Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 27.08.2019 по 02.09.2019
В яких випадках Держпраці може прийти з перевіркою?
Мінсоцполітики здійснило відповідне роз’яснення щодо нового порядку здійснення перевірок Держпраці, який прийнято 21 серпня 2019 року.
При цьому, Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив, що бізнес не чіпатимуть, якщо він платить працівникам хоча б мінімальну зарплату (4 173 грн в 2019 році). «Якщо платять не менше мінімальної зарплати, то за законом вас притягнути до відповідальності не можуть. Раніше інспекція могла вийти і відразу виписати штраф за будь-яке порушення, а тепер не може. Тепер зможуть накласти штраф тільки при виявленні незадекларованої праці. А якщо порушення менш значуще, наприклад, по частині заповнення трудових книжок, то випишуть припис і дадуть час на його усунення. Зараз штрафи будуть зосереджені тільки на нелегальній зайнятості», – пояснив Андрій Рева.
За новими правилами, причинами для перевірки Держпраці буде:
- невиконання виданого припису;
- звернення працівника про порушення його трудових прав;
- отримання інформації з відкритих джерел і ЗМІ про те, що на підприємстві є неоформлені працівники;
- сигнал від інших перевіряючих (наприклад, податкової інспекції, Пенсійного фонду або профспілок);
- виявлення заборгованості із зарплати на підприємстві;
- невідповідність задекларованої кількості працівників з обсягами виробленої продукції;
- 30% працівників отримують зарплату менше мінімальної;
- протягом місяця в компанії мінімум на 20% збільшилася кількість співробітників, які працюють неповний робочий день;
- один і той же підрядник виконує роботу за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця більше року;
- на підприємстві протягом року не провели індексацію зарплат;
- на фірмі мінімум 30% працівників працюють за цивільно-правовими договорами;
- у компанії працює 20 і більше осіб і у них протягом місяця відбулося скорочення персоналу мінімум на 10%;
- за дорученням Прем’єр-міністра, уповноваженої з прав людини, за запитом від народного депутата і т. д.
Інспектор праці повинен повідомити про проведення інспекційного відвідування об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Однак інспектор може не повідомляти про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових, якщо вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повинна повідомити об’єкту нагляду не пізніше ніж за п’ять робочих днів до її початку.
Перевірка не може тривати більше 10 днів.
Однак, як повідомляє веб-сайт Ліга Закон, для підприємців все ще залишається лазівка оскаржити результати інспекції. Справа в тому, що зі старою постановою Кабміну №295 втратили чинність і уніфіковані акти, які складалися по закінченню ревізії. Без затвердження нових актів перевірки будуть незаконними.
За матеріалами веб-сайту Ліга Закон
Змінено правила справляння єдиного збору з транспортних засобів на кордоні
Кабмін прийняв Постанову, якою вніс зміни в Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон.
Єдиний збір стягується в пунктах пропуску(пунктах контролю) через державний кордон України щодо автобусів, вантажних авто, ваговитих і великогабаритних автотранспортних засобів, а також залізничних вагонів, контейнерів, що перетинають державний кордон України.
Згідно з зазначеною Постановою, єдиний збір справляється одноразово в пункті пропуску через державний кордон, при ввезенні транспортного засобу (контейнера) на митну територію України (зокрема, з метою транзиту).
Збір стягується по єдиному платіжному документу – уніфікованій митній квитанції.
Єдиний збір розраховуватиметься за двома формулами:
- за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (раніше – ;
- за проїзд транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
До прийняття Постанови єдиний збір складався з плати за здійснення контролю вантажу і транспортного засобу, плати за проїзд по автомобільних дорогах, додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень і габаритних параметрів.
Єдиний збір включає вартість витрат, пов’язаних з:
- відновленням автомобільних доріг;
- здійсненням уповноваженими органами в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України фітосанітарного, ветеринарно-санітарного та державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, в розмірі, що не перевищує розміру плати за проведення перевірки документів на товар і транспортний засіб (контейнер);
- проведенням органами доходів і зборів у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України заходів офіційного контролю відповідно до статті 319 Митного кодексу України у формі попереднього документального контролю.
Постанова Кабміну вступить в дію 27 листопада 2019 року.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 р. № 1569 та визнання таким, що втратив чинність, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 636” від 21 серпня № 782
Запровадження податкової амністії і боротьба з псевдо-ФОП: пропозиції від “Слуги народу”
Депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев розповів у інтерв’ю Економічній правді, які зміни планує ввести з метою ухилення бізнесу від сплати податків.
За його словами, змінювати умови оподаткування малого бізнесу не планується і система ФОП повинна залишитися. Але щодо середнього і великого бізнесу є два негативні моменти, які планується усунути:
- ухилення від оподаткування з використанням низькоподаткових юрисдикцій;
- виключення використання псевдо-ФОП.
Виводити великий бізнес з ФОП планується шляхом запровадження електронного чека. Йдеться про впровадження цифрових РРО. ФОП враховуватимуть свої операції через систему, але вона не вводитиметься абсолютно по усіх видах товарів. Спочатку вона запроваджуватиметься по товарах, які найбільш схильні до ухилення.
“Якщо ФОП за рік продає товари на 5 млн грн, нехай продає, але якщо за день, то це не зможе так працювати. Ми зробимо усе, щоб великий бізнес не зміг ухилятися від сплати податків з використанням моделі єдиного податку”, – зауважив Гетманцев.
Також планується запустити податкову амністію у пакеті з BEPS і ратифікацією угоди про автоматичний обмін податковою інформацією.
Амністія буде платною. Загальна ставка – 5%, знижена, – 2,5% при інвестуванні в облігації держпозики. Підвищена ставка стягуватиметься з декларування негрошових активів. Щоб активи були амністовані, вони мають бути повернені Україні в грошовій формі і розміщені на рахунках українських банків.
На думку Гетьманцева, перша мета податкової амністії – дати можливість людям, які 28 років отримували прибутки в різних формах, обілитися. “Підвести рису під тим, що було за 28 років, і почати нову фінансову історію з чистого аркуша”, – відмітив він.
Передбачається, що гроші у розмірі 300 000 грн. будуть амністовані кожному – поза незалежністю від того, подав хтось декларацію або ні.
За матеріалами веб-сайту Економічна правда
Читайте статтю на тему:
Висловлено пропозиції щодо зменшення штрафів за порушення трудового законодавства
Зокрема, запропоновано зменшити такі штрафи до 8-10 тис. грн.
Народний депутат від партії «Слуга народу» Данило Гетманцев заявив, що існуючі штрафи за порушення трудового законодавства настільки високі, що бізнес все одно їх не сплачує. Зокрема, деякі санкції передбачають максимальне покарання – 125 тис. грн за одного співробітника. Таким чином, вони лише стимулюють корупцію. Такі штрафи потрібно зменшити до 8-10 тис. грн.
Згідно з офіційною статистикою Держпраці, протягом 2018 року було перевірено понад 20 тис. підприємств. За результатами цих перевірок бізнес було оштрафовано на загальну суму близько 1,5 млрд грн. Проте тільки близько 5% з призначених штрафів були сплачені.
«Я б зупинився на 8-10 тис. грн. – це теж болісно, але не змушує закривати фірму і відкривати нову або давати хабар інспектору. Божевільні штрафи не працюють і стимулюють корупцію», – зазначив Гетманцев.
За матеріалами веб-сайту Ліга Закон
Читайте статтю на тему:
Правила заокруглення сум в чеках
За ініціативою НБУ відбулась зустріч з представниками ДФС та Європейської бізнес асоціації з обговоренню проблемних питань застосування заокруглення загальних сум у чеках.
В результаті дискусії учасники зустрічі прийшли до таких висновків:
- Необхідно розуміти різні визначення щодо ціни товару, за якою реалізовується товар та суми покупки, яка сплачується після заокруглення. Так, під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
- Суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- – після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 додати нові рядки “Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення” та “заокруглена знижка/заокруглена надбавка”;
- – в рядку 8 “СУМА” зазначати “Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення“. Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
- ДФС не вважає порушенням мінімальних та максимальних роздрібних цін на алкогольні напої та тютюнові вироби, у разі якщо у чеку окремо вказується ціна на товар (без порушення вимог), заокруглена знижка/заокруглена надбавка та загальна сума у чеку після заокруглення.
Штрафні санкції відповідно до 14 і 15 абзаців частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» можуть застосовуватись лише за порушення розміру мінімальних та максимальних роздрібних цін, а не до заокруглених загальних сум у чеку при розрахунках готівкою за алкогольні та тютюнові вироби.
За матеріалами веб-сайту Ліга Закон
Спрощено процедуру повідомної реєстрації колективних угод і договорів
Уряд спростив процедуру повідомної реєстрації колективних угод і договорів, змін і доповнень до них.
Відповідно до Постанови № 758, сторони угоди (договору) будуть подавати реєструючому органу на повідомну реєстрацію примірник угоди (договору) разом із додатками та супровідним листом у вигляді оригіналу паперового документа з прошитими і пронумерованими сторінками або у вигляді оригіналу електронного документа з пов’язаними з ним кваліфікованими електронними підписами, або у вигляді електронної копії оригіналу паперового документа (фотокопії), засвідченої кваліфікованою електронною печаткою.
Сторони угоди подають також копії свідоцтв про підтвердження репрезентативності суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців, які брали участь у колективних переговорах з питань укладення цієї угоди.
Сторони угоди в разі досягнення ними домовленості щодо подання реєструючому органу переліку підприємств, установ та організацій, для яких є обов’язковими положення цієї угоди, можуть подавати зазначений перелік до реєструючого органу.
При цьому реєструючий орган не може відмовляти у повідомній реєстрації угоди, договору, повертати на доопрацювання, витребовувати додаткові документи та встановлювати вимоги до їх оформлення.
Повідомна реєстрація проводиться протягом 14 робочих днів із дня, наступного після надходження угоди (договору) до реєструючого органу.
Реєструючий орган оприлюднює на власному офіційному веб-сайті та щомісяця оновлює реєстр галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, змін і доповнень до них, їх текст, рекомендації щодо приведення угоди (договору) у відповідність з вимогами законодавства (у разі їх наявності).
Постанова Кабінету Міністрів України«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 115» № 768 від 21 серпня 2019 року
Читайте статтю на тему:
Затверджено критерії для перевірки перевізників автомобільним транспортом
22 серпня 2019 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено єдині критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Такими критеріями є:
- вид (категорія) колісного транспортного засобу, внесеного до реєстру, функціями якого є збирання, накопичення, облік та надання інформації про засоби провадження діяльності, матеріально-технічну базу та персонал ліцензіата (реєстр), протягом останнього року, що передує плановому періоду;
- вид автобусного маршруту, за яким суб’єкт господарювання здійснює перевезення пасажирів протягом останнього року, що передує плановому періоду;
- кількість порушень вимог ПДР щодо швидкісного режиму, технічного стану транспортного засобу та стану здоров’я водія, які були виявлені протягом 2 календарних років, що передують плановому періоду;
- кількість ДТП протягом останніх 3 років, що передують плановому періоду, які були пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання;
- кількість порушень вимог правил перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів великоваговими і великогабаритними транспортними засобами, які були виявлені протягом 2 календарних років, що передують плановому періоду, а також кількість порушень режиму праці та відпочинку водіїв за цей само період;
- вид режиму організації перевезень, за яким суб’єкт господарювання здійснює перевезення пасажирів протягом останнього року, що передує плановому періоду;
- кількість порушень таким суб’єктом господарювання відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, встановлених за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 3 років, що передують плановому періоду;
- кількість порушень вимог законодавства щодо прав осіб з інвалідністю (відсутність на автобусному маршруті загального користування автобуса, який відповідає вимогам щодо доступності для осіб з інвалідністю, та невідповідність таких автобусів вимогам законодавства щодо доступності для осіб з інвалідністю), які були виявлені за результатами проведених заходів державного нагляду (контролю) протягом 2 років, що передують плановому періоду.
Суб’єкта господарювання відносять до високого, середнього або незначного ступеня ризику з урахуванням суми балів:
- від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
- від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
- від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.
Суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику перевірятимуть не частіше одного разу на 2 роки; із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на 3 роки; із незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на 5 років.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті “ № 731 від 14 серпня 2019 року
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
