Дайджест нoвин «Податки і облік»
з 13.04.2020 пo 21.04.2020
Програму «Доступні кредити «5-7-9» для підтримки мікро-та малого бізнесу розширено
Прем’єр-міністр заявив: «У зв’язку з поширенням COVID-19 на території країни, ми внесли зміни до програми кредитування, які спрямовані на подолання наслідків пандемії».
«Отримати державну фінансову підтримку відтепер можуть суб’єкти будь-якої діяльності з річним доходом до 100 млн грн.
Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн.
Розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою. Зокрема, на діяльність, пов’язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва).
Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.
Для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до дев’яти місяців. Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку.»
За матеріалами сторінки Прем’єр-міністра у Facebook
З 28 квітня без валютного нагляду до 400 тисяч гривень
Податківці інформують: 28 квітня набере чинності Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Цим Законом передбачається збільшення ліміту транзакцій, за якими здійснюється фінансовий моніторинг, до 400 тис. грн.
Закон удосконалить сам процес фінансового моніторингу, а зменшить до чотирьох кількість ознак, за якими операція підлягатиме фінансовому моніторингу, та запровадить ризик-орієнтований підхід та й безпосередньо вплине на валютний нагляд, який здійснюють уповноважені банки за зовнішньоекономічними операціями.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Під незначним розміром валютної операції мається на увазі розмір валютної операції, який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.
За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві
Лист довільної форми не може вважатись податковою звітністю
Стаття 50 ПКУ регламентує порядок внесення змін до податкової звітності. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Аналогічні положення містяться і у пунктах 1 — 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21. Крім того, у п. 6 розділу І Порядку № 21 встановлено, що до податкової звітності з ПДВ належать:
- податкова декларація з ПДВ з додатками;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
- розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Отже, подання платниками ПДВ податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою ПКУ та Порядком № 21. При цьому уточнюючий розрахунок слід вважати невід’ємною частиною податкової декларації у разі якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених п. 49.11 ст. 49 ПКУ.
ПКУ передбачено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності:
- подання уточнюючого розрахунку;
- відображення уточнених показників в податкових деклараціях наступних податкових періодів.
Лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю у розумінні вимог ПКУ та Порядку № 21. А тому він правомірно не був врахований ГУ ДФС при проведенні камеральної перевірки.
Колегія суддів касаційного суду вирішила, що виправлення такої помилки має відбуватись шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до податкової декларації з урахуванням показників попередньо поданого уточнюючого розрахунку (з помилками).
Постанова ВС України від 24.02.2020 у справі № 520/1186/19
Закон про єдиний рахунок оприлюднено
В «Голос України» 17.04.2020 опубліковано Закон, у відповідності до якого єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ має запрацювати з 01.01.2021 року. До цієї дати Держказначейство має подбати про його відкриття та оприлюднення
Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням зможе відкрити у Державній казначейській службі та використовувати його для сплати податків і зборів, адміністрування яких контролює ДПС.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити ПНП, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату.
Проте єдиний рахунок не можна буде використати для сплати ПДВ та акцизного податку з пального та спирту, оскільки для їхньої сплати є дві інші спеціальні СЕА.
Платник податків зможе вільно розпоряджатися коштами на єдиному рахунку, перераховуючи їх, наприклад, і на рахунки для сплати ПДВ.
Для відкриття єдиного рахунку платнику податків треба буде подати заяву до ДПС через свій ЕКПП. ДПС надсилатиме Казначейству всі дані про платника, які будуть необхідні Казначейству для перерахування його податкових платежів.
Закон України від 16.04.2020 № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Виплати на користь нерезидента потребують подання звітності з ПНП навіть для «єдиноподатника»
Податківці консультують: платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснюють на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати, здійснюють нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ (п. 297.5 ст. 297 ПКУ).
Таким платникам необхідно буде подати декларацію з ПНП з обов’язковим проставлянням позначки у рядку «платник єдиного податку» заголовної частини декларації та поданням додатка ПН до рядка 23 ПН декларації. Подання до декларації інших додатків та фінансової звітності від платників єдиного податку не вимагається.
