fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 04.05.2020 пo 12.05.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 12 May 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 04.05.2020 пo 12.05.2020

Послаблення карантинних обмежень

На Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади опубліковано постанову Кабінету Міністрів від 04.05.2020 № 343 про послаблення карантинних обмежень чка набуває чинності з 11.05.2020 року.

Зокрема, буде дозволена робота перукарень, літніх майданчиків закладів громадського харчування, відвідування парків.

Проте згідно Постанови карантин продовжено до 22.05.2020 року.

Індекс інфляції за квітень – 100,8 %Індекс інфляції за квітень – 100,8 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за квітень 2020 року – 100,8%.

За матеріалами Держстат


Зміна назви вулиці. Чи потрібно повідомляти податківців?Зміна назви вулиці. Чи потрібно повідомляти податківців?

Податківці інформують, що у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків, відомості про яких:

    • включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за формами № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) та № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
  • не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

Підкатегорія «ЗІР» 116.06


Мінцифра про електронні документиМінцифра про електронні документи

Мінцифра у Facebook надає відповіді на поширені запитання щодо використання електронних документів, а саме:

Чи мають електронні документи юридичну силу?

Так, і це закріплено законодавством. Оригіналом електронного документа є електронний примірник з обов’язковими реквізитами та електронним підписом автора.

Якщо електронний документ надсилається кільком адресатам або зберігається на кількох електронних носіях інформації, кожен з електронних примірників є оригіналом.

Чи є паперова копія електронного документа оригіналом?

Ні. Оригінальність затверджує саме електронний підпис. За необхідності, можна роздрукувати такий документ та квитанцію з інформацією про підпис. Але роздруковані документи обов’язково потрібно завірити власноручним підписом.

Чи можна застосовувати такі документи в бухгалтерському обліку?

Так, первинні та зведені облікові документи можна створювати в електронній формі.

Чи вважаються електронні документи доказами у суді?

Звісно! На них розповсюджуються загальні правила доказування та оцінки судом доказів. Подати такий документ до суду можна в оригіналі чи в електронній копії, підписаній КЕП. Але скріншоти та роздруківка електронного листування не вважаються електронними документами, тому не беруться до уваги судом.

Що вважається датою створення електронного документа?

Документ отримує юридичну силу з моменту підписання. Але дата накладання е-підпису на договір не завжди є датою набуття чинності. Якщо ви плануєте підписати договір після його укладення, зазначайте це за допомогою формулювання «Договір набуває чинності з (дата)».

За матеріалами Міністерство цифрової трансформації України


Після проведення камеральної перевірки можна подати уточненку.Після проведення камеральної перевірки можна подати уточненку.

Верховний Суд переконаний, що камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Пункт 50.2 ст. 50 ПКУ забороняє платникам податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. 

Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом ППР за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне ППР за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов’язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Постанова ВС України від 12.03.2020 у справі № 805/2408/16-а

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»


Розробка вебсайту у облікуРозробка вебсайту у обліку

Податківці інформують: згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 №327/225,

 вебсайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень част.1 ст. 433 ЦКУ та ст. 8 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення вебсайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення веб-сайту (хостинг).

Ст.1 Закону України від 15.12.1993 № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п. 8 МСБО 38 «Нематеріальні активи» та п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», 

нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.

П.п.138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація Зокрема, у податковому обліку до 6-ї групи включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, витрати платника податку, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг) відносяться до 6-ї групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Підкатегорія «ЗІР» 102.05


Збитки минулих років в декларації з ПНПЗбитки минулих років в декларації з ПНП

При визначенні оподатковуваного прибутку платник податків, керуючись нормами ст.134, 140 ПКУ, має право зменшити об’єкт оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних періодів.

Сума такого від’ємного значення відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ «Різниці» Декларації з перенесенням його від’ємного значення до рядка 03 «Різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, ‒)» Декларації.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів (років) належить до податкових пільг. Згідно з Довідником податкових пільг № 98/2 станом на 01.04.2020 пільга має код 11020301.

Порядок обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233. Згідно з нормою п. 2 цього Порядку, суб’єкти господарювання, які не сплачують податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані вести облік сум таких пільг та відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що надається контролюючому органу в строки, установлені ПКУ.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не сплачують ПНП у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються в додатку ПП до Декларації.

У додатку ПП відображаються відомості про:

    • код пільги та найменування пільги з кожного виду податкових пільг з ПНП згідно з довідником пільг;
    • суму податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (звільнені від оподаткування кошти);
    • строк користування податковою пільгою у звітному періоді;
  • суму податкової пільги, використану за цільовим призначенням.

Розрахунок пільги з ПНП, передбаченої пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, здійснюється на підставі показників Декларації та рядка 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 Декларації.

У разі якщо об’єкт оподаткування ПНП має позитивне значення, сума пільги, передбаченої пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, розраховується в такий спосіб: 

«Σ від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду» × «розмір базової ставки податку»/100. 

У разі якщо об’єкт оподаткування ПНП у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без обліку від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають і сума пільги не визначається. 

У разі прийняття рішення про коригування даних податкової звітності з ПНП за минулі звітні періоди (наприклад, 2019 рік) для внесення даних щодо неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (тобто 2018 року), підприємство має право відповідно до ст. 50 ПКУ виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої Декларації або додатка ВП до Декларації залежно від обраного способу виправлення помилок.

Якщо платником ПНП самостійно за попередній звітний податковий рік буде виправлено невраховані суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшить позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток нарахування штрафних санкцій і пені ПКУ не передбачено. 

Поряд із цим платник податку на прибуток, який не користувався пільгою, передбаченою пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, і за той період не подавав Звіт про суми податкових пільг у встановлений п. 3 Порядку № 1233 строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал), за результатами якого самостійно виявлено незадеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року. Звіт про суми податкових пільг останній раз подавався платниками податків за IV квартал 2019 року. З 01.01.2020 його подання скасовано постановою КМУ від 31.10.2018 № 891.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту за період, у якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена п. 120.1 ст.120 ПКУ (штрафні санкції в розмірі 170 грн) і ст. 1631 КпАП (адмінштраф для посадових осіб від 85 до 170 грн з урахуванням тримісячного строку). 

При цьому якщо Звіт подано з порушенням строку за період, за який уже застосовувалася відповідальність за його неподання, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання Звіту) не застосовуються.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Читайте статтю на тему:

Строки дії податкової соціальної пільги у поточному році


Виплата дивідендів: особливості справляння авансового внескуВиплата дивідендів: особливості справляння авансового внеску

Податківці нагадують: відповідно до пп. 57.113 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений пп. 57.11.2 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

    • на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп.57.11.2 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
    • платником ПНП, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
  • фізичним особам.

Згідно з пп. 57.11.4. ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з ПНП у разі виплати дивідендів (п. 57.11.6 ст. 57 ПКУ).

За матеріалами Офіс ВПП ДПС


Членські внески за заявою працівника. Утримання та перерахунокЧленські внески за заявою працівника. Утримання та перерахунок

Податківці консультують: членські внески працівників — членів профспілки та пенсійні внески у межах недержавного пенсійного забезпечення, що утримуються із заробітної плати працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються роботодавцем — платником податку до профспілки та недержавного пенсійного фонду відповідно, не є витратам самого платника податку. Тобто платник податку в цьому разі виступає посередником між працівником та профспілкою чи недержавним пенсійним фондом.

Отже, на такі операції не поширюються положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ за умови, що такі внески не враховуються у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування такого роботодавця.

Лист ДПС України від 08.04.2020 № 1447/6/99-00-07-02-02-06/ІПК


Перевід фіндопомоги з поворотної в безповоротну. Податкові наслідкиПеревід фіндопомоги з поворотної в безповоротну. Податкові наслідки

Податківці нагадують: відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

В обліку сторін договору це відображається як взаємне списання заборгованості за угодою сторін. Безоплатна передача активів під час такого прощення боргу не відбувається, оскільки грошові кошти вже були передані раніше, а кредитор, зі свого боку, звільняє боржника від обов’язку їх повернення.

У надавача фінансової допомоги виникають витрати від списання дебіторської заборгованості, а у отримувача фінансової допомоги виникають доходи від списання кредиторської заборгованості.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

У пп. 14.1.257 ПКУ зазначено, безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику ПНП на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0 % відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

В свою чергу, відповідно до п. 185.1. ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп.14.1.191 ПКУ).

Таким чином, оскільки операція з надання/отримання платником ПДВ безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС


З СЕА ПДВ можна погасити лише борг по ПДВЗ СЕА ПДВ можна погасити лише борг по ПДВ

Судами попередніх інстанцій задоволено позов у спосіб, який передбачає два 

Верховний суд зазначає: у разі невиконання платником податків обов’язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. 

Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст.87 ПКУ. Тобто, будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Натомість джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, які обліковуються в СЕА ПДВ. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01.07.2015 та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01.07.2015, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Кошти на рахунку платника в СЕА ПДВ не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з ПДВ.

Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі з рахунків в СЕА ПДВ, є норма аб.1 п. 95.3 ст. 95 ПКУ, чкою передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків, та з рахунків платників податків у СЕА ПДВ здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Постанова ВС України від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18


Критерії до товарів для звільнення від ПДВКритерії до товарів для звільнення від ПДВ

Податківці інформують: основною підставою для звільнення товарів від оподаткування ПДВ, встановленого п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку, визначеному постановою КМУ від 20.03.2020 № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Водночас для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ, повинно бути:

    • подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у відповідних Технічних регламентах, затверджених постановами Уряду;
  • або подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, як імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Підкатегорія «ЗІР» 101.1


Операції з медичними товарами в декларації з ПДВОперації з медичними товарами в декларації з ПДВ

Податківці наголошують: відповідно до п.71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на період, що починається з 17.03.2020 та закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 224.

При цьому операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів відображаються в податковій звітності з ПДВ так:

  • обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядку 5.1 розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

Для платників, які заповнюють рядок 5.1 Декларації, обов’язковим є подання додатку 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Що стосується відображення операцій з ввезення на митну територію товарів, то формою Декларації та Порядком №21 не передбачено відображення обсягів придбання товарів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування.

Тому товари, включені до Переліку № 224, які при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ не відображаються.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві


Уточнення у звітності з ПДВ щодо постачання медичних засобів без штрафівУточнення у звітності з ПДВ щодо постачання медичних засобів без штрафів

Податківці нагадують: застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)передбачене не з моменту набрання чинності даним Законом (02.04.2020), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України – з 17.03.2020 року.

Тобто в податковій декларації з ПДВ за березень 2020 року операція з постачання товарів з Переліку № 224 відображається виключно як звільнена від оподаткування ПДВ.

Якщо платник податку при складанні податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року включив ПН, складені з 17.03.2020 на операції з постачання товарів з Переліку №224 з нарахуванням суми ПДВ і не подав «Звітну нову» податкову декларацію з ПДВ у термін до 21.04.2020 (включно) з виправленими показниками, то такий платник податку має право подати до податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за операціями з постачання товарів з Переліку № 224.

Подання зазначеного уточнюючого розрахунку не призводить до нарахування штрафних санкцій, оскільки відсутній факт заниження податкових зобов’язань з ПДВ. 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві


Підстав для формування податкового кредиту немає, якщо придбавались лікарські засобиПідстав для формування податкового кредиту немає, якщо придбавались лікарські засоби

Податківці інформують: платники податку, які здійснювали придбання товарів, що включені до Переліку товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, з нарахуванням ПДВ, не мають права на формування податкового кредиту по таких операціях.

У випадку якщо платник податку – покупець подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року та включив суми «вхідного» ПДВ, до складу податкового кредиту, то такому платнику необхідно подати «Уточнену» податкову декларацію з ПДВ, в якій виключити такі суми ПДВ зі складу податкового кредиту.

ПН, які були складені в період з 17 березня по 1 квітня 2020 року (включно) з застосуванням ставки 7 або 20 %, вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Суми ПДВ, зазначені у таких ПН, не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві


Податкові зобов’язання та податковий кредит у послуг з водопостачання та водовідведенняПодаткові зобов’язання та податковий кредит у послуг з водопостачання та водовідведення

Податківці консультують: за операціями платника податку з постачання послуг, передбачених п. 187.10 ст. 187 ПКУ, а саме послуг з водопостачання та водовідведення населенню, бюджетним установам — як платникам, так і неплатникам ПДВ, дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту визначається за касовим методом.

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями визначаються на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку в оплату вартості таких послуг або на дату отримання від покупців (отримувачів послуг) інших видів компенсації вартості таких послуг.

Податковий кредит за товарами/послугами, що придбаваються платником податку та призначаються для використання при наданні послуг, передбачених п. 187.10 ст. 187 ПКУ, формується на дату сплати платником податку коштів (списання з банківського рахунку, видачі з каси) за поставлені йому (або ті, що підлягають поставці) товари/послуги або надання інших видів компенсацій вартості таких товарів/послуг.

