Дайджест нoвин “Податки і облік” з 20.08.2018 пo 26.08.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 Aug 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 20.08.2018 пo 26.08.2018

 

E-ticket на українсько-молдовському кордоні

Під час технічної зустрічі в м. Одесі представників митних і прикордонних служб України та Республіки Молдова з експертами місії Європейського Союзу щодо надання прикордонної допомоги Молдові та Україні обговорювали Питання розробки та впровадження електронного талона (система Е-ticket) у пункті пропуску «Паланка — Маяки — Удобне»

Головною метою впровадження Е-ticket є спрощення перетину державного кордону громадянами та транспортними засобами, виключення повторного введення інформації в інформаційні системи митними та прикордонними відомствами двох країн, а також встановлення єдиної та системної процедури перетину державного кордону у міжнародному пункті пропуску «Паланка».

Практичне застосування електронного талона розпочинатиметься з автоматичного зчитування номерних знаків транспортних засобів відеосистемою, а також генеруванням у системі електронної картки E-ticket перед шлагбаумом зі сторони в’їзду у пункт пропуску. Після пред’явлення документів першій контролюючій службі (прикордонна поліція Республіки Молдова або прикордонна служба України) співробітники служб вноситимуть необхідну інформацію до системи E-ticket, і ця інформація одразу автоматично буде доступна іншим службам, які здійснюють контроль у пункті пропуску.

Запуск системи E-ticket у пункті пропуску «Паланка» на українсько-молдовському кордоні планується здійснити до кінця поточного року залежно від фінансування проекту європейськими партнерами.

 

За матеріалами Прес-служби ДФС України

 


Повідомлення ДФС про проблеми в роботі Електронного кабінету

Фіскали зазначають: у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі Електронного кабінету він має право надіслати через Електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку.

Користувач має право через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету сформувати та відправити лист про виявлену технічну та/або методологічну помилку за своїм місцем обліку в електронному вигляді.

Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

  • регіон в якому знаходиться орган ДФС,
  • орган ДФС, до якого відправляється лист,
  • тип документа,
  • тематика звернення,

короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Протягом 1 робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронногокабінету.

Відповідь на лист (запит тощо) надається органом ДФС на електронну адресу, зазначену у зверненні, або поштою у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону «Про звернення громадян».

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


Зміни в порядку обліку платників податків і зборів

Фіскали нагадують: 24.08.2018 набрали чинності зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2018  №589

Зокрема, визначено порядок обліку в контролюючих органах представництв донорських установ в Україні, після проведення Мінекономрозвитку їх реєстрації в Україні.

Взяття на облік здійснюється контролюючим органом за адресою представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік такого представництва є:

  • копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Мінекономрозвитку відповідно до постанови КМУ від 15.02.2002 №153;
  • або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом.

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік представництва донорської установи в Україні йому надсилається лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Також спрощується порядок подання постійними представництвами нерезидентів заяви на реєстрацію як платника ПНП (за ф. №1-РПП).

При поданні такої заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» тепер необхідно заповнювати тільки дані про контролюючий орган, код ЄДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера постійного представництва нерезидента в Україні.

Крім того, врегульовано порядок дій та обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій у разі неподання у встановлені строки документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Так, якщо контролюючим органом встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до ЄДРПОУ та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо подання документів для взяття його на облік. Такий відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації обліковується в контролюючих органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

 

За матеріалами ДФС України

 


Сплата боргу за іншу Юридичну/фізичну особу

Фіскали повідомляють: що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ПКУ).

Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності). Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Згідно з п. 87.7 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення п.87.7 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Крім цього, відповідно до частини 9 ст. 25 Закону №2464-VI, передача платниками ЄВ своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄСВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, ФОП або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

 

За матеріалами ДФС у Львівській області

 


Формування собівартості імпортованих товарів

Фіскали вважають, що первинним документом, на підставі якого в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України) є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог.

Виходячи з цього, для правильного формування собівартості імпортованих товарів слід користуватись курсом НБУ, встановленим на дату розмитнення, та зазначеним в митній декларації при випуску таких товарів у вільний обіг.

