Дайджест нoвин “Податки і облік” з 03.06.2019 пo 10.06.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 Jun 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 03.06.2019 пo 10.06.2019

 

Облікова ставка 17,5 % річних

Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 17,5% річних.

 

 

 

 

 

 

Рішення Правління НБУ від 06.06.2019 № 392-рш «Про розмір облікової ставки»

 


Сплата податків та зборів через Електронний кабінет

Фіскали роз’яснюють: меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


Фіскали основне про перевірки

Фіскали нагадують:

  • камеральні перевірки — це ті, що проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних фіскальної служби;
  • згода платника податків та його присутність під час такої перевірки  не обов’язкова. Крім того, для її проведення податковому координатору не потрібні будь-які спеціальні рішення керівника органу або направлення;
  • камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Її предметом зазвичай є: своєчасність подання податкових декларацій, своєчасність реєстрації та виправлення помилок податкових та акцизних накладних або розрахунків коригування до них; своєчасність сплати узгоджених сум податкового зобов’язання;

Перш за все, податкові декларації перевіряються на заповнення обов’язкових реквізитів, визначених п.48.3 та 48.4 ст.48 ПКУ. Якщо обов’язкові реквізити не заповнені або заповнені з помилками, така податкова звітність не приймається. Про це контролюючий орган повідомляє платника податків письмово із зазначенням причин такої відмови.

  • перевірка податкових декларацій або уточнюючих розрахунків (відповідно до ст.76 ПКУ) може здійснюватися лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, або за днем їх фактичного подання; камеральна перевірка з інших питань здійснюється з урахуванням строків давності.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації – контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (згідно зі ст.54 та у розмірах відповідно до ст.123 ПКУ).

В разі встановлення порушень у податковій звітності, складається Акт перевірки у двох примірниках, який підписується посадовими особами та реєструється у контролюючому органі. Після цього він вручається або надсилається платнику податків протягом трьох робочих днів.

  • якщо висновки перевірки платник не вважає правильними, він має право (відповідно до ст.86 ПКУ) подати свої заперечення до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту – вони будуть розглянуті протягом 7 робочих днів.

Коли платник податків хоче брати участь у розгляді його заперечень, він має зазначити про це в запереченні або в листі про надання додаткових документів у Порядку, визначеному п.44.7 ст.44 ПКУ. В такому разі контролюючий органзобов’язаний повідомити платникові про місце і час проведення розгляду заперечень.

 

За матералами ОВПП ДФС України

 


Операції сільгосптоваровиробника  можуть не підпадати під визначення контрольованих

Фіскали зазначають: якщо сільськогосподарський товаровиробник є платником єдиного податку IV групи та відповідно до п.297.1 ст.297 ПКУ звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з ПНП підприємств, то господарські операції такого платника, здійснені з нерезидентом, не підпадають під визначення контрольованих.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 03.06.2019 №2516/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та №2517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Мова ЗЕД договорів

Фіскали наголошують: відповідно до п.2 ст.382 ГКУ форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законом України від 23.06.2005 № 2709-IV та іншими законами.

Згідно із ст.19 Закону України від 03.07.2012 № 5029-VI мовами міжнародних договорів України, а також угод підприємств, установ і організацій України з підприємствами, установами та організаціями інших держав є державна мова і мова іншої сторони (сторін), якщо інше не передбачено самим міжнародним договором.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 114.09

 


Податкові наслідки з відшкодованого збитку контрагента

Фіскали зазначають: операція з відшкодування збитку контрагентом має податкові наслідки як з ПНП, так і з ПДВ.

Кошти, перераховані платнику ПДВ на його банківський рахунок у вигляді відшкодування збитків, податківці розцінюють як компенсацію вартості майна.

Така операція вимагає включення суми зазначеної компенсації до бази оподаткування ПДВ і нарахування податкових зобов’язань.

Щодо ПНП, то для визначення об’єкту оподаткування за вказаними операціями достатньо сформувати фінрезультат за правилами бухобліку.

 

 

Лист ГУ ДФС у Закарпатській області від 23.05.2019 № 2335/ІПК/07-16-12-01-10

 


Строк позовної вимоги про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ 1095 днів

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках адміністративне провадження №К/9901/25944/18 (ЄДРСРУ №82079402) досліджував питання щодо процесуального строку на  звернення із позовною заявою з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ.

За результатами дослідження суд виніс рішення: позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого п.102.5 ПКУ для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов’язань, тобто протягом 1095 днів.

 

 

Постанова ВСУ від 30.05.20019 у справі №819/3144/15

 


ПДВ із продажу заставного майна на аукціоні

Фіскали консультують: при здійсненні операції з продажу на цільовому аукціоні, проведеному товарною біржею, нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке перебуває у податковій заставі, товариство, яке є продавцем і власником нерухомого майна (нежитлового приміщення), зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» за п.187.1 ст.187 ПКУ та скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН на покупця (переможця аукціону).

Операція товарної біржі з постачання послуг із організації продажу на цільовому аукціоні нерухомого майна (нежитлові приміщення), яке перебуває у податковій заставі, є окремою операцією, яка є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

 

Лист ДФС України від 15.05.2019 № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ, коли товари повернули постачальнику, а кошти зарахували як оплату за інші товари

Фіскали роз’ясюють: якщо в межах одного дня покупець повернув товари  постачальнику, а кошти зарахували цьому покупцю як передоплату за інші товари, то постачальнику потрібно:

  • на дату повернення товарів складати РК до кожної ПН, оформленої на дату «першої події» за операціями з постачання таких товарів. РК реєструє в ЄРПН покупець (платник ПДВ);
  • на дату зарахування коштів в рахунок оплати інших товарів, які ще не постачали, скласти відповідну(і) ПН та зареєструвати її(їх) в ЄРПН.

У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за одні і ті ж товари не вважатимуть помилкою, якщо постачальник складе одну ПН на загальну суму таких авансових платежів. При цьому платник ПДВ самостійно, керуючись даними бухобліку та первинними документами, визначає, чи потрібно зазначати у такій ПН коду ознаки зведеної податкової накладно ПН.

Зведені ПН складають у разі нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п.198.5 і п. 199.1 ПКУ (коди ознак 1 і 2), а також зведені ПН складають на загальну суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною постачання (код ознаки 3) та на ритмічні або безперервні постачання (код ознаки 4).

 

 

Лист ДФС України в ІПК від 20.05.2019 № 2240/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Виправлення помилково зареєстрованої ПН на «неплатника»

Фіскали зазначають, якщо ПН виписана та зареєстрована на неплатника, а покупець не повідомив що є платником ПДВ та вимагає надати йому зареєстровану ПН, тоді постачальнику (продавцю) слід скласти РК з урахуванням таких особливостей:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця;
  • у заголовній частині РК зазначаються дані із заголовної частини ПН з помилковим ІПН;
  • у розділі Б зазначаються зі знаком «-« (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, якому належить ІПН, що помилково був зазначений у полі «ІПН покупця» ПН.

Продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову ПН з урахуванням таких особливостей:

  • реквізити заголовної частини ПН зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» має бути вказаний правильний ІПН отримувача (покупця);
  • у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), тобто дата складання ПН з «помилковим» ІПН;
  • такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН з «помилковим» ІПН отримувача (покупця);
  • у розділі Б такої ПН зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в ПН з «помилковим» ІПН.

Якщо така помилка виявлена та виправлена після 15 числа наступного місяця за місяцем складання ПН то до продавця згідно п.1201.1 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10% до 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК.

 

 

За матеріалами ОВПП ДФС

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Код причини коригування в РК до ПН, складеної за щоденними підсумками операцій

Фіскали інформують: у графі 2.1 розділу Б Рк до ПН, складеного у зв’язку із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи, зокрема, перерахунок, у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, зазначається код причини коригування, який відповідає причині, у зв’язку з якою здійснюється коригування.

При цьому, якщо в ПН, складеній за щоденними підсумками, заповнено графи «Кількість (об’єм, обсяг)» та «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ», РК кількісних і вартісних показників до такої ПН може містити наступні коди коригування:

  • 101 – зміна ціни,
  • 102 – зміна кількості,
  • 103 – повернення товару або авансових платежів,
  • 104 – зміна номенклатури;

Якщо в ПН складеній за щоденними підсумками, не заповнено графи «Кількість (об’єм, обсяг)» та «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ», то РК кількісних і вартісних показників до такої ПН може містити лише два коди коригування:

  • 103 – повернення товару або авансових платежів,
  • 104 – зміна номенклатури.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 


Оподатковання ПДВ ремонтних робіт (гарантійний ремонт) за дорученням нерезидента

Фісали консультують: у випадку, якщо здійснюється заміна запасних частин при наданні послуг з безоплатного гарантійного ремонту споживачам (резидентам України), та у разі, якщо оплата за такий гарантійний ремонт здійснюється нерезидентом (замовником)на підставі укладеного договору між таким нерезидентом та СГД (виконавцем гарантійного ремонту з заміною запчастин), то вважається, що такі запасні частини використовуються в операціях які підлягають оподаткуванню ПДВ.

Базою оподаткування для запасних частин, які ввозяться в Україну є договірна вартість (проте не нижче митної вартості) (п.190.1 ПКУ). При цьому право на формування ПК сум ПДВ,дає митна декларація що підтверджує сплату ПДВ (п.201.12 ПКУ).

Підприємство (виконавець гарантійного ремонту з заміною запчастин, який надає такі роботи за дорученням нерезидента) має право відносити до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ за запчастини, які імпортовані в України та підтверджені митною декларацію, за умовами виконання вимог ст.198 ПКУ.

Місце постачання послуг з надання ремонтних робіт є місце фактичного постачання таких робіт (п. п. «г» 186.2.1 ПКУ).

Отже, операції з безоплатного надання споживачам послуг з гарантійного ремонту, які виконує платник податку за дорученням нерезидента на митній території України є об’єктом оподаткування ПДВ.

Крім того, базою оподаткування таких ремонтних робіт (гарантійного ремонту) є договірна вартість, яка зазначена в укладеному з нерезидентом контракті на виконання таких робіт.

 

Лист ДФС України від 16.01.2019 № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Ф. № 20-ОПП у виппадку перейменування вулиці

Фіскали інформують: у разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за формою № 20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до цього реєстру. Для суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують РРО, у разі якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за формою № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці

 

Підкатегорія «ЗІР» 119.11

 


Відповідальність за нереєстрацію акцизних складів до 01.07.2019 в СЕАРП

Фіскали нагадують: платники податку зобов’язані з 01.05.2019 до 01.07.2019 зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07. 2019 року.

Суб’єкти господарювання, згідно з нормами ПКУ, які наберуть чинності з 01.07.2019, матимуть можливість до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 року.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності у разі, якщо суб’єкт господарювання не зареєструвався платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або не здійснив реєстрацію акцизних складів до 01.07.2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального.

 

За матеріалами ДФС України

 


Якщо нову НГО прийнято, а в договір не внесено зміни

Якщо рішенням органу місцевого самоврядування з 01.01.2019 р. введено дію нову нормативну грошову оцінку, то підприємство для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю та складання податкової декларації має застосовувати нову нормативну грошову оцінку незалежно від того, чи внесені відповідні зміни до договорів оренди земельних ділянок державної власності.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 24.05.2019 р. № 2388/ІПК/22-01-1204-11

 


Місце подання податкової декларації з турзбору

Декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу, де він перебуває на обліку.

При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або ФОП, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 123.03

 


Оплата через LiqPay та РРО

Фіскали зазначають: у випадках, коли попередньо оплачений за допомогою LiqPay, WAYFORPAY товар доставляє Укрпошта, продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції. Він підтверджує факт купівлі-продажу товарів. У касовому чеку повинно бути зазначено — «передоплата товарів».

А у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – розрахунки проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджуює факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном (у разі необхідності).

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

РРО не застосовується:

  • якщо розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
  • у разі внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток);
  • якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку.

 

Лист ДФС України від 21.05.2019 № 2285/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Інтернет-магазин, платіжна система FORPOST та РРО

Фіскали консультують: коли покупець оплачує послуги через платіжну систему FORPOST, інтернет-магазин не приймає від нього ані готівкових коштів, ані платіжних карток, ані платіжних чеків, ані жетонів. Їх приймає платіжна організація від свого імені.

Інтернет-магазин отримує безготівкові грошові кошти на свій поточний рахунок. Тому розрахункова операція в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР відсутня.

Фіскали у Львівській області зауважили: обов’язку застосувати РРО у цьому разі не виникає.  

 

Лист ГУ ДФС у Львівській області від 20.05.2019 № 2243/ІПК/10/13-01-14-07-10

 


Оподаткування ПДФО компенсації витрачених працівником коштів на придбання товарів

Мінфін зазначає: якщо дотримано вимоги щодо підтвердження доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), виплачена сума компенсації за придбані товари (роботи, послуги) за рахунок власних коштів на користь роботодавця не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором.

