fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 08.07.2019 пo 15.07.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Jul 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 08.07.2019 пo 15.07.2019

 

Індекс інфляції за червень – 99,5 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за червень 2019 року – 99,5%.

 

 

 

 

 

 

За матеріалами Держстат

 


НБУ остаточно скасував ліміт на репатріацію дивідендів скасовано

З 10.07.2019 набрала чинності Постанова, яка більше не обмежує лімітом перерахування дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Українї в розмірі 12 млн євро на місць для однієї юридичної особи.

 

 

 

 

 

 

Постанова Правління Нацбанку № 91 від 09.07.2019 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набере чинності 10 липня.

 


Довідник пільг оновлено

Фіскалами оновилено довідник пільг, наданих чинним законодавством зі сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів:

  • довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету (станом на 01.07.2019);
  • довідник № 93/2 інших податкових пільг (станом на 01.07.2019).

 

 

 

 

 

За матеріалами ДФС України

 


Нові рахунки для ФСС

З 08.07.2019 введено у дію нові рахунки для ФСС України.

Для управлінь та відділень виконавчої дирекції ФССУ відкрито рахунки 3717 на балансі центрального апарату Казначейства України:

  • для зарахування коштів — код банку 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
  • для проведення витрат — код банку 820172, банк отримувача Казначейство України.

З метою належного і своєчасного зарахування коштів та мінімізації нез’ясованих надходжень Казначейство України просить платників починаючи з 08.07.2019 забезпечити спрямування коштів виключно на рахунки 3717, відкриті на балансі Казначейства.

Кошти, сплачені платниками на старі рахунки, не зараховуватимуться, а повертатимуться як нез’ясовані надходження.

 

 

За матеріалами ФСС України

 


Фактична перевірка у відокремлених підрозділах підприємства

Фіскали повідомляють: згідно з пп. 1.4.4 п. 1.4 розділу І Методичних рекомендацій у разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків та у разі якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об’єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об’єктів за їх фактичним місцезнаходженням.

У такому випадку підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, не пізніше, ніж за 10 робочих днів до початку її проведення, надає засобами електронного зв’язку до територіального органу ДФС, на території якого провадять діяльність відокремлений підрозділ або інший об’єкт, запит щодо проведення перевірки господарського об’єкта такого платника податків разом із переліком питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, та обставин для проведення перевірки, відповідно до ст.80 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Контрольовані операції (резиденти Британії та Ірландії)

Фіскали консультують: до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480, включено резидентів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з організаційно-правовими формами (назва мовою держави реєстрації/назва, транслітерована латиницею) — Limited Partnership (LP), тож операції з таким резидентом підпадають під визначення контрольованих.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 01.07.2019 № 3008/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Податкова вигода

Верховний Суд України зазначає: надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв’язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у достовірності наведених у цих документах відомостей, в інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин.

 

Постанова Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 826/18634/15

 


Калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо  – не є первинними документи

На запитувані фіскалами документи такі як калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо суд зазначив, що такі документи не є первинними бухгалтерськими документами з огляду на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А отже, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним.

Враховуючи вищезазначене, Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі положень п.121.1 ст.121 ПКУ.

 

 

Постанова Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16

 


ІНМА та податкові різниці при їх амортизації

Фіскали консультують: оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи вартістю не більше 6 000 грн не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст.138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають і у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з ПНП підприємств не відображаються.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 06.06.2019 № 2559/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Амортизація на ОЗ що тимчасово не використовуються

Фіскали зазначають: на період тимчасового невикористання виробничих основних засобів та відсутності їх експлуатації (корисного використання) амортизація на такі основні засоби не нараховується.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 02.07.2019 № 3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Оподаткування роялті резиденту Естонії

Фіскали консультують: платежі за право користування комп’ютерною програмою, які є роялті у рамках значення п.3 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно, що сплачуються резидентом України на користь резидента Естонії, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10 % від загальної суми роялті.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 02.07.2019 № 3045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Нарахування пені при імпорті

Фіскали інформують: відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).

 

 

 

 

У разі порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 114.10

 


Застосування ПДВ-пільги ІТ-шниками

Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики нагадує, що згідно з п.261 підрозділу 2 р. XX ПКУ тимчасово, до 01.01.2023, від оподаткування ПДВ звільняють:

  • операції з постачання програмної продукції;
  • операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з аб.2-7 п.п. 14.1.225 ПКУ.