Лист ДПС України від 13.04.2020 № 1489/6/99-00-07-03-02-06/ІПК


Експорт обладнання, якщо ціна нижче балансової вартостіЕкспорт обладнання, якщо ціна нижче балансової вартості

Податківці роз’яснюють: у разі здійснення операції з експорту обладнання за ціною нижче балансової вартості такого обладнання, нульова ставка застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією.

При цьому оскільки операція з експорту обладнання, за якою балансова вартість такого обладнання перевищує фактичну ціну, за якою таке обладнання вивозиться за (договірну вартість), оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, то необхідність складання другої ПН на суму такого перевищення відсутня.

Роз’яснення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій постачання товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, за якими ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) наведені в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673, яка на сьогодні є чинною та може використовуватися платниками податку.

Лист ДПС України від 08.04.2020 № 1444/6/99-00-07-03-02-06/ІПК


Інформація про види діяльності змінилась – подаємо нову Таблицю даних платника ПДВІнформація про види діяльності змінилась – подаємо нову Таблицю даних платника ПДВ

Податківці інформують: відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі ПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

    • види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
    • коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
  • коди послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Підкатегорія «ЗІР» 101.18


Мазут та акцизний податокМазут та акцизний податок

Податківці консультують: якщо підприємство купує мазут паливний за кодом УКТ  ЗЕД 2710 19 68 10, який відповідає технічним умовам ДСТУ 4058-2001 (який не входить до переліку підакцизних товарів відповідно до пп. 215.3.4 ст. 215 ПКУ), що підтверджено відповідними документами, та надалі здійснює його реалізацію, у такого підприємства не виникатиме об’єкта оподаткування акцизним податком у розумінні пп.213.12 ст. 213 ПКУ. Також обов’язку щодо сплати акцизного податку за цими операціями та реєстрації акцизних складів у підприємства не виникатиме.

Втім, якщо підприємство купує товар, який класифікується за кодом 2110 19 64 00 УКТ ЗЕД і за описом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД є паливом пічним побутовим, що підтверджено відповідними документами та відноситься до підакцизних товарів, підприємство при здійсненні операцій з реалізації такого товару зобов’язане зареєструватися платником акцизного податку та сплачувати акцизний податок при виникненні об’єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 ст. 213 ПКУ.

Лист ДПС України від 02.04.2020 № 1364/6/99-00-17-03-01-06/ІПК


Використання пального суб’єктом господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки такого пального не вважатиметься реалізацією пального тільки за умови, що такий суб’єкт не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного.

Податківці роз’яснюють: використання пального суб’єктом господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки такого пального не вважатиметься реалізацією пального в розумінні пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ тільки за умови, що такий суб’єкт не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного.

У разі якщо приміщення або територія, на якій суб’єкт господарювання здійснює зберігання пального, відповідає визначенню акцизного складу за пп. 14.1.6 ст. 14 ПКУ, та суб’єкт господарювання має документи, що підтверджують право власності або користування такими приміщеннями та/або такою територією, такий суб’єкт є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального за пп. 212.1.15 ст. 212 ПКУ.

Лист ДПС України від 02.04.2020 № 1367/6/99-00-17-03-01-06/ІПК

Читайте статтю на тему:

Актуальний зразок наказу про затвердження норм витрат палива


Придбання пального в бак автомобіля не збільшує ліміт пального у СЕАПридбання пального в бак автомобіля не збільшує ліміт пального у СЕА

Податківці консультують: при заправленні транспортних засобів (в бак автомобіля) на власні господарські потреби на АЗС, зокрема за талонами, картками, у підприємства не збільшується ліміт пального у СЕА пального та спирту етилового, такі обсяги пального, придбаного на АЗС продавців (постачальників), тобто з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, не відображаються в декларації акцизного податку підприємства.

Лист ДПС України від 02.04.2020 № 1366/6/99-00-17-03-01-06/ІПК


РРО при наданні послуг з обробки даних та формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключаРРО при наданні послуг з обробки даних та формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа

Податківці роз’яснюють: якщо підприємство планує надавати кінцевим споживачам послуги з обробки даних та формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, а також постачати комп’ютерну програму, то застосування РРО є необов’язковим за умови відсутності місця здійснення розрахунків (тобто без фізичного контакту надавача та отримувача таких послуг).

