Дайджест нoвин “Податки і облік” з 04.03.2019 пo 11.03.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 11 Mar 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 04.03.2019 пo 11.03.2019

 

Податкова вимога боржникам

Фіскали нагадують: відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога має містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти НМДГ (1020 грн.).

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 60 НМДГ контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 


Довідка контрагента при зустрічній перевірці

Фіскали консультують: з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків під час проведення зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних та встановлюється, чи є суб’єкт господарювання, що звіряється, виробником (імпортером) поставленого товару (робіт, послуг), або зазначений товар було придбано в іншого суб’єкта господарювання.

Ненадання суб’єктом господарювання на запит контролюючого органу для проведення у нього зустрічної звірки щодо платника податків — контрагента документального підтвердження по ланцюгу придбання ним поставленого товару (робіт, послуг), не є порушенням норм ПКУ.

Довідка зустрічної звірки контрагента-постачальника може свідчити про наявність саме документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, їх виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, за умови, якщо така зустрічна звірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а наведена в ній інформація відповідає фактичним обставинам оформлених господарських операцій.

Така довідка є одним з доказів реального здійснення господарських операцій, проте не має винятковий характер, оскільки реальність або відсутність реального здійснення господарської операцій встановлюється контролюючими органами за наслідками комплексного дослідження цього питання з використанням також інших доказів та податкової інформації, отриманих у встановленому законом порядку.

 

Лист ДФС України від 22.02.2019 № 713/6/99-99-14-03-03-15/ІПК

 


ТЦУ – основні зміни

Фіскали нагадують, що з 01.01.2019:

Нові критерії визначення контрольованої операції

  • визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарських розрахунків між нерезидентом та його постійним представництвом п.п. «ґ»;
  • уточнено визначення осіб, які є сторонами контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій, а саме контрольованими можуть бути операції між платником податків та нерезидентом (які відповідають вимогам пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ), а не тільки пов’язаною особою нерезидентом (пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ).

Принцип превалювання сутності над формою

  • закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме: комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей ТЦУ визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції (пп.39.2.2.4, п.п.39.2.2.10, п.п.39.2.2.11 ст. 39 ПКУ).

Уточнення щодо складових аналізу зіставності

  • передбачено можливість під час визначення зіставних умов операцій враховувати характеристики активів, використаних у контрольованих операціях (пп. 39.2.2.9 ст. 39 ПКУ);
  • закріплено вимогу обирати сторону для дослідження тільки за наявності найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники контрольованих операцій (пп. 39.3.2.7 ст. 39 ПКУ).

Обґрунтування рівня зіставності

  • передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за кілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності при наданні платником податків документації з ТЦУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. «и» пп. 39.4.6 ст. 39 ПКУ).

Зміни при проведенні перевірок

  • термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмета такої перевірки, до завершення судових процедур (п.п. 39.5.2.7 ст. 39 ПКУ);
  • контролюючому органу надано можливість проведення зустрічної звірки платників податків, що були задіяні в ланцюзі постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), які є предметом контрольованої операції у разі ненадання документів після отримання запиту про надання документів (пп.39.5.2.13 ст. 39 ПКУ);
  • контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента — сторони контрольованої операції (пп.«в» пп. 39.5.2.13 ст. 39 ПКУ);
  • передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки (п.п.«г» пп.39.5.2.13 ст. 39 ПКУ).

 

За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»

 

Дивіться відео на тему:

 

Поворотна фіндопомога та статус «неприбутковості»

Фіскали консультують: отримання ОСББ поворотної фінансової допомоги від фізичної особи — члена об’єднання не є підставою для виключення такого ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

 

 

 

При цьому отримані кошти мають використовуватись за цільовим призначенням для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами зазначеної неприбуткової організації, у тому числі для сплати судових витрат при зверненні до суду з метою стягнення зі співвласників багатоквартирного будинку боргу за надані житлово-комунальні послуги, якщо це передбачено статутом ОСББ.

 

Лист ДФС України від 27.02.2019 № 781/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Передача ОЗ засновнику

Фахівці зазначають: у разі виходу учасника з товариства та за погодженням з ним може відбуватись заміна зобов’язання товариства зі сплати грошових коштів.

У разі виходу учасника з товариства за загальним правилом йому виплачується вартість майна товариства, пропорційна частці такого учасника в статутному капіталі товариства.

У разі передачі майна учаснику товариства відбувається його передача з компенсацією у вигляді припинення зобов’язання товариства з виплати учаснику грошових коштів.

Платники єдиного податку третьої групи зобов’язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ).

Доходом такого платника єдиного податку для юридичної особи  є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ПКУ).

Передача майна учаснику товариством здійснюється на оплатній основі, а сума припиненого зобов’язання товариства з виплати учаснику грошових коштів (оплата вартості такого майна) має усі ознаки доходу у вигляді припинення зобов’язання.

Дохід у цьому разі є еквівалентом припиненого грошового зобов’язання такого товариства. До нього не застосовуються правила звичайної ціни і визначення його розміру відносно балансової вартості такого майна, оскільки нормами ПКУ спеціального механізму врахування балансової вартості такого майна для визначення розміру доходу не передбачено.

Незалежно від співвідношення суми припиненого зобов’язання щодо виплати учаснику грошових коштів у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу (договірної ціни такого майна) та балансової вартості такого майна доходом вважатиметься сума припиненого зобов’язання (договірна ціна).

Ставка єдиного податку, за якою має бути оподаткований вказаний дохід, — 10%, оскільки саме така ставка податку застосовується до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий (п.п. 2 п. 293.5 ПКУ), або ж через те, що він здійснив операцію, яка не включена до переліку видів його діяльності як платника єдиного податку (пп. 3 п. 293.5 ПКУ).

Таким чином, ТОВ — платник єдиного податку третьої групи у разі передачі ним учаснику майна у випадку зменшення статутного капіталу такого ТОВ зобов’язаний сплатити єдиний податок за ставкою 10 % від суми грошового зобов’язання ТОВ, заміненого зобов’язанням з передачі майна учаснику.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки

 


Штрафи та пеня при поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ

Фіскали пояснюють: розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам ПДВ у СЕА ПДВ, крім випадку, передбаченого аб. 2 п.87.1 ПКУ (ст. 200¹.2 ПКУ).

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

У разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету (п. 20 Порядку № 569). Казначейство на підставі такого реєстру перераховує суми ПДВ до бюджету.

Сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету (п. 25 Порядку № 569).

У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

Сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Штраф за не складені ПН і не відображено ПДВ-зобов’язання

Фіскали наголошують: у разі якщо за операцією з постачання товарів/послуг ПН не складена (але мала бути складена) та податкові зобов’язання не відображено, контролюючим органом визначаються суми податкового зобов’язання, що тягне за собою накладання на платника податків штрафу в розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання, при повторному визначенні — 50 %.

Крім того, застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих за операцією з постачання товарів/послуг, яка передбачена п. 1201.2 ст. 1201 ПКУ.

При цьому — у разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, — штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 1201.2 ст. 1201 ПКУ та п.1201.1 ст. 1201 ПКУ, не застосовуються.

Якщо після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення відсутня реєстрація в ЄРПН ПН та/або РК, на платника податку накладається штраф в розмірі 50 % від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, а після реєстрації такої ПН в ЄРПН буде застосовано штрафи, передбачені п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ (залежно від кількості днів прострочки).

Також керівники та інші посадові особи продавця несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.27

 


Оподаткування ПДВ операцій з постачання житла

Фіскали повідомляють: від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

Водночас перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

  • а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
  • б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Дія пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об’єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).

При цьому операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування ПДВ (пп. 197.1.14 п.197.1 ст. 197 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації ПН/РК

Верховний Суд у Постанові зазначив:

  • враховуючи наявність факту порушення платником ПДВ термінів реєстрації ПН, складених після 01.10.2015, контролерами правомірно застосовано штрафні санкції у відповідності до п. 1201.1 ПКУ, оскільки така відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій передбачена ПКУ;
  • предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність реєстрації ПН та/або РК до ПН у ЄРПН. Проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації ПН та/або РК до ПН у ЄРПН на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень ст.102 ПКУ, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Таким чином, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що строки, зазначені п. 200.10 ПКУ, (30 к.дн.) стосуються перевірки даних, зазначених у податкових деклараціях, а в даному випадку перевірка проводилась з приводу дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних. Камеральна перевірка з таких питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ.

 

Постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 819/1569/16

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Утримання податку з доходів нерезидента за надання агентських, інформаційно-консультативних, рекламних послуг

Фіскали роз’яснюють: доходи нерезидента у вигляді агентської винагороди щодо агентських послуг, наданих нерезидентом на користь резидента на території України, оподатковуються відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до абзацу “й” пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, наданих резиденту таким нерезидентом, у тому числі вартості інформаційно-консультативних послуг.

Щодо оподаткування доходів нерезидента за рекламні послуги, то згідно з пп.141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок, звільнення (зменшення) суми такого податку чинним законодавством не передбачено.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ст. 103 ПКУ).

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів (п.103.3 ст. 103 ПКУ), при цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має праве на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Щодо формування витрат на суми агентської винагороди та інформаційно-консультативних послуг.

Об’єктом оподаткування ПНП є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми агентської винагороди та інформаційно-консультативних послуг. Такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

 

Лист ДФС України від 20.02.2019 № 642/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


ПДВ для готельного бізнесу – 10%

Фіскали повідомляють: у Верховній Раді зареєстрований законопроект № 10122, яким передбачається внесення змін до ПКУ щодо розміру ставки податку на послуги з тимчасового розміщення.

 

 

 

 

 

Пропонується внести готельний бізнес в перелік податкових пільговиків і встановити для них ставку ПДВ в розмірі 10 % замість базових 20 %.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Транспортний податок, якщо авто немає у переліку

Фіскали консультують: щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

 

 

Якщо у зазначеному переліку не міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають автомобілю, який є власністю підприємства, то такий автомобіль не є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році.

Основним показником, на основі якого складається перелік, є середньоринкова вартість автомобіля.

 

Лист ДФС України від 22.02.2019 № 688/ІПК/1232-12-03-05

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?


Зараховані кошти через ПТКС потребують застосування РРО

Фіскали отримали відповідь від НБУ: важаючи на визначення терміну «реєстратор розрахункових операцій», під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) мають застосовуватися РРО.

Переказ коштів умовно поділяється на три етапи:

  • ініціювання переказу,
  • виконання переказу
  • завершення переказу.

Внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв (до яких належить і ПТКС), є одним із шляхів ініціювання переказу коштів.

Зважаючи на це, а також на норми Закону про фінансові послуги, відповідно до яких діяльність з переказу коштів є фінансовою послугою, НБУ вважає, що надання можливості користувачам ініціювати переказ коштів (у тому числі за допомогою ПТКС) є надання послуги з переказу коштів.

Крім того, слід враховувати, що під час надання послуги з переказу коштів надавачі такої послуги зазвичай отримують за це відповідну комісійну винагороду.

 

Лист НБУ від 29.01.2019 № 57-0007/5109

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Здача нерухомого майна в оренду нерезидентом

Фіскали повідомляють: здавання в оренду нерухомого майна, що належить фізичній особі — нерезиденту, здійснюється відповідно до вимог пп.170.1.3 ст.170 ПКУ.

Нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через ФОП або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

 

 

Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Підпунктом 170.1.4 ст. 170 ПКУ встановлено, що вищезазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ — 18 %.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Сумській області

 


Дохід «єдиноподатника» через платіжний термінал

Фіскали консультують: У разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи — платника — єдиного податку вважається сума, що надійшла на поточний рахунок.

При цьому датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

 

 

 

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи — підприємця є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).

 

Лист ДФС України від 20.02.2019 № 625/І/13.1-12/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

ОЗ подвійного призначення не місце у витратах ФОП

Фіскали наголошують: не включаються до складу витрат ФОП витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.

До основних засобів подвійного призначення відносяться вантажні автомобілі, у тому числі сідельні тягачі, причепи та напівпричепи, які призначені для перевезення вантажів.

 

 

 

 

Отже, основні засоби (сідельні тягачі, причепи та напівпричепи) відносяться до основних засобів подвійного призначення, придбання, експлуатація та утримання яких не включаються до складу витрат ФОП.

 

Лист ДФС України від 22.02.2019 № 695/ІПК/07-16-13-02-12

 


ЄСВ від підприємницької діяльності у витратах ФОП- «загальносистемника»

Фіскали повідомляють: платники ЄСВ, зазначені, зокрема у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 177.4.3 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом.

Отже, ФОП – «загальносистемник» має право включити до складу витрат суму сплаченого за квартал ЄСВ по факту сплати, за умови її документального підтвердження, оскільки зобов’язана сплачувати ЄСВ за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який він сплачується.

 

Підкатегорія «ЗІР» 104.05

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Компенсація ЄСВ за створення нового робочого місця

Фіскали повідомляють: постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із створенням нового робочого місця.

Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:

  • створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
  • протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку №153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X