fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 05.08.2019 пo 12.08.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 12 Aug 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 05.08.2019 пo 12.08.2019

 

Норми тривалості робочого часу на 2020 рік

Мінсоцполітики листом повідомило: під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві необхідно керуватися нижчезазначеним.

Відповідно до ст.50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Відповідно до част.1 ст.51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

  1. для працівників віком від 
  • 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, 
  • 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

  1. для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163.

Законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Під час розрахунку балансу робочого часу варто врахувати, що згідно зі ст.53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст.73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст.51 КЗпП, скорочується на годину в разі п’ятиденного і шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних тривалість роботи у разі шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2019 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові дні:

  • 1 січня — Новий рік
  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день
  • 1 травня — День праці
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
  • 28 червня — День Конституції України
  • 24 серпня — День Незалежності України
  • 14 жовтня — День захисника України.
  • Робота також не проводиться у дні релігійних свят:
  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове
  • один день (неділя) — Пасха (Великдень)
  • один день (неділя) — Трійця.

Згідно з частиною третьою ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст.73) збігається з вихідним, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними у суботу та неділю у 2020 році вихідний день у неділю 8 березня має бути перенесено на понеділок 9 березня, вихідний у неділю 19 квітня — на понеділок 20 квітня, вихідний у суботу 9 травня — на понеділок 11 травня, вихідний у неділю 7 червня — на понеділок 8 червня і вихідний у неділю 28 червня — на понеділок 29 червня.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2020 рік, розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня із двома вихідними в суботу та неділю з однаковою тривалістю часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, наведено нижче.

За таких умов залежно від тривалості робочого тижня норма робочого часу на 2020 рік становитиме:

  • у разі 40-годинного робочого тижня — 2002 год.;
  • у разі 39-годинного робочого тижня — 1957,8 год.;
  • у разі 38,5-годинного робочого тижня — 1932,7 год.;
  • у разі 36-годинного робочого тижня — 1807,2 год.;
  • у разі 33-годинного робочого тижня — 1656,6 год.;
  • у разі 30-годинного робочого тижня — 1506 год.;
  • у разі 25-годинного робочого тижня — 1255 год.;
  • у разі 24-годинного робочого тижня — 1204,8 год.;
  • у разі 20-годинного робочого тижня — 1004 год.;
  • у разі 18-годинного робочого тижня — 903,6 год.

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Усього

1

Кількість календарних днів

31

29

31

30

31

30

31

31

30

31

30

31

366

2

Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято)

2 (1,7)

 

1 (8)

1 (19)

2 (1,9)

2 (7, 28)

1 (24)

1 (14)

1 (25)

11

3

Кількість вихідних днів

8

9

9

8

10

8

8

10

8

9

9

8

104

4

Кількість днів, робота в які не проводиться

10

9

10

9

12

10

8

11

8

10

9

9

115

5

Кількість робочих днів

21

20

21

21

19

20

23

20

22

21

21

22

251

6

Кількість днів, що передують святковим та неробочим, у які тривалість робочого дня (зміни) у разі 40-годинного тижня зменшується на годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня)

1(6)

1 (30)

1(8)

1 (13)

2 (24,31)

6

Норма тривалості робочого часу в годинах у разі:

7

40-годинного робочого тижня

167

160

168

167

151

160

184

160

176

167

168

174

2002

8

39-годинного робочого тижня

163,8

156

163,8

163,8

148,2

156

179,4

156

171,6

163,8

163,8

171,6

1957,8

9

38,5-годинного робочого тижня

161,7

154

161,7

161,7

146,3

154

177,1

154

169,4

161,7

161,7

169,4

1932,7

10

36-годинного робочого тижня

151,2

144

151,2

151,2

136,8

144

165,6

144

158,4

151,2

151,2

158,4

1807,2

11

33-годинного робочого тижня

138,6

132

138,6

138,6

125,4

132

151,8

132

145,2

138,6

138,6

145,2

1656,6

12

30-годинного робочого тижня

126

120

126

126

114

120

138

120

132

126

126

132

1506

13

25-годинного робочого тижня

105

100

105

105

95

100

115

100

110

105

105

110

1255

14

24-годинного робочого тижня

100,8

96

100,8

100,8

91,2

96

110,4

96

105,6

100,8

100,8

105,6

1204,8

15

20-годинного робочого тижня

84

80

84

84

76

80

92

80

88

84

84

88

1004

16

18-годинного робочого тижня

75,6

72

75,6

75,6

68,4

72

82,8

72

79,2

75,6

75,6

79,2

903,6

 

