Дайджест нoвин “Податки і облік” з 26.02.2018 пo 04.03.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 05 Mar 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік

з 26.02.2018 пo 04.03.2018

 

Облікову ставку НБУ знову підвищено

З 02.03.2018 року НБУ прийнято рішення підвищити облікову ставку до 17 % річних

 

 

 

 

 

 

 

Рішення Правління НБУ від 01.03.2018 № 133-рш «Про розмір облікової ставки».

 


Нововведення валютного ринку

З 03.03.2018 набрала чинності Постанова, якою внесено зміни до постанов від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та від 13.12.2017 № 129 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень».

Згідно внесених змін:

  • компанії зможуть сплачувати іноземним інвесторам дивіденди в інвалюті на суму до 7 млн дол. США на місяць незалежно від періоду, за який нараховано ці дивіденди;
  • резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення зовнішніх кредитів і позик у межах щомісячного ліміту 2 млн дол. США (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку);
  • з квітня 2017 року становить вимога щодо обов’язкового продажу 50 %, не буде застосовуватися до коштів, які компанія-резидент залучила у формі зовнішніх кредитів чи позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками.

 

Постанова Правління Нацбанку України від 01.03.2018 № 19

 


Вимоги щодо cтроку зберігання електронних документів на електронних носіях

Фіскали роз’яснили: архів файлів про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (в тому числі, якщо перевірка не проводилась 3 роки) повинен зберігатися у платника податків не менш як:

  • 1095 днів;
  • 2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ з дня подання податкової звітності.

Вимоги щодо cтроку зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері (ст. 13 розд. ІІІ Закону № 851-IV).

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.03

 


Реквізит «дата подання» декларації не співпадає з датою її фактичного подання: чи визнають звітність

Фіскали пояснили: якщо реквізит «дата подання» не співпадає з датою фактичного подання декларації (тобто декларація надрукована раніше, ніж подана), контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, — протягом 5-ти робочих днів з дня її отримання;

у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника — протягом 3-х робочих днів з дня її отримання.

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.02

 


Проект від Мінфін щодо нової звітності з ПДВ

ДФСУ оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21».

Отже, запропоновано викласти видозмінені додатки:

  • Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
  • Додаток 5 “»Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
  • Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в ст. 161 Закону України

«Про державну підтримку с/г України», та питомої ваги вартості с/г товарів (ДС9).

Відповідно вносяться зміни й до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, а саме, уточнено, що:

  • у таблиці 1 (ДС9) зазначається обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону №1877, розрахований за даними ПН за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;
  • у разі формування суми ПЗ за звітний (податковий) період на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі ПН зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5). Відомості про суми ПДВ, вказані в ПН, складених з 1 липня 2015 року і включених до суми ПЗ за минулі звітні (податкові) періоди, та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5);
  • у разі коригування ПЗ, у зв’язку зі збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі РК, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1). Відомості про коригування ПЗ у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі РК до ПН, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).

Пропонується встановити, що таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1)  та 1.2 (Д5) (додаток 5) до декларації з ПДВ заповнюються за звітний (податковий) період, за який вперше подається декларація, з урахуванням змін, внесених цим наказом.

Очікується, що наказ набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

 

Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21»

 


Блокування реєстрації ПН

Відповідно до норм чинного податкового законодавства з 1 березня мав запрацювати новий порядок реєстрації ПН.

Держсекретар Мінфіну на Комітеті ВРУ,  який відбувся 28.02.2018 повідомив про оприлюднення проекту постанови «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» на сайті Мінфіну.

Проте, поки що зазначений порядок відсутній на урядовому порталі.

Згідно з процедурою оприлюднення ця постанова набирає чинності через 15 днів з дня її офіційного опублікування.

 

Дивіться відео на тему:

Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна. Що робити?

 


Податковий кредит при на придбання продовольчих товарів

Фіскали нагадали: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником у зв’язку з придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна) для господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), то ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткове нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ не здійснюється.

 

Лист ДФС України від 15.02.2018 № 630/ІПК/28-10-01-03-11

 


За річним перерахунком ПДВ несвоєчасно зареєстрований РК слід відображати 2017 роком

Коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом 2017 року, оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН — своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від розрахунків коригування, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст. 192 ПКУ).

Тому платники, які не включили до податкової декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п. 199.1 ст. 199 ПКУ, за причиною їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні надати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. У деклараціях за звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.

 

Офіційний портал ДФС України

 


Помилка в ПН у назві покупця

Фскали наголошують: у разі допущення помилки у заголовній частині ПН у назві покупця (отримувача) товарів/послуг постачальник (продавець) таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти РК до такої ПН, в якому всі правильно заповнені реквізити в заголовній частині ПН повторюються, а назва покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи з 1 по 13 розділу Б розрахунку коригування та розділ А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими). Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг.

Реквізит — назва покупця (отримувача) товарів/послуг, який належить до складу обов’язкових, — має відповідати формулюванню у статутних документах і не повинен містити інших даних.

Якщо ж ІПН покупця (отримувача) зазначений правильно, а в його назві допущена помилка, то така помилка не може бути єдиною підставою неприйняття податкової накладної в електронному вигляді.

 

Лист ДФС України від 19.02.2018 № 666/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Документи, що підтверджують експорт товару за кордон

Фіскали пояснюють: вивезення товарів за межі митної території України у разі поміщення товарів у митний режим експорту підтверджується митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, чи додатковою декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України (п. 30 Положення про митні декларації).

Повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України містить відомості про кількість та номери у митній декларації товарів, вивезених за межі митної території України, дату їх фактичного вивезення, а у разі митного оформлення товарів за електронною митною декларацією — також відомості про номер митної декларації.

 

Лист ДФС України від 20.02.2018 № 702/6/99-99-12-03-03-15/ІПК

 


Продаж вживаного авто, придбаного в нерезидента

Фіскали роз’яснюють: до операцій з постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у нерезидентів України за межами митної території України, правила визначення бази оподаткування ПДВ, встановлені п. 189.3 ПКУ, не застосовуються. Такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку, база оподаткування за такими операціями визначається згідно з п. 188.1 ПКУ (виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання).

Якщо здійснюється постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у нерезидентів на території України (ввезення таких авто здійснив сам нерезидент), то базою оподаткування ПДВ буде лише позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання (як і зазначено у п. 189.3 ПКУ).

 

Лист ДФС України від 19.02.2018 №669/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

Паливо та правила списання

 


Відображення в бухобліку витрат на ремонт і техобслуговування автомобіля

Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт (тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей) об’єкта, що призведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об’єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об’єкта основних засобів і списанням заміненого об’єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Таким чином, якщо керівником підприємства прийнято рішення про те, що ремонтні роботи автомобіля здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, то вартість такого ремонту, залежно від напряму використання автомобіля на підприємстві, включається до складу відповідних витрат.

 

Лист Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №35210-07/23-1937/1689

 

Читайте статтю на тему:

Яка сума несплати податку є ознакою злочину (кримінального правопорушення) за ухилення від сплати податків?


Вихід фізособи із засновників «єдиноподатника» може спровокувати наслідки для останнього

Фіскали роз’яснюють: якщо засновник при його виході із засновницького складу отримує від емітента корпоративних прав — юридичної особи — «єдиноподатника» майно (основні засоби, товари) замість грошових коштів, що були внесені таким засновником, то така операція для «єдиноподатника» прирівнюється до продажу такого майна.

Якщо вартість майна (основних засобів, товарів) дорівнює або вища вартості внеску до статутного фонду, здійсненого засновником в грошовій формі, то об’єкт оподаткування у «єдиноподатника» не виникає. У разі якщо вартість майна (основних засобів, товарів) є нижчою вартості внеску до статутного фонду, то частина внеску, яка залишається неповерненою засновнику, у разі його виходу із засновницького складу, має бути включена до складу доходу емітента корпоративних прав «єдиноподатника».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

Актуальна загальна процедура ліквідації підприємства, юридичної особи


Опломбування/Розпломбування РРО

Фіскали нагадують: після опломбування центр сервісного обслуговування видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО, яка складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, інший зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Формою довідки про опломбування РРО передбачено заповнення, зокрема, граф «Причина розпломбування» та «Характер виявленої несправності РРО».

Таким чином, у разі ремонту РРО суб’єкт господарювання надає до контролюючих органів довідку про опломбування РРО, яка видається ЦСО із зазначенням в ній причини розпломбування.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 


За відсутності здійснення розрахункових операцій, фіскальні звітні чеки не друкуються.

Фіскали нагадують: відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та / або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карт, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щодня друкувати за допомогою РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій.

Під час призупинення діяльності підприємця, за відсутності здійснення розрахункових операцій, фіскальні звітні чеки не друкуються.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

Що робити, якщо перевищено ліміт каси?


Доставка алкоголю: коли роздруковувати чек

Доставка алкогольних напоїв за адресою покупця можлива за умови їх продажу через спеціалізовані господарські одиниці та за наявності відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

У разі доставки товару за допомогою власної кур’єрської служби за умови післяплати кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на господарську одиницю, через яку здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями на підставі відповідної ліцензії.

 

Лист ДФС Харківської області від 13.02.2018 № 601/ІПК/20-40-14-10-16

 


Кошти, внесені на розрахунковий рахунок підприємства через касу банку в касовій книзі не відображаються

Фіскали повідомляють: за роз’ясненнями наданими ДФС України НБУ, не відображаються у касовій книзі суб’єктами господарювання кошти, що надійшли у вигляді наданої фінансової допомоги, збільшення статутного фонду тощо, внесення одним із засновників або посадовою особою суб’єкта господарювання на розрахунковий рахунок підприємства через касу банку.

Отже, якщо сума фінансової допомоги або внеску поповнення статутного фонду перевищує 50 000 гривень, то фізичні особи (наприклад, один із засновників або директор чи головний бухгалтер суб’єкта господарювання) можуть скористатися для розрахунків послугами банків шляхом внесення готівкових коштів та подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів (у даному випадку на поточні рахунки суб’єкта господарювання). Такі кошти не повинні відображатися у касовій книзі суб’єкта господарювання, оскільки вони надійшли на поточний рахунок у безготівковому порядку.

 

За матеріалами Офісу великих платників податків

 

 


Особливості оподаткування путівок у 2018 році

У 2018 році з₴явилась пільга для роботодавців – платників ПНП щодо оподаткування путівки, наданої працівнику роботодавцем.

Зокрема, звільнення таких путівок від сплати ПДФО та ЄСВ, оскільки, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником ПНП підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18 615 грн.)

Щодо військового збору, то працює загальне правило: якщо дохід не оподатковується ПДФО, то з нього не утримується і військовий збір (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, пільгована частина вартості путівки (до 18615,0 грн.) не оподатковується і ВЗ.

У формі №1ДФ неоподаткована вартість путівки відображається з ознакою доходу «156». А оподаткована, яку податківці вважають додатковим благом, з ознакою доходу «126».

Щодо ЄСВ, то фіскали стверджують: на вартість путівки треба нарахувати ЄСВ. Оскільки, перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, не містить суми вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів роботодавців платникам податку – працівникам

 

Лист ДФС Украхни від 19.02.2018 №673/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Звітність ФОП «єдиноподатника», який відмовляється від спрощеної системи оподаткування

У разі переходу або самостійної відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування (або якщо допустимий обсяг доходу перевищено, або платник перейшов на сплату податку за ставками, встановленими для платників «єдиноподатників» 2-ї або 3-ї груп) платники «єдиноподатники» 1-ї та 2-ї груп подають до контролюючого органу декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Подання декларації за квартальний період звільняє таких платників від обов’язку подання декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

У декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для «єдиноподатників» 1-ї та 2-ї груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15%, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст.295 ПКУ.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст.49 ПКУ).

Отже, у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну необхідно подати декларацію платника єдиного податку за І квартал.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

Читайте статтю на тему:

Оренда майна у фізичної особи


Звітність новостворених ФОП «єдиноподатників»

Якщо новостворений платник подав заяву про обрання спрощеної системи оподаткування 1-ї або 2-ї групи до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, то податковий (звітний) період починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

У разі подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування 3-ї групи (без ПДВ) протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації податковий (звітний) період починається з 1-го числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Це стосується всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ПКУ).

Декларація платника єдиного податку подається у такі строки:

  • платниками 1-ї та 2-ї груп — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року;
  • платниками 3-ї групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність.

У період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування вважається, що ФОП здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Тобто якщо у цей період платником податку отримано дохід, то потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи за результатами кварталу, в якому виник дохід, та за результатами року.

Зазначимо, що доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст. 177 ПКУ та включаються до податкової декларації про майновий стан і доходи.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Особа, яка провадить незалежну профдіяльність – інвалід, не звільняється від сплати ЄСВ

Фіскали нагадують, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність (зокрема, адвокатську діяльність) та отримують дохід від цієї діяльності є платниками ЄСВ.

Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону №2464 підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, цією нормою встановлено окремі категорії платників ЄСВ, які звільняються від сплати єдиного соцвнеску за себе, якщо вони є особами з інвалідністю. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність і є інвалідами не належать до цих платників, тому вони нараховують і сплачують ЄСВ на загальних підставах.

 

Лист ДФС Україниі від 22.02.2018 №714/М/99-99-13-02-03-14/ІПК

 


Максимальний та мінімальний розміри допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Фахівці Мінсоцполітики роз’яснили: з 11.10.2017 зазнали змін ст. 19 та ст. 26 Закону №1105, а саме:

  • у загальному випадку сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. (3723,0 грн. в місяць чи 122,31 грн. за 1 день) незалежно від страхового стажу жінки перед настанням страхового випадку;
  • якщо у працівниці, яка протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мала страховий стаж менше 6 місяців, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (не більше ніж 7446,0 грн. на місяць та 244,61 грн. на 1 день);
  • сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ(55845,0 грн.). При цьому для розрахунку цієї допомоги слід використовувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду.

 

Лист Мінсоцполітики від 06.12.2017 №23788/0/2-17/21

 


Звільнення працівника за прогул

Процедура звільнення за прогул має враховувати загальні правила і порядок звільнення працівників (частина 1 ст. 47, ст. 116 КЗПП  України, з ініціативи роботодавця (статті 40, 43, 431 КЗПП), а також строки застосування, правила та порядок накладання, оголошення дисциплінарних стягнень (ст. 147, 148, 149 КЗПП), а саме :

  • звільнити працівника за прогул має право тільки орган (посадова особа), якому надано право приймати цього працівника на роботу;
  • звільнити працівника за прогул можна лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу;
  • звільнити працівника за прогул можна безпосередньо після здійснення прогулу, але не пізніше місяця після виявлення цього прогулу; не пізніше 6-ти місяців з дати здійснення прогулу; не пізніше 1-го місяця з дня отримання згоди профспілкового органу на звільнення.

Відсутність працівника має бути зафіксовано при веденні щоденного, щозмінного обліку використання робочого часу. Роботодавець має вжити заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Безпосередній керівник відсутнього працівника повинен зателефонувати йому за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці, написати доповідну записку на ім’я керівника підприємства з викладенням усіх обставин. Керівник приймає рішення про подальше розслідування обставин, визначає його виконавців, які складають акт про відсутність працівника на роботі. У разі якщо працівник не з’являється на роботі декілька днів поспіль, необхідно відвідати працівника вдома, вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень — результат відвідування чи відмова працівника від надання пояснень оформлюється актом відповідно.

Документи щодо прогулу працівником роботи надаються на розгляд до органу, який відповідно до ст. 147 КЗПП має право накладати дисциплінарні стягнення, а саме — колегіальному органу або посадовій особі, яким надано право приймати рішення щодо прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 43 КЗПП розірвання трудового договору згідно з п. 4 ст. 40 КЗПП має відбуватися лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника первинної профспілкової організації, членом якої є працівник). Для її отримання роботодавець має надати на ім’я голови виборного профспілкового органу обґрунтоване подання про розірвання трудового договору з працівником.

Виборний орган профспілкової організації у свою чергу у 15-денний строк розглядає подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця розглядається у присутності працівника. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою згодою. Якщо працівник або його представник не з’являється на засідання, розгляд подання відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною 2-ю ст.43 КЗПП. У разі повторної неявки працівника (його представника) на засідання без поважних причин подання може бути розглянуто за відсутності працівника.

Згідно з частинами 5, 7 ст. 43 КЗПП виборний профспілковий орган має повідомити роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в 3-й строк після його прийняття.

Рішення роботодавця про обрання звільнення як заходу дисциплінарного стягнення має бути оформлено у вигляді наказу про накладання дисциплінарного стягнення, проект якого готується працівниками кадрових служб на підставі рішення роботодавця; документів, що підтверджують факт відсутності працівника на роботі; пояснювальної записки працівника, який вчинив порушення трудової дисципліни; протоколу засідання виборного профспілкового органу або письмового рішення профспілкового представника.

З працівником має бути здійснено повний розрахунок (ст. 116 КЗПП), видано належним чином оформлену трудову книжку (частина 1-ша ст. 47 КЗПП) та засвідчену в установленому порядку копію наказу про звільнення (вищезазначена частина цієї статті).

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X