Лист ДПС України від 08.04.2020 № 1449/6/99-00-05-04-01-06/ІПК


РРО при продажуРРО при продажу кінцевим споживачам ліцензії на використання комп’ютерної програми

Податківці консультують: якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, сертифікатів, довідок, висновків, експертних оцінок, договорів, квитанцій, рахунків, ключів тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг, в тому числі замовлених та сплачених через мережу «Інтернет») суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

Тому, при продажу підприємством з використанням мережі «Інтернет» ліцензії на використання комп’ютерної програми застосування РРО є не обов’язковим за умови відсутності місця здійснення розрахунків (тобто без фізичного контакту надавача та отримувача таких послуг).

Лист ДПС України від 08.04.2020 № 1452/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Читайте статтю на тему:

РРО – актуальні штрафи за порушення  в поточному році


РРО при отриманні коштів через платіжні системиРРО при отриманні коштів через платіжні системи

Податківці роз’яснюють: при отриманні від покупців за реалізований товар коштів, що сплачені через платіжну систему LigРау або перераховані з власної розрахункової карти на банківські реквізити підприємця через платіжну систему Приват24, Ощад24, Монобанк та інші, підприємець може не застосовувати РРО, якщо обсяг доходу такого підприємця у календарному році не перевищує 1 млн грн.

У інших випадках, в тому числі і при здійсненні покупцями оплати за отримані товари із застосуванням ЕПЗ (не через установу банку) за умови перевищення у календарному році зазначеного обсягу доходу, застосування підприємцем РРО є обов’язковим.

Лист ДПС України від 08.04.2020 № 1451/6/99-00-05-04-06/ІПК


РРО при переказі коштів через установу банкуРРО при переказі коштів через установу банку

Податківці консультують: якщо при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або програмно-технічний комплекс самообслуговування, який належить банку, РРО можна не застосовувати.

Крім того, у разі проведення розрахунків через ПТКС, переведений у фіскальний режим в установленому порядку та з роздрукуванням відповідного фіскального чеку, РРО не застосовується.

Лист ДПС України від 09.04.2020 № 1458/6/99-00-05-04-01/ІПК


РРО та повернення товару, оплата за який була проведена через POST-термінал РРО та повернення товару, оплата за який була проведена через POST-термінал 

Податківці роз’яснюють:  у разі безпосереднього повернення споживачем на господарському об’єкті товару (послуги), оплата за який була проведена з використанням POST-терміналу та РРО, суб’єкт господарювання видає розрахунковий документ з РРО та POST-терміналу, що підтверджує факт повернення.

Якщо розрахунок за товар (послугу) був здійснений через мережу «Інтернет» з використанням платіжної банківської карти та споживач відмовився від товару, і місце здійснення розрахунків визначити неможливо, доставка була здійснена через відділення пошти, то у такому випадку повернення коштів проводиться суб’єктом господарювання без використання РРО з розрахункового рахунку на картковий рахунок споживача, що був використаний при оплаті за товар.

Лист ДПС України від 14.04.2020 № 1513/6/99-00-05-04-01-06/ІПК


Сплата земельного податку, якщо земля неоформленаСплата земельного податку, якщо земля неоформлена

Податківці консультують: підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ), а обов’язок зі сплати земельного податку виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Позиція контролюючих органів щодо сплати земельного податку власникам нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, викладена в наказі Мінфіну від 06.07.2018 № 602, у якому зазначено, що нараховувати податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки та, відповідно, подавати податкові декларації мають виключно власники та землекористувачі таких земельних ділянок.

Лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.04.2020 № 1460/ІПК/04-36-04-04-21


Податок на нерухоме майно за квітень слід сплатити до 29 липняПодаток на нерухоме майно за квітень слід сплатити до 29 липня

Податківці інформують: відповідно до пп. 266.10.1 пункту ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які відображаються в річній податковій декларації, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до змін, внесених до ПКУ Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)», власники нерухомості звільняються від сплати податку на нерухоме майно за березень 2020 року. Для того щоб скористатися цією пільгою платнику необхідно було до 30 квітня 2020 року подати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також до 30 квітня 2020 року уточнюючу декларацію за квітень мали подати і ті юридичні особи, які відкоригували податкові зобов’язання за березень-квітень 2020 року, врахувавши норми Закону № 533-IX, відповідно до яких пільговий період було встановлено на березень-квітень 2020 року.