Звільнення від оподаткування ПДВ застосовують до операцій з постачання програмної продукції, а також до операцій з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті.

Якщо в результаті надання послуг з комп’ютерного програмування створюють і фактично передають замовнику програмну продукцію (її примірник), з передачею або виникненням у замовника прав інтелектуальної власності або права власності на примірник, такі операції звільняють від оподаткування ПДВ.

 

 

Лист Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 29.05.2019 № 04-27/10-360(102508).

 


ПДВ зобов’язання на надані послуги до моменту реєстрації ПДВ

Фіскали консультують: право на нарахування податку та складання ПН надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ, в порядку, передбаченому ст.183 розділу V ПКУ (п. 201.8 ст.і 201 розділу V ПКУ).

Тобто якщо перша подія (надання послуг) відбулася до дати реєстрації особи як платника ПДВ, податкове зобов’язання з ПДВ при отриманні в 2019 році оплати за послуги, надані у серпні 2018 року, не нараховується.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 02.07.2019 № 3041/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

 

Дивіться відео на тему:


ПДВ зобов’язання за договором доручення

Фіскали зазначають: при отриманні повіреним коштів від покупців згідно з договором доручення за надані довірителем послуги у повіреного податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають, оскільки повіреним фактично не здійснювалася операція з постачання таких послуг. Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання послуг довірителем виникають безпосередньо у довірителя.

Послуги, надані повіреним довірителю згідно з договором доручення, в рахунок оплати вартості яких визначена договором доручення винагорода повіреного, розглядаються як окрема операція з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку.

 

 

 

Лист ДФС України від 24.06.2019 № 2891/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Об’єкт оподаткування ПДВ при благоустрої за бюджетні кошти

Фіскали консультують: отримання платником ПДВ коштів для утримання та функціонування майна територіальної громади, а саме, об’єктів благоустрою комунальної власності (міських автомобільних доріг, мереж зовнішнього вуличного освітлення, парків, скверів, вуличних мереж, тротуарів, пішохідних доріжок та ін.), тобто такі кошти відповідно є оплатою вартості товарів/послуг, а тому при їх отриманні виникає об’єкт оподаткування ПДВ та, відповідно такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Нормами ПКУ не передбачено нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п.198.5 ст.198 розділу V ПКУ при придбанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів.

 

 

Лист ДФС України від 27.06.2019 № 2966/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ на зворотню тару

Фіскали нагадують: відповідно до п.189.2 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування ПДВ не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

При цьому згідно з п.16 Порядку № 1307, до розділу А ПН вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі X як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

Таким чином, у разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача. Тобто отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, яку залишає в себе.

У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.

 

 

За матеріалами ДФС у Донецькій області

 

Дивіться відео на тему:

 

Зведені ПН на операції з постачання природного газу

Фіскали консультують: платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, виходячи з умов договору.

Згідно п.201.4 ст.201 розділу V ПКУ, а також з урахуванням положень Кодексу газотранспортної системи та умов, передбачених у Типовому договорі, постачання природного газу у межах врегулювання добового балансування згідно з договором транспортування природного газу, розглядається як операції з постачання, які мають протягом місяця безперервний або ритмічний характер.

За операціями з постачання природного газу у межах врегулювання добового балансування згідно з укладеними договорами транспортування природного газу платники податку, які не застосовують до зазначених операцій касовий метод податкового обліку з ПДВ, мають право на складання зведеної ПН, яка складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі операції.

У разі якщо до операції з постачання природного газу у межах врегулювання добового балансування згідно з укладеними договорами транспортування природного газу застосовується касовий метод податкового обліку з ПДВ, то за такою операцією платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти ПН на дату отримання коштів на свій банківський рахунок (у касу) як оплати вартості поставленого природного газу.

 

 

Лист ДФС України від 25.06.2019 № 2905/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Об’єднання товарних позицій в ПН-перешкода для податкового кредиту

Фіскали зазначають: згідно з п.44.1 ПКУ ПН повинна бути сформована на підставі первинних бухгалтерських документів (зокрема, видаткової накладної). Тож, якщо податкова накладна не відповідає первинним документам податковий кредит формувати за нею не можна.

У ситуації, коли платник у видатковій накладній зазначив декілька позицій склопакетів з різними розмірами, їх кількість визначив у штуках (всі позиції склопакетів незалежно від розмірів мали однакову номенклатуру та ціну за одиницю продукції), а в ПН вказав одну узагальнюючу позицію, де в графі 6 «кількість (об’єм, обсяг)» зазначив загальну площу всіх склопакетів (з різними розмірами) без зазначення їх кількості, то така ПН покупцем не може бути вклчена до податкового кредиту.

