fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 11.03.2019 пo 18.03.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Mar 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 11.03.2019 пo 18.03.2019

 

Індекс інфляції – 100,5%

Згідно з повідомленням Держстату індекс споживчих цін за лютий 2019 року становив 100,5%.

 

 

 

 

 

 

За інформацією Державної служби статистики України

 


Облікова ставка 18% річних

Правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку на рівні 18,0% річних.

 

 

 

 

 

 

 

Рішенням Правління НБУ від 14.03.2019 № 199-рш «Про розмір облікової ставки»

 


Різниця між запитом і зверненням

Фіскали роз’яснюють: запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Вони відрізняються між собою насамперед своїм змістом: запит — прохання надати інформацію, звернення — прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції України і детально врегульованого Законом України «Про доступ до публічної інформації», звернення — з метою реалізації низки конституційних прав. А саме: за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами. Із заявами звертаються щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відмінністю, що має практичне значення, є строк надання відповіді. На запити — 5 робочих днів, на звернення — 30 календарних днів.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС України

 


Зберігання документів в електронному вигляді

Фіскали консультують: у разі дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», а також норм ПКУ щодо подання звітності в електронній формі, ДФС не вбачає підстав щодо заборони формування та збереження документів платниками податків в електронному вигляді.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 06.03.2019 № 913/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції

На офіційному сайті ДФС України оприлюднено для обговорення проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».

Проект наказу підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Метою підготовки наказу є приведення у відповідність із положеннями ПКУ, якими, зокрема, передбачено розширення переліку господарських операцій, які визнаються контрольованими, а саме операції, які здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими з 01.01.2018, при цьому з 01.01.2019 визнаються контрольованими також і внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом.

 

За матеріалами ДФС України

 


Коригування фін результату при зміні системи оподаткування

Фіскали консультують: платник ПНП, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінрезультат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

 

 

 

Для такого платника, який прийняв рішення про незастосування коригування фінрезультату до оподаткування на різниці відповідно до порядку, встановленого пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ, об’єктом оподаткування ПНП підприємств є фінрезультат до оподаткування без його подальшого коригування.

 

 

Лист ДФС України від 06.03.2019 р. № 914/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Недоамортизована частина ремонту орендованого ОЗ та витрати

Фіскали роз’яснюють: при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.

 

 

 

 

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абз. 4 п. 138.1 та абз. 3 п. 138.2 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР»102.05

 


Членські внески на рахунок профспілки перераховані підприємством

Фіскали консультують: членські внески працівників-членів профспілки є виключно витратами працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються платником податку до профспілки.

Тобто платник податку в цьому випадку виступає посередником між робітником — членом профспілки та самою профспілкою.

 

 

Положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ не поширюється на операції з перерахування профспілковій організації роботодавцем членських внесків робітників-членів профспілки відповідно до їх заяв, у разі якщо такі внески не враховуються у складі витрат при визначенні фінрезультату до оподаткування такого роботодавця.

 

Лист ДФС України від 28.02.2019 № 803/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Оподатковання членських внесків на користь міжнародної організації

Фіскали роз’яснюють: як резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, неприбуткова організація не звільняється від обов’язку утримувати податок з такого доходу на умовах і в порядку, визначеному пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ, у разі виплати членських внесків міжнародній організації.

 

 

 

Якщо неприбуткова організація визначає податок при виплаті доходу нерезиденту, то така неприбуткова організація подає Податкову декларацію з ПНП підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 із заповненням рядка 23 Декларації та «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» Додатка ПН до декларації. При цьому інші показники декларації заповненню не підлягають.

 

Лист ДФС України від 01.03.2019 № 836/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Узагальнююча податкова консультація з ПДВ для експортерів соєвих бобів та ріпаку

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) з 01.09.2018 до 31.12.2021 та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) з 01.09.2020 до 31.12.2021 не має застосовуватись до сільськогосподарських підприємств — виробників олійних культур, вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільгоспвиробників або у їх постійному користуванні, або використовуються ними на правах оренди (суборенди), або емфітевзису.

Тобто зазначені підприємства мають застосовувати загальновстановлені правила оподаткування ПДВ, зокрема, в разі здійснення операцій з експорту товарів, платники податку матимуть право на відшкодування з бюджету «вхідного» ПДВ.