Водночас фіскали зауважують – розділ III ПКУ не містить положень щодо порядку визначення собівартості товарів (робіт, послуг). Отже, таке визначення здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Лист ДФС у м. Києві від 17.08.2018 №3568/ІПК/26-15-14-08-28

 

Читайте статтю на тему:

 

 Дата реєстрації ПДВ залежить від зазначеної дати в заяві

Фіскали нагадують: відповідно до п. 183.9 ПКУ при відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 3-х робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

  • з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку ПН, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
  • з 1 числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
  • з бажаного (запланованого) дня, що відповідає 1 числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
  • з 1 числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо 1 число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
  • з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо 1 число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

 

За матеріалами ДФС у Тернопільській області

 


Залишки виробничих запасів при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Фіскали наголошують: якщо товари, необоротні активи, суми податку яких було включено до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами, послугами, необоротними активами, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів, послуг чи необоротних активів. Це не стосується випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Новий сервіс від ДФС – Автозаповнення декларації з ПДВ

Фіскали повідомляють: в тестовому режимі в ЕКПП ДФС реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатка 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних ЄРПН.

Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вищезазначених додатків необхідно в приватній частині електронного кабінету при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:

  • Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі ст. 192 та п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу»;
  • Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу»;
  • Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України»;
  • Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%»;
  • Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 ст. 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».

 

За матеріалами Прес-служби ДФС України

 


ПЗ та ПК з ПДВ при довгострокових договорах

Фіскали нагадли про правила оподаткування ПДВ довгострокових договорів щодо виконання робіт або надання послуг. Зокрема, таке оподаткування напряму залежить від періодичності передачі результатів таких робіт замовнику

Відповідно до п. 187.9 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Тобто за довгостроковими договорами дата виникнення ПЗ та ПК – це дата оформлення акта чи іншого первинного документу з приймання-передачі результату робіт чи наданих послуг.

Якщо підрядник виконує роботи понад один рік (це зазначено в договорі підряду і в самому акті) та передає їх результат після повного завершення, ПЗ та ПК виникають датою складання такого акту. ПЗ у підрядника-платника ПДВ виникає автоматично, а ПК у замовника-платника ПДВ виникає лише на підставі зареєстрованої підрядником в ЄРПН ПН.

Якщо сторонами договору виконується щомісячне складання акту виконаних робіт, то підрядник формує ПЗ за такими операціями за правилом “першої події” (п.187.1 ПКУ). Те саме стосується і замовника, який формує ПК за такими операціями на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН.

 

Лист ДФСУ від 21.08.2018 №3624/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Штраф за неподання пояснень щодо заблокованих ПН/РК

Фіскали зазначають: якщо платником податку протягом 365 днів не подано пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК до ПН в ЄРПН, комісіями контролюючих органів приймаються рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Щодо ПН/РК, реєстрацію в ЄРПН якої було зупинено і протягом 365 календарних днів платником податків не вжито заходи, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, але контролюючим органом після сплину 365 днів за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації ПН/РК в ЄРПН, до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120-1.2 ПКУ.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.27

 

Дивіться відео на тему:

 

Оприбуткування готівки в касах

Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі (п. 11 розділу ІІ Положення).

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО.

Оприбуткуванням готівки в касах ФОП, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах ФОП, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

  • підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
  • здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
  • обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

При цьому згідно з п. 29 розділу ІІІ Положення документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

  • квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
  • квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
  • примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
  • чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

За матеріалами Нацбанку України

 

Дивіться відео на тему:

 

Нумерація касових ордерів та заповнення журналів їх реєстрації

НБУ надав роз’яснення: нумерація ПКО (у реквізиті «Прибутковий касовий ордер № ___ від «___»__________ 20__ року») може здійснюватися в хронологічному порядку з початку кожного наступного місяця в порядку зростання з номера «1» протягом календарного місяця та закінчуватися в кінці місяця відповідним номером.

 

 

Наприклад:

01.03.2018 – №1, №2, №3;

02.03.2018 – №4, №5, №6;

03.03.2018 – №7;

…………………..

30.03.2018 – №49, №50, №51.

02.04.2018 – №1, №2, №3 і т. д.

Аналогічно може здійснюватися і нумерація ВКО (у реквізиті «Номер документа»).

У реквізиті «№ з/п» прибуткового касового ордеру та ВКО проставляється номер за порядком (скорочено – №з/п) таких ордерів. При цьому зважаючи, що ПКО та ВКО оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті «№ з/п» проставляється – 1.

У реквізиті «№з/п» форм касових документів проставляється номер за порядком (скорочено – № з/п), а саме: у відомості на виплату готівки (додаток 1 до Положення, п. 18 розділу II) – застосовується єдина наскрізна нумерація.

У журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за типовими формами № КО-3, № КО-3а (додаток 4 до Положення, п. 33 розділу III) – застосовується єдина наскрізна нумерація (зразки заповнених журналів за типовими формами № КО-3, № КО-3а додаються ).

НБУ навів зразки заповнених журналів за двома типовими формами №КО-3 та №КО-3а.

У книзі обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6 до Положення, п. 43 розділу IV) – застосовується єдина наскрізна нумерація.

Для ПКО та ВКО у реквізиті «№ з/п» Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма №КО-3а) використовується єдина наскрізна нумерація, яка не передбачає окремої нумерації для ПКО та ВКО. У колонці 3 зазначаються порядкові номери прибуткових документів, а у колонці 7 зазначаються порядкові номери видаткових документів.

Номери, які проставляються у колонці 3 (прибуткові документи) та у колонці 7 (видаткові документи) можуть не співпадати з нумерацією, зазначеною у реквізиті «№ з/п» Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-3а).

Також НБУ роз’яснив, що у реквізиті ВКО «Додаток» зазначаються документи, що додаються до нього та є підставою видачі готівки, наприклад, видаткова відомість із зазначенням номеру та дати, наказ на відрядження із зазначенням номеру та дати тощо.

У реквізиті ПКО «Додатки» зазначаються документи, що додаються до нього та є підставою внесення готівки, наприклад, звіт про використання коштів, виданих на відрядження із зазначенням номеру та дати тощо.

 

За матеріалами Нацбанку України

 


Готівкові обмеження поширюються і на виплату зарплати

Фіскали консультують: встановлені НБУ вимоги щодо обмеження готівкових операцій поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов’язані з оплатою праці

Суб’єкти господарювання можуть розраховуватися готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою — в розмірі до 10 000 грн включно;
  • з фізособами — у розмірі до 50 000 грн включно (мова про розрахунки із кожною особою – ред.).

 

Лист ДФС у Сумській області від 14.08.2018 № 3531/ІПК/18-28-14-06-31

 


Перший звітний період для подання декларації з екоподатку при використанні автономної системи опалення

Фіскали пояснили: перший звітний (податковий) період для подання декларації екологічного податку для суб’єктів господарювання, які використовують автономні системи опалення (котли) при наявності або відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, є квартал у якому фактично здійснено викиди забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива.

Відповідно до п. 249.3 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ПКУ).

Суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками екологічного податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).

 

За матеріалами ДФС у Рівненській області

 


Відображення поворотної фінансової допомоги фізособі у формі №1ДФ

Фіскали наголосили: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Згідно з Довідником ознак доходів, відповідно до Порядку №4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «153».

Отже, сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

У формі №1ДФ виплата доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги відображається наступним чином:

  • сума нарахованого доходу зазначається у графі 3а,
  • сума виплаченого доходу – у графі 3,
  • а у графі 4а та графі 4 зазначаються нулі.

 

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 


Не оподатковувана сума нецільової благодійної допомоги у 2018 році

Фіскали нагадали: до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, який не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2018 році — 2 470 грн).

Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Сплата ПДФО з зарплати працівників при роз’їзному (пересувному) характері праці

Фіскали роз’яснюють: якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юрособа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Водночас ПДФО з заробітної плати працівників, постійне місце роботи яких трудовим договором (контрактом) зазначається в головному підприємстві, і які мають роз’їзний (пересувний) характер праці, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням основного підприємства.

 

Лист ДФС України від 15.08.2018 №3545/6/99-99-15-01-15/ІПК

 


Сплата ПДФО при оренді приміщень поза юридичною адресою

Фіскали нагадують, що ст. 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом – юрособою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юрособи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізособі.

Підпунктом 168.4.3 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізосіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юрособа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.07

 

Читайте статтю на тему:

 

Реєстрація нової Книги обліку ФОПу «загальносистемнику» за умови переходу зі спрощеної системи оподаткування

Фікали повідомляють: у разі обрання ведення Книги обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються:

  • прізвище, ім’я та по батькові,
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті),
  • податкова адреса,
  • номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою (пп. 2 п. 3 Порядку №481).

У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи (пп. 4 п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку Книга зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Якщо ФОП має Книгу, яку повинна зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис, та якщо ця Книга не закінчена, то така ФОП при переході на загальну системі оподаткування може не реєструвати нову Книгу, а продовжувати вести попередню Книгу до її закінчення.

 

Підкатегорія «ЗІР» 104.08

 


Відстрочення/розстрочення заборгованості з ЄСВ

Фіскали наголошують: чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання зі сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань із виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону про ЄСВ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Виправлення помилок у додатку 4 звіту з ЄСВ

Фіскали роз’яснили, що таблиця 1 додатка 4 звіту з ЄСВ формується на підставі даних таблиці 6 та призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці, що формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб.

Графа 10 «Код типу нарахувань» таблиці 6 додатка 4 заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 – 14.

Тобто рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)» та рядок 5 «Зменшено суму єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 5.1 + р. 5.2 + р. 5.3)» в таблиці 1 формуються шляхом нарахування сум ЄСВ на суми виплат нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, що вказані в таблиці 6 з урахуванням кодів типу нарахувань.

У рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, та сума і вид виплати, на яку не нараховано та/або зайво нараховано єдиний соцвнесок. За наявності декількох помилок описується кожна з них.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.

 

Підкатегорія «ЗІР»301.06

 


Відображення у звіті з ЄСВ ЦПХ

Фісккали зазначили, що показник «Кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами ЦПХ» зазначається в основних реквізитах заголовної частини таблиці 1 додатка 4 звіту з ЄСВ та включає в себе кількість фізичних осіб (у тому числі й найманих працівників), які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПХ і яким було нараховано винагороду.

Відповідно до п. 8 розд. ІV Порядку №435, таблиця 5 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» додатка 4 звіту з ЄСВ призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб та подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду, зокрема, було укладено або розірвано ЦПХ, крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР із застрахованою особою.

Таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку №435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку №435 (п. 9 розд. IV Порядку №435).

Особам, які працюють за ЦПХ присвоюється код категорії 26.

Значення графи 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах, проходження військової служби протягом звітного місяця» таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 відповідає кількості календарних днів від 1-го до 31 (28, 29, 30) залежно від кількості календарних днів у місяці. Якщо початок трудових відносин збігається з першим числом місяця та відсутній факт звільнення застрахованої особи у звітному періоді (закінчення цивільно-правових відносин), то значення графи 15 завжди дорівнює кількості календарних днів у місяці. Однак, у разі наявності факту звільнення, показник відповідає кількості календарних днів тривалості трудових відносин у звітному місяці з урахуванням дня звільнення.

У таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 в реквізиті 15 заповнюється та зазначається кількість календарних днів перебування в цивільно-правових відносинах або відповідно до акту наданих послуг (залежно від виду цивільно-правового договору) і зазначається щомісячно незалежно від того, чи були нарахування.

Водночас для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПХ, строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які такий дохід нараховано (частина друга ст. 7 Закону №2464).

Таким чином, при визначенні показника «Кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) задоговорами цивільно-правового характеру» таблиці 1 додатка 4 звіту з ЄСВ, враховуються особи, які уклали договори ЦПХ, починаючи з місяця укладання договору.

При цьому даний показник заповнюється у всіх звітних місяцях, протягом дії договору ЦПХ, незважаючи на те, в якому місяці відбувається виплата винагороди за таким договором.

 

Підкатегорія «ЗІР»301.06.01

 


Розмір допомоги при страховому випадку у перший робочий день

Фахівці ФСС наголошують: розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності, а також по вагітності та пологах, якщо страхові випадки настали у перший день роботи, розраховується виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини. Зазначені види допомог здійснюються ФСС України упродовж 10 робочих днів з моменту отримання від роботодавця заяви-розрахунку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266.

Розмір допомоги залежить від базової величини — середньої заробітної плати застрахованого. Для її розрахунку необхідно суму заробітної плати працівника за розрахунковий період (12 календарних місяців) поділити на кількість календарних днів у відповідному періоді, без урахування днів, невідпрацьованих з поважних причин. До таких причин належать тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Однак якщо страховий випадок настав у перший день роботи або в розрахунковому періоді заробіток з поважних причин відсутній, сума допомоги обчислюється виходячи із затвердженого посадового окладу, встановленого на день настання страхового випадку.

Сума допомоги по вагітності та пологах, з тимчасової втрати працездатності у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й становить 100 % середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу.

Водночас розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності залежить від тривалості страхового стажу та становить 50 % середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує трьох років), 60 % (при стажі від 3 до 5 років), 70 % (від 5 до 8 років) і 100 % (якщо стаж — понад 8 років або за наявності пільг відповідно до законодавства)

 

За матеріалами Фонд соціального страхування України

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X