 

Лист ДФС України 03.07.2019 № 3068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


РК для ПН без факту здійснення господарських операцій

Фіскали повідомляють: при складанні ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти РК до неї.

У такому розрахунку коригування:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
  • у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з ІПН покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН;
  • у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Маркетингові послуги нерезиденту на його ж території – об’єкт оподаткування ПДВ

Фіскали консультують: у разі здійснення операції з постачання маркетингових послуг резидентом місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому резидент зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

 

 

 

 

Лист ДФС України 26.06.2019 № 2940/99-99-15-03-02/ІПК

 


ПДВ при здачі в оренду нежитлового приміщення на території України  нерезидентом нерезиденту

Фіскали зазначають: для послуг, що пов’язані із нерухомим майном, відповідно до пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання. У разі здійснення операції з постачання послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, така операція підпадає під дію норм ПКУ, якими регулюються питання оподаткування ПДВ.

Таким чином, операція з постачання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

Оскільки операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, буде отримувач таких послуг (у тому числі нерезидент).

 

Лист ДФС України 26.06.2019  № 2944 /3/99-99-15-02-02-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Договори позики – умови договору, строк позовної давності, податки 


Зміни до закону про РРО

Мінфін оприлюднив доопрацьований законопроект«Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Законопроектом пропонується:

  • запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків під час придбання товарів (послуг) вартістю понад 50 НМДГ (850 грн) та направлять відповідну заяву (скаргу) до контролюючих органів;
  • запровадження інформаційної системи в межах електронного кабінету, за допомогою якої може бути: 
  • перевірена автентичність отриманого покупцем в пункті продажу товарів розрахункового документа; 
  • оформлена скарга на продавця товарів за порушення порядку проведення розрахункових операцій; 
  • в режимі реального часу відстежено стан розгляду такої скарги в контролюючому органі;
  • отримання скаржником як відшкодування вартості придбаного товару (послуги) частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до суб’єктів господарювання за порушення порядку проведення розрахункових операцій (такі суми коштів не включатимуться до розрахунку оподатковуваного доходу платника податків);
  • підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торговельної діяльності та наданні послуг з метою передбачення джерела коштів для відшкодування покупцям (споживачам) частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями.

 

За матеріалами Мінфін України

 

Дивіться відео на тему:

 

Процедура реєстрації РРО по-новому

Фіскали повідомляють: реєстрація РРО здійснюється на підставі заяви, яка може подаватися через приватну частину (особистий кабінет) е-кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого АЦСК.

В меню «Введення звітності» необхідно обрати потрібну форму заяви: заповнити її, підписати та надіслати.

Підтвердженням подання заяви до фіскальної служби є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви. Інформація про результати розгляду заяви надсилається в електронному вигляді у другій квитанції. Переглянути відправлену заяву можна у вкладці «Вхідні/вихідні документи».

Інформацію про реєстри екземплярів РРО можна переглянути в е- кабінеті у розділі «Реєстри».

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 


Продаж квасу на розлив не потребує касового апарату

Фіскали інформують: відповідно до п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки або надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи касові апарати з роздрукуванням відповідних розрахункових документів або застосуванням розрахункових книжок, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

П.11 ст.9 Закону № 265 визначено, що касові апарати та розрахункові книжки не застосовуються при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 


Турзбір. Основне

Ставка туристичного збору в кожному регіоні встановлюється рішеннями місцевих рад за кожну добу для внутрішнього туризму у розмірі до 0,5% МЗП (у 2019 році — 20,87 грн) та в’їзного туризму — до 5% МЗП (у 2019 році — 208,65 грн). 

У разі неприйняття місцевими органами виконавчої влади рішення про встановлення на їх території розміру туристичного збору такий збір не може утримуватися до моменту прийняття відповідного рішення.

ПКУ не встановлює залежності тривалості доби та фактичного терміну проживання, отже, розрахунок доби в закладах готельного типу та інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання, встановлюється самостійно суб’єктами господарювання.

Обов’язок нарахування податкового зобов’язання та сплати туристичного збору до місцевого бюджету покладається на податкового агента, а платник перед розміщенням у місцях проживання сплачує такий збір безпосередньо податковому агенту. Перелік таких агентів розміщується на офіційному веб-сайті відповідної місцевої ради.