Лист ГУ ДПС у Житомирській області від 27.03.2020 № 1292/ІПК/8/06-30-33-01-21
Реалізація товару нижче виробничої собівартості та ПДВ наслідки
Перевіркою встановлено порушення платником ПДВ вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ. А саме, заниження бази оподаткування операцій ПДВ з постачання зі знижками самостійно виготовлених товарів п’яти ФОП та, як наслідок, заниження податкових зобов’язань з ПДВ.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ціна реалізації готової продукції для ФОП, занижена підприємством, не є ринковою ціною та не відповідає звичайній ціні. Позивачем не обґрунтовано наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) при реалізації продукції власного виробництва за цінами, нижчими від виробничої собівартості, та не доведено наявність факторів, які зумовили збитковість господарських операцій.
Верховний Суд виходить з того, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижче звичайних цін (п.188.1 ст. 188 ПКУ). Тому Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що реалізація товару нижче виробничої собівартості призвела до визначення бази оподаткування на рівні цієї собівартості та, як наслідок, до донарахування ПДВ.
Постанова ВС України від 27.02.2020 у справі № 440/1503/19
Дивіться відео на тему:
Як повернути кошти з ПДВ рахунку?
Амортизація РРО у відповідності до строку служби
Податківці повідомоляють: строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції.
Якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7-ми років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9-ти років від дати випуску строку служби апарата.
Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601 строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області
Підтримання в робочому стані чи поліпшення основного засобу
Основними нормативними документами, що регламентують облік основних засобів, їх відображення у бухгалтерському обліку або міжнародній фінансовій звітності, є ПБО 7 «Основні засоби» та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.
У чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення понять «модернізація» та «ремонт». Проте, п.14, 15 ПБО 7 передбачено, що первісна вартість основного засобу збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.
Рішення про поліпшення чи підтримання основного засобу в робочому стані має ухвалювати керівник підприємства (п. 29 Методрекомендацій № 561).
Однак, податківці роблять іноді власні висновки щодо визначення ремонту або поліпшення об’єкта. Про це свідчить численна судова практика.
Як вбачається з рішення в адміністративній справі № 826/3189/17 від 30.05.2017 спір, що виник між платником податків та податковим органом, пов’язаний, насамперед, з різним трактуванням сутності проведених платником ремонтних робіт, а саме: питання визначення капітального ремонту (модернізації) та поточного ремонту.
Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив, що «у чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення понять модернізації та ремонту. Водночас зі змісту п. 29 Методичних рекомендацій № 561 вбачається, що проведення модернізації передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, поліпшенню умов праці. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих частин об’єкта для підтримання його у робочому стані».
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для збільшення об’єкта оподаткування ПНП став суб’єктивний висновок податкового органу щодо неправильності відображення витрат у складі собівартості і необхідності віднесення сум ремонту на амортизацію ОЗ у зв’язку із суттєвістю понесених витрат (82 % від балансової вартості будівель та споруд).
Однак такий висновок податкового органу колегія суддів визнала безпідставним та таким, що не має імперативного характеру і може бути консультативним щодо удосконалення облікової політики позивача. Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта основного засобу, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, ухвалюється керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (п. 29 Методрекомендацій № 561).
Аналогічна справа слухалась у Верховному Суді, зокрема у постанові від 28.02.2018 у справі № 821/1496/16 розглядався епізод про, нібито, порушення платником податків пп. 134.1.1. ст. 134 ПКУ, яке призвело до заниження об’єкта оподаткування в результаті безпідставного віднесення вартості робіт з капітального ремонту основного засобу на інші операційні витрати за період 2015 — 2016 років.
За актами виконаних робіт та протоколами технічної ради вартість витрат, спрямованих на підтримання основного засобу у робочому стані, платник податків відніс на витрати підприємства.
Верховний Суд підтвердив, що «понесені платником податків витрати не пов’язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією основних засобів, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта, а пов’язані лише з підтриманням їх належного стану,які не збільшували первісної вартості основних засобів і не відображались як капітальні інвестиції».
Також Суд зазначив, що розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного підприємством за національними ПБО, на різницю по проведеному ремонту основного засобу підприємства. За п. 15 ПБО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат. Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних, чи для підтримання об’єкта в придатному для використання стані ухвалюється керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (п. 29 Методрекомендацій № 561).
За част.5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
У чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення поняття «ремонт», як поточний так і капітальний. Тому задля уникнення непорозумінь необхідно користуватися Методрекомендаціями № 561.
За матерілами «Вісник. Офіційно про податки»
Алгоритм дій у разі зупинення реєстрації ПН/РК
Податківці інформують: у разі зупинення реєстрації ПН/РК першочергово необхідно з’ясувати причину зупинки, а саме ознайомитися з Квитанцією № 1, що надходить до ЕКПП і є підтвердженням зупинки реєстрації.
Варіант 1
У квитанції зазначено п.1-8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ. Це свідчить про те, що платника податку віднесено до переліку ризикових платників. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через ЕКПП у день прийняття такого рішення Комісією регіонального рівня. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Також Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
В даному випадку першочергово слід подати документи в електронній формі до Комісії регіонального рівня для виключення платника з переліку ризикових відповідно до процедури, визначеної ПКМУ України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Варіант 2
У квитанції зазначено п.1-6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме:
- п. 1 – відсутність товару/послуги, зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПК/РК до ПН на збільшення суми податкових зобов’язань, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку;
- п. 2 – відсутність ліцензій, виданих органами ліцензування;
- п. 3 – відсутність актуального запису в ЄРПН платників акцизного податку з реєстрації пального;
- п. 4 – складення РК до ПН, що складена на отримувача платника податку, що передбачає зміну номенклатури товару/послуги (згідно з УКТЗЕД);
- п. 5 – перевищення суми компенсації вартості, зазначеної в РК на зменшення суми податкових зобов’язань;
- п. 6 – складення РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної на неплатника податку у строк, що перевищує 14 календарних днів.
В даному випадку необхідно надати письмові пояснення та копії документів в електронній формі до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/ РК.
Письмові пояснення та копії документів подаються до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, наведено в Наказі МФУ від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Рішення приймаються Комісією регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів та надсилається в електронному вигляді платнику.
У разі якщо платник податків не згодний з рішенням регіональної комісії, він може оскаржити рішення в адміністративному порядку до ДПС України протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Рішення комісії ДПС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
Проблематика під час подання платниками пояснень та документів до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено
- Подання платником повідомлення про розблокування ПН/РК, тоді як платника віднесено до переліку ризикових платників податків згідно п.1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків». У разі віднесення платника податку до переліку ризикових, відповідно п.1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків» першочергово необхідно надати документи на виключення з переліку ризикових. Алгоритм дій платника визначено у постанові КМУ України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
- Під час подання платниками пояснень та документів до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, є:
- ненадання платниками письмових пояснень щодо операцій, за результатами яких складено ПН/РК. Порядком прийняття рішень передбачено, що рішення про відмову в реєстрації може бути прийнято у разі ненадання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПНі;
- ненадання платниками документів, що підтверджують взаємовідносини з постачальниками та покупцями товарів (робіт/послуг), або ж надання документів, оформлених із порушенням законодавства;
- ненадання документів, що підтверджують джерело походження (придбання) товарів (робіт, послуг), що реалізуються;
- надання документів, що не відповідають умовам наданих договорів, укладених з постачальниками та покупцями товарів (робіт/послуг), а саме: умовам поставки та порядку розрахунків;
- ненадання дозвільних документів (ліцензій, тощо), наявність яких передбачена законодавством;
- ненадання документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Платники податків для надання письмових пояснень та копій документів в електронній формі мають можливість користуватись засобами електронного зв’язку, зокрема ЕКПП.
За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві
Тимчасові особливості визначення обсягу операцій для реєстрації платником ПДВ
Податківці повідомляють: Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» внесено зміни до ПКУ, зокрема, тимчасово запроваджено деякі особливості для громадських об’єднань та благодійних організацій, які наразі не зареєстровані як платники ПДВ.
Так, тимчасово, на період, який починається з 17.03.2020 і закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, операції, передбачені п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та/або п.п. 197.1.15 ПКУ, що здійсненні громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, не включаються ними при обрахунку загальної суми, визначеної ст.181 ПКУ, по досягненню якої особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ.