При цьому Законом 540 передбачено, що у разі подання уточнюючих Декларацій з підстав, визначених п. 525 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ та штрафні санкції згідно з вимогами п.120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період квітень 2020 року.

Нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ, за сплату податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за квітень 2020 року, у періоді після 30 червня 2020 року до законодавчо визначеного терміну сплати авансового внеску за ІІ квартал не передбачено.

Тому щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі уточнюючих Декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов’язань з податку за квітень 2020 року не пізніше 29 липня 2020 року. 

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області


ПСП для одинокої матері, які документи слід податиПСП для одинокої матері, які документи слід подати

Податківці повідомляють: правила подання платником ПДФО документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (ПСП), на яку він має право згідно з ПКУ, визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1227.

Платик ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку № 1227).

Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для застосування ПСП з підстав, передбачених у пп.169.1.3 ст. 169 ПКУ, крім Заяви, одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:

    • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник ПДФО постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
    • копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
    • копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із Заявою звертається вдова або вдівець);
  • копію паспорта.

Одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем ПСП, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 ст. 169 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п. 5 Порядку № 1227).

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області


Заява на єдиний податок онлайнЗаява на єдиний податок онлайн

Податківці інформують: подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування можна через Електронний кабінет.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні докумен

За матеріалами ГУ ДПС у Житомирській області

Читайте статтю на тему:

Суб’єкти господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку


Чернівецькі«єдиноподатники» І та ІІ груп не платять єждиний податок за травень та червень 2020 рокуЧернівецькі«єдиноподатники» І та ІІ груп не платять єждиний податок за травень та червень 2020 року

Податківці повідомляють: Чернівецька міська рада Рішенням 78 сесія VІІ скликання від 15.04.2020 №2117 зменшила на період з 01 травня до 30 червня 2020 року включно, ставки єдиного податку, визначені відповідно в додатку 1 та в додатку 2 до Положення про єдиний податок, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 25.06.2015 №1635, встановивши їх:

    • для І-ї групи платників – у розмірі 0 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; 
  • для ІІ-ї групи платників, в тому числі і для платників, які використовують працю найманих осіб – у розмірі 0 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області


Безпроцентну позику нерезиденту слід оподатковуватиБезпроцентну позику нерезиденту слід оподатковувати

Податківці консультують: платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ (п. 297.5 ст. 297 ПКУ).

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ.

Лист ДПС України від 13.04.2020 № 1496/6/99-00-07-02-02-06/ІПК


Повернення помилково сплачених коштів не є доходом «єдиноподатника»Повернення помилково сплачених коштів не є доходом «єдиноподатника»

Податківці нагадують: нормами п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (аб. 5 п. 292.11 ст.292 ПКУ).

Отже, якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника єдиного податку, і це відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.

При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області


Книги обліку доходів та витрат ФОП – «єдиноподатника»Книги обліку доходів та витрат ФОП – «єдиноподатника»

Податківці роз’яснюють: книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку І-ї і ІІ-ї груп та платники єдиного податку ІІІ-ї групи, які не є платниками ПДВ. Книгу обліку доходів і витрат ведуть платники єдиного податку ІІІ-ї групи, які є платниками ПДВ (ст.296 ПКУ).

Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 579.

У разі здійснення підприємницької діяльності у декількох місцях з використанням найманих працівників ФОП у гр. 2 Книг за підсумками робочого дня зазначають суму коштів, яку отримали наймані працівники протягом робочого дня. При цьому нормами ПКУ та Порядків не передбачено ведення Книг окремо найманими працівниками ФОП платників єдиного податку.

Тобто, незважаючи на використання найманих працівників Книга заповнюється ФОП самостійно тазберігається безпосередньо у ФОП – «єдиноподатника»

За матеріалами ГУ ДПС у Закарпатській області


Допомога від держави ФОПам-«єдиноподатникам» що мають дітейДопомога від держави ФОПам-«єдиноподатникам» що мають дітей

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 329 надається допомога на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до І-ї та ІІ-ї груп платників єдиного податку.

Допомога призначається на період карантину та на один місяць після дати його відміни одному з батьків на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 року, і виплачується щомісячно за повний місяць.

Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6-ти років становить 1 779,00 грн, від 6-ти до 10-ти років становить 2 218,00 грн.

Право на отримання допомоги на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до І-ї та ІІ-ї груп платників єдиного податку, мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками, опікунами дитини і на законних підставах проживають на території України та сплатили єдиний податок.

Право на допомогу на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, та належать до І-ї та ІІ-ї груп платників єдиного податку не надається батькам, які вже отримують відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» на зазначену дитину.

Перелік потрібних документів:

    • заява, яка складається з персональних даних заявника, даних про дітей та даних для перерахування коштів.
    • сканована копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
    • сканована копія довідки з ПФУ про сплату ЄСВ (форма ОК-7);
    • сканована копія документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземців);
  • сканована копія рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі створення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

 Заяву на отримання допомоги можна подати онлайн, перейшовши за посиланянм: https://dopomoga2fop.ioc.gov.ua/profile-page

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»


Припинити трудові відносини працівника з ФОП у зв’язку із смертю останньогоПрипинити трудові відносини працівника з ФОП у зв’язку із смертю останнього

Фахівці Держпраці повідомляють: механізм припинення трудового договору у разі смерті роботодавця — фізичної особи чинним законодавством не визначений.

Єдине роз’яснення з цього приводу – лист Мінпраці від 05.03.2003 № 06/2-2/51, в якому йдеться про дострокове припинення трудових відносин між сторонами у зв’язку зі смертю однієї зі сторін та зняття у службі зайнятості трудового договору з реєстрації на підставі документів, що підтверджують смерть.

З 01.01.2015 року реєстрація в державній службі зайнятості укладення і розірвання трудового договору скасована. Тому, на сьогодні для такої реєстрації немає законодавчих підстав. Крім того, працівник не належать до кола осіб, яким може бути видано свідоцтво про смерть фізичної особи.

Якщо ж такий договір залишається нерозірваним, а працівник померлого ФОП забажає стати на облік у центрі зайнятості, то отримає відмову у призначенні допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та продовжуватиме обліковуватися за даними центру зайнятості як працюючий у померлого роботодавця.

В такому випадку працівнику слід звертатися до суду з позовом про розірвання трудового договору (так як, наприклад було рішення Франківського райсуду м. Львова від 12.07.2018 у справі № 465/3731/17).

За матеріалами ГУ Держпраці у Кіровоградській області


Сплата та подача звітності з ЄСВ за найманих працівників, які працюють на різних територіяхСплата та подача звітності з ЄСВ за найманих працівників, які працюють на різних територіях

Податківці нагадують, що платниками єдиного соціального внеску є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (аб.3 п. 1 част. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Платник зобов’язаний подавати звітність та сплачувати внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного соціального внеску (п. 4 част.2 ст. 6 Закону № 2464).

Взяття на облік ФОП у податковому органі здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).

Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у податковому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Отже, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність з єдиного соціального внеску за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

За матеріалами ГУ ДПС у Закарпатській області


Нарахування ЄСВ, якщо найманий працівник працює неповний робочий деньНарахування ЄСВ, якщо найманий працівник працює неповний робочий день

Податківці наголошують: у разi якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (аб. 2 част.5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (ст. 56 КЗпП України).

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Щодо єдиного соціального внеску, то роботодавець розраховує його суму як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного соціального внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день (у 2020 році 1 039,06 грн – 

4 723 грн × 22 %).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (аб. 3 част. 5ст. 8 Закону № 2464)

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області


ЄСВ та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) що отримані членами фермерського господарстваЄСВ та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) що отримані членами фермерського господарства

Податківці інформують: суми допомог по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами, отримані членами фермерського господарства, не є базою нарахування єдиного внеску.

Підкатегорія «ЗІР» 201.04.04


Порядок видачі лікарняних зміненоПорядок видачі лікарняних змінено

МОЗ України наказом від 27.04.2020 № 963 затвердило Зміни до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої власним наказом від 13.11.2001 № 455.

Встановлено, що на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

На період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, листок непрацездатності видається лікарем-інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я України.

Крім того, на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»


Самоізоляція на практиціСамоізоляція на практиці

Федерація профспілок України повідомляє: згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020 №555-IX,

самоізоляція – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

Усі особи, які підлягать самоізоляції визначені у п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211.

Отже, працівник, який контактував з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування або є особою, щодо яких є підозра на інфікування, або особою, які хворіють на COVID-19 в легкій формі та не потребують госпіталізації, підлягає самоізоляції.

Лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.

Строк самоізоляції становить 14 днів.

