Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 05.08.2019 по 12.08.2019
Нові вимоги до маркування харчових продуктів
06 серпня 2019 року набув чинності Закон України “Про інформацію для споживачів харчових продуктів”, який розроблено відповідно до європейських стандартів.
Закон поширюється на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти для громадського харчування в частині надання споживачам інформації про харчові продукти.
Зокрема, оператор ринку відповідає за точність, достовірність, та зрозумілість для споживача інформації про харчовий продукт.
Серед іншого закон встановлює такі вимоги до маркування харчових продуктів:
- Назва харчового продукту повинна містити його офіційну назву, а якщо така відсутня, то звична назва, яка є зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень, а якщо немає звичної назви – застосовується описова назва харчового продукту.
- Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту. Наприклад: лосось сирокопчений.
- Алергени необхідно виділяти окремим кольором, шрифтом, стилем.
- Позначка «з ГМО» використовується, якщо частка ГМО перевищує 0,9%, «Без ГМО» – якщо ГМО відсутнє.
- Вводяться такі терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».
- Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання, вказуються такі умови.
- На упаковці/етикетці необхідно зазначати назву оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт.
- Інструкція з використання харчового продукту додається, якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.
- Для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2% зазначається інформація про наявність фактичного вмісту спирту.
- Поживна цінність включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
- Якщо харчовий продукт піддавався заморожуванню – зазначається дата заморожування.
- Якщо твердий харчовий продукт перебуває в рідкому середовищі, зазначається також маса продукту без урахування маси рідини. Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі.
- Інформація про нефасований товар надається у спосіб, визначений оператором ринку. Наприклад, може бути розташована на мішку з сипучою речовиною або поряд на стенді або надаватися в інший спосіб на вимогу покупця.
- Окрему увагу приділено вимогам стосовно інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно. Вся обов’язкова інформація має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу.
Крім цього, закон встановлює відповідальність за порушення вимог щодо надання інформації споживачу:
- надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 62,6 тис. грн,, а на ФОП – 41,7 тис. грн;
- за введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 125,2 тис. грн для юридичних осіб і 83,5 тис. грн для ФОПів.
Закон встановлює перехідний період, який триватиме 3 роки, щоб суб’єкти господарювання привели у відповідність маркування харчових продуктів до нових вимог.
Закон України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” № 2639-VIII від 06.12.2018 року
Читайте статтю на тему:
Торгівля цінними паперами онлайн
Національний банк спростив торгівлю облігаціями внутрішньої державної позики, надавши професійним учасникам українського фондового ринку можливість розробляти та інтегровувати з депозитарієм Національного банку власні автоматизовані системи для здійснення онлайн-операцій з облігаціями внутрішньої державної позики.
Інновація стала можливою завдяки впровадженню API-технологій, що забезпечує можливість автоматичної взаємодії внутрішніх систем учасників фондового ринку із системою депозитарного обліку Нацбанку.
Зокрема, учасники фондового ринку зможуть дистанційно:
- здійснювати операції з державними цінними паперами для своїх клієнтів;
- відкривати рахунки у цінних паперах;
- надавати інформаційні довідки тощо.
Зі свого боку клієнти професійних учасників можуть отримати можливість здійснювати транзакції, використовуючи IT-рішення у формі мобільних додатків.
Як зазначено у повідомленні Нацбанку, нововведення дозволить автоматизувати не лише звичайну операційну роботу, а й запровадити наскрізні процеси для нових продуктів та послуг.
Використання нових сервісів Депозитарію НБУ є добровільним і не має жодних часових обмежень. Кожна депозитарна установа може налаштувати таку взаємодію відповідно до власної бізнес-моделі.
За матеріалами офіційного веб-сайту Національного банку України
Читайте статтю на тему:
Перелік документів, які слід надавати податківцям при здійсненні перевірки
В Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області зазначили про перелік документів, які працівники контролюючих органів мають право вивчати та перевіряти при проведенні перевірок платників податків. До них належать:
- первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, та інші регістри;
- фінансова, статистична звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- ліцензії на провадження видів господарської діяльності;
- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору.
При цьому платник податків зобов’язаний надати всі документи, що пов’язані з предметом перевірки, після початку перевірки.
Для великого платника податків існує додаткова вимога. На запит податківців він зобов’язаний також надати в електронній формі копії:
- документів, що створюються ним для обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань);
- первинних документів;
- регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності;
- інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.
Такі електронні документи необхідно подати не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
За матеріалами офіційного веб-сайту ГУ ДФС в Івано-Франківській області
Читайте статтю на тему:
Нацбанк дозволив купувати валюту в кредит
Нацбанк продовжує здійснювати валютну лібералізацію.
На цей раз суб’єктам господарювання дозволено купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні без обмежень по сумі.
Зазначене послаблення дасть змогу підприємствам ефективніше управляти ліквідністю і купувати необхідні обсяги валюти для виконання власних зобов’язань у зручний для себе час.
Також удосконалено валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Банки зобов’язані завершувати нагляд за експортними операціями впродовж 5 робочих днів з моменту отримання від Національного банку інформації про зміну обслуговуючого банку в митній декларації клієнта. Це дозволить уникати подвійного контролю клієнтської операції.
Відповідні валютні послаблення затверджені постановою НБУ №104 від 06 серпня 2019 року, та діють з 8 серпня 2019 року.
Нагадуємо, що Національний банк продовжує валютну лібералізацію відповідно до темпів поліпшення макроекономічної ситуації в країні. Від початку року скасовано вже понад 30 валютних обмежень. Зокрема, було повністю скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом, попереднє резервування гривні для купівлі валюти та обмеження на репатріацію дивідендів за кордон.
За матеріалами офіційного веб-сайту Національного банку України
Штрафи за порушення валютного законодавства: пропозиції ДФС
На офіційному веб-сайті ДФС оприлюднено проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».
Згідно з ним, нагляд за юрособами здійснюється контролюючими органами у вигляді проведення документальних перевірок у порядку, визначеному ПК та нормативно-правовими актами.
При цьому, у разі виявлення порушень валютного законодавства контролюючий орган наділений правом застосування заходів впливу, адекватних цим порушенням.
Зокрема, санкції встановлюються за порушення таких вимог:
- ст. 5 Закону України “Про валюту і валютні операції” (далі – Закону) щодо порядку проведення розрахунків за валютними операціями на території України;
- ст. 6 Закону щодо порядку торгівлі валютними цінностями;
- ст. 7 Закону щодо порядку проведення транскордонного переказу валютних цінностей;
- ст. 8 Закону щодо порядку транскордонного переміщення валютних цінностей;
- ст. 12 Закону щодо порядку здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту (крім порушення встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів).
За допущення цих порушень передбачено штрафи у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у гривню за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції за кожен випадок порушення (за повторні дії протягом року – у розмірі 50 % суми операції).
Штрафні санкції не застосовуватимуться, якщо:
- сума операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, буде меншою за розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (наразі – 150 000 грн), та
- якщо проведення таких операцій не спричинило зменшення об’єкта оподаткування у періоді, в якому допущено порушення.
Зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту постанови прийматимуть у письмовій та електронній формі до 18.08.2019 року.
За матеріалами офіційного веб-сайту ДФС України
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