Лист Мінсоцполітики від 03.08.2019 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік»

 


Фіскали оновили план-графік перевірок на 2019 рік

На сайті ДФС України оприлюднено щомісячне оновлення плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Зміни торкнулися перших двох розділів: розділу I «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб» та розділу II «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Інформацію розміщено з урахуванням коригування станом на 08.08.2019 року. Ознайомитись з новим планом графіком можна за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/367929.html

 

За матеріалами ДФС України

 

Читайте статтю на тему:

 

Умови ведення діяльності для автоперевізників спрощено

З дня опублікування (поки не опубліковано) набере чинності накз Мінінфраструктури, яким скасувано типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень. А саме форму договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автотранспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах. 

Обов’язково керуватися вищезгаданим договором повинні були автоперевізники, які здійснювали нерегулярні перевезення пасажирів автотранспортом на внутрішньообласних маршрутах понад 50 км та міжобласних маршрутах. Виняток складали суб’єкти господарювання,, які надають туристичні та екскурсійні послуги власними чи орендованими транспортними засобами.

 

 

Наказ Міністерства інфраструктури України  від 05.07.2019 р. № 514 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства інфраструктури України від 20 червня 2012 року N 331»

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Відкоригували форму Звіту про контрольовані операції

З дня офіційного опублікування наказу набирають чинності зміни до Звіту про контрольовані операції та порядку його складання.

Форма Звіту зазнала наступних змін:

  • у таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» додали новий рядок для підбиття пісумків загальної суми контрольованих операцій з контрагентом .

Внесено зміни і до Порядку заповнення звіту. Так, у разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повну назву нерезидента.

А у графах 14 та 15 додатка до Звіту слід записувати дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема, дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва.

У разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом з додатком потрібно  надати інформацію, яка заповнена за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518). В інформації про пов’язаність осіб має зазначатись номер додатка, до якого її надають.

Якщо контрольовану операція здійснюють без контракту (договору), у гр. 7 та 8 додатка до Звіту вказують реквізити документа, на підставі якого проводилась контрольована операція.

Якщо нерезидент фінансує поточну діяльность постійного представництва в Україні у грошовій формі, у гр.16 додатка до Звіту проставляють «0». Якщо таке фінансування у грошовій формі є предметом контрольованої операції, то у гр. 17 додатка до Звіту потрібно записати суму фінансування у валюті операції.

Також наказ вніс зміни до  форми Інформації про пов’язаних осіб та до кодування ознак пов’язаності осіб.

 

 

Наказ Мінфіну від 10.06.2019 №242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції»

 


Недоліки складання ТТН – не підстава невідбуття господарських операцій

Постановою ВСУ підтверджено висновки суду апеляційної інстанції, що недоліки складання ТТН не можуть слугувати підставою невідбуття певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов’язаних із транспортуванням. Зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися залежно від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, технічних документи або паспортів на отримані товари.  

 

Постанова ВС від 25.06.2019 у справі № 1240/1982/18

 


Списання «дебіторки», щодо якої не створено резерв сумнівних боргів

Фіскали консультують: у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп.14.1.11 ст.14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінрезультат до оподаткування за пп.139.2.1 ст.139 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому зменшення фінрезультату за пп.139.2.2 ст.139 ПКУ здійснюється на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп.14.1.11 ст.14 ПКУ (у разі відповідності безнадійної заборгованості ознаці пп. «з» пп.14.1.11 ст.14 ПКУ за наявності підтвердних документів про банкрутство або припинення суб’єкта господарювання — боржника), за результатами звітного податкового періоду, в якому така заборгованість списується, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

 

 

Лист ДФС України від 26.07.2019 № 3490/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Фінрез при відвантаженні товарів на спрощеній системі, а оплаті за них на загальній

Фіскали інформують: якщо платник податку, у якого річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20-ти мільйонів гривень, не приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час його перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначену різницю не застосовують платники, які були платниками єдиного податку IV групи.

 

Лист ДФС України від 01.08.2019 № 3604/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Критерії ризиковості для блокування ПН/РК  по-новому

З 08.08.2019 ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряють на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Якщо за результатами такого моніторингу платник податку, який склав ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрацію таких ПН/РК зупиняють. Коли ж ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, реєстрацію таких ПН/РК зупиняють (крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію).

ДФС оновлено:

  • критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, які зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019;
  • показники, за якими визначають позитивну податкова історію платника податку, які зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та ввели в дію 08.08.2019 року.

Крім цього, наявний новий Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовують для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Безоплатна передача основних засобів за договором позички та податкові наслідки

Фіскали консультують: ПКУ не передбачає коригування фінрезультату до оподаткування на різниці у разі здійснення операцій з передачі основних засобів у безоплатне строкове користування. Водночас у такому випадку платник податку втрачає право нараховувати амортизацію основних засобів відповідно до положень п.138.3 ПКУ, на яку зменшують фінрезультат до оподаткування згідно з п.138.2 ПКУ.

Крім цього, операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об’єктом оподаткування ПДВ. Таку операцію оподатковують ПДВ за ставкою 20% виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до п..1 ПКУ, тобто не нижче звичайних цін. Базу оподаткування ПДВ визначають виходячи з вартості послуги з оренди аналогічного майна.

 

Лист ДФС України від 29.07.2019 № 3529/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Оподаткування ПДВ та роялті

Фіскали інформують: загальні норми щодо регулювання питань реалізації права інтелектуальної власності та користування об’єктами цього права, зокрема складання та виконання ліцензійних договорів, визначено в ЦКУ.

За користування такими об’єктами ЦКУ передбачено виплату грошової винагороди, яка для цілей оподаткування в ПКУ має назву «роялті» (як один із різновидів пасивних доходів платника).

Операції з виплати роялті за нормами ПКУ не підлягають оподаткуванню ПДВ (не є об’єктом оподаткування). Як правило, у ліцензійному договорі передбачається плата за користуванням об’єктом права інтелектуальної власності.

До поняття «постачання послуг», наведеного в пп.14.1.185 ст.14 ПКУ, належить, зокрема, операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності.

З урахуванням норм ЦКУ та ПКУ зроблено висновок, що при здійсненні операцій з надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності без можливості його подальшого відчуження такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ. А у разі можливості відчуження такого права (наприклад, шляхом його продажу) плата за таке відчуження не вважатиметься роялті, а отже, підлягатиме оподаткуванню ПДВ.

 

Лист ДФС України від 20.05.2019 № 2241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ та інформаційні послуги через сайт

В ІПК від 05.04.2018 р. № 1384/6/99-99-15-03-02-15/ІПК фіскали зазначили, що платник ПДВ надає дозволи на використання програмної продукції (онлайн-сервісу). Відповідно до ліцензійного договору дозвіл дає право винятково на пошук, обробку й отримання інформації, що здійснюються за допомогою такої програмної продукції (онлайн-сервісу), без постачання безпосередніх копій (примірників) програмної продукції (онлайн-сервісу) користувачу. У такому випадку надання такого дозволу розцінюють як надання послуг із пошуку й обробки інформації. Тому таку операцію оподатковують ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%. 

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.02.2019 у справі №826/8167/18 консультацію ДФС визнано протиправною та скасовано. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 зазначене рішення залишено без змін. 

Відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, з 01.01.2013 до 01.01.2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з аб.2-7 п.п.14.1.225 ПКУ. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них; примірники (копії, екземпляри) комп`ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп`ютерно програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп`ютерної програми чи в іншій формі; будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп`ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу; криптографічні засоби захисту інформації.

Суд зазначив, що ДФС України хоча і послалась у податковій консультації на наведені правові норми, проте аналізу їм не надала, а обмежилась припущеннями зазначивши, що «якщо згідно з умовами ліцензійного договору …».