Платниками туристичного збору ПКУ визначає громадян України, іноземців, та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають у місцях проживання на відповідній територіально-адміністративній одиниці, на якій прийнято рішення про встановлення туристичного збору.

Особи, які перебувають у відрядження, не повинні сплачувати туристичний збір. Проте у 2019 році це правило стосується тільки резидентів України.

До платників туристичного збору не відносяться члени сім’ї фізособи (резиденти та нерезиденти) І і ІІ ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти (в тому числі і усиновлені), рідні брати і сестри, баба, дід, онуки), які тимчасово проживають у такої фізичної особи в будинках та інших будівлях, які належать такій фізичній особі на праві власності або на праві користування за договором найму. 

Повторно туристичний збір не потрібно сплачувати платнику податків, якщо за один і той самий період перебування на території однієї адміністративно-територіальної одиниці він надасть підтвердження сплати такого збору.

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі.

Податковим періодом для сплати та звітування щодо туристичного збору є квартал. Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням двома способами:

  • авансом до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28); 
  • протягом 10 календарних днів за результатами подання податкової декларації за відповідний квартал.

У разі сплати збору авансовими платежами така оплата відображається в податковій декларації за відповідний квартал та сплачується остаточна сума збору, розрахована в декларації.

Проживання працівників підприємства на базі (якщо суб’єкти господарювання мають на своєму балансі нерухоме майно, що використовується як база відпочинку (без реєстрації її як відокремленого підрозділу платником туристичного збору)) не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому працівники підприємства не мають обов’язку щодо сплати туристичного збору, однак члени сім’ї працівників є платниками туристичного збору.  

До фізичної особи (платника туристичного збору) може бути застосований органами внутрішніх справ штраф у розмірі 50 НМДГ(850 грн) за несплату ним туристичного збору, органами ДФС — штраф на податкового агента — у розмірі 100 НМДГ (1700 грн), а при повторному порушенні сума штрафу збільшується вдвічі.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Надання в найм будівлі без земельної ділянки не звільняє від сплати земельного податку

Фіскали нагадують: платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності і земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності (пп.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).

Спрощена система оподаткування не звільняє суб’єкта господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених у п.297.1 ст.297 ПКУ, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Обов’язок сплати земельного податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб’єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов’язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб’єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто з набуттям ознак (якості) суб’єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов’язку сплати земельного податку.

 

Постанова Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 826/14513/16

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Податок на нерухомість. Приклад розрахунку

Фіскали надають приклад розрахунку податку на нерухомість.

Фізична особа має у власності квартиру у місті Києві загальною площею 80 м2.

Сума податку розраховується так:

80 м2 (площа квартири) – 60 м2 (пільгова площа нерухомості) = 20 м2 (база оподаткування).

Згідно з рішенням КМДА в Києві встановлено ставку податку в розмірі 1 % мінімальної заробітної плати.

Вартість 1 м2:

  • 3 723 грн (мінімальна заробітна плата на 01.01.2018) Х на 1 % (ставка) = 37,23 грн.
  • 20 м2 х на 37,23 грн = суму податку до сплати у розмірі 744,60 грн.

Згідно з п.266.4 ст.266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку зменшується:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;
  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;
  • для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (квартира + будинок), — на 180 м2.

Об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується 5 та більше дітей, звільняються від оподаткування (пп. «л» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у м. Києві

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ПДФО для молоді віком лише понад 26 років

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується доповнити п.165.1 ст.165 ПКУ пп.165.1.60, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума будь-яких доходів фізичних осіб, вік яких не досяг 26 років.

 

 

 

 

 

 

 

Законопроект від 02.07.2019 №10413 «Про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо молоді від сплати податку на доходи фізичних осіб»

 


Засвідчення переплати по ПДФО банківській установі при виплаті зарплати

Фіскали інформують: п.168.1.1 ПКУ встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ.

Сплата (перерахування) податку до бюджету здійснюється під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 ПКУ).

Абз. 1 п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 встановлено, що банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розд. IV ПКУ, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого ПДФО із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.

Водночас, банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету (абз. 4 п.3.9 Інструкції № 22).

Отже, при виплаті фізичним особам оподатковуваного доходу суб’єкт господарювання зобов’язаний надати банку розрахунковий документ на перерахування до бюджету утриманого з ПДФО.

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.25 

 


ПДФО при нарахуванні зарплати нерезиденту в інвалюті

Фіскали наголошуюь: усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених ч. 2 ст. 5 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.

Відповідно до п. 52 розд. VI Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2, дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні та представництва міжнародних організацій на території України мають право здійснювати розрахунки в готівковій іноземній валюті, одержаної з власних поточних рахунків, для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо останні не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України.

При цьому, офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці за умови документального підтвердження розрахунку витрат (п. 125 розд. Х Положення № 5).

Згідно з п.164.4 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідно до п.п.170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

Згідно з п.164.6 ПКУ для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.02 

 


Помилка у прізвищі чи імені працівника у квитку при відшкодуванні – додаткове благо для працівника

Фіскали консультують: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника не включають суми відшкодованих йому витрат на проїзд, якщо транспортний квиток містить усі реквізити, зокрема прізвище та ім’я працівника юридичної особи.

Якщо транспортний квиток не відповідає вказаним вимогам, зокрема містить помилкову інформацію (помилка у прізвищі працівника), то вартість такого квитка включайте до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо.

Електронний проїзний документ містить обов’язкову інформацію в електронній базі як прізвище та ім’я пасажира (Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений спільним наказом Мінінфраструктури та Міндоходів від 30.05.2013 №331/137.

Зіпсованим вважають проїзний і перевізний документ з нечітко або помилково внесеними в нього даними, з нечітко або помилково нанесеним компостером чи з неправильно розрізаною тарифною сіткою (п. 8.14 розділу VIII Порядку № 331).

Отже, зіпсований транспортний квиток не є підставою для відшкодування транспортних витрат у відрядженні.

Додатковим благом для працівника є сума комісійного збору, яку юридична особа відшкодовує працівнику у зв’язку з поверненням посадочного документа.

 

Лист ДФС України від 27.06.2019 № 2977/5/99-99-13-02-03-16/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

ПСП при виплаті за лікарняними

Фіскали повідомляють: платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП (п.п. 169.1 ПКУ).

Згідно із п.п.14.1.48 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

З урахуванням того, що сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її неперевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п.169.4.1 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 


Особливості оподаткування ПДФО профспілкових путівок

Фіскали нагадують: з метою оподаткування ПДФО, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України (п.п. 165.1.35 ПКУ).

Зазначена норма поширюється на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім’ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення членів сім’ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім’ї.

В податковому розрахунку за формою № 1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок відображається за ознакою доходу «156».

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Документи для заповнення книги обліку доходів та витрат

Фіскали консультують: ФОП- «загальносистемник» заповнює Книгу обліку доходів і витрат на підставі первинних документів, а саме: платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, квитанцій, фіскальних чеків, актів закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інших первинних документів, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 20.06.2019 № 2833/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


ФОП – «загальносистемник» та витрати на ремонт житлової нерухомості

Фіскали інформують: ФОП- «загальносистемник» не має право включати до складу витрат, пов’язаних з отриманням доходу, витрати на утримання об’єктів житлової нерухомості, у тому числі витрати на проведення поточного ремонту об’єктів житлової нерухомості.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 19.06.2019 № 2801/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Сплата ЄСВ ФОП – «загальносистемником»

Фіскали нагадують: для ФОП – «загальносистемників» базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід згідно з даними декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий

ФОП – «загальносистемники» зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Здійснення обчислення  єдиного внеску за календарний рік відбувається до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.)

Зазначена норма передбачена п. 4 ч. 1 ст. 4, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 


Документи для звільнення від сплати ЄСВ для осіб з інвалідністю

Фіскали повідомляють: ФОП звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

ПФУ надає ДФС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності, тому окремо повідомляти контролюючий орган про статус пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.

Якщо ФОП є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від ФСС або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

 

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

 


Компенсація ЄСВ сімейному фермерському господарству

З 01.01.2020 набуде чинності Порядок, у відповідності до якого визначається механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів/голови сімейного фермерського господарства ЄСВ.

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до ст.81 Закону України «Про фермерське господарство» та зареєстроване платником єдиного податку IV групи.

Доплата надається у таких розмірах:

  • 0,9 мінімального страхового внеску — перший рік;
  • 0,8 мінімального страхового внеску — другий рік;
  • 0,7 мінімального страхового внеску — третій рік;
  • 0,6 мінімального страхового внеску — четвертий рік;
  • 0,5 мінімального страхового внеску — п’ятий рік;
  • 0,4 мінімального страхового внеску — шостий рік;
  • 0,3 мінімального страхового внеску — сьомий рік;
  • 0,2 мінімального страхового внеску — восьмий рік;
  • 0,1 мінімального страхового внеску — дев’ятий та десятий роки.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати ЄСВ відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

 

Постанова КМУ від 22.05.2019 № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів/голови сімейного фермерського господарства ЄСВ»

 


Лікарняні та декретні не індексуюються

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачують застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення (абз. 3 ч. 4 ст. 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999  № 1105-XIV).

ФСС не є органом, який призначає матеріальне забезпечення, відтак вказана норма не стосується фінансування ФСС для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Підстави для фінансування страхувальників – оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, Вона містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду соцстраху здійснюють фінансування страхувальників протягом 10-ти робочих днів після надходження заяви – розрахунку.

Тому допомогу по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів тимчасової непрацездатності виплачує роботодавець у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати. За дні тимчасової непрацездатності, починаючи з 6 дня та допомогу по вагітності та пологах виплачують у найближчий строк, установлений для виплати зарплати, але уже після отримання фінансування від робочого органу Фонду на підставі поданої роботодавцем заяви – розрахунку.

Проте,  допомога у зв’язку з вагітністю і пологами індексації не підлягає згідно ч.3 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XI. Це ж стосується й лікарняних як виплат, що рахують із середньої зарплати з огляду на п. 3 Порядку № 1078.

Окремого ж механізму для індексації цих виплат із ФСС законодавством не передбачено.

Отже, за затримку із виплатою лікарняних (декретних) ніхто компенсації не нараховує.

 

Лист Мінсоцполітики від 12.06.2019 № 313/0/247-19

 


Лікарняні по догляду за хворою дитиною

Фахівці ФСС нагадують: ФСС компенсує застрахованим особам втрачений за період догляду за хворою дитиною або членом сім’ї заробіток, починаючи з першого дня догляду. Розмір допомоги залежить від тривалості страхового стажу і визначається на загальних підставах.

Надання допомоги з тимчасової втрати працездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років здійснюється за весь період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше 14 календарних днів. А в разі стаціонарного лікування – за весь час перебування застрахованої особи у стаціонарі разом із хворою дитиною.

Допомога по догляду за хворим членом сім’ї виплачується не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби та побутових обставин, – не більш ніж за сім календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі хвороби або травми самої застрахованої особи фінансується ФСС, починаючи з 6-го дня непрацездатності, й до відновлення здоров’я або встановлення інвалідності. Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються роботодавцем.

Розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності складає від 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років) і до 100% (якщо стаж – понад 8 років).

 

За матеріалами ФСС України

 


Алгоритм дій у випадку прийняття нового працівника та звільнення

Фахівці Держпраці нагадують, що прийняття на роботу працівника проводиться наступним чином:

  • громадянин  подає відповідні документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття його на посаду;
  • за підписом керівника  складається відповідний  наказ про прийняття на роботу працівника;
  • посадові особи роботодавця ознайомлюють працівника з основними документами, а саме: правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовою інструкцією тощо;
  • підприємством не пізніше як за один день до початку роботи надсилається до ДФС повідомлення про прийняття працівника на роботу;
  • працівник відділу кадрів  оформляє трудову книжку відповідно до вимог чинного законодавства,  заповнює особову картку форми № П-2, формує особову справу працівника;
  • в подальшому відпрацьовані дні працівника заносяться відповідальною особою підприємства  до табелю обліку робочого часу;
  • бухгалтер зазначає дані новоприйнятого працівника у встановленій звітності;
  • заробітна плата (посадовий оклад) повинна бути зазначена у штатному розписі підприємства.

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної (ст. 95 КЗпП).

Мiнiмальна заробiтна плата – це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт).

До мiнiмальної заробiтної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров’я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.

У разi коли працiвниковi, який виконав мiсячну (годинну) норму працi, нарахована заробiтна плата нижче законодавчо встановленого розмiру мiнiмальної заробiтної плати, пiдприємство провадить доплату до її рiвня.

Розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється i переглядається вiдповiдно до ст. 9 i 10 Закону про оплату працi.

Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов’язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.

Заробiтна плата  у відповідних періодах пiдлягає iндексацiї у встановленому законодавством порядку.

Виплата заробітної плати провадиться не рідше 2-х разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст.116 КЗпП України). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Затримка розрахунку з працівником за відсутності спору про розмір належних працівникові сум тягне обов’язок власника провести на користь працівника  виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

 

За матеріалами Держпраці у Дніпропетровській області

 

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X