Працівники на самоізоляції повинні звернутися за оформленням листків непрацездатності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 17.03.2020 №533-IX були внесені до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 23 вересня 1999 року №1105-XIV і пп. 5-1 ч. 1 ст.22 зазначеного Закону був встановлений додатковий страховий випадок, за яким надається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Особливий порядок видачі листків непрацездатності під час карантину передбачено розділом 5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування надається з 1-го дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Відповідно до розділу 5 Інструкції право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язано з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Незалежно від впровадження карантину ФСС України, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), виплачується ФСС України застрахованим особам, починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до повного одужання.

Згідно част.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також і на самоізоляції під контролем у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби будуть виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Для отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності від ФСС застрахована особа має передати отриманий листок непрацездатності роботодавцю.

При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію за підставами, визначеними у п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.

Ст. 46 КЗпП передбачено, що відстороненню підлягають працівники у разі:

а) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

б) відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони. Перелік випадків невичерпний, норма скеровує до іншого законодавства. Відсторонення від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган.

Один з таких випадків, що міститься в іншому законодавстві, передбачений у ст.23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». «Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями».

На період відсторонення від роботи таким особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої Наказом МОЗ України від 14.04.1995 №66, відстороненню від роботи або іншої діяльності підлягають:

    • хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
    • особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань;
    • особи, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби;
    • особи, які відмовляються або ухиляються від обов’язкового медичного огляду;
  • особи, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень.

Особами, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, визнаються ті, хто знаходилися у діючому епідемічному (епізоотичному) вогнищі та зараження яких припускається за висновком лікаря-епідеміолога.

У п. 3.3. Інструкції визначено, що відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, які є носіями збудників особливо небезпечних та небезпечних інфекційних хвороб, здійснюється відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Згідно з Наказом МОЗ України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.1995 № 133 до особливо небезпечних інфекційних хвороб віднесено COVID-19 (п. 39). 

Ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» уточнення щодо виду інфекційних хвороб не містить.

В Інструкції передбачено, що відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, що були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, здійснюється на термін, зазначений у додатку 2 до Інструкції (додаток 2 не містить посилання на COVID-19 та строків на відсторонення).

Відповідно до Інструкції, відсторонення від роботи здійснюється за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, а таких посадових осіб на сьогодні немає. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності ― це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов’язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснюється роботодавцем шляхом видання наказу (надання усного розпорядження з подальшим виданням наказу) та вжиття заходів по контролю за його виконанням. Допуск до роботи проводиться за рішенням посадової особи, яка внесла подання, або за рішенням органу (посадової особи), який(яка) це подання скасував(ла). 

Рішення про допуск до роботи або іншої діяльності виноситься у письмовій формі протягом одного 

робочого дня після отримання відомостей, що підтверджують проходження у нормативно встановлених обсягу та порядку медичного огляду особою, яка була відсторонена від роботи або іншої діяльності згідно з поданням.

Процедуру проведення позачергово огляду, його обсягу в Наказі не визначено. У ст.17 Закону України «Про охорону праці» закріплено право роботодавця в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (ч. 2).

Отож, якщо працівник відмовлятиметься від позачергового медичного огляду перед допуском на роботу, то його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності та продовжити відсторонення без збереження заробітної плати.

За матеріалами Федерації профспілок України 

Читайте статтю на тему:

Обмеження і відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році


Строк подання повідомлення до ДПС з типом «скасовуюче»Строк подання повідомлення до ДПС з типом «скасовуюче»

Фахівці Держпраці повідомляють: част. 3 ст. 24 КЗпП визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням положень цієї статті ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу».

Норми ст. 24 КЗпП та постанови № 413 поширюється на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору, при цьому працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення ДПС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу.

П. 2 додатка до постанови № 413 встановлено реквізити, які надають можливість подати уточнююче повідомлення в разі допущення помилки роботодавцем або потреби внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу («початкове» або «скасовуюче»)

Тобто якщо роботодавцем було подано повідомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так і не став до виконання обов’язків, роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».

При цьому положеннями постанови № 413 не передбачено строку подачі повідомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».

За невиконання ст. 24 КЗпП та постанови № 413 встановлено фінансову відповідальність юридичних та ФОП, які використовують найману працю (ст. 265 КЗпП).

Ст. 265 КЗпП передбачено, що порядок накладання штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпП, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» визначено порядок і механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю посадовими особами Держпраці.

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X