Отже, суд визнав протиправною та скасував ІПК від 05.04.2018 №1384/6/99-99-15-03-02/15/ІПК та зобов’язати ДФСУ надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

 

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №826/8167/18

 


Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні послуг

Фіскали консультують: при здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання ПН за такою операцією буде вважатися дата належним чином оформленого первинного документа, що засвідчує факт постачання послуг, у тому числі акта виконаних робіт (наданих послуг).

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 23.07.2019 № 3411/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Декілька рахунків передплачено однією сумою та кількість ПН

Фіскали наголошують: правила формування податкового кредиту визначено ст.198 ПКУ, згідно з п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

    • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
    • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
    • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

    • дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
    • дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

П.201.7 ст. 201 ПКУ передбачено, що ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Враховуючи вищенаведене, у постачальника на дату отримання від покупця попередньої оплати однією сумою виникають податкові зобов’язання з постачання товарів/послуг та обов’язок скласти та зареєструвати в ЄРПН ПН.

Складання двох або більше ПН у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

Таким чином, покупець не має підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у ПН, складених на кожний виписаний рахунок на окрему партію товару у разі здійснення підприємством попередньої оплати даного товару однією сумою.

 

За матеріалами ОВПП ДФС

 


Нерезидент перечисляє кошти постійному представництві, чи буде ПДВ?

Фіскали інформу.ть: кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії – нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, а тому не належать до об’єкту оподаткування ПДВ.

Згідно ст. 95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435-IV представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою. Представництво може наділятися майном юридичної особи, що її створила.

Підпунктом «г» п.п. 14.1.139 ПКУ передбачено, що особою для цілей розд. V ПКУ є, у тому числі, постійне представництво нерезидента.

Відповідно до п.185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПКУ).

 Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПКУ).

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.04 

 


ПДВ при наданні послуг зі стажування інтернів

Фіскали консультують: що послуги зі стажування інтернів не є послугами з охорони здоров’я, а є освітніми послугами. При цьому операції з постачання освітніх послуг звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі послуги надаються навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Отже, операції з надання послуг зі стажування інтернів медичними закладами — комунальними некомерційними підприємствами, які не є навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання освітніх послуг, не звільняються від оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

 

Лист ДФС України від 22.07.2019 № 3391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Товари нерезиденту за межами митної території України та ПДВ

Фіскали інформують: якщо операції з постачання товарів нерезиденту здійснюються за межами митної території України, а самі товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за такими операціями у резидента не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 24.07.2019 № 3434/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


РРО при продажу квитків для проїзду в кіосках і салонах ТЗ

Фіскали консультують: ФОпам при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах дозволено проведення розрахункових операцій без застосування РРО, при цьому використання РК та КОРО є обов’язковим.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 18.07.2019 № 3336/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Застосування РРО при повторній реєстрації «єдиноподатника»

Фіскали інформують: при здійсненні розрахунків за товари (послуги) ФОП – «єдиноподатники» ІІ-ї групи, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО.

 

 

 

 

При цьому якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків та зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

 

Лист ДФС України від 25.07.2019 № 3471/ІПК/03-20-14-05-11

 


Відобрадження суми одержаної готівки у видаткових документах

Фіскали консультують: у видатковому касовому ордері чи видатковій відомості про одержання готівки обов’язково зазначається сума одержаної готівки (гривень — словами, копійок — цифрами). У разі якщо у видатковому касовому ордері чи видатковій відомості про одержання готівки не зазначається сума одержаної готівки — суб’єктом господарювання порушуються вимоги п.27 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 № 148.

 

 

 

Лист ДФС України від 19.07.2019 №3364/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Рентна плата за воду з бювета

Фіскали інформують: якщо господарська діяльність підприємства полягає у забезпеченні населенню можливості безоплатно самостійно вилучати обсяги води з бюветних комплексів для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, то за такі обсяги води у підприємства не виникають податкові зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 23.07.2019 № 3406/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 


Реєстраційний (обліковий) номер платника податків змінять

Фіскали на своєму сайті оприлюднили проект наказу про затвердження змін до порядку обліку платників. Зокрема, проектом пердбачено зміну структури РОНПП. А саме, перші дві цифри реєстраційного (облікового) номера замінять на:

77 – для платників податків – резидентів;

88 – для платників податків – нерезидентів.