 

 

 

 

УПК затверджена наказом Мінфіну від 26.04.2019 № 181

 


Спортзал для працівників з ПДФО, але без ЄСВ

Фіскали консультують: вартість компенсації вартості відвідування працівниками приміщень, пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою, басейну), майданчиків для гри в футбол тощо, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як інший дохід та оподатковується податковим агентом ПДФО та військовим збором на загальних підставах. Водночас така вартість не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором. Отже, зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ.

 

 

Лист ДФС України від 16.05.2019 № 2193/ІПК/20-40-13-02-11/

 


Оподаткування медичного страхування працівників

Фіскали інформують: суми страхових платежів (страхових внесків), що сплачуються юридичною особою (роботодавцем) за договорами доб­ровільного медичного страхування працівників, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи та оподатковуються ПДФО та військовим збором.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 20.05.2019 № 2249/10/26-15-13-06-12-ІПК

 


Медстрахування працівників у формі №1ДФ

Фіскали консультують: сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування на підставі пп.164.2.16 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Тобто така сума, сплачена роботодавцем страховій кампанії на користь працівника, оподатковується ПДФО (18%) і військовим збором (1,5%) як додаткове благо.

При цьому не варто забувати про натуральний коефіцієнт (у 2019 р. – 1,219512).

Отже, дохід отриманий працівником у вигляді добровільного медичного страхування, відображається у формі №1ДФ за ознакою доходу «124». Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування ПДФО, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору.

 

 

За матеріалами ДФС у Чернівецькій області

 


Оренда авто у фізособи у формі №1ДФ

Фіскали зазначають: суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування та інше майно) відображаються ним у формі №1ДФ під ознакою доходу «127».

 

 

 

 

 

За матеріалами ДФС у Чернівецькій області

 


Заява про застосування спрощеної системи оподаткування через ЕКПП

Фіскали консультують: за допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету наявна можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи — у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

 

Підкатегорія «ЗІР»108.01.01

 


Строки подання ліквідаційної звітності ФОП

Фіскали інформують: Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку — ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку — ФОП подається за вибором платника податків в один із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.02

 


Стягнення заборгованості з ЄСВ

Фіскали зазначають: у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів не сплатив суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею та не оскаржив вимогу в адміністративному та судовому порядку така вимога вважається узгодженою та протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилається до органу Державної виконавчої служби.

Державна виконавча служба (державний виконавець) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також накладає арешт на майно та кошти платника.

 

 

За матеріалами ГУДФС  у м. Києві

 


Працевлаштування осіб з інвалідністю

Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70», яка передбачає внесення змін до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, та Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70.

Постановою передбачено:

  • надання допомоги підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об’єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, щодо розрахунку кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з метою зарахування до нормативу таких робочих місць;
  • визначення правових підстав та методики проведення планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, та господарських об’єднань, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, Держпраці та її територіальними органами з питань додержання суб’єктами господарювання законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

 

За матеріалами «Урядовий портал»

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Невиробнича травма працівника. Документи роботодавця

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: якщо працівник приносить на підприємство лікарняний, в якому підкреслено причину непрацездатності «невиробничі травми», комісія із соцстраху повинна з’ясувати обставини та причини отримання даної травми працівником. Для цього комісія розглядає:

  • пояснення застрахованої особи;
  • акт за формою НТ (невиробничий травматизм);
  • інші документи, які дають змогу визначити обставини отримання травми.

Акт за формою НТ, затверджений постановою КМУ від 22.03.2001 № 270. Також даною постановою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (далі – Порядок). Згідно Порядку, на підприємстві утворюють комісію, яка розслідує нещасні випадки, що стались з працівниками.

Якщо на день призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності було проведено розслідування нещасного випадку невиробничого характеру і складено акт за формою НТ, то комісія із соцстраху враховує висновки розслідування. І вже потім приймає рішення щодо призначення або відмови у призначенні допомоги.

Якщо розслідування нещасного випадку не проводили, комісія із соцстраху має право з’ясувати обставини, за яких стався нещасний випадок, і винести відповідне рішення щодо оплати лікарняного листка. При цьому акт за формою НТ (невиробничий травматизм) вона не складає, оскільки це не є її компетенцією.

Законодавством не передбачено обов’язкову наявність акту розслідування нещасного випадку невиробничого характеру щоб призначити допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.  

 

Лист Мінсоцполітики від 26.02.2019 № 113/0/247-19

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X