Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 24.06.2019 по 01.07.2019
Порядок безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення скасовано
Постанову Кабінету Міністрів від 7 червня 2017 року № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (Рішення КСУ № 8-р/2019 від 25 червня 2019 року).
Постановою № 413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, яка фактично містить положення про порядок використання, передачі у власність та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
Рішення суду мотивовано тим, що “Стратегією запроваджено додатковий, не передбачений Земельним кодексом чи іншими законами, механізм визначення за певною формулою площі ділянок, які належить передавати безоплатно на території відповідної області у власність громадянам. Крім того, встановлено додаткові особливості проведення земельних торгів, укладення, продовження строку дії та розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис)”.
Отже, приймаючи Постанову № 413 та вносячи зміни до неї, КМУ перевищив надані йому законом повноваження, а саме врегулював на підзаконному рівні додаткові умови та порядок набуття права власності та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які визначатися виключно законами України.
Це рішення є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
Рішення КСУ № 8-р/2019 від 25 червня 2019 року
Картки зі зразками підписів не потрібні для відкриття банківського рахунку
Таке рішення Національний банк України оформив Постановою № 83 від 25 червня 2019 року “Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.
Надалі це дозволить власникам бізнесу суттєво скоротити час на оформлення документів при відкритті та розпорядженні банківським рахунком.
Крім того, вказаним актом встановлено необхідність реквізиту розрахункового документу клієнта-платника”Код країни нерезидента” отримувача. Невиконання цієї вимоги надасть можливість банку повернути розрахунковий документ без виконання.
Нові вимоги, встановлені цим актом, діють зі 27 червня 2019 року.
Постанова Національного банку України № 83 від 25 червня 2019 року “Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.
Читайте статтю на тему:
Дозволено розрахунок за договорами у сфері ЗЕД платіжними картками
Суб’єкти господарювання можуть здійснювати розрахунки за допомогою електронного платіжного засобу для операцій з експорту/імпорту товарів. Таке нововведення діє з 14 червня 2019 року і передбачене Постановою Національного банку України № 77 від 13.06.2019 року.
Однак воно поширюється лише на операції за договором до 150 тис грн.
Зокрема, для розрахунку платіжною карткою операція за одним договором в один операційний день не може перевищувати встановлений незначний розмір.
Незначним вважається розмір валютної операції, який менший за встановлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (ч. 1 ст.15 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” його розмір встановлено – 150 тис. грн.).
Крім того, банкам дозволили здійснювати короткострокове фінансування в гривні юридичних осібнерезидентів для придбання ними облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Постанова Національного банку України № 77 від 13.06.2019 року
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” №1702-VII від 14.10.2014 року
Читайте статтю на тему:
Доцільність витрат на рекламу не є предметом перевірок ДФС
У постанові від 21.05.2019 року (справа № 826/11026/15) Верховний Суд роз’яснив, що податкові органи перевіряють реальність операцій з придбання рекламних послуг, але не оцінюють їхню доцільності.
Зокрема, у межах наведеної справи ТОВ звернулось до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем на 3,5 млн. грн, з ПДВ – на 345 тис. грн, а також застосовані штрафні санкції.
Рішення обґрунтувано тим, що ТОВ у своїй податковій звітності відобразило витрати на придбання рекламних послуг, які не пов’язані із веденням його господарської діяльності, а також є економічно неефективними.
Суди першої та апеляційної інстанції скасували податкові повідомлення-рішення.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що “законодавство не обмежує у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про товариство, товар та його господарську діяльність є рекламою… податковим органом помилково ототожнений господарський характер витрат платника на оплату рекламних послуг з економічною ефективністю таких витрат, оскільки витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту, є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку. Економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником”.
Суд визнав, що “господарська компетенція здійснюється суб’єктом господарювання” на власний ризик, що означає його відповідальність за ефективність та доцільність прийнятих рішень, він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.
Податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання рекламних товарів та послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення на результат діяльності платника.”
Таким чином, органи ДФС при здійснені первірок суб’єкта господарювання не мають права оцінювати доцільність операцій з придбання рекламних послуг та приймати відповідні рішенні з цього питання.
Постанова Верховного Суду у справі № 826/11026/15 ВС прийняв 21.05.2019.
Читайте статтю на тему:
Нові заборони на ввезення товарів з РФ діють з 01 липня 2019 року
Ще в травні Кабінет Міністрів України Постановою №535 вніс зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.
З 01 липня 2019 року забороняється ввозити на територію України такі товари походженням з Російської Федерації:
корми для тварин, цемент, продукція ветеринарної медицини, мінеральні добрива, фанерна продукція, шпалери, продукція легкої промисловості, зокрема окремі види трикотажних виробів та взуття, дроти з вуглецевої сталі, дроти металеві, труби та трубки, сітки металеві, кріпильні вироби, посуд сталевий, обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, сірники, вагони залізничні та трамвайні, що були у користуванні, транспортні засоби.
Таке рішення Уряд прийняв з “метою вжиття заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії щодо України, що застосовуються державою-агресором, а також з урахуванням звернень асоціацій, об’єднань, підприємств низки галузей промисловості”.
Окремі положення постанови набудуть чинності тільки з 1 березня 2020 року. Це стосується вживаних залізничних і трамвайних вагонів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 року № 535 “Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації”
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