Операції, передбачені п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ – операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 № 224;
операції, які визначені у п.п.197.1.15 ПКУ – надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. При цьому мають дотримуватися вимоги цього підпункту щодо безоплатного постачання.
За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві
Право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, якщо основні засоби не введені в експлуатацію
Верховний Суд визнав, що передбачене ПКУ право на отримання бюджетного відшкодування не залежить від обліку основних фондів на рахунку 10 «Основні засоби» бухгалтерського обліку, як не залежить таке право і від моменту введення в експлуатацію основних фондів. А тому позивач цілком обґрунтовано заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ (правомірність формування ПДВ контролюючим органом не заперечувалась) за господарською операцією з придбання основних фондів.
Отж, якщо понесені підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.
Постанова ВС України від 27.02.2020 у справі № 817/321/17
Різні номенклатури товарів у ПН та договорі
Податківці консультують: дані ПН//РК формуються на підставі первинних документів. Зокрема, опис (номенклатура) товару, зазначений у податковій накладній повинен відповідати опису (номенклатурі) товару вказаному у первинних документа (видаткових накладних).
Водночас згідно з позицією Верховного суду договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Тож дані ПН/РК не формуються на підставі даних договору.
Отже, відмінність найменування товару, зазначеного у договорі та у ПН, складеній на підставі первинних документів, не вважається помилкою. Відповідно, у платника податку не виникає підстав для складання РК до такої ПН.
Лист ДПС України від 16.03.2020 № 1092/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Розбіжність на 1-2 копійки між ПН та видатковою накладною не впливає на податковий кредит
Податківці інформують: право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника ПДВ — покупця товарів/послуг на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН ПН. Причому ПН має бути складена платником ПДВ — постачальником на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг.
Показники ПН мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.
Водночас розбіжність на 1-2 копійки між обсягом постачання та сумою ПДВ, зазначеними у видатковій накладній та такими ж показниками ПН, яка виникла за рахунок арифметичних заокруглень, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту.
Тому на підставі такої ПН (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту) платник податку має підстави включити суму ПДВ до складу податкового кредиту.
Лист ДПС України від 26.03.2020 № 1272/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Дивіться відео на тему:
Оприбуткування готівки при цілодобовому режимі роботи (Консультація податківців)
Податківці консултують: якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна розпочалась одного календарного дня, а закінчилась наступного календарного дня (АЗС розпочала роботу о 09 год. 00 хв. 23.03.2020, а закінчила о 09 год. 00 хв. 24.03.2020), оприбуткування готівки здійснюється шляхом внесення запису у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, при цьому дата оприбуткування у КОРО повинна відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт повинен роздруковуватися після завершення робочої зміни о 09 год. 00 хв. 24.03.2020, оприбуткування готівки повинно здійснюватися у КОРО 24.03.2020).
Лист ДПС України від 26.03.2020 № 1253/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Оприбуткування готівки при цілодобовому режимі роботи (Роз’яснення податківців)
Податківці зазначають: правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону). Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
Відповідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, Z-звіт — денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.
Зміна — період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, до виконання наступного Z-звіту.
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 год.
У відповідності до вимог п. 11 глави II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, передбачено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується у день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави II Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Виходячи із наведених вимог законодавства, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна розпочалась одного календарного дня, а закінчилась наступного календарного дня (наприклад, магазин розпочав роботу о 08 год. 00 хв. 23.03.2020, а закінчив о 08 год. 00 хв. 24.03.2020), оприбуткування готівки здійснюється шляхом вчинення запису у КОРО, на підставі фіскальних звітних чеків РРО, при цьому дата оприбуткування у КОРО повинна відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт повинен роздруковуватися після завершення робочої зміни о 08 год. 00 хв. 24.03.2020, оприбуткування готівки повинно здійснюватись у КОРО 24.03.2020).
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Ідентифікація касира у касовому чеку
Податківці консультують: обов’язкової вимоги щодо відображення у касовому чеку інформації про касира, що проводить розрахунки через РРО, немає. Така інформація є додатковою та може додаватись суб’єктом господарювання у касовий чек додатково, за умови технічної можливості РРО.