Однак такі зміни торкнуться не усіх платників податків, а лише тих, кому будуть видавати нові номери. Адже, як передбачає проект наказу Мінфіну, реєстраційні (облікові) номери платників податків, які надали платникам податків контролюючі органи до набрання чинності вказаним проектом наказу, не зміняться протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах таких платників податків (виняток – зміна коду за ЄДРПОУ).

 

Проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів»

 


Комісійна торгівля. Відображення у книзі обліку доходів та у декларації

Фіскали консультують: для ФОП- «єдиноподатника», який здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, у Книзі обліку доходів і витрат відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за договорами комісії. Водночас при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — ФОП до доходу включається лише сума отриманої винагороди повіреного (агента).

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 30.07.2019№ 3553/26-15-13-06-12-ІПК

 


«Єдиноподатник» та переуступка прав вимоги

Фіскали інформують: укладення договору переуступки прав вимоги боргу ФОП – «єдиноподатниками» є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже, не дає права ФОП застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 25.07.2019 № 3469/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Сплата ЄСВ новоствореним ФОПом

Фіскали повідомляють: ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання І-ї чи ІІ-ї групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування єдиного внеску за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню ПДФО. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені фізичні особи — підприємці, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують єдиний внесок у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2019 році становить 4173 × 22 % = 918,06 грн.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


ФОП, що отримує пенсію з іншої країни є платником ЄСВ

Фіскали зазначають: ФОП, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно з законодавством іншої країни, нараховує і сплачує єдиний внесок на загальних підставах.

При цьому ФОП, у тому числі платники єдиного податку, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

 

Зазначена норма передбачена част.4 ст.4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Виплачені авансом відпускні в звіті з ЄСВ

Фіскали повідомляють: роботодавці формують та надають Звіт про суми нарахованої заробітної плати  (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою № Д4, наведеною у додатку 4 до Порядку № 435. В таблицях 6 та 7 Звіту за формою Д4 відображаються нараховані суми заробітної плати (доходу). 

У разі якщо зарплатний дохід було виплачено у звітному місяці, але не нараховано, то у Звіті за формою № Д4 за такий звітний місяць він не відображається. Його буде відображено у тому місяці, коли він буде нарахований.

Тобто, якщо відпускні наступного місяця виплачуються в поточному місяці, а їх нарахування відбудеться в наступному місяці, то у Звіті № Д4 вони не відображаються. У разі, якщо відпускні наступного місяця виплачуються та нараховуються в поточному місяці, то їх слід відобразити у Звіті за формою № Д4 за поточний місяць, але вказати в графі 11 таблиці 6 місяць, за який вони нараховані.

Відпускні в таблиці 6 Звіту за формою №Д4 відображаються окремим рядком з кодом типу нарахувань «10» в графі 10.

 

 

За матеріалами ОВПП ДФС

 


Нарахування ЄСВ при виконанні функцій керівника засновником

Фіскали консультують: у разі якщо на період тимчасового припинення діяльності підприємства він виконує функцію керівника. Висновки зроблено такі: якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), та у разі відсутності найманих працівників, то ЄСВ не нараховується та звіт з ЄСВ не подається.

 

 

 

 

Лист ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2019 №3334/ІПК/20-40-13-02-11

 


Частина щорічної відпустки у вихідні дні

Фахівці Держпраці повідомляють: відповідно до част.1 ст. 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки необов’язково має бути першою її частиною.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, за який надається відпустка.

Ст.12 Закону передбачено лише можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник.

З метою недопущення втрат робочого часу та беручи до уваги виробничі обставини, роботодавець може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, також може запропонувати свої умови поділу щорічної основної відпустки або не поділити її взагалі.

Відповідно до ст. 5 Закону тривалість відпусток визначається цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Отже, щорічна відпустка чи її частина може надаватися працівникові у будь-який календарний день, у тому числі в суботу та неділю.

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

,

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X