Дайджест нoвин “Податки і облік” з 01.07.2019 пo 08.07.2019

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 01.07.2019 пo 08.07.2019

Алгоритм повернення TAX FREE

Для отримання відшкодування коштів при покупках за кордоном фізичними особами слід знати – сума відшкодування ТАХ FREE буде різна в залежності від країни в якій здійснено покупку, а також актуальнийм є мінімальна сума здійнсненої покупки, зокрема:

Для отримання відшкодуванння, слід в магазині, де здійснюється покупка отримати спеціальну форму та чек. У документах має бути заповнено таке:

• ім’я та прізвище покупця;
• країна проживання;
• номер закордонного паспорта;
• сума покупки;
• сума повернення.

На кордоні для отримання спеціального ваучера з печаткою пред’являється чек і паспорт.

У поверненні суми податку можуть відовити, якщо, якщо:

• є посвідка на проживання у країні покупки;

 є дозвіл на працевлаштування у країні покупки;

• знаходитесь у країні понад три місяці з дати здійснення покупки.

Отримати відшкодування сплаченого податку можна:

• або в аеропорті біля стійки TaxFree;
• або через оператора (наприклад, GlobalBlue) в Україні.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Дивіться відео на тему:

Реєстр великих платників податків на 2019 рік оновлено

Фіскали повідомляють: з метою актуалізації Реєстру великих платників податків на 2019 рік внесено зміни до наказу від 26.09.2018 № 617 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2019 рік».

Наказом ДФС від 29.12.2018 № 878 «Про внесення змін до наказу ДФС від 26.09.2018 № 617» визначено перелік підприємств, які виключені з реєстру великих платників податків на 2019 рік. Згідно зі змінами з реєстру виключено 26 підприємств.

За матеріалами ОВПП ДФС

Дивіться відео на тему:

Сертифікат відкритого ключа для керівника/бухгалтера можна використати його для подання декларації про доходи

Фіскали інформують: кваліфікований сертифікат відкритого ключа, отриманого посадовою особою

(керівником, головним бухгалтером, уповноваженою особою) юридичної особи, можливо використовувати для подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи засобами Електронного кабінету.

 .

.

.

Підкатегорія «ЗІР» 135.03

 .

.

.

.

.

Е-ТТН

Мінінфраструктури змінило Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема, надано можливість складати ТТН формі.

Е-ТТН підписують за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

При оформленні е-ТТН, супровідні документи також додаються в електронній формі.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, для пред’явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Також визначено, що сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

У тих випадках, коли в ТТН немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов’язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1 – 10 ТТН).

При цьому в ТТН необхідно зазначити, що до неї додано як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого ТТН вважають недійсною і її не можна використовувати для розрахунків із Замовником.

Наказ Мінінфраструктури від 03.06.2019 № 413

ПДВ-наслідки помилково перерахованих коштів

Фіскали консультують: у випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та за умови, що в рахунок отриманих коштів платником надалі не постачатимуться товари/послуги, у особи, яка отримала ці кошти, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ за такою операцією, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Лист ДФС України від 14.06.2019 № 2742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 .

.

.

.

Розрахунки суб’єктами господарювання в іноземній валюті

Фіскали інформують: усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених част. 2 ст.5 Закону від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», які можуть проводитися в іноземній валюті.

При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку.

Перелік валютних операцій, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст.9 Закону № 2473. 

За здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст.5 Закону № 2473, передбачено застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 100% суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції

Підкатегорія «ЗІР» 109.22

Пеня за порушення строків розрахунків при експорті/імпорті товарів

Фіскали консультують: порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст.13 Закону від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом складається ППР за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення — рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підкатегорія «ЗІР» 114.10

Квартальна чи річна декларація для с/г виробника

Фіскали інформують: виробники с/г продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників ПНП, оскільки з 01.07.2017 ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Отже, якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то податковими (звітними) періодами для ПНП є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року.

Підкатегорія «ЗІР» 102.23.0

Амортизація ОЗ у податковому обліку орендаря, які  отримані у лізинг

Фіскали консультують: об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу).

У податковому обліку орендаря основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ. При цьому п.п.138.1 та 138.2 ст.138 ПКУ передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи за НПБО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів за п.138.3 ст.138 ПКУ.

Податкова амортизація не застосовується до операцій з активами з права користування за договорами оренди.

Підкатегорія «ЗІР» 102.05

Дивіться відео на тему:

Анулюваня реєстрації платника ПДВ фіскалами

Фіскали повідомляють: відповідно до п 184.1 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, якщо:

• будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розд. V ПКУ;
• будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розд. V ПКУ;
• будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
• особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
• установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
• господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута;
• платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
• фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
• припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у пп 4, 5 і 8 п.180.1 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. «а» п.184.1 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у пп.«б» – «з» п.184.1 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

• подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
• зазначену в судовому рішенні;
• припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
• що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Відповідно до п.184.3 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ПКУ.

При відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ПКУ).

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом 3 робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п.184.10 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Дивіться відео на тему:

Штраф за порушення граничного терміну реєстрації ПН/РК, складених за п. 198.5 ст. 198 ПКУ

Фіскали консультують: відповідальність за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначено ст.1201 ПКУ.

Згідно з п. 1201. 1 ст. 1201 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН ПН/РК, крім тих, що встановлені безпосередньо п. 1201.1 ст. 1201 та п. 35 та 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Отже, враховуючи норми ст. 201, п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ, порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН ПН, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Лист ДФС України від 20.06.2019 № 2808/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Порушення строків реєстрації РК

Фіскали нагадують: розміри штрафних санкцій за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначені п. 1201ст. 1201 ПКУ.

При цьому зазначеним пунктом зроблено виняток для ПН, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

У разі складання постачальником товарів/послуг РК до ПН, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідальність за порушення граничного строку реєстрації такого РК в ЄРПН несе платник ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

При цьому сума штрафу розраховується виходячи з абсолютної величини значення суми податку, зазначеної у РК

За матеріалами «Вісник» № 24(1024), від 22.06.2019 року

Дивіться відео на тему:

При перехіді з єдиного податку на іншу систему оподаткування –декларування ПДВ лише помісячно

Фіскали наголошують: податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

• календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
• календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Квартальний податковий період подання податкової звітності з ПДВ можуть вибрати платники податку, які сплачують єдиний податок. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року. Квартальний податковий період застосовується з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі, якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками місяця.

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

Дивіться відео на тему:

Договір на ТО та ремонт РРО: чи повідомляє ЦСО контролюючий орган?

У разі укладення договору ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином зобов’язані надіслати повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. При цьому приєднувати примірник такого договору до повідомлення за формою № 3-ЦСО Порядком опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547, не передбачено.

ЗІР, категорія 109.0

 .

.

.

Термін повернення невикористаної у відрядженні валюти

Фіскали інформують: невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента — суб’єкта господарської діяльності протягом 3 днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента — суб’єкта господарської діяльності протягом 5банківських днів (з часу його оприбуткування до каси).

Підкатегорія «ЗІР» 109.19

 .

.

.

Помилки платників акцизного податку

Фіскали повідомляють, що найпоиринішими помилками платників акцизного податку є:

• неправильне визначення періоду для отримання права на застосування звільнення від оподаткування акцизним податком операцій з експорту (вивезення за митну територію України) підакцизних товарів. 

Платниками акцизного податку при формуванні даних акцизної декларації у гр.10 додатка 4 зазначається сума, що не підлягає оподаткуванню, ґрунтуючись на даних оформленої митної декларації, проте без фактичного вивезення товарів за межі митної території України (право на застосування звільнення від оподаткування  за пп. 213.2.1 ст. 213 ПКУ експортованих підакцизних товарів виникає виключно у разі їх фактичного вивезення за межі митної території України);

• ненарахування акцизного податку на втрачений підакцизний товар внаслідок обставин, не визначених  у п.216.3 ст. 216 ПКУ та таких, що не можуть вважатися форс-мажорними (у разі виникнення дії форс-мажорних обставин, що призвели до втрати підакцизних товарів, з метою застосування звільнення від оподаткування, передбаченого п. 216.3 ст.216 ПКУ, платникам податків рекомендовано отримати відповідний висновок Торгово-промислової палати про дію форс-мажорних обставин;
• нереєстрація виробниками тютюнових виробів ввезеного на митну територію України обладнання для підготовки або обробки тютюну (код УКТ ЗЕД 8478 10 00 00) – відповідальності передбача ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР (штраф у розмірі 150 тис. грн.);
• невідповідність даних щодо реалізації підакцизних товарів, зазначених у Звітах про обсяги виробництва або придбання та реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів),  даним акцизної декларації – підстава для проведення контрольно-перевірочних заходів;

• при самостійному донарахуванні акцизного податку платниками в уточнюючих акцизних деклараціях (а саме у додатку 8) не визначається пеня за недоплату грошового зобов’язання (пп.129.1.3 ст. 129 ПКУ) –  викликає необхідність донарахування такої пені за результатами камеральної перевірки, а також застосування до посадових осіб адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку.

За матеріалами ОВПП ДФС

СЕА реалізації пального та спирту етилового

Фіскали повідомляють: з 01.07.2019 при декларуванні спирту, що класифікується в товарній позиції 2207 згідно з УКТЗЕД (товарні підкатегорії 2207100010, 2207100090, 2207200010 та 2207200090) за митними деклараціями типів «IMXXYY» (де «XX» — код відповідного митного режиму «40» або «41», a «YY» — один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ»), в полях «електронного інвойсу» за відповідним товаром додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та коду такої одиниці необхідно зазначати відомості про обсяги спирту в одиниці вимірювання «декалітр 100-відсоткового спирту, приведений до температури 20° С» (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання — «833» та «DPA»).

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?

Нерезидент немає право на пільги зі сплати турзбору

Фіскали консультують:  пп. «б» пп. 268.2.2 ст. 268 ПКУ щодо звільнення від сплати туристичного збору поширюється на резидентів України, які прибули у відрядження, а також які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), які належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Тому на нерезидентів України, що прибули у відрядження, зазначена норма не поширюється. Отже, міжнародні співробітники, які є нерезидентами України та прибули у відрядження на територію України, є платниками туристичного збору.

Лист від 14.06.2019 № 2756/5/99-99-12-02-03-16/ІПК

Турзбір за проживання працівника у профілакторії

Фіскали роз’яснюють: якщо трудовим договором передбачено проживання працівника у профілакторії, який належить підприємству на праві користування згідно з договором оренди на строк, що перевищує 1 місяць, або якщо ним укладено договір з підприємством про наймання житла на строк, що перевищує 1 місяць, то таке проживання не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння туристичного збору. У разі проживання у профілакторії менше 1 місяця працівник є платником збору.

Лист від 13.06.2019 № 2723/Ш/99-99-13-03-02-14/ІПК

.

.

.

..

.

Подавати окремою порцією розрахунок за ф. 1ДФ на фізичних осіб, які не мають реєстраційного номеру облікової картки, не потрібно

Фіскали інформують: на всіх працівників, у тому числі і тих, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП, подається податковий розрахунок єдиним документом (однією порцією), якщо штатна чисельність працівників на підприємстві становить до 1000 осіб. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції.

Згідно з п.2.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4, податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, хто працює, з обов’язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) однією порцією.

Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких є окремим податковим розрахунком зі своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Підкатегорія «ЗІР» 103.25

Нарахування ПДФО за додатковим благом можливе лише за умови персоніфікації отриманого доходу

Постанова Верховного суду підтримала рішення судів щодо неправомірності нархувань фіскалами ПДФО за долаткове благо для працівників (забезпечення працівників, зайнятих на польових роботах, гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом «шведського столу»). 

Харчування працівників здійснювалося без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.

З ПКУ слідує, що додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов’язано із конкретною фізичною особою — платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та бути виражене у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностях, послугах чи інших видах доходу. Тобто для нарахування ПДФО податковим агентом необхідна персоніфікація отриманого доходу, тобто одержання доходу безпосередньо конкретним платником податку.

Фіскалам під час визначення додаткового блага слід обов’язково вказувати фізичну особу — платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який це додаткове благо виникало. Проте, в актах перевірки взагалі не визначено конкретних фізичних осіб, у яких виникало додаткове благо, та податковий період виникнення такого блага. Донарахування ПДФО здійснено не шляхом визначення податку з доходу, отриманого конкретною фізичною особою, а з суми обіду, сплаченої підприємством.

Такий підхід до визначення податкового зобов’язання податковим органом, не ґрунтується на нормах ПКУ. Таким чином, в межах цієї справи податковим органом не встановлено нарахування підприємством сум доходу у вигляді додаткового блага (чи включення таких сум до загального місячного (річного) доходу як інший дохід) за харчування кожному працівнику та такі суми не включалися до оподатковуваного доходу цих працівників. Отже, за таких обставин об’єкт оподаткування та база оподаткування ПДФО відсутні.

Постанова Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 808/3611/16

Оподаткування оплати навчання працівника підприємства

Фіскали зазначають: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з метою оподаткування ПДФО не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Отже, умови звільнення від оподаткування ПДФО і військовим збором:

• сума за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку, сплачена вітчизняним вищим і професійно-технічним навчальним закладам;
• сума, що у 2019 р. не перевищує 12 519 грн за повний або неповний місяць навчання (3 × 4 173 грн).

Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується ПДФО (за ставкою 18 %) і військовим збором (за ставкою 1,5 %) на загальних підставах.

У формі № 1ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу «145».

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

Відображення в книзі обліку доходів (доходів та витрат)  повернення коштів покупцю

Фіскали інформують: в день отримання суми коштів (авансу, передоплати) за продані товари, виконані роботи, надані послуги ФОП – «єдиноподатниом», у книзі обліку доходів/книзі обліку доходів та витрат заповнюється гр.2 «сума», платником єдиного податку ІІІ групи, який є платником ПДВ — графа 2 «сума без ПДВ» розділ I «Доходи».

Якщо при розірванні договору сума коштів (авансу, передоплати) за продані товари, виконані роботи, надані послуги повертається ФОП у наступних звітних періодах, то в день їх повернення в Книзі обліку платником єдиного податку, заповнюється графа 3 «сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати», («сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати без податку на додану вартість» розділ I «Доходи»).

Підкатегорія «ЗІР»107.07

Діяльність таксі по-новому

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «у відповідності до якого пропонується:

• • до платників єдиного податку І групи віднести ФОП, які провадять господарську діяльність з надання послуг таксі (49.32 КВЕД) або послуг з перевезення на замовлення (49.39 КВЕД);

• тимчасово, до 31.12.2022 включно, звільнити від оподаткування ПДВ операції з постачання легкових автомобілів вітчизняного виробництва, що відповідають критеріям нового транспортного засобу відповідно до цього Кодексу, за умови, що покупець відповідає одночасно таким вимогам:
• ним надано копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта господарювання (ФОП або юридична особа), основним видом діяльності якого є надання послуг таксі (49.32 КВЕД) або послуг з перевезення на замовлення (49.39 КВЕД);
• ним надано копію чинного дозвільного документа на здійснення діяльності з надання послуг таксі, що виданий не раніше, аніж за 6 календарних місяців до дати постачання легкового автомобіля;
• ним надано дійсну довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів.

Законопроект від 27.06.2019 №10404 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки фізичних осіб — підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг таксі»

Сплата земельного податку ФОП-«єдиноподатником» 

Фіскали інформують: якщо право власності на земельну ділянку оформлено на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП) і земельна ділянка надається в оренду, а отже, використовується ФОП для провадження господарської діяльності, то такий ФОП-платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням пп. 291.5.3 ст. 291 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

.

.

..

.

Квартальна декларація новоствореного ФОП

Фіскали зазначаютЬ: новостворена ФОП у квартальній податковій декларації про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи (заробітну плату тощо), отримані нею як фізичною особою — громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності, та відомості про рухоме та нерухоме майно.

Крім того, новостворена ФОП інформацію про інші доходи та відомості про рухоме і нерухоме майно вказує і в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності.

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

Камеральна перевірка ЄСВ немає строків давності

Фіскали інформують: документальні та камеральні перевірки по ЄСВ проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Норми визначені п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст.76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком.

Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Отже, камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом 3-х робочих днів платнику.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Страховий стаж при відпрацьованому неповному місяці

Фахівці ФСС зазначають: відповідно до ч. 1 ст.21 Закону № 1105, страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Не має значення скільки застрахована особа перебувала у трудових відносинах, але якщо за особу, яка пропрацювала 20 днів, було сплачено єдиний внесок у розмірі, не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, то такій особі страховий стаж зараховується як повний календарний місяць. 

За матеріалами ФСС України

Відрядження. Рахуємо правильно оплату праці

Фахівці Держпраці наголошують: згідно з ч. 4 ст. 121 КЗпП робота працівника, направленого у відрядження, оплачується відповідно до умов трудового або колективного договору. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим від середньої заробітної плати.

Для оплати часу відрядження слід знати:

• денний заробіток виходячи із оплати праці, встановленої трудовим (колективним) договором. Другий показник – це середньоденний заробіток, який обчислюють відповідно до Порядку № 100.

До денного заробітку працівника включаються всі виплати, які працівник отримає у місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії тощо.

• середньоденний заробіток. Для визначення середньоденного заробітку заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за 2 попередні місяці, які передують відрядженню. Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, перелічено у п. 3 розділу III Порядку №100, зокрема доплати та надбавки, виробничі премії, премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років.

Розрахувавши денний та середньоденний заробіток, слід їх порівняти та вибрати більший і на його підставі розрахувати суму оплати часу відрядження. При цьому оплачуються всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем роботи, з якого відряджено особу.

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

Дивіться інфографіку на тему:

Терміни звітування по витрачених коштах

Зовнішній сумісник на підприємстві. Тривалість робочого часу

Фахівці Держпраці зазначають: при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи (ст.24 КЗПП України).

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст.25 КЗПП України).

Постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визначено, що для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно та встановлено , що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Відповідно до п. 3 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну України від 28.06.1993 № 43, працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт.

При прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред’явлення диплома або іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку.

Цим же Положенням визначено, що: усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом, в т.ч. педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом відповідно до постанови КМУ від 03.04.1993 № 245 та цього положення покладається на власника або уповноважений ним орган державного підприємства, установи, організації, що приймає працівника на роботу за сумісництвом.

За порушення законодавства про працю посадову особу, яка винна у порушенні трудового законодавства або оплати праці може бути притягнуто до:

• дисциплінарної відповідальності: догана або звільнення;
• адміністративної відповідальності посадових осіб на підставі ст. 41 КУАП. 

Також до підприємств, застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП у вигляді фінансової санкції (штрафу).

За матеріалами ГУ Держпраці у Харківській області

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг