Дайджест нoвин “Податки і облік” з 01.05.2019 пo 06.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 May 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 01.05.2019 пo 06.05.2019

 

Деталізація відомостей в актах здачі-прийняття послуг

Суд розглянув спір між підприємством та ДФС щодо укладених однотипних договорів, предметом яких є надання аудиторських послуг, податкових консультацій, здійснення підготовки, складання та здачі фінансової та податкової звітності, перевірки відповідності ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності діючим стандартам, встановлення достовірності порядку здійснення господарських операцій правовій документації, встановлення якості раніше проведених ревізій та інвентаризацій, виявлення помилок при проведенні бухгалтерського обліку.

На підтвердження виконання цих послуг позивачем надано до суду акти здачі-прийняття наданих послуг. Проте, суди встановили, що акти не містять відомостей про те, які саме послуги надавалися виконавцями, у якому обсязі, скільки робочого часу витрачено на надання таких послуг, а також вартість таких послуг та порядок ціноутворення. В ході судового розгляду справи позивач не надав жодних письмових доказів, які б відтворювали факт надання таких послуг (аудиторського звіту, консультаційного висновку, акта ревізії, тощо) та не зміг розкрити зміст придбаних юридичних послуг, необхідність їх придбання та пояснити зв’язок з його господарською діяльністю.

ВСУ встановлено, що позивачем не доведено реальності надання/отримання заявлених послуг, у зв’язку з чим податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ за такими господарськими операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваних ППР.

 

Постанова Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 810/2405/15, адміністративне провадження № К/9901/37711/18

 


Прискорена амортизація основних засобів

Фіскали нагадують: мінімально допустимі строки амортизації ОЗ та НА використовуються з урахуванням п.п.138.3.3 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухгалтерському обліку:

  • менше ніж мінімально допустимі строки амортизації ОЗ та інших НА, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п.138.3.3 ПКУ.
  • дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп.138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ, встановлені в бухгалтерському обліку.

Згідно з положеннями ПКУ платникам податку з 01.01.2017 надано право застосування мінімально допустимого строку амортизації (2 роки) ОЗ IV групи (машини та обладнання), якщо витрати на придбання таких ОЗ понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017  та в разі, якщо для таких ОЗ одночасно виконуються вимоги:

  • ОЗ не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • ОЗ введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01.01.2017 по 31.12.2019;
  • ОЗ використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

  • збільшити фінрез до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ, визначених у цьому пункті;
  • зменшити фінрез до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ відповідно до п.138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


Коригування фінрезультату можна не застосовувати

Фіскали консультують: платник ПНП має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років, в кожному з яких розмір доходу не перевищує 20 млн грн, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені розділом III ПКУ, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 19.04.2019 № 1715/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Релігійна організація отримуючи доходи може й не втратити статус «неприбуткової»

Фіскали повідомляють: у випадку отримання доходів (прибутків) неприбутковою релігійною організацією у межах своєї статутної діяльності та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, без розподілу таких доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, така організація не позбавляється статусу неприбуткової.

 

 

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п.133.4 ст.133 ПКУ, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з ПНП підприємств за п.п.133.4.3 та 133.4.4 ст.133 ПКУ.

 

Лист ДФС України від 22.04.2019 р. № 1733/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Курсові різниці за дивідендами

Фіскали інформують: Постановою Верховного Суду позицію Офісу ВВП ДФС відносно неправомірного формування курсових різниць по цим операціям визнано правомірною.

При перевірці ревізорами встановлено факт формування підприємством курсових різниць за дивідендами, нарахованими на користь акціонерів-нерезидентів.

За Протоколами зборів засновників зобов’язання зі сплати дивідендів визначено у гривні. Одночасно, після прийняття рішення акціонерами про розподіл чистого прибутку, підприємством проведено перерахунок заборгованості по дивідендам на користь акціонерів – нерезидентів з гривні у долари США. В подальшому така заборгованість (вже в іноземній валюті) на кожну звітну дату відображалась з урахуванням впливу змін валютних курсів.

З огляду на суттєве зростання валютного курсу НБУ, платником фактично збільшено розмір дивідендів в національній валюті України як по кожному окремому акціонеру-нерезиденту, так і в цілому у порівнянні з сумою отриманого та направленого на виплату дивідендів прибутку. Джерелом зростання сум виплат на користь нерезидентів виявився прибуток поточного звітного періоду, рішення про розподіл якого ще не приймалося. Таким чином, за рахунок зазначеного перерахунку підприємством зменено ПНП.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


Код товару/послуги визначено як ризиковий та підпадає под СМКОР

У М.E.Doc додано нову зручну функцію – відображення попередження про наявність у ПН/РК кодів УКТ ЗЕД, що підпадають під критерії оцінки ризиків. Попередження виводиться на вкладці Протокол перевірки під час виконання перевірки заповнення ПН/РК.

Основна мета функції – проінформування платника ПДВ про вірогідність блокування ПН, оскільки використані коди належать до Переліку ДФС.

 

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій від 05.11.2018, з урахуванням внесених змін, погоджених Мінфіном згідно з листом від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170, визначені відповідно до вимог п.10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН. Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу, наведено у додатку до Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

 

За матеріалами medoc.ua

 


ПН без факту здійснення госпоперації не місце в декларації?

Фіскали консультують: у разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до п. 192.1 ПКУ може скласти РК до такої ПН.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій ПН (не підтверджені первинними документами) і РК до неї, не підлягають відображенню у ПДВ-звітності.

 

 

 

Водночас сума ПДВ, зазначена у ПН, складеній без факту здійснення господарської операції, та РК до неї, під час їх реєстрації в ЄРПН враховується у відповідних обсягах при обчисленні суми, визначеної п. 2001.3 ПКУ, для реєстрації ПН та РК до них в ЄРПН.

 

Лист ДФС України від 16.04.2019 № 1622/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при постачанні телекомунікаційних послуг нерезиденту

Фіскали зазначають: для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання телекомунікаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. У даному випадку отримувачем послуг є нерезидент, що зареєстрований за межами митної території України, а отже операція резидента – постачальника з постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту-отримувачу не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

 

 

 

Лист ДФС України від 22.04.2019 № 1746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Придбаваємо пальне за талонами: коли визнавати податковий кредит

Фіскали консультують: під час придбання пального право на податковий кредит виникає в покупця у загальновстановленому порядку — за правилом «першої події» згідно з п.198.2 ПКУ. Якщо підприємство придбає пальне згідно договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого постачальник спочатку видає покупцю талони на придбання пального, а через певний період часу здійснює фізичний відпуск пального такому покупцю через мережу власних АЗС за отриманими у покупця талонами, то першою подією є передплата за пальне.

 

 

Тому саме на дату оплати за пальне покупець має право визнавати податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН ПН.

 

Лист ДФС України від 18.04.2019 № 1684/6/99-99-15-03-02-15

 


Податковий кредит при реорганізації

Фіскали нагадують, сума від’ємного значення ПДВ, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
  • поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

 

Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу(п.198.7 ст.198 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Надання в оренду ємностей для зберігання пального не потребує реєстрації акцизного складу

Фіскали консультують: при передачі ємностей для зберігання пального в оренду на підставі укладених договорів оренди орендодавець (за умови, якщо останній не здійснює операцій з підакцизним пальним) не є платником акцизного податку за пп.212.1.15 ст.212 ПКУ, не є розпорядником акцизного складу за пп.14.1.224 ст.14 ПКУ, та на його дії не поширюються вимоги ПКУ щодо реєстрації платником акцизного податку та реєстрації акцизних складів.

 

 

 

 

Лист ДФС у Полтавськiй областi від 22.04.2019 № 1735/Б/16-31-40-01-23/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?

 


Перелік документів для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та/або тютюновими виробами

Фіскали інформують:ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на 1 рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, в якій зазначається вид господарської діяльності (зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

У заяві додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим КМУ видавати ліцензії на виробництво або імпорт, експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Зазначена норма передбачена ст.15, ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» та «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами», які надаються органами ДФС, можна ознайомитись на головній сторінці офіційного веб-сайту ДФС (http://sfs.gov.ua), у розділі Діяльність/Адміністративні послуги.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення на території села та РРО

Фіскали наголошують: з 01.01.2019 на ФОП – «єдиноподатників», що мають річний дохід понад 1 млн грн, здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами і виробами медичного призначення, не розповсюджується звільнення від застосування РРО.

Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами на територіїсела може здійснюватись без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій до досягнення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій у 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області За матеріалами Нацбанку України

 


Виправлення помилково проведену операцію «службове внесення» через РРО

Фіскали інформують: з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, необхідно за допомогою реєстрації від’ємної суми розрахунку або операції «службова видача» виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», якщо відбулось помилково проведена через РРО операцію «службове внесення».

 

 

 

При цьому, чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня таку помилку, то за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки до такого суб’єкта застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.06

 

Дивіться відео на тему:

 

Використання води для власних питних потреб та сплата рентної плати

Фіскали зазначають: первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб, є платником рентної плати та повинен подавати декларацію і сплачувати рентну плату.

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 121.05

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Нерухомість на праві господарського відання та податок на нерухомість

Фіскали консультують: платниками податку на нерухомість визначені власники майна. У підприємства, яке використовує об’єкти нерухомості, закріплені за ним на праві господарського відання, не виникатимуть податкові зобов’язання з податку на нерухомість в частині об’єктів майна, які зареєстровані у розділі «Інші речові права та суб’єкт цих прав» Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до процедури державної реєстрації права у Реєстрі з присвоєнням об’єкту нерухомого майна реєстраційного номера.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 11.04.2019 № 1563/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Відображення в звітності за  ф. № 1ДФ «Працювало за цивільно-правовими договорами»

Фіскали інформують: Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Згідно з ст.759 глави 58 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договори оренди нерухомого (рухомого) майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.

Предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав.

Так, предметом договору найму є неспоживна річ (ст.760 глави 58 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст.901 глави 63 ЦКУ).

Отже, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку:

  • під «106» ознакою доходу відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна;
  • під «127» ознакою доходу відображається сума орендної плати за договором оренди рухомого майна.

Враховуючи викладене, в гр.«Працювало за цивільно-правовими договорами» податкового розрахунку за ф. №1ДФ не проставляється кількість фізичних осіб, які отримували доходи за договорами оренди нерухомого (рухомого) майна.

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.25

 


Компенсація витрачених коштів для придбання ТМЦ працівнику –  не є доходом працівника

В узагальнюючій податковій консультації Мінфін зазначив, що у разі, коли придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, чи видані кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовані роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.

У разі придбання працівником за власні готівкові кошти або з використанням власних платіжних карток товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив зазначений Звіт, бухгалтерська служба відображає у бухгалтерському обліку зобов’язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Враховуючи викладене, у разі дотримання вищенаведених вимог щодо підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), виплачена сума компенсації за придбані товари (роботи, послуги) за рахунок власних коштів на користь роботодавця не є доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

 

Узагальнююча податкова консультація, затверджена Наказом Мінфіну України від 26.04.2019 №181

 


Перелік документів необхідних ФОП на місці здійснення торговельної діяльності

Фіскали повідомляють: ФОП – «загальносистемники» під час здійснення торговельної діяльності зобов’язані проводити розрахункові операції виключно із застосуванням РРО.

При цьому ФОП – «загальносистемники» мають забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

  • книги обліку доходів та витрат;
  • книги обліку розрахункових операцій;
  • виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
  • ліцензії;
  • свідоцтва платника ПДВ (у разі якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
  • трудових угод із найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 


Зміна ФОП системи оподаткування та реєстрація нової книгу обліку

Фіскали інформують: якщо ФОП, яка змінює систему оподаткування із загальної на спрощену, має зареєстровану у контролюючому органі книгу обліку доходів (книгу обліку доходів та витрат), яка не анульована та/або не закінчена, то їй не потрібно реєструвати нову книгу.

 

 

 

 

Така книга зберігається у нього протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.07

 


ФОП -«єдиноподатник» та ЗЕД

Фіскали зазначають: умови перебування ФОП на єдиному податку І-IV груп встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

П.291.5 та 291.51 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої – четвертої груп.

Отже, ФОП- «єдиноподатники» можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (за умови дотримання вимог ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування).

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.01

 


Сплата податкового боргу з банківської картки, виданої на фізособу

Фіскали інформують: джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків ФОП або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є будь-які власні кошти.

 

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу ФОП або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 

Дивіться відео на тему:

 

Нарахування ЄСВ на матеріальну допомогу

Фіскали нагадують: базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, зокрема матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом) (ст.2 Закону України «Про оплату праці»).

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, є базою нарахування ЄСВ.

Водночас відповідно до п. 14 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170, матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування ЄСВ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Сумській області

 


Термін оплати листків непрацездатності

Фахівці Держпраці нагадують, що допомога по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах виплачується:

  • застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, — у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;

добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, — протягом 10 днів після призначення допомоги (част.2 ст.32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV).

Згідно з част.4 ст.32 Закону № 1105 призначене, але не одержане у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення, виплачується членам сім’ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям.

Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення, виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Полтавській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X