Дайджест нoвин «Податки і облік»
з 11.05.2020 пo 18.05.2020
Додаткові НОВІ послаблення для платників
ВР 13.05.2020 прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (Проект від 30.04.2020 № 3329-д/П.
Законом передбачено внесення таких змін:
- продовження строку незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- продовження строку ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на період з 1 по 31 травня 2020 року;
- продовження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- зменшення вимог до мінімального розміру статутного капіталу банків з 500 до 200 млн грн;
- продовження строку дії Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», який завершується 01.08.2020, до 2024 року;
- запровадження компенсації з бюджету ПДФО, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати медичним працівникам, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії;
- невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО доходів у вигляді допомоги по частковому безробіттю (на період карантину).
Законом тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупинено перебіг строків, установлених:
- ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 р. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ;
- ст. 52 та 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі;
- ст. 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
З першого календарного дня місяця, що настає за місяцем завершення карантину, перебіг зазначених строків продовжиться з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Читайте статтю на тему:
Обмеження і відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році
Онлайн ліцензування від НБУ
НБУ повідомляє: заявники чи потенційні заявники відтепер можуть звернутися до НБУ із запитаннями щодо ліцензування банків, видачі ліцензій на переказ коштів у гривні без відкриття рахунків, на здійснення валютних операцій, на надання банкам послуг з інкасації чи із запитанням про реєстрацію учасників платіжного ринку.
На веб-сайті НБУ з’явилася спеціальна форма «Запитати про ліцензування», через яку онлайн можна запитати про пакет документів для отримання ліцензії, про статус вже поданого пакета документів.
У зверненні потрібно вказати:
- інформацію про заяника чи представників (за наявності): прізвище, ім’я, по батькові/найменування, резидентність (для нерезидентів України), місце реєстрації чи місцезнаходження, контактний номер телефону та адресу електронної пошти;
- перелік питань;
- обґрунтування потреби в обговоренні;
- процес, якого стосується звернення. Наприклад, істотна участь у банку, видача ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків тощо;
- іншу інформацію.
До звернення потрібно додати скановані копії документів стосовно питання та документи, що підтверджують повноваження представників.
Розглянувши звернення, представники Департаменту ліцензування зв’яжуться з заявником. Якщо для отримання відповідей на звернення необхідною буде зустріч, представники НБУ повідомлять про це, узгодивши дату, час та місце проведення.
Комунікації із заявниками відбуваються безоплатно в усній формі під час зустрічей в робочий час у приміщеннях НБУ або через відеоконференцію.
Інформація, озвучена представниками НБУ під час зустрічі, є виключно довідковою інформацією. Вона може бути використана заявником за його бажанням та на власний розсуд.
За матеріалами НБУ
Збереження е-документів
Мінцифри на своїй сторінці у facebook повідомляють, що документи мають два види архівного зберігання:
- постійне та тривале — 10 років та більше
- і тимчасове зберігання — до 10 років.
До першої групи відносяться статути, штатні розписи, установчі документи та особові справи, які варто мати і у паперовій формі. Якщо ви підписали їх в електронній формі, використовуйте формат даних PDF/A-1 (*.pdf), який убезпечить вас та ваших контрагентів від випадкового редагування документа.
Документи другої групи достатньо зберігати лише в електронній формі.
До другої групи належать документи:
- документи про відрядження (програми, технічні завдання, доповіді, довідки) закордонні або наукові в межах України — 10 років; у межах України — 3 роки
- дані про документообіг на підприємстві — 5 років
- кредитні договори, поруки, застави, гарантії, переведення боргу — 5 років
- первинні документи та додатки до них, що фіксують виконання господарських операцій (касові, банківські документи, ордери) — 3 роки
- ПН та облікові регістри — 3 роки
Після закінчення строків зберігання документи підлягають знищенню.
За матеріалами Мінцифри
Дивіться відео на тему:
Вступ в бухгалтерський облік: Заняття №1 “Первинні документи”
Нарахування амортизації на ОЗ та НА, що внесені до статутного фонду підприємства
Податківці інформують: відповідно до пп. 138.3.1 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ст. 14 ПКУ, пп. 138.3.2 – 138.3.4 п.138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Згідно з пп. 138.3. ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
- вартість гудвілу;
- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
«Невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Нормами П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», визначено відображення вартості основних засобів та нематеріальних активів, внесених до статутного фонду підприємства та нарахування амортизації на них.
П. 7 П(С)БО 7 та п. 10 П(С)БО 8 встановлено, що придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (абзац другий п. 10 П(С)БО 7).
Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:
- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8 (п. 14 П(С)БО 8).
Аб.1 п. 11 П(С)БО 8 встановлено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.
З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи, внесені до статутного фонду підприємства, тому такі основні засоби та нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
При цьому амортизації підлягає погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 та п. 11 П(С)БО 8 (п. 10 П(С)БО 7, п. 14 П(С)БО 8).
Підкатегорія «ЗІР» 102.05
Звільнення орендарів на період карантину від орендної плати
Фонд держмайна роз’яснив алгоритм звільнення орендарів на період карантину від сплати орендної плати за приміщення, які не можуть бути використані ними через запроваджені Урядом карантинні заборони (щодо оренди приміщень державної форми власності). Для цього необхідно:
- Переконатись, що діяльність, яка мала б здійснюватися в орендованому приміщенні (тобто предмет договору оренди за цільовим призначенням), підпадає під запроваджені Постановою КМУ № 211 заборони.
- Орендареві письмово звернутись із заявою до орендодавця з проханням звільнити його від орендної плати за договором відповідно до част.6 ст. 762 ЦКУ. Направляти звернення слід так, щоб залишилися докази направлення (наприклад: з описом вкладення та повідомленням про вручення).
- Орендодавець після отримання вказаного звернення проводить спільно з балансоутримувачем (за наявності) обстеження орендованого приміщення для того, щоб отримати докази призупинення орендарем діяльності на об’єкті оренди. Про таке обстеження складається акт (звіт), у якому необхідно зафіксувати факт того, що орендоване приміщення не використовується: об’єкт оренди зачинений в робочий час, всередині об’єкта не перебувають люди, не здійснюють ремонтні роботи тощо. Таке обстеження проводиться без попереднього повідомлення орендаря. Аби не порушувати інші карантинні приписи, члени комісії при обстеженні мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту.
На підставі заяви орендаря і складеного акта обстеження, орендодавець приймає рішення про звільнення орендаря від сплати за оренду на період карантину.
Фонд держмайна наголошує, що звільнення від орендної плати не застосовують до орендарів, вид діяльності яких за договором оренди хоча і підпадає під заборону, але фактично не здійснюється за обставин, за які орендар відповідає, зокрема, з причини здійснення орендарем на об’єкті оренди невід’ємних поліпшень (ремонту), які станом на дату запровадження карантину не були завершені.
За матеріалами Фонду держмайна
Читайте статтю на тему:
Виплата доходів нерезиденту та дата перерахунку валюти
Податківці консультують: оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України), то сума таких доходів та податку, який утримується та сплачується з них, визначаються виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на день виплати таких доходів.
Лист ДПС України від 24.04.2020 № 1654/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Неустойка на користь нерезидента
Податківці роз’яснюють: платник податку на прибуток має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму штрафів, пені, неустойок, нарахованих на користь нерезидента у звітному (податковому) періоді їх нарахування, якщо ці суми не оподатковуються податком на доходи нерезидента (пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ).
Лист ДПС України від 27.04.2020 № 1696/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Неподання звітності з ПДВ у період карантину
Податківці консультують: Закон № 533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
Утім протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020 не застосовуватимуться санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК до таких ПН в ЄРПН.
Лист ДПС України від 24.04.2020 № 1641/6/99-00-07-01-01-06/ІПК
Штрафні санкції за порушення строків реєстрації ПН: які штрафи застосовуються?
Податківці повідомляють: відсутність реєстрації або несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН призводить до накладення на платників податків штрафних санкцій.
Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН визначені ст. 1201 ПКУ, накладаються на платника податків, який зобов’язаний їх реєструвати (крім ПН, що не надається отримувачу та складеної за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Зокрема, за прострочення передбачено такі штрафні санкції:
- до 15 календарних днів – 10 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;
- від 16 до 30 календарних днів – 20 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;
- від 31 до 60 календарних днів – 30 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;
- від 61 до 365 календарних днів – 40 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;
- більше 366 календарних днів – 50 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК.
При цьому штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються:
- у разі зупинення реєстрації ПН/РК (на період такого зупинення);
- у разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог щодо своєчасності реєстрації цих документів.
Зазначені санкції застосовуються протягом 1095 днів, тобто з урахуванням строку давності, встановленого статтею 102 ПКУ.
Відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, які зазначені у ППР за результатами перевірки контролюючих органів, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
Якщо платник не реєструє таку ПН/РК після закінчення 10 календарних днів, які настають за днем отримання платником податку ППР, на нього так само чекає штраф у розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або суми ПДВ нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. Якщо ж протягом відведених 10 календарних днів (за ППР) ПН/РК будуть зареєстровані, дана штрафна санкція не застосовується
За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області
Читайте статтю на тему:
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ та безоплатна передача товарів
Податківці інформують: обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Підкатегорія «ЗІР» 101.02
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ
Податківці консультують: надміру сплачені податкові зобов’язання з ПДВ, зараховані до бюджету з рахунку платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 2001.5 ст.2001 ПКУ, підлягають поверненню винятково на цей рахунок платника ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Лист ДПС України від від 24.04.2020 № 1660/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
База оподаткування в разі постачання брухту і відходів дорогоцінних металів
Податківці інформують: при здійсненні операцій з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів, у тому числі утворених при розбиранні та списанні основних фондів, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ
Підкатегорія «ЗІР» 101.07
ПДВ та безкоштовне харчування для працівників
Податківці повідомляють: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із забезпеченням працівників платника податку безкоштовним харчуванням, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН, РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Читайте статтю на тему:
Харчування працівника за рахунок компанії
ПДВ при відшкодуванні витрат на утримання орендованого майна
Податківці нагадують: у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.
П. 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
П.188.1 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податнику внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Право на податковий кредит при сплаті за оренду
Податківці консультують: сума ПДВ, сплачена (нарахована) орендарем у складі орендної плати за оренду нежитлового приміщення, яке призначено для використання у господарській діяльності, включається орендарем до складу податкового кредиту за умови підтвердження зареєстрованою в ЄРПН ПН.
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1525/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
ПН за звільненою від оподаткування операцією
Податківці інформують: у разі звільнення операції з постачання товарів від оподаткування за такою операцією ПДВ не нараховується, при цьому складається ПН з зазначенням «Без ПДВ» на операцію, звільнену від оподаткування ПДВ. Звільнення від оподаткування ПДВ не є тотожним застосуванню нульової ставки податку, оскільки ставка податку 0 % та режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовуються до різних операцій, перелік яких визначено ПКУ, та мають різні податкові наслідки в частині ПДВ.
/ІПК від 27.04.2020 р. № 1671/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/
Операції, звільнені від оподаткування
Податківці інформують: пільговий режим оподаткування ПДВ на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил та/або запровадження воєнного стану, визначений п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється не на платників ПДВ, а на операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення (у тому числі виробленої на митній території України)
Підкатегорія «ЗІР» 101.12
Здійснення звільнених від оподаткування операцій, при придбанні товарів з ПДВ
Податківці консультують: якщо платником здійснюються винятково операції, що звільнені від оподаткування ПДВ, але товари та послуги для здійснення такої діяльності придбаваються з ПДВ то від’ємне значення за такими операціями не виникає, відповідно, відсутні підстави для бюджетного відшкодування ПДВ. А інших видів компенсації ПДВ крім бюджетного відшкодування ПКУ не передбачено.
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1537/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Постачання «пільгових» товарів згідно переліку №224
Податківці інформують: вартість товарів, які включені до Переліку КМУ від 20.03.2020 № 224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження пільги, встановленої п. 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, тобто з 17.03.2020 року. Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.
Платникам податку, які здійснювали постачання товарів, що включені до Переліку №224, з нарахуванням ПДВ слід забезпечити проведення коригування податкових зобов’язань з ПДВ щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги з оподаткування (з 17.03.2020) до дати набрання чинності Законом № 540 (до 02.04.2020 року).
При цьому платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в ПН, складених щодо операцій із такими товарами, які відбулись в період з 17.03.2020 до 02.04.2020, має бути або повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.
При проведенні такого коригування:
- платник податку — постачальник повинен скласти РК до ПН, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «мінус» показники щодо поставлених товарів із Переліку № 224. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів;
- платник податку — постачальник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН ПН на операцію з постачання товарів з Переліку № 224, яка звільняється від оподаткування, без нарахування ПДВ.
У такій ситуації ПН, яка була складена з нарахуванням ПДВ, та РК до неї в податковій звітності з ПДВ не відображаються.
Лист ДПС України від 27.04.2020 № 1669/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Постачання товарів неплатнику ПДВ
Податківці роз’яснюють: якщо постачання товарів, що включені до Переліку № 224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв’язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов’язань безпосереднім продавцем не здійснюється. Відповідна сума ПДВ, одержаного від кінцевих споживачів — неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку.
Лист від 27.04.2020 № 1670/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Підакцизні товари та платники акцизу
Податківці повідомляють: відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать:
- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп.215.3.4 ст. 215 (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД );
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія.
Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 ПКУ є:
- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (пп. 212.1.1 ст.212 ПКУ);
- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (пп. 212.1.2 ст.212 ПКУ) ;
- фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (пп. 212.1.3 ст.212 ПКУ);
- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (пп. 212.1.4 ст.212 ПКУ);
- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст. 213 ПКУ (пп. 212.1.5 ст. 212 ПКУ);
- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (пп. 212.1.6 ст. 212 ПКУ);
- особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 грн за 1 л 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов (пп. 212.1.7 ст. 212 ПКУ);
- особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (пп. 212.1.8 ст. 212 ПКУ);
- особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (пп. 212.1.11 ст. 212 ПКУ);
- оптовий постачальник електричної енергії (пп. 212.1.12 ст. 212 ПКУ);
- виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (пп. 212.1.13 ст. 212 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області
Фактичні залишки пального
Податківці консультують: дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць підлягають формуванню тільки розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне винятково для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (аб. 6пп. 230.1.3 ст.230 ПКУ).
Лист ДПС України від 21.04.2020 № 1617/6/99-00-17-02-02-06/ІПК
Зберігання пального в переносних ємностях потребує ліцензії
Податківці роз’яснюють: ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб винятково на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах, і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Інших винятків щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону України від 19.12.1995 № 481 не містять.
Лист ДПС України від 23.04.2020 № 1628/6/99-00-17-01-02-06/ІПК
Дезінфекційні засоби. Особливості обладнання місця виготовлення
Податківці консультують: виробники лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 грн за 1 л 100-% спирту, та суб’єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва, зокрема, дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), не зобов’язані обладнувати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками при придбанні ними спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів за умови встановлення на таких підприємствах податкових постів.
Лист ДПС України від 21.04.2020 № 1616/6/99-00-17-02-01-06/ІПК
Термін подання додаткової заявки-розрахунку на отримання марок акцизного податку продовжено
Податківці повідомляють: із врахуванням потреб та побажань суб’єктів господарювання щодо термінів подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на липень термін подання форм J(F) 1314402 продовжено до 25.05.2020 року.
За матеріалами ДПС України
Анулювання «алкогольної»/ «тютюнової» ліцензії при припиненні діяльності
Податківці інформують: анулювання ліцензії здійснюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання, або несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Тобто суб’єкта господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
У разі якщо суб’єкта господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
За матеріалами ГУ ДПС у Київській області
Кур’єрська доставка алкоголю та тютюнових виробів – порушення законодавства
Податківці консультують: доставка алкогольних напоїв та тютюнових виробів замовнику-покупцю (кінцевому споживачу), що були замовлені через інтернет-сторінку стаціонарного магазину за умови роздрукування розрахункового документа, в якому зазначено форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», який був роздрукований в стаціонарному магазині, обладнаному РРО, суперечитиме вимогам чинного законодавства, зокрема в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів не за місцем фактичного розташування місця торгівлі.
Лист ДПС України від 24.04.2020 № 1652/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Продаж списаних ОЗ за готівку. Чи можливо це?
Податківці роз’яснюють: у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу, і які згідно з бухгалтерським обліком обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.
Крім того, у разі здійснення розрахунків у касі в готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, зокрема в частині дотримання граничних сум розрахунків готівкою.
Лист ГУ ДПС у Чернівецькій області від 15.04.2020 № 1527/ІПК/24-13-05-0/
Транспортний податок – 2020
Податківці інформують: у 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 грн.
Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 ст. 267 ПКУ.
Згідно з пп. 267.6.4 ст. 267 платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Відповідно до пп. 267.7.1 ст. 267 ПКУ податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені пп. 267.8.1 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
За матеріалами ГУ ДПС у Миколаївській області
Зміни до Інструкції про службові відрядження
Наказом Мінфіну від 13.04.2020 № 155, який набрав чинності 12.05.2020 внесено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон. А саме:
авансування відряджень державних службовців та працівників державних підприємств, установ і організацій, здійснюватиметься в безготівковій формі.
Готівкове авансування можна здійснювати лише з метою забезпечення конфіденційності працівників (направлення у відрядження державними органами і військовими формуваннями працівників органів і організацій, на які покладено завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності).
Змінами також передбачена можливість видачі авансу при відрядженні за кордон у гривнях, а також уточнено перелік витрат, які відшкодовуються відрядженому працівнику (наприклад: комісійні витрати у разі обміну валюти, суми комісійної винагороди за надані банком послуги, пов’язані з використанням платіжних карток та готівки).
За матеріалами Мінфін України
Поворотна фіндопомога єдиноподатнику іноді є його доходом!
Поворотна фіндопомога «єдиноподатнику» іноді є його доходом!
Податківці наголошують: платник єдиного податку ІІІ-ї групи (юридична особа), який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві
Перехід «єдиноподатника» на іншу групу можливий лише з ІІІ кварталу 2020 р
Податківці наголошують: відповідно до пп. 298.1.5 ПКУ платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку зі збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави І розділу XIV ПКУ.
Відповідна заява про перехід на іншу групу має бути подана не пізніше 15 червня 2020 року.
При переході «єдиноподатника» ІІІ-ї групи (платника ПДВ) до І-ї або ІІ-ї групи спрощеної системи оподаткування анулюється реєстрація платника ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.
За матеріалами ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
Доходи за агентським договором в книзі обліку доходів
Податківці консультують: у день отримання ФОП — «єдиноподатником» коштів від виконання робіт (послуг) за агентськими договорами у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за такими договорами, та включається до доходу при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — ФОП.
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1529/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Облік ТМЦ у ФОП
Податківці інформують: на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, не поширюються вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265, зокрема ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Натомість контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки (пп. 20.1.9 ст. 20 ПКУ).
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1534/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Новостворена ФОП без діяльності та звітність
Податківці консультують: якщо протягом звітного періоду у новоствореної ФОП відсутні об’єкти оподаткування або показники, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, то у такої ФОП не виникає зобов’язання подавати річну податкову декларацію.
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1536/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Провайдер-ФОП має право бути «єдиноподатником»
Податківці роз’яснюють: п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Законом України від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» пп. 8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку І-ї – ІІІ-ї груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють таку діяльність:
діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Част.5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 визначено, що до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)» включається, зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо.
Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій.
Так, провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
Тобто ФОП у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені пп. 8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Трактор на гусеничному ходу та автомобіль «Урал» – основні засоби подвійного призначення
Податківці консультують: оскільки трактор на гусеничному ходу та автомобіль «Урал» належать до основних засобів подвійного призначення, що не підлягають амортизації, то витрати на утримання такої техніки не можуть бути віднесені ФОП до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів.
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1535/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Обмеження щодо періодів, за які можна подати уточнюючий звіт щодо сум нарахованого ЄСВ
Податківці інформують: роботодавець до початку його перевірки контролюючим органом має право подати до відповідного територіального контролюючого органу необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб та одночасно початкові документи із зазначеними правильними відомостями разом з пояснювальною запискою щодо їх зміни.
Обмежень щодо періодів, за які роботодавець має право подати уточнюючий звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску з метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено
Підкатегорія «ЗІР» 201.06
Припинення незалежної професійної діяльності та ЄСВ
Податківці консультують: якщо зупинено адвокатську діяльність, але при цьому не подано у визначеному порядку згідно з вимогами розділу XI Порядку № 1588 та розділу V Порядку № 1162 до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою №7-ЄСВ, № 8-ОГ П та документально підтвердженої інформації, яка підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності, то фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю — платник єдиного внеску не звільняється від обов’язку подання звітності та сплати єдиного внеску.
Лист ДПС України від 15.04.2020 № 1526/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Сплата єдиного внеску на невідповідний рахунок провокує штраф та пеню
Податківці інформують: сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Держказначейства для його зарахування, крім єдиного внеску, що сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України відповідно до договорів про добровільну участь.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Отже, у разі сплати єдиного внеску на невідповідні рахунки застосовуються штрафні санкції та пеня, передбачені ст. 25 Закону № 2464.
Лист ДПС України від 24.04.2020 № 1642/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
ФОП, яка не оформила пенсію сплачує ЄСВ на загальних підставах
Податківці консультують: якщо ФОП, які за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мають право на призначення пенсії за віком, але не отримують таку пенсію, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.
Лист ДПС України від 24.04.2020 № 1644/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Карантинна відпустка без збереження зарплати повний місяць – ЄСВ не нараховуємо
Податківці роз’яснюють: якщо працівник, оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати в період карантину, то у такому разі єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база його нарахування.
Лист ДПС України від 24.04.2020 № 1645/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Зміни законодавства щодо ЄСВ
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)», який прийнято 13.05.2020 внесено зміни:
- доповнено перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- звільнено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- скасовано зобов’язання для ФОП, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати мінімальний розмір ЄСВ у разі відсутності діяльності, тобто за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).
Виключені з платників ЄСВ ФОП, що мають основне місце роботи, де отримують заробітну плату, що дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ»
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг