня відпустки (саме цей день буде днем звільнення).

Відповідно до п.2 розділу II Постанови КМУ від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»: «Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових  відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання  відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки».

Таким чином, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки працівнику зобов’язані виплатити в день звільнення.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 


Режим роботи та оплата в нічний час

Фахівці Держпраці повідомляють: КЗпП визначено, що нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст.108 КЗпП України). Оплата за роботу в нічний час розраховується виходячи із тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Відповідно до част.6 ст.96 КЗпП мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

При визначенні годинної ставки для оплати нічного часу необхідно місячний оклад працівника розділити на норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для зазначеного підрозділу (працівника).

В кінці кожного місяця проводиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування окладів, доплат і надбавок, в тому числі за роботу в нічний час, роботу у святкові та неробочі дні тощо.

Коли працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змін), то йому мають нараховувати оклад, встановлений йому в трудовому договорі (штатному розписі), провести за необхідності доплату до розміру мінімальної заробітної плати та врахувати, що доплата за нічну роботу розраховується із встановленого працівнику окладу, проте нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати (згідно зі ст.3¹ Закону України «Про оплату праці»).

На виконання вимог ст.30 Закону «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Це забезпечується належним веденням на підприємствах, в установах і організаціях обліку робочого часу працівників шляхом табелювання. У Табелі обліку використання робочого часу працівників робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години працівником (у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні та інші).

Ст.7 Закону України № 3356-XII від 01.07.1993 «Про колективні договори і угоди» передбачено встановлення взаємних зобов’язань між роботодавцями і працівниками щодо режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку у колективних договорах.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, що їх затверджують трудові колективи за поданням власника або уповноваженого ним, чи графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган.

Як правило, графіки доводяться до відома кожного працівника не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію. Перерва у роботі між змінами має тривати не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні працівника (включаючи і час перерви на обід). Робота працівника впродовж двох змін поспіль забороняється. Надання вихідних днів кожній групі працівників відбувається почергово, однак при цьому тривалість щотижневого (міжзмінного) безперервного відпочинку має бути не менша як 42 години. Відповідно до вимог ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин.

 

За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області

 


Новий порядок Розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві

Фахівці Мінсоццполітики повідомляють: 17.04.2019 р. на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», якою удосконалено механізми розслідування та обліку нещасних випадків та аварій на виробництві відповідно до вимог чинного законодавства, а також урегульовано питання розслідування професійних захворювань та отруєнь на виробництві.

Зокрема, передбвчено спрощення процедури оформлення документів, необхідних для встановлення факторів, що пов’язують нещасний випадок чи захворювання із професійною діяльністю, визначення переліку випадків, які підлягають розслідуванню, встановлення строку давності для розслідування нещасних випадків на виробництві, визначення вимог до санітарно-гігієнічних умов праці, а також функцій і повноважень Державної служби України з питань праці із ведення обліку аварій, нещасних випадків, гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь і причин їх виникнення.

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 


Розмір одноразової допомоги у разі ушкодження здоров’я на виробництві

Фахівці Держпраці повідомляють: у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату (част.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV)

У разі якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, йому провадиться одноразова виплата, розмір якої визначається відповідно до відсотка, на який збільшено ступінь втрати працездатності, щодо попереднього обстеження МСЕК, виходячи з розрахунку 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 %.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 42 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Полтавській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X