Проте, із втратою чинності з 01.01.2017 ст. 209 ПКУ, яка визначала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, з ПКУ виключено поняття «сільськогосподарське підприємство», що унеможливлює у повній мірі визначити чіткий перелік платників ПДВ, на яких поширюватиметься зазначена пільга.

Водночас у п.п. 14.1.235 ПКУ зазначається, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 р. XIV ПКУ — це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або ФОП, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Враховуючи зазначене, Мінфін порадив до внесення відповідних змін у ПКУ, застосовувати в цілях реалізації зазначеної пільги (передбаченої п. 63 підрозділу 2 р. XX ПКУ), поняття, правила та положення, установлені ПКУ, зокрема поняття «сільськогосподарський товаровиробник», визначене п.п. 14.1.235 ПКУ.

 

Узагальнююча податкова консультація затверджена наказом Мінфіну України від 11.03.2019 №105

 


Касовий метод у 2019 році

Фіскали нагадують: касовий метод — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ)).

На застосування касового методу мають право платники податку:

  • які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, чи послуги з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;
  • за операціями з виконання підрядних будівельних робіт.

Крім того, тимчасово, до 01.01.2022, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

 

Дивіться відео на тему:

 

ПДВ при поверненні товару правонаступником

Фіскали пояснюють: пунктами 3 та 6 ст. 4 розділу І Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Враховуючи те, що товари повертаються не юридичною особою — отримувачем таких товарів, а її правонаступником — новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

Операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. За результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник), зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Оподатковання ПДВ перехідних операцій (із спрощеної на загальну систему оподаткування)

Фіскали консультують: якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується.

 

 

 

Лист ДФС України від 06.03.2019 № 914/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Доступу до онлайн-сервісів та ПДВ

Фіскали зазначають: у разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору надається доступ до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), та скориставшись таким доступом платник отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання програмної продукції, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання доступу до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів (інтернет-платформи), розцінюється як операція з постачання програмної продукції або операція з надання права на використання програмної продукції, та не підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ або п.п.196.1.6 ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням доступу до програмної продукції розуміється виключно надання права на пошук, обробку і отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такої програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.02.2019 № 794/ІПК/26-15-12-01-18

 


Зміна ціни у ПН з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів

Фіскали наголошують: РК до ПН, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ, та відповідно не дає підстав для зменшення податкових зобов’язань постачальником, який склав таку ПН.

При цьому покупець таких товарів/послуг у випадку зменшення компенсації вартості товарів/послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг у випадку, якщо з дати складання ПН минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН за такою операцією. Така зареєстрована в ЄРПН ПН є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту покупця.

 

Лист ДФС України від 05.03.2019 № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Готівкова виручка та ліміт каси

Фіскали наголошують: відповідно до п. 48 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:

  • для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки — щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);
  • для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, — наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
  • для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, — не рідше ніж один раз на 5 робочих днів.

Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на 5 робочих днів.

Крім того, відповідно до п. 49 розділу V Положення № 148 підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати/програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Строки здавання готівкової виручки (готівки), встановлені п. 48 Положення № 148, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов’язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками.

Установа/небанківська фінансова установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів визначаються в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.

Пунктом 50 розділу V Положення № 148 визначено, що установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку, та не враховується готівка, внесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.

Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства — юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.

Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Оприбуткування готівки відокремленим підрозділом

Фіскали консультують: у разі використання РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звiтiв) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).

Щодо відповідальності за невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків зазначено, що у разі використання КОРО невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, а також незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) є неоприбуткуванням (неповним та/або несвоєчасним) готівки, що порушує вимоги п. 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 № 148.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95).

 

Лист ДФС України від 05.03.2019 № 904/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Вендінгові ПТКС мають бути фіскалізовані

Фіскали наголошують: за умови використання вендінгових програмно-технічних комплексів самообслуговування (автоматів з продажу товарів (послуг), що будуть мати можливість розрахунку за допомогою безконтактної технології оплати Pay Pass), такі ПТКС мають бути фіскалізовані.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 05.03.2019 № 902/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


На сайті ДФС нормативна грошова оцінка землі на 2019 рік

Фіскали, у довіднику на своєму сайті, 12.03.2019 розмістили інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) на 2019 рік.

З 01.01.2019 набрав чинності наказ Мінагрополітики від 18.12.2018 №605, яким затверджено нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі на 1 га (станом на 01.01.2018 року).

 

 

 

Нову оцінку слід було застосовувати для розрахунку земельного податку на 2019 рік та звітування з нього за земельними ділянками, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Також її потрібно використовувати й «єдиноподатникам» 4 групи для звітування на 2019 рік.

 

Перглянути інформацію можна за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ПСП при виплаті лікарняних

Фіскалир роз’яснюють: платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП (пп. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Згідно із пп. 14.1.48 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

З урахуванням того, що сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її неперевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

 


Особливості оподаткування подарунків

Фіскали нагадують: з 01.01.2019 року не оподатковується вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 1 043,25 грн на місяць, а з різниці між сумою подарунку та його неоподатковуваною вартістю справлятиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 %. Проте, зазначена норма стосується лише подарунків у натуральній формі.

Якщо подарунок від сторонньої особи отриманий 2018 року та договір дарування розірваний 2019 року — обдаровуваному слід подати декларацію за 2018 рік, у якій відобразити отриманий минулого року дохід та сплатити ПДФО за ставкою 18 % і військовий збір 1,5 %.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані (п.174.3 ст. 174 ПКУ). Дохід зазначається в річній податковій декларації, крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними — резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунка.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України).  Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.  Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичною особою — резидентом від фізичної особи –резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, оподатковується ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. Декларацію слід подати по строку 02.05.2019, зобов’язання з ПДФО та військового збору — сплатити по строку 31.07.2019 року.

З метою оподаткування ПДФО вартості земельної ділянки як об’єкта подарунка застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки (ст. 5 та ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»). Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує ПДФО за ставкою 5 % від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%.

Фізична особа — нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи — резидента, зобов’язана сплатити ПДФО до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).

Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити ПДФО і військовий збір.

Вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат — як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування ЄСВ лише у разі перебування їх у трудових відносинах з роботодавцем.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Черкаській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Інвестиційний прибуток та сплата податків

Фіскали наголошують: дохід, отриманий фізичною особою — резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

Відповідно до норм ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (пп. 170.2.2  ст. 170 ПКУ).

Разом з тим не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 р. — 2 470 грн,  у 2019 р. — 2 690 грн (п. п. 170.2.8 ст. 170 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді відсотків від володіння облігаціями

Фіскали зазначають: відповідно до пп. 164.2.8 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов’язання НБУ, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів — нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі НБУ, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (пп. 14.1.268 ст. 14 ПКУ).

Ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 % (п.п..167.5.1 ст. 167 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ст.168 ПКУ).

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Оподаткування зарплати померлого працівника

Фіскали консультують: сума заробітної плати (у т.ч. сума грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки), нарахована працівнику до дня його смерті, є базою нарахування ЄСВ для платника єдиного внеску – роботодавця.

Водночас оскільки спадкоємці відповідно до вимог чинного законодавства не є застрахованими особами роботодавцем – страхувальником, то зазначена сума, яка їм виплачується, не є базою нарахування ЄСВ.

Дохід у вигляді суми компенсації за невикористану відпустку включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника на день його смерті та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст.174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

 

Лист ДФС України від 04.03.2019 № 872/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Подарунок у вигляді грошових коштів

Фіскали роз’яснюють: договори дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір НМДГ, укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню (ст. 719 ЦКУ).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 розділу ІV ПКУ, яким передбачено, що порядок оподаткування залежить від ступеня споріднення обдарованого із дарувальником, їх резидентського статусу та об’єкта дарунка.

До об’єктів дарування відносяться, зокрема готівка або кошти, що зберігаються на рахунках дарувальника, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю (п. 174.1 ПКУ).

Вартість об’єктів дарування оподатковується за нульовою ставкою, якщо обдаровані є членами сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку — фізичні особи зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (пп. «в» п. 176.1 ПКУ).

Крім того, контролюючий орган має право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (пп. 20.1.2 ст. 20 ПКУ).

Отже, з метою підтвердження права платника податків — фізичної особи на застосування нульової ставки при оподаткуванні доходів у вигляді дарунка платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням такого доходу, складені відповідно до вимог чинного законодавства.

У разі якщо факт дарування, ступінь споріднення та резидентський статус дарувальника не підтверджено документально відповідно до вимог чинного законодавства, то така операція не підпадає під дію пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ і оподатковується на загальних підставах.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Поворотна фіндопомога та «єдиноподатник»

Фіскали пояснюють: надання поворотної фінансової допомоги юридичною особою — платником єдиного податку ІІІ групи не на постійній основі не суперечить вимогам пп. 291.5.1 ст. 291 ПКУ щодо перебування не спрощеній системі оподаткування.

 

Водночас діяльність з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам (фізичним особам — підприємцям) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, за умови здійснення якої підприємство не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Лист ДФС України від 28.02.2019 № 806/10/ІПК/14-29-12-03-22

 


Перелік витрат для отримання податкової знижки

Фіскали повідомляють: громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати ПДФО, скориставшись правом на податкову знижку (ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки:

  • сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
  • частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому ст. 175 ПКУ;
  • сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим п. 133.4 ПКУ;
  • сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
  • оплата допоміжних репродуктивних технологій;
  • оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
  • сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
  • сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
  • сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до 31.12.2019 р.

 

За матеріалами ОВПП податків ДФС

 


Безоплатно отримані послуги з транспортування ФОП-«загальносистемником» – це дохід

Фіскали нагадують: до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

Безоплатно надані роботи, послуги — це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Отже, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОП за ціною, не нижче звичайної за датою їх отримання.

Звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Дата визначення доходу ФОП-«загальносистемником»

Фіскали зазначають: об’єктом оподаткування ПДФО підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

До складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Дохід юридичної особи «єдиноподатника» при здійсненні операцій з експорту

Фіскали роз’яснюють: доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п. п. 2 п. 292.1 ПКУ),

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).

Згідно з п. п. 1 п. 24 розділ ІІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ, обов’язковому продажу на валютному ринку України підлягають надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь, зокрема, юридичних осіб – резидентів, які не є банками.

Надходження в іноземній валюті, зазначені в п. 24 розділу III Положення, підлягають обов’язковому продажу на валютному ринку України банкам та/або Національному банку з 07.02.2019 до 28.02.2019 (включно) у розмірі 50 %, з 01.03.2019 – у розмірі 30 %. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства (п. 25 розділу ІІІ Положення).

Банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з п. 24 розділу III Положення поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на розподільчий рахунок (п. 28 розділу ІІІ Положення).

Пунктом 29 розділу ІІІ Положення банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті:

  • без доручення клієнта;
  • виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Згідно з вимогами п. 5.3 глави 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Дохід «єдиноподатника» при простроченій кредиторці

Фіскали консультують: дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню (п. 5 та 15 ПБО 15).

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 ПБО 11).

Таким чином, до доходу підприємства — платника єдиного податку третьої групи включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та сума кредиторської заборгованості, що списана внаслідок ліквідації кредитора.

 

Лист ДФС України від 22.02.2019 № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ЄСВ за непрацюючу дружину/чоловіка працівника дипслужби

Уряд затвердив порядок нарахування та сплати ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

 

Частиною 2 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу» від 07.06.2018 № 2449-VIII (набрав чинності 19.12.2018) гарантовано, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.

 

Постанова КМУ від 06.03.2019 № 164

 


Штрафи за своєчасно не нарахований ЄСВ

Фіскали зазначають: за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 5 % зазначеної суми, а після 01.01.2015 — 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ (пп. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449).

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08.10.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у аб. 4-7 пп. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 %) штрафу:

  • визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
  • визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
  • здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного пп. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ складається за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Відсутність у ФОП правил внутрішнього трудового розпорядку

Фахівці Держпраці повідомляють: у листі Мінсоцполітики України від 28.12.2017 № 568/0/22-17/134 зазначено, що відповідно до ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої ст. 21 КЗпП трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Ст.142 КЗпП встановлено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Таким чином, відсутність у роботодавця правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням законодавства про працю.

Роботодавці, винні у порушенні законодавства про працю, несуть зокрема фінансову (стаття 265 КЗпП) та адміністративну відповідальність (стаття 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України).

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Кіровоградській області

 


Нещасний випадок працівника на власному авто може визнаватись пов’язаним із виробництвом

Перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, визначений у пункті 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 12324, в тому числі: використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт.

Під час проведення розслідування комісія зобов’язана з’ясувати, за яких підстав потерпілий використовував власний транспортний засіб. Якщо встановлено, що потерпілий використовував власний автотранспортний засіб в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт, то на зазначений випадок поширюється дія Порядку, та випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

У випадку непідтвердження факту його використання в інтересах підприємства на даний випадок поширюється дія Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 № 270.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Луганській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X