Отже, суб’єкт господарювання не зобов’язаний у «Z-звіті» та «Х-звіті» відображати інформацію щодо ідентифікації касира, який проводить розрахунки із застосуванням РРО.
Лист ДПС України від 26.03.2020 № 1259/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Документи що обліковують продані товари
Податківці інформують, що до документів, які обліковують товари, можуть належати такі первинні документи: накладні, товарно-транспортні накладні, митні декларації, закупівельні акти тощо.
Облік проданих товарів повинен проводитись на підставі первинних документів, у тому числі шляхом проведення розрахункових операцій через РРО та створенням розрахункового документа.
Лист ДПС України від 26.03.2020 № 1248/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Попереднє програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД в РРО (ПРРО)
У разі реалізації підакцизних товарів з 01.08.2020, суб’єкти господарювання, які здійснюють .розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зокрема із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ)
Підкатегорія «ЗІР» 109.06
Відповідальність у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД
Податківці інформують: у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єктів господарювання за рішенням контролюючих органів з 01.08.2020 застосовуються фінансові санкції у розмірі 300 НМДГ — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 НМДГ і на посадових осіб — від 5 до 10 НМДГ.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 НМДГ і на посадових осіб — від 10 до 20 НМДГ.
Підкатегорія «ЗІР» 109.20
Продаж товарів поза магазинами та РРО
Податківці консультують: при оплаті споживачами виставлених рахунків за реалізовані товари шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, LiqPay, Portmone та інших (тобто із застосуванням ЕПЗ) застосування PРO є обов’язковим.
Лист ДПС України від 31.03.2020 № 1321/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Читайте статтю на тему:
РРО – актуальні штрафи за порушення в поточному році
Туроператор може сплачувати туристичний збір замість
Податківці консультують: право юридичних осіб (туроператорів, турагентів) сплачувати туристичний збір замість туристів (платників збору) ПКУ не обмежується, але на момент розміщення туриста у місці проживання (ночівлі) має бути здійснена оплата збору та наявний документ, що підтверджує таку сплату від імені туриста як платника туристичного збору. Форма сплати туристичного збору ПКУ не регулюється.
Лист ДПС України від 31.03.2020 № 1332/6/99-00-04-03-03-06/ІПК
«Домоволодіння» понад 500 м2 – податок на нерухомісь 25 тис гривень
Податківці консультують: п.п. «ґ» пп. 266.7.1 ст. 266 ПКУ не містить, обмежень щодо суб’єктності застосування, а оскільки площа приналежного підприємству «домоволодіння», перевищує 500 м2, то розмір податку за зазначений об’єкт житлової нерухомості збільшується на 25 000 грн на рік.
Лист ГУ ДПС у Київській області від 30.03.2020 № 1305/ІПК/8/10-36-04-03
ПДФО при списанні заборгованості за позикою у зв’язку зі смертю
Податківці наголошують: у разі смерті платника ПДФО або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим ПКУ) ПДФО за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів.
Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Норми встановлено п.162.3 ст.162 ПКУ.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
У разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає
Заматеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
ФОП-«єдиноподатникам» І- та ІІ груп м. Львова, єдиний податок можна буде не платити, проте…
Львівська міська рада 13.04.2020 прийняла рішення надати пільги «єдинникам» І та ІІ груп, які не здійснювали діяльності до 30 червня (але за їх зверненням до ДПС)
Допомога по вагітності та пологах, якщо стаж менше 6-ти місяців
Фахівці ФСС нагадують: допомога по вагітності та пологах надається працюючим жінкам за рахунок коштів Фонду за весь період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами.
Її розмір становить 100 % середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від тривалості страхового стажу.
Водночас якщо упродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку жінка має стаж менше 6 місяців, розмір допомоги для неї розраховується виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати.
Сума допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість днів фактичного перебування у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами.
З суми допомоги по вагітності та пологах, що надається за рахунок коштів ФССУ, податки та внески не утримуються.
За матеріалами ФСС України
Відпустка без збереження заробітної плати у разі встановлення карантину
Фахівці Держпраці повідомляють: згідно зі ст. 84 КЗпП України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», внесено зміни до ст. 84 КЗпП України, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).
За матеріалами ГУ Держпраці у Запорізькій області
Читайте статтюб на тему:
Обмеження і відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році
ЄСВ в карантинний період
Податківці нагадують: 02.04.2020 набрав чинності Закон № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
П.911.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року:
- несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внесоку;
- неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів. При цьому аб. 2 та 3 п. 7 част. 11 ст. 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого щодо періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року, не застосовується.
Так, згідно з аб. 2 та 3 п. 7 част. 11 ст. 25 Закону № 2464 неподання, несвоєчасне подання звітності платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення у розмірі 10 НМДГ за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 60 НМДГ за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, протягом періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню(п. 911.2 розділу VIII Закону № 2464).
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Неповний та скорочений робочий час під час карантину
Фахівці Держпраці роз’ясню, що мовно робочий час за тривалістю можна поділити на:
- Нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 год. на тиждень;
- Неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;
- Скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.
Поняття «скорочений робочий час» та «неповний робочий час» різні за своєю суттю.
Зокрема, скорочений робочий час встановлюється:
- для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень;
- для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень;
- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень;
- для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.
Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку. За згодою роботодавця неповний робочий час може запроваджуватися для всіх категорій працівників.
Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Запровадження неповного робочого часу відповідно до ст. 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.
У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити таке:
- вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);
- режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);
- період, на який встановлюється неповний робочий час, тощо.
Отже, неповний робочий день (та його тривалість) встановлюється за згодою сторін будь-якому працівнику, а скорочений (та його тривалість) — встановлений законодавством тільки для окремих категорій працівників. При неповному робочому дні праця оплачується пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку, а при скороченому робочому дні — як за повний робочий день.
За матеріалами Державної служби України з питань праці
Переведення на неповний робочий час працівника (ініціатор працівник)
Фахівці Держпраці зазначають: чинним законодавством визначено випадки обов’язкового введення неповного робочого часу за бажанням працівника.
Власник зобов’язаний установити неповний робочий час для таких категорій працівників, на прохання:
- вагітної жінки,
- жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою,
- жінки, що доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ч. 1 ст. 56 КЗпП),
- батька, який виховує дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі),
- опікунів (піклувальників),
- одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП),
- жінки в період перебування у відпустці для догляду за дитиною
- батька дитини, інших родичів, які фактично доглядають за дитиною в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною (част.4 ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР),
- інвалідів незалежно від групи інвалідності (ст. 172 КЗпП).
Обов’язкове застосування неповного робочого часу тривалістю не більше 4-х годин у день і половини норми робочого часу на місяць установлено для сумісників — працівників державних підприємств, установ і організацій (п. 2 постанови КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»).
Для решти категорій працівників установлення режиму неповного робочого часу відбувається за домовленістю із роботодавцем. Якщо працівник і роботодавець дійшли згоди щодо зміни режиму роботи, така зміна може бути впроваджена в будь-який строк, погоджений між ними.
Установлення неповного робочого часу з ініціативи працівника оформлюється шляхом подання працівником заяви та видання наказу про встановлення неповного робочого часу.
За матеріалами ГУ Держпраці у Запорізькій області
Переведення працівника на іншу роботу під час оголошення простою
Фахівці Держпраці звертають увагу, що в част.2 ст. 34 КЗпП зазначено, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їхньою згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації:
- на іншу роботу на тому самому підприємстві на весь час простою;
- на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Згоду працівника на переведення у разі простою можна зафіксувати шляхом подання ним відповідної заяви. У част.2 ст. 34 КЗпП не обмежується кількість зазначених переведень або їхня загальна тривалість протягом певного періоду, наприклад, календарного року (за умови наявності згоди на це працівника).
З урахуванням норм і положень ст. 32 КЗпП у разі простою без згоди працівника можна також:
- перемістити його на тому самому підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості;
- доручити йому роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Але роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я (част. 2 ст. 32 КЗпП).
За матеріалами ГУ Держпраці у Запорізькій області